Спецможливості
Агрохімія

Підживлення озимини восени: аргументи "за" і "проти"

04.09.2017
10353
Підживлення озимини восени: аргументи "за" і "проти" фото, ілюстрація
Поле озимой пшеницы

Підживлення озимих зернових культур — важливий агрозахід із поліпшення азотного живлення рослин за недостатнього вмісту мінеральних сполук азоту в грунті. Залежно від рівня основного або припосівного удобрення, виду попередника, стану посівів його проводять поверхнево напровесні або після відновлення вегетації рослин чи прикоренево — у фазі кущіння культури.

 

У більшості грун­то­во-кліма­тич­них зон Ук­раїни най­вищі при­бав­ки вро­жаю зер­на за­без­пе­чує як­раз ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня по мерз­ло­та­ло­му грун­ту. Про­те не завжди скла­да­ють­ся спри­ят­ливі аг­ро­ме­те­о­ро­логічні умо­ви для ефек­тив­но­го про­ве­ден­ня цьо­го аг­ро­за­хо­ду на­зем­ни­ми аг­ре­га­та­ми на всій площі, зай­нятій ози­ми­ною. І не всі аг­ро­ви­роб­ни­ки мо­жуть собі доз­во­ли­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти сільго­с­павіацію. До то­го ж на де­я­ких по­лях мо­жуть ви­ник­ну­ти об­ме­жен­ня що­до її за­сто­су­ван­ня че­рез на­бли­женість на­се­ле­них пунктів або з ог­ля­ду на розміщені се­ред по­ля ви­о­крем­лені зе­мельні паї для ве­ден­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності фер­ме­ра­ми-од­но­осібни­ка­ми. То­му аль­тер­на­ти­вою ран­нь­о­вес­ня­но­му піджив­лен­ню пше­ниці ози­мої та інших зер­но­вих (і навіть олійних) куль­тур є пе­ре­не­сен­ня ча­с­ти­ни за­пла­но­ва­ної на вес­ну нор­ми азо­ту у пізньо­осіннє вне­сен­ня.

Доцільність проведення осіннього підживлення озимини 

Доцільність осінніх чи навіть зи­мо­вих піджив­лень досліджу­ва­ли вітчиз­няні вчені ще у 60–70-ті ро­ки ми­ну­ло­го століття. За їхніми вис­нов­ка­ми, на По­ліс­­сі та на лег­ких, опідзо­ле­них грун­тах Лісо­сте­пу азотні піджив­лен­ня най­кра­ще про­во­ди­ти ра­но на­весні. На реш­ті те­ри­торії Лісо­сте­пу і в сте­повій зоні за впли­вом на вро­жай зер­на пше­ниці ози­мої ран­нь­о­вес­ня­не та осіннє піджив­лен­ня рівноцінні. А за рівнин­но­го рельєфу і відсут­ності сніго­во­го по­кри­ву мож­ли­во про­во­ди­ти і зи­мо­ве піджив­лен­ня ози­ми­ни.

По­ява су­час­них сортів і гібридів інтен­сив­но­го ти­пу, а та­кож гло­бальні кліма­тичні зміни, що зу­мов­лю­ють пер­ма­нентні вес­няні по­су­хи, особ­ли­во у 2011–2012 рр., ак­ту­алізу­ва­ли дослі­­джен­­­ня цьо­го пи­тан­ня.

На те­ри­торії ДП «Дослідне гос­по­дар­ст­во “Граківське”» спеціалісти ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го» у 2013–2015 роках досліджу­ва­ли ефек­тивність ча­со­во­го пе­ре­не­сен­ня азот­них піджив­лень із вес­ни на осінь в умо­вах Харківської об­лас­ті на при­кладі двох най­по­ши­реніших форм до­б­рив: аміач­ної селітри та кар­ба­міду. Для чіткішо­го ви­яв­лен­ня мож­ли­вої різниці між варіан­та­ми на посівах після стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників об­ра­ли для вне­сен­ня до­стат­ньо ви­со­ку до­зу азо­ту, еквіва­лент­ну 3,0 ц/га аміач­ної селітри (N102). Вста­нов­ле­но знач­не ва­рію­­ван­ня по­каз­ни­ка вро­жай­ності зер­на пше­ниці ози­мої за­леж­но від фор­ми до­б­рив та строків їхньо­го вне­сен­ня, обу­мов­ле­не, на­сам­пе­ред, аг­ро­ме­те­о­ро­логічни­ми умо­ва­ми (табл. 1).

