Спецможливості
Агрохімія

Ре­тар­данти для ріпа­ку

02.02.2017
8577
Ре­тар­данти для ріпа­ку фото, ілюстрація

Роз­ви­ток га­лузі ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку в су­час­них умо­вах не­мож­ли­вий без ви­роб­ництва ви­со­ко­якісної про­дукції. Це знач­ною мірою за­ле­жить від ви­ко­ри­с­тан­ня но­вих сортів куль­ту­ри й еко­номічно доцільних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня, здат­них за­без­пе­чу­ва­ти ви­сокі вро­жаї якісно­го насіння. На те­перішньо­му етапі не­обхідне за­сто­су­ван­ня до­ступ­них і не­до­ро­гих за­собів міне­раль­но­го жив­лен­ня та біологізації тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

 

 

Ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин ре­тар­дант­ної дії

Су­час­на аг­рар­на на­ука ство­ри­ла знач­ний ар­се­нал син­те­тич­них ре­гу­ля­торів рос­ту, які за своєю при­ро­дою є або ана­ло­га­ми, або мо­дифіка­то­ра­ми дії фіто­гор­монів. Ця гру­па спо­лук дає мож­ливість спря­мо­ва­но ре­гу­лю­ва­ти ок­ремі ета­пи он­то­ге­не­зу, по­си­лю­ва­ти та по­слаб­лю­ва­ти оз­на­ки і вла­с­ти­вості рос­лин у ме­жах нор­ми ре­акції, ефек­тив­но ре­алізу­ва­ти по­тенційні мож­ли­вості сортів та гібридів, ак­тивізу­ва­ти ос­новні про­це­си життєдіяль­ності рос­лин. Це дає змо­гу ре­гу­лю­ва­ти роз­ви­ток рос­лин­но­го ор­ганізму че­рез ко­ор­ди­націю фо­то­син­те­зу і рос­то­вої функції, що впли­ває на уро­жайність та якість сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Та­ким чи­ном, порівня­но до­ступ­ним і ва­го­мим за­хо­дом підви­щен­ня про­дук­тив­ності ріпа­ку мо­же бу­ти впро­ва­д­жен­ня тех­но­логій із ви­ко­ри­с­тан­ням но­вих ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин.

Прий­ня­то ото­тож­ню­ва­ти ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин зі сти­му­ля­то­ра­ми, про­те в рос­лин­ництві провідну роль ча­с­то відігра­ють фізіологічно ак­тивні пре­па­ра­ти не сти­му­лю­ю­чої, а інгібу­ю­чої дії: гербіци­ди, ре­тар­дан­ти, де­фоліан­ти, пре­па­ра­ти для про­лон­гації зберіган­ня вро­жаю то­що.

Ре­тар­дан­ти — це син­те­тичні інгібіто­ри рос­ту рос­лин ан­тигібе­реліно­во­го ме­ханізму дії. Во­ни не­од­норідні за своєю хімічною бу­до­вою, вла­с­ти­во­с­тя­ми та ха­рак­те­ром впли­ву на рос­лин­ний ор­ганізм. У ре­зуль­таті дії на рос­ли­ну ре­тар­дан­ти ство­рю­ють подібний ефект — уповільню­ють поділ і роз­тя­гу­ван­ня клітин, що при­зво­дить до галь­му­ван­ня рос­ту в ціло­му. Але дія ре­тар­дантів не об­ме­жується галь­му­ван­ням лінійно­го рос­ту. Так, су­часні пре­па­ра­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють для за­по­біган­ня ви­ля­ган­ню посівів, по­си­лен­ня рос­ту ко­ре­не­вої си­с­те­ми, ре­гу­лю­ван­ня про­цесів пло­до­но­шен­ня і дозріван­ня куль­тур, підви­щен­ня про­дук­тив­ності рос­лин та їхньої стійкості до не­спри­ят­ли­вих фак­торів се­ре­до­ви­ща.

Аг­робіоло­ги та фітофізіоло­ги най­шир­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ють такі гру­пи ре­тар­дант­них пре­па­ратів:

—Œ чет­вер­тинні амонієві (онієві) спо­лу­ки (хлор­мек­ватх­ло­рид, бром­холінбромід, йод­холінйо­дид, мепікватх­ло­рид, АМО 1618, Фо­с­фон D, Мор­фол, Пікс та ін.);  

— гідра­зид­похідні пре­па­ра­ти, ут­во­рені на ос­нові гідра­зи­ду ма­леїно­вої кис­ло­ти (ГМК, натрію ГМК) та бур­ш­ти­но­вої кис­ло­ти (ДЯК, В-9, Алар-85, Кілар-85 та ін.); 

—Ž три­а­зол­похідні спо­лу­ки, що ви­яв­ля­ють вла­с­ти­вості як ре­гу­ля­торів рос­ту, так і фунгіцидів (пак­ло­бу­т­ра­зол, уніко­на­зол, азовіт, амідол, піри­да­зин (BAS-111), те­бу­ко­на­зол і т. д.); 
 ети­лен­про­ду­цен­ти (2-ХЕФК, Ете­фон, Гідрел, Дигідрел, Кам­по­зан М, Дек­с­т­рел, Ет­рел та ін.);

— ізо­бу­ти­ра­ти (ДХІБ, МЕН­ДОК, ФВ-450, Те­бе­пас і т. д.);

— пен­та­нол­похідні пре­па­ра­ти (три­а­пен­та­нол, флурпірамідол то­що).

Різні гру­пи ре­тар­дантів до­по­ма­га­ють поліпши­ти умо­ви зби­ран­ня та зберіган­ня про­дукції, ре­гу­лю­ва­ти стро­ки дозріван­ня і підви­щу­ва­ти вро­жаї сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.Су­час­на аг­рар­на на­ука ство­ри­ла знач­ний ар­се­нал син­те­тич­них ре­гу­ля­торів рос­ту, які за своєю при­ро­дою є або ана­ло­га­ми, або мо­дифіка­то­ра­ми дії фіто­гор­монів

Ре­гу­ля­то­ри рос­ту на посівах ріпа­ку

Знач­на кількість інгібіторів рос­ту рос­лин мо­же до­сить ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­тись на прак­тиці для підви­щен­ня стійкості сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, у то­му числі і ріпа­ку, про­ти хво­роб та шкідників, до ви­­ля­ган­ня внаслідок уко­ро­чен­ня ось­о­вих розмірів рос­ли­ни та по­тов­щен­ня стеб­ла, для підви­щен­ня адап­таційних мож­ли­во­с­тей рос­лин до фак­торів нав­колишньо­го се­ре­до­ви­ща, для підви­щен­ня насіннєвої про­дук­тив­ності.

В ок­ре­мих ро­бо­тах містить­ся інфор­мація про вплив ре­тар­дантів на олійні куль­ту­ри, зо­к­ре­ма рос­ли­ни ріпа­ку. За­для мо­дифікації про­цесів рос­ту, роз­вит­ку і фор­му­ван­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів яро­го ріпа­ку про­во­ди­ли вив­чен­ня впли­ву оригіна­ль­них ана­логів чет­вер­тин­них со­лей амонію: 3-DЕС, 17-DМС. Ве­ге­таційні та по­льові досліди свідчать, що під впли­вом ретардантів відбу­ва­ло­ся галь­му­ван­ня рос­ту рос­лин, збільшу­вав­ся діаметр стеб­ла і підви­щу­ва­ла­ся стійкість сте­бел до ви­ля­ган­ня. Відміче­но, що за­сто­су­ван­ня ретардантів у фазі чо­ти­рь­ох-п'яти листків ма­ло ви­щий рістгаль­му­ю­чий ефект.