Так, мак­си­маль­ний уро­жай 2013 ро­ку одер­жа­ли за вне­сен­ня аміач­ної селіт­ри на­весні по мерз­ло­та­ло­му грун­ту — 33,7 ц/га; 2014-го — від за­сто­су­ван­ня кар­баміду во­се­ни — 75,4 ц/га і у 2015 році — за осінньо­го піджив­лен­ня аміач­ною селітрою — 59,1 ц/га. Слід за­зна­чи­ти, що термін «осіннє піджив­лен­ня» має до­стат­ньо умов­ну на­зву, оскільки у виз­на­ченні ка­лен­дар­ної да­ти про­ве­ден­ня цьо­го аг­ро­за­хо­ду  слід орієнту­ва­ли­ся на­сам­пе­ред на фізич­ну мож­ливість техніки вий­ти в по­ле (з ура­ху­ван­ням во­ло­гості та ста­ну по­верхні грун­ту) та по­годні умо­ви впро­довж най­б­лиж­чих 10–14 діб (на­при­клад, відстро­чен­ня про­ве­ден­ня за­хо­ду че­рез не­спри­ят­ливі ме­тео­­умо­ви, здатні обу­мо­ви­ти стійке при­пи­нен­ня ве­ге­тації рос­лин). То­му строк піджив­лен­ня ко­ли­вав­ся за ро­ка­ми від 20 ли­с­то­па­да до 6 груд­ня.

У се­ред­нь­о­му за три ро­ки про­ве­ден­ня досліджень де­що ви­щу вро­жайність зер­на пше­ниці ози­мої (на 1,2 ц/га) одер­­­жа­ли за осінньо­го піджив­лен­ня кар­бамідом у дозі N102, порівня­но із вне­сен­ням ана­логічної до­зи азо­ту в той са­мий строк, але у ви­гляді аміач­ної се­літ­ри. І на­впа­ки — про­сте­жується не­знач­на пе­ре­ва­га (на 0,9 ц/га) селітри над кар­бамідом за піджив­лен­ня на­про­весні. За порівнян­ня різних строків за­сто­су­ван­ня од­на­ко­вих форм азот­них до­б­рив істот­ної різниці між осіннім та вес­ня­ним піджив­лен­ням не ви­яв­ле­но — ко­ли­ван­ня вро­жай­ності не пе­ре­ви­щу­ва­ли 2%, або 1,0–1,1 ц/га у зер­но­во­му вимірі.

Рівноцінність осінньо­го та ран­нь­о­вес­ня­но­го піджив­лен­ня підтвер­ди­ли та­кож ре­зуль­та­ти іншо­го по­льо­во­го дослі­ду, в яко­му вив­ча­ли ефек­тивність по­ча­ст­ко­во­го вне­сен­ня азот­них до­б­рив: пе­ред при­пи­нен­ням ве­ге­тації пізно во­се­ни, по мерз­ло­та­ло­му грун­ту та у фазі кущіння. До­за азо­ту для кож­но­го аг­ро­за­хо­ду бу­ла еквіва­лент­ною 1,5 ц/га аміач­­ної селітри (N51). Вста­нов­ле­но, що у 2013 році на посівах після стер­нь­о­во­го по­пе­ред­ни­ка на фоні при­посівно­го вне­сен­ня амо­фо­су в дозі N12Р52 по­ча­ст­ко­ве за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри на­про­весні та у фазі кущіння спри­я­ло одер­жан­ню 39,7 ц/га зер­на пше­ниці ози­мої (табл. 2). За вне­сен­ня на то­му са­мо­му аг­ро­фоні кар­баміду во­се­ни та у фазі кущіння рівень уро­жаю був мен­шим ли­ше на 0,9 ц/га, або на 2%.