Застосування регуляторів росту. Під впли­вом тет­цик­ла­ци­су й три­а­пен­та­но­лу галь­му­вав­ся син­тез гібе­релінів у рос­лин со­няш­ни­ку, сої, яч­ме­ню і ріпа­ку, що уповільню­ва­ло лінійний ріст стеб­ла та підви­щу­ва­ло стійкість рос­лин до ви­ля­ган­ня. Подібний ефект відміча­ли за об­роб­ки рос­лин яро­го ріпа­ку у фазі чо­ти­рь­ох-п’яти листків ана­ло­гом чет­вер­тин­них со­лей амонію DMC-17 у дозі 500 г/га. За за­сто­су­ван­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, уніко­на­зо­лу, три­а­пен­та­но­лу, ВАS 111 на рос­ли­нах ріпа­ку, а та­кож яч­ме­ню, ку­ку­руд­зи бу­ло вста­нов­ле­но, що най­чут­ливіши­ми до три­а­зо­ло­вих пре­па­ратів є рос­ли­ни мо­ло­до­го віку, кліти­ни яких швид­ко ділять­ся і рос­туть. 

У на­уковій літе­ра­турі та­кож є дані про ви­ко­ри­с­тан­ня ССС, РР 333, RSW-0411 для ре­гу­ляції рос­ту ози­мо­го ріпа­ку в осінній період за­для по­пе­ре­д­жен­ня надмірно­го роз­вит­ку ве­ге­та­тив­ної ма­си. На­весні ре­тар­дан­ти за­сто­со­ву­ють для змен­шен­ня ви­ля­ган­ня посівів, на­при­клад суміш ССС та Фоліку­ру. 

Пре­па­рат 3-DЕС у дозі 125 г/га змен­шу­вав ріст стеб­ла на 10–15%. Збільшен­ня до­зи до 250–500 г/га змен­шу­ва­ло ріст стеб­ла на 20–22%. За об­роб­ки яро­го ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом та уніко­на­зо­лом у фазі по­чат­ку рос­ту стеб­ла відбу­ва­ло­ся галь­му­ван­ня рос­то­во­го про­це­су, а об­роб­ка пе­ред по­чат­ком цвітіння не впли­ва­ла на лінійні розміри рос­лин.

Інші дослідни­ки вив­ча­ли ефек­тивність різних груп ре­тар­дантів на ріпа­ку. Відміче­но, що най­е­фек­тивніше галь­му­ва­ли ріст пак­ло­бу­т­ра­зол і флурпірамідол, а хлор­мек­ватх­ло­рид (Ци­ко­цел) і мепікватх­ло­рид (Пікс) про­яв­ля­ли мен­шу ре­тар­дант­ну ак­тивність. За­сто­су­ван­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, флурпірамідо­лу і три­а­пен­та­но­лу за­без­пе­чу­ва­ло друж­не дозріван­ня уро­жаю, змен­шу­ва­ло розтріску­ван­ня плодів, спри­я­ло кра­що­му об­мо­ло­чу­ван­ню, що є од­ним із важ­ли­вих на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів на хре­с­тоцвітих олійних куль­ту­рах.

Регулятори росту рослин, застосування. Для олійних куль­тур, зо­к­ре­ма со­няш­ни­ку і ріпа­ку, ха­рак­тер­ним є ви­ля­ган­ня посівів ви­со­ко­рос­лих сортів, то­му доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ре­тар­дан­ти для мо­дифікації цьо­го про­це­су. Так, за об­роб­ки рос­лин яро­го ріпа­ку пре­па­ра­том 3-DЕС про­тя­гом ве­ге­тації збільшу­вав­ся діаметр стеб­ла на 16–20%, а під впли­вом 17-DМС — на 15–19%. У ре­зуль­таті стійкість до ви­ля­ган­ня рос­лин збільшу­ва­лась на 1,2 ба­ла. Спо­с­теріга­ли збільшен­ня кільця пер­вин­ної ко­ри і цен­т­раль­но­го циліндра сте­бел ріпа­ку.

Об­роб­ка ози­мо­го ріпа­ку пак­ло­бу­т­ра­зо­лом на ранніх стадіях ве­ге­тації галь­му­ва­ла ріст рос­лин на 10 см порівня­но з кон­тро­лем. Інші дані свідчать, що ви­ко­ри­с­тан­ня регулятору росту Ете­фо­ну і три­а­пен­та­но­лу галь­му­ва­ло ріст ріпа­ку, а ба­га­то­ра­зо­ва об­роб­ка рос­лин ріпа­ку про­тя­гом ве­ге­тації три­а­пен­та­но­лом до­стовірно змен­шу­ва­ла ви­со­ту рос­лин на 36 см. Од­ним із важ­ли­вих на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів є по­кра­щан­ня стійкості рос­лин до не­спри­ят­ли­вих фак­торів на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща

За вне­сен­ня BAS 111 W у ґрунт та за об­при­с­ку­ван­ня листків ози­мо­го і яро­го ріпа­ку відбу­ва­ло­ся галь­му­ван­ня рос­ту стеб­ла на 6–13% з од­но­ча­сним змен­шен­ням ви­ля­ган­ня. На інтен­сивність цвітіння пре­па­ра­ти не впли­ва­ли. За­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів при про­ро­щу­ванні насіння ози­мо­го і яро­го ріпа­ку зни­жу­ва­ло інтен­сивність йо­го про­ро­с­тан­ня на 50%.

Регулятори росту і розвиток рослин. Пре­па­ра­ти Те­бе­пас і RSW галь­му­ва­ли ріст ози­мо­го ріпа­ку на 12–25 см, од­но­час­но змен­шу­ва­ли ви­ля­ган­ня у 1,4–3,6 ра­зу і по­си­лю­ва­ли га­лу­жен­ня стеб­ла рос­ли­ни. Пре­па­рат іншої гру­пи, три­а­пен­та­нол, суттєво (на 5–11%) змен­шу­вав кінце­ву до­вжи­ну стеб­ла і на 1,4–2,7 ба­ла за 9-баль­ною шка­лою змен­шу­вав ви­ля­ган­ня рос­лин ріпа­ку. В інших літе­ра­тур­них дже­ре­лах містить­ся інфор­мація про змен­шен­ня ви­ля­ган­ня посівів ріпа­ку за дії пак­ло­бу­т­ра­зо­лу і флурпірамідо­лу. Де­які штуч­но ви­ве­дені ріпа­кові гібри­ди ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ве­ли­кою кількістю стручків, до­б­рою ку­щистістю, але силь­ним ви­ля­ган­ням. Цьо­го не­доліку вда­ло­ся май­же зовсім поз­бу­ти­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­торів рос­ту у фазі по­чат­ку цвітіння куль­ту­ри (відміче­но най­е­фек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу).

Під час досліджен­ня дії пре­па­ра­ту Ба­ро­нет на посівах ози­мо­го ріпа­ку бу­ло ви­яв­ле­но, що за об­роб­ки в осінній період ви­со­та рос­лин змен­шу­ва­ла­ся від 152 до 93 см, а у вес­ня­ний — від 132 до 101 см, вод­но­час по­си­лю­ва­ло­ся га­лу­жен­ня стеб­ла. Інші дані свідчать, що об­роб­ка рос­лин ріпа­ку Куль­та­ром і Ба­ро­не­том у фазі по­чат­ку цвітіння зни­жує ви­со­ту рос­лин у се­ред­нь­о­му на 25 см. Найбільший ефект спо­с­терігав­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів у розрідже­них посівах. 

Застосування регуляторів росту для ріпаку. Об­роб­ка ози­мо­го ріпа­ку пак­ло­бу­т­ра­зо­лом уп­ро­довж ве­ге­тації змен­шу­ва­ла ви­со­ту рос­лин на 10–12 см, од­но­час­но по­си­лю­ю­чи про­дук­тив­не га­лу­жен­ня стеб­ла, а за ви­ко­ри­с­тан­ня йо­го на рос­ли­нах Brassica сarіnata у кон­цен­т­раціях 5, 10, 20 мкг/мг вда­ва­ло­ся суттєво змен­шу­ва­ти ви­со­ту рос­лин, та­кож пре­па­рат мо­дифіку­вав у них габітус і по­си­лю­вав гіллястість. Ви­ко­ри­с­тан­ня іншо­го пред­став­ни­ка три­а­зо­ло­вих спо­лук — BAS 111 W на яч­мені, ріпа­ку, рисі і го­росі як в умо­вах кліма­тич­ної ка­ме­ри, так і на прак­тиці, в полі, галь­му­ва­ло ріст рос­лин від 5 до 75%.