У 2014 році на фоні післядії амо­фо­су одер­жа­но ана­логічні ре­зуль­та­ти. При­бав­ка вро­жаю зер­на пше­ниці від пе­ре­не­сен­ня ча­су піджив­лен­ня із вес­ни на осінь у разі ви­ко­ри­с­тан­ня селітри ста­но­ви­ла 0,8 ц/га. Заміна селітри на кар­бамід за піджив­лен­ня у фазі кущіння за­без­пе­чи­ла до­дат­ко­ве підви­щен­ня вро­жаю зер­на — 2,8 ц/га, а пе­рехід на піджив­лен­ня кар­бамідом во­се­ни і у фазі ку­щен­ня дав мак­си­маль­ний се­ред до­сліджу­ва­них варіантів уро­жай — 64,0 ц/га.

Норми осіннього підживлення озимих зернових культур 

Втім, як і до будь-яко­го іншо­го аг­ро­за­хо­ду, що­до осінніх піджив­лень не мо­же бу­ти од­на­ко­во­го підхо­ду з ог­ля­ду на роз­маїття грун­то­во-кліма­тич­них умов Ук­раїни. Так, не­до­реч­ни­ми во­ни бу­дуть на грун­тах лег­ко­го гра­ну­ло­ме­т­рич­но­го скла­ду Полісся і Пра­во­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу із гідро­термічним ко­ефіцієнтом (ГТК) по­над 1,2, де ви­со­ка ймовірність ви­ми­ван­ня нітрат­них спо­лук азо­ту за межі ко­ре­невмісно­го ша­ру грун­ту. Ран­ній строк про­ве­ден­ня піджив­лен­ня (пер­ша — дру­га де­ка­ди жовт­ня) на сході та півдні на­шої дер­жа­ви за три­ва­лої теп­лої по­го­ди во­се­ни мо­же спро­во­ку­ва­ти ут­во­рен­ня надмірної ве­ге­та­тив­ної ма­си, збільшен­ня вмісту в ній нітратів і на­впа­ки —  змен­шен­ня рівня цукрів у ко­ре­невій си­с­темі.

Та­ким чи­ном цей аг­ро­захід, замість ба­жа­но­го ре­зуль­та­ту, при­зве­де до зни­жен­ня зи­мостійкості рос­лин у ціло­му. Най­оп­ти­мальніше осіннє піджив­лен­ня ви­ко­ну­ва­ти пе­ред при­пи­нен­ням ве­ге­тації або після неї, ко­ли відбу­вається пе­рехід се­ред­нь­о­до­бо­вої плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря ниж­че 5°С. У зо­нах із не­про­мив­ним вод­ним ре­жи­мом уп­ро­довж зи­мо­во-вес­ня­но­го періоду азотні спо­лу­ки ра­зом із во­ло­гою пе­реміщу­ють­ся у нижні ша­ри грун­ту і за­ли­ша­ють­ся до­ступ­ни­ми для рос­лин під час по­су­ш­ли­вих по­год­них умов на­весні. Цей аг­ро­захід про­во­дять на­сам­пе­ред на по­лях після не­па­ро­вих по­пе­ред­ників, де на час віднов­лен­ня ве­ге­тації за­па­си міне­раль­них спо­лук азо­ту в шарі грун­ту 0–60 см за­зви­чай на низь­ко­му та ду­же низь­ко­му рівні, із ко­ли­ван­ня­ми від 40 до 80 кг/га. А для нор­маль­но­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин стар­тові за­па­си азо­ту на­весні ма­ють ста­но­ви­ти не мен­ше 110–130 кг/га.