Об­роб­ка рос­лин ози­мо­го ріпа­ку ре­тар­дан­та­ми три­а­зо­ло­во­го ти­пу най­е­фек­тивніша у фазі цвітіння або бу­тонізації куль­ту­ри, інші рег­ла­мен­ти об­роб­ки бу­ли менш ефек­тив­ни­ми. У яро­го ріпа­ку най­е­фек­тивнішою бу­ла об­роб­ка у фазі трьох-п’яти листків.

Од­ним із важ­ли­вих на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів є по­кра­щан­ня стійкості рос­лин до не­спри­ят­ли­вих фак­торів на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. У літе­ра­турі є ба­га­то да­них про ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів з та­кою са­мою ме­тою на пло­до­во-ягідних, зер­но­вих, ово­че­вих та де­ко­ра­тив­них куль­ту­рах, знач­но мен­ше — на технічних і олійних. 

Регулятори росту, застосування під ріпак. Ус­та­нов­ле­но, що об­при­с­ку­ван­ня ріпа­ку ана­ло­га­ми аб­сци­зо­вої кис­ло­ти підви­щу­ва­ло їхню хо­ло­достійкість на 1–2%, а об­роб­ка 2-ХЕФК поліпшу­ва­ла вод­ний ба­ланс рос­лин за­вдя­ки збільшен­ню вод­но­го по­тенціалу ли­с­тя та змен­шен­ню інтен­сив­ності транспірації, але дія са­мо­го ети­ле­ну не впли­ва­ла на за­вод­нен­ня рос­лин. Відміче­но, що те­бу­ко­на­зол (Фолікур) ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли для підви­щен­ня зи­мостійкості ози­мо­го ріпа­ку. За­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту у дозі 0,5 л/га на стадії ше­с­ти листків (у ве­ресні) спри­я­ло підви­щен­ню інтен­сив­ності зе­ле­но­го за­барв­лен­ня рос­лин і їхньої стійкості до низь­ких тем­пе­ра­тур.

Під дією пре­па­ра­ту BAS 111 W відміча­ло­ся по­си­лен­ня по­су­хо- та зи­мостійкості рос­лин ріпа­ку за­вдя­ки кра­що­му роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми та на­ко­пи­чен­ню вуг­ле­водів. Відміче­но, що мепікватх­ло­рид змен­шу­вав по­шко­д­жу­ваність вітром про­ростків рос­лин, а три­а­пен­та­нол поліпшу­вав вод­ний ре­жим рос­лин яч­ме­ню та ріпа­ку.

П’ятирічні досліджен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів із гру­пи азолів (три­а­пен­та­но­лу, флурпірамідо­лу, BAS 111) на ози­мо­му ріпа­ку по­пе­ре­д­жу­ва­ло надмірний роз­ви­ток ве­ге­таційної ма­си в осінній період, пе­ред вхо­д­жен­ням рос­лин у зи­му, підви­щу­ва­ло їхню мо­ро­зо- і зи­мостійкість, а об­роб­ка на­весні об­ме­жу­ва­ла ура­женість куль­ту­ри низ­кою хво­роб.
Інши­ми ав­то­ра­ми вста­нов­ле­но, що пак­ло­бу­т­ра­зол по­си­лю­вав відтік асимілятів із листків, а та­кож сте­бел у ре­про­дук­тивні ор­га­ни, і особ­ли­во в ті, що розміщені на верхівці стеб­ла. Вод­но­час зро­с­та­ла за­галь­на су­ха ма­са рос­ли­ни і зміню­вав­ся ко­ефіцієнт її роз­поділен­ня. Ли­ст­ки ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся підви­ще­ним вмістом хло­рофілу, кра­щою збе­ре­женістю на рос­ли­нах.

Регулятори росту рослин застосування. Вста­нов­ле­но, що уніко­на­зол галь­му­вав про­цес старіння рос­лин ріпа­ку, спри­ят­ли­во впли­вав на ріст коріння і стеб­ла. Об­роб­ка пре­па­ра­том у фазі трьох листків поліпшу­ва­ла та стабілізу­ва­ла вро­жай. За­сто­су­ван­ня Мікста­ло­лу по­кра­щу­ва­ло струк­ту­ру ком­по­нентів уро­жаю, збільшу­ва­ло кількість ефек­тив­них сте­бел і стручків на одній рос­лині. Най­е­фек­тивнішим бу­ло за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту на по­чат­ку цвітіння та на стадії по­вно­го цвітіння рос­лин. Пре­па­рат не впли­вав на якість насіння і три­валість ве­ге­таційно­го періоду куль­ту­ри.

Досліджен­ня із ви­ко­ри­с­тан­ня різних груп ре­тар­дантів на рос­ли­нах ріпа­ку ствер­д­жу­ють, що пре­па­ра­ти Алар-85, Невірол-20 WP, RSW-0411 збільшу­ва­ли кількість стручків на рос­лині на 7–10%. Ба­га­то­ра­зо­ва об­роб­ка ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом про­тя­гом ве­ге­тації збільшу­ва­ла вро­жайність ріпа­ку: від 50 до 54 г з однієї рос­ли­ни за­вдя­ки збільшен­ню на ній кількості насіння, чис­ла стручків — від 617 до 686, ма­си 1000 насінин — від 3,6 до 4 г.

Ви­яв­ле­но, що пре­па­рат Ба­ро­нет (три­а­пен­та­нол) за­леж­но від умов ве­ге­тації збільшу­вав уро­жайність ози­мо­го ріпа­ку за осінньої об­роб­ки на 21%, а за вес­ня­ної — на 9%. При­чи­ною збільшен­ня вро­жай­ності бу­ло по­си­ле­не га­лу­жен­ня та зро­с­тан­ня кількості стручків на одній рос­лині від 80,9 до 124,5–152,5, а та­кож зро­с­тан­ня кількості насінин у струч­ках.

Мак­си­мальні зна­чен­ня зро­с­тан­ня вро­жай­ності трап­ля­ють­ся у розрідже­них посівах. Об­роб­ка рос­лин ози­мо­го ріпа­ку ре­тар­дан­та­ми RSW і Те­бе­па­сом спри­я­ла збільшен­ню вро­жай­ності від 35,7 до 37,6–38,1 ц/га, а та­кож ма­си 1000 насінин — від 4,5 до 4,8 г. У по­льо­вих досліджен­нях за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів три­а­пен­та­но­лу та флурпірамідо­лу на рос­ли­нах ріпа­ку збільшу­ва­лась уро­жайність за не­ви­со­ких доз азо­ту на 24–33%. Значні до­зи азо­ту не спри­я­ли по­зи­тивній дії ре­тар­дантів.

Вміст олії у ріпаковому насінні та її якісні характеристики є важливою складовою продуктивності культуриОсіння об­роб­ка рос­лин ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом, BAS 111 і флурпірамідо­лом спри­я­ла друж­но­му і рівномірно­му цвітінню рос­лин та дозріван­ню плодів, стабілізу­ва­ла вро­жай і збільшу­ва­ла йо­го на 10%. А за­сто­су­ван­ня Невіро­лу на посівах низь­ко­­еру­ко­вих сортів ріпа­ку до­стовірно збільшу­ва­ло йо­го вро­жайність на 10–40% порівня­но із кон­тро­лем, не впли­ва­ю­чи на ма­су насінин та вміст білків і олії.