До­за вне­сен­ня азот­них до­б­рив у пізньо­осіннє піджив­лен­ня ста­но­вить 30–50 кг д.р./га,  або умов­но 50% за­пла­но­ва­ної на вес­ну нор­ми (до­за на­про­весні плюс до­за у фазі кущіння). Оскільки не­мож­ли­во за­зда­легідь пе­ред­ба­чи­ти по­годні умо­ви, які скла­дуть­ся взим­ку і ра­но на­весні, то по­вну, тоб­то 100%-ву, вес­ня­ну нор­му азо­ту за­сто­со­ву­ва­ти во­се­ни не­доцільно — аби зни­зи­ти фінан­сові втра­ти у разі ви­ник­нен­ня по­тре­би пе­ресіван­ня ози­ми­ни, змен­ши­ти ймовірність не­про­дук­тив­них втрат азо­ту та збе­рег­ти мож­ли­вість ко­ре­гу­ван­ня жив­лен­ня рос­лин на­весні най­­ефек­тивнішим спо­со­бом з ог­ля­ду на по­точ­ний стан посівів та аг­ро­ме­те­о­ро­логічну си­ту­ацію.

Та­кож на­уковці інсти­ту­ту пе­ревіри­ли мож­ливість про­ве­ден­ня азот­них піджив­лень у «зи­мові вікна». Так, у 2014 році на­прикінці лю­то­го, після схо­д­жен­ня ос­нов­ної ча­с­ти­ни сніго­во­го по­кри­ву, до­б­ри­ва вне­сли по­верх­не­во у дозі N102. У ре­зуль­таті вро­жай зер­на пше­ниці ози­мої зріс до 70,6 ц/га —  за­вдя­ки за­сто­су­ван­ню кар­баміду і до 71,9 ц/га — аміач­ної селітри (рис. 1). Май­же іден­тичні по­каз­ни­ки одер­жа­но за пе­ре­не­сен­ня цьо­го аг­ро­за­хо­ду на се­ре­ди­ну бе­рез­ня.

Па­ра­ме­т­ри якості зер­на ви­я­ви­ли­ся кра­щи­ми са­ме за зи­мо­во­го піджив­лен­ня.

Вне­сен­ня на­прикінці лю­то­го аміач­ної селітри та кар­баміду в дозі N102 да­ло змо­гу одер­жа­ти зер­но з умістом си­рої клей­ко­ви­ни 24,7 і 25,0% відповідно, що за­до­воль­няє ви­мо­ги дру­го­го кла­су якості. За про­ве­ден­ня ана­логічно­го піджив­лен­ня во­се­ни вміст клей­ко­ви­ни у зерні ко­ли­вав­ся у ме­жах 19,3–21,7%, а за пе­ре­не­сен­ня йо­го на се­ре­ди­ну бе­рез­ня цей по­каз­ник ста­но­вив 22,0–23,3%. Тоб­то внаслідок особ­ли­во­с­тей гідро­термічно­го ре­жи­му грун­ту пер­шої по­ло­ви­ни 2014 ро­ку са­ме зи­мо­ве піджив­лен­ня за­без­пе­чи­ло пе­реміщен­ня міне­раль­них спо­лук азо­ту в нижчі, во­ло­го­за­без­пе­ченіші і вод­но­час ко­ре­не­на­си­чені, ша­ри грун­ту, що обу­мо­ви­ло оп­ти­мальні умо­ви азот­но­го жив­лен­ня рос­лин у період фор­му­ван­ня зернівки. Ви­сокі по­каз­ни­ки якості зер­на та­кож вка­зу­ють на мінімаль­ний рівень га­зо­подібних та інших не­про­дук­тив­них втрат азо­ту.
Та­ким чи­ном, на ос­нові про­ве­де­них досліджень мож­на зро­би­ти обгрун­то­ва­ний вис­но­вок що­до мож­ли­вості пе­ре­не­сен­ня ча­с­ти­ни за­пла­но­ва­ної на вес­ну нор­ми азо­ту у пізньо­осіннє або навіть зи­мо­ве вне­сен­ня (за відсут­ності суцільно­го сніго­во­го по­кри­ву та за умо­ви рівнин­но­го рельєфу) без істот­но­го зни­жен­ня вро­жай­ності зер­на пше­ниці ози­мої та погіршен­ня йо­го якісних ха­рак­те­ри­с­тик.

 

О. До­цен­ко, канд. с.-г. на­ук, ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее

1
0