Застосування ретардантів для ріпаку. Де­які досліджен­ня впли­ву вне­сен­ня ре­тар­дантів на посіви ріпа­ку ма­ли не­га­тивні ре­зуль­та­ти. На­при­клад, мінімальні кон­цен­т­рації Це­ро­ну збільшу­ва­ли вро­жайність ози­мо­го ріпа­ку на 7% за об­роб­ки пе­ред по­чат­ком цвітіння куль­ту­ри. Інші стро­ки об­роб­ки і до­зи пре­па­ратів змен­шу­ва­ли насіннєву про­дук­тивність. Об­роб­ка рос­лин ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом у дозі 1 кг/га у фазі відо­крем­лен­ня го­ло­вно­го квітко­но­са для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню та надмірно­му оси­пан­ню насіння при­зво­ди­ла до змен­шен­ня кількості стручків на рос­лині та зни­жен­ня ма­си 1000 насінин. Де­пре­сив­но на вро­жайність ози­мо­го ріпа­ку впли­ва­ла й об­роб­ка Куль­та­ром та Ба­ро­не­том у фазі на­ли­ван­ня насіння.

Про­тя­гом се­ми років вив­ча­ли дію ре­тар­дантів різних груп (хлор­мек­ват, ете­фон, три­а­пен­та­нол, пак­ло­бу­т­ра­зол, BAS 115 W) на бе­зе­ру­ко­вих і низь­ког­лю­ко­зи­но­лат­них сор­тах ози­мо­го ріпа­ку в різні періоди ве­ге­тації. Спо­с­теріга­ли низ­ку побічних не­га­тив­них ефектів, од­ним із яких бу­ло зни­жен­ня уро­жай­ності за дії три­а­зо­ло­вих спо­лук.

Вміст олії у ріпа­ко­во­му насінні та її якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки є важ­ли­вою скла­до­вою про­дук­тив­ності куль­ту­ри. Відо­мо, що ос­нов­ни­ми на­пря­ма­ми се­лекції ози­мо­го та яро­го ріпа­ку є змен­шен­ня вмісту еру­ко­вої, ліно­ле­но­вої, пальміти­но­вої кис­лот та глю­ко­зи­но­латів і збільшен­ня вмісту олеїно­вої та ліно­ле­вої кис­лот. За­сто­су­ван­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу на рос­ли­нах Brassica carinata сор­ту РС-5 знач­но збільшу­ва­ло вміст білка, крох­ма­лю та роз­чин­них цукрів у насінні і змен­шу­ва­ло вміст олії. Об­роб­ка яро­го ріпа­ку ана­ло­га­ми чет­вер­тин­них со­лей амонію збільшу­ва­ла олійність насіння на 6–7% і од­но­час­но змен­шу­ва­ла вміст глю­ко­зи­но­латів на 14%. Такі самі ре­зуль­та­ти спо­с­теріга­ли за об­роб­ки ріпа­ку сумішшю пак­ло­бу­т­ра­зо­лу і хлор­мек­ватх­ло­ри­ду. Од­нак об­роб­ка олійно­го ріпа­ку пре­па­ра­та­ми RSW і Те­бе­пас збільшу­ва­ла у ріпа­ко­во­му насінні вміст білків, але вод­но­час змен­шу­ва­ла вміст олії (без зміни її хімічно­го скла­ду).

Різні гру­пи ре­гу­ля­торів рос­ту да­ють змо­гу поліпши­ти стійкість рос­лин ріпа­ку до ви­ля­ган­ня, оп­тимізу­ва­ти про­дук­тивність рос­лин. Ра­зом з тим, дані досліджень розрізнені, іноді но­сять су­пе­реч­ли­вий ха­рак­тер, що виз­на­чає по­тре­бу по­даль­ших досліджень цієї про­бле­ми.

Під час ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку вар­то вра­хо­ву­ва­ти не ли­ше по­тенційну вро­жайність сор­ту, аг­рокліма­тичні умо­ви та рівень міне­раль­но­го жив­лен­ня, але й су­часні до­сяг­нен­ня із вив­чен­ня ре­зуль­татів вне­сен­ня біохімічних пре­па­ратів для ре­гу­ляції про­цесів рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, за­сто­со­ва­них на куль­турі для оп­тимізації про­дук­тив­ності та підви­щен­ня якості про­дукції. 

Ре­ко­мен­дації по використанню і застосуванню регуляторів росту для ріпаку

Аналізу­ю­чи су­часні тен­денції у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку, літе­ра­турні дані та ос­танні досліджен­ня у світо­во­му рос­лин­ництві, ук­раїнські фахівці роз­ро­би­ли та вдо­с­ко­на­ли­ли влас­ну си­с­те­му вне­сен­ня доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин. Зо­к­ре­ма, бу­ло про­ве­де­но досліджен­ня впли­ву пре­па­ратів різних груп — пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, дек­с­т­ре­лу, хлор­мек­ватх­ло­ри­ду в різних до­зах та у різні фа­зи роз­вит­ку рос­лин ріпа­ку. Про­ве­дені ви­про­бу­ван­ня свідчать, що не­за­леж­но від по­год­них умов ве­ге­тації най­е­фек­тивніше підви­щу­вав про­дук­тивність посівів ріпа­ку 0,025%-й роз­чин пак­ло­бу­т­ра­зо­лу. До­сить ефек­тив­ним ви­я­ви­ло­ся за­сто­су­ван­ня 1%-го роз­чи­ну хлор­мек­ватх­ло­ри­ду. За­сто­су­ван­ня 0,3%-го роз­чи­ну ети­лен­про­ду­цен­ту дек­с­т­ре­лу ви­я­ви­ло­ся не­ефек­тив­ним. Ра­зом із цим, ви­ко­ри­с­тан­ня 1%-го роз­чи­ну хлор­мек­ватх­ло­ри­ду до­дат­ко­во збільшу­ва­ло вихід олії із насіння та поліпшу­ва­ло її якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки. За­лиш­кові кількості вка­за­них пре­па­ратів у ріпа­ко­во­му насінні не пе­ре­ви­щу­ва­ли гра­нич­но до­пу­с­ти­мих кон­цен­т­рацій, то­му їхнє ви­ко­ри­с­тан­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві є пер­спек­тив­ним.

Та­ким чи­ном, провідні фітофізіоло­ги Ук­раїни ре­ко­мен­ду­ють для впро­ва­­джен­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво тех­но­логію об­роб­ки посівів ози­мо­го ріпа­ку ре­тар­дан­том із гру­пи чет­вер­тин­них онієвих со­лей — хлор­мек­ватх­ло­ри­дом, який ре­алізується під ко­мерційною на­звою Ци­ко­цел та технічною на­звою ССС-460.

Ме­тою за­сто­су­ван­ня ретарданту є галь­му­ван­ня рос­ту ве­ге­та­тив­них ор­ганів рос­лин та по­си­лен­ня га­лу­жен­ня стеб­ла із на­ступ­ним пе­ре­роз­поділом пла­с­тич­них ре­чо­вин до ге­не­ра­тив­них ор­ганів. Ре­зуль­та­том та­ко­го пе­ре­роз­поділу асимілятів є поліпшен­ня про­дук­тив­ності рос­лин, що вста­нов­ле­но ви­роб­ни­чи­ми ви­про­бу­ван­ня­ми. Об­роб­ку посівів про­во­дять у фазі бу­тонізації свіжим 0,75%-м вод­ним роз­чи­ном ре­тар­дан­ту, який вно­сять од­но­час­но з інсек­ти­ци­дом. Ви­т­ра­та пре­па­ра­ту хлор­мек­ватх­ло­ри­ду — 
5 л/га. Ви­т­ра­та ро­бо­чо­го роз­чи­ну — 300 л/га. Об­роб­ку про­во­дять у ранішні або вечірні го­ди­ни за безвітря­ної по­го­ди. 

 

О. Хо­даніцька,

В. Ро­гач, 

В. Хо­даніцький 

 

 

Advertisement

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0