Спецможливості
Агрохімія

Ре­тар­данти для ріпа­ку

02.02.2017
11232
Ре­тар­данти для ріпа­ку фото, ілюстрація

Роз­ви­ток га­лузі ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку в су­час­них умо­вах не­мож­ли­вий без ви­роб­ництва ви­со­ко­якісної про­дукції. Це знач­ною мірою за­ле­жить від ви­ко­ри­с­тан­ня но­вих сортів куль­ту­ри й еко­номічно доцільних прий­омів ви­ро­щу­ван­ня, здат­них за­без­пе­чу­ва­ти ви­сокі вро­жаї якісно­го насіння. На те­перішньо­му етапі не­обхідне за­сто­су­ван­ня до­ступ­них і не­до­ро­гих за­собів міне­раль­но­го жив­лен­ня та біологізації тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

 

 

Ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин ре­тар­дант­ної дії

Су­час­на аг­рар­на на­ука ство­ри­ла знач­ний ар­се­нал син­те­тич­них ре­гу­ля­торів рос­ту, які за своєю при­ро­дою є або ана­ло­га­ми, або мо­дифіка­то­ра­ми дії фіто­гор­монів. Ця гру­па спо­лук дає мож­ливість спря­мо­ва­но ре­гу­лю­ва­ти ок­ремі ета­пи он­то­ге­не­зу, по­си­лю­ва­ти та по­слаб­лю­ва­ти оз­на­ки і вла­с­ти­вості рос­лин у ме­жах нор­ми ре­акції, ефек­тив­но ре­алізу­ва­ти по­тенційні мож­ли­вості сортів та гібридів, ак­тивізу­ва­ти ос­новні про­це­си життєдіяль­ності рос­лин. Це дає змо­гу ре­гу­лю­ва­ти роз­ви­ток рос­лин­но­го ор­ганізму че­рез ко­ор­ди­націю фо­то­син­те­зу і рос­то­вої функції, що впли­ває на уро­жайність та якість сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Та­ким чи­ном, порівня­но до­ступ­ним і ва­го­мим за­хо­дом підви­щен­ня про­дук­тив­ності ріпа­ку мо­же бу­ти впро­ва­д­жен­ня тех­но­логій із ви­ко­ри­с­тан­ням но­вих ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин.

Прий­ня­то ото­тож­ню­ва­ти ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин зі сти­му­ля­то­ра­ми, про­те в рос­лин­ництві провідну роль ча­с­то відігра­ють фізіологічно ак­тивні пре­па­ра­ти не сти­му­лю­ю­чої, а інгібу­ю­чої дії: гербіци­ди, ре­тар­дан­ти, де­фоліан­ти, пре­па­ра­ти для про­лон­гації зберіган­ня вро­жаю то­що.

Ре­тар­дан­ти — це син­те­тичні інгібіто­ри рос­ту рос­лин ан­тигібе­реліно­во­го ме­ханізму дії. Во­ни не­од­норідні за своєю хімічною бу­до­вою, вла­с­ти­во­с­тя­ми та ха­рак­те­ром впли­ву на рос­лин­ний ор­ганізм. У ре­зуль­таті дії на рос­ли­ну ре­тар­дан­ти ство­рю­ють подібний ефект — уповільню­ють поділ і роз­тя­гу­ван­ня клітин, що при­зво­дить до галь­му­ван­ня рос­ту в ціло­му. Але дія ре­тар­дантів не об­ме­жується галь­му­ван­ням лінійно­го рос­ту. Так, су­часні пре­па­ра­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють для за­по­біган­ня ви­ля­ган­ню посівів, по­си­лен­ня рос­ту ко­ре­не­вої си­с­те­ми, ре­гу­лю­ван­ня про­цесів пло­до­но­шен­ня і дозріван­ня куль­тур, підви­щен­ня про­дук­тив­ності рос­лин та їхньої стійкості до не­спри­ят­ли­вих фак­торів се­ре­до­ви­ща.

Аг­робіоло­ги та фітофізіоло­ги най­шир­ше ви­ко­ри­с­то­ву­ють такі гру­пи ре­тар­дант­них пре­па­ратів:

—Œ чет­вер­тинні амонієві (онієві) спо­лу­ки (хлор­мек­ватх­ло­рид, бром­холінбромід, йод­холінйо­дид, мепікватх­ло­рид, АМО 1618, Фо­с­фон D, Мор­фол, Пікс та ін.);  

— гідра­зид­похідні пре­па­ра­ти, ут­во­рені на ос­нові гідра­зи­ду ма­леїно­вої кис­ло­ти (ГМК, натрію ГМК) та бур­ш­ти­но­вої кис­ло­ти (ДЯК, В-9, Алар-85, Кілар-85 та ін.); 

—Ž три­а­зол­похідні спо­лу­ки, що ви­яв­ля­ють вла­с­ти­вості як ре­гу­ля­торів рос­ту, так і фунгіцидів (пак­ло­бу­т­ра­зол, уніко­на­зол, азовіт, амідол, піри­да­зин (BAS-111), те­бу­ко­на­зол і т. д.); 
 ети­лен­про­ду­цен­ти (2-ХЕФК, Ете­фон, Гідрел, Дигідрел, Кам­по­зан М, Дек­с­т­рел, Ет­рел та ін.);

— ізо­бу­ти­ра­ти (ДХІБ, МЕН­ДОК, ФВ-450, Те­бе­пас і т. д.);

— пен­та­нол­похідні пре­па­ра­ти (три­а­пен­та­нол, флурпірамідол то­що).

Різні гру­пи ре­тар­дантів до­по­ма­га­ють поліпши­ти умо­ви зби­ран­ня та зберіган­ня про­дукції, ре­гу­лю­ва­ти стро­ки дозріван­ня і підви­щу­ва­ти вро­жаї сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.Су­час­на аг­рар­на на­ука ство­ри­ла знач­ний ар­се­нал син­те­тич­них ре­гу­ля­торів рос­ту, які за своєю при­ро­дою є або ана­ло­га­ми, або мо­дифіка­то­ра­ми дії фіто­гор­монів

Ре­гу­ля­то­ри рос­ту на посівах ріпа­ку

Знач­на кількість інгібіторів рос­ту рос­лин мо­же до­сить ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­тись на прак­тиці для підви­щен­ня стійкості сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, у то­му числі і ріпа­ку, про­ти хво­роб та шкідників, до ви­­ля­ган­ня внаслідок уко­ро­чен­ня ось­о­вих розмірів рос­ли­ни та по­тов­щен­ня стеб­ла, для підви­щен­ня адап­таційних мож­ли­во­с­тей рос­лин до фак­торів нав­колишньо­го се­ре­до­ви­ща, для підви­щен­ня насіннєвої про­дук­тив­ності.

В ок­ре­мих ро­бо­тах містить­ся інфор­мація про вплив ре­тар­дантів на олійні куль­ту­ри, зо­к­ре­ма рос­ли­ни ріпа­ку. За­для мо­дифікації про­цесів рос­ту, роз­вит­ку і фор­му­ван­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів яро­го ріпа­ку про­во­ди­ли вив­чен­ня впли­ву оригіна­ль­них ана­логів чет­вер­тин­них со­лей амонію: 3-DЕС, 17-DМС. Ве­ге­таційні та по­льові досліди свідчать, що під впли­вом ретардантів відбу­ва­ло­ся галь­му­ван­ня рос­ту рос­лин, збільшу­вав­ся діаметр стеб­ла і підви­щу­ва­ла­ся стійкість сте­бел до ви­ля­ган­ня. Відміче­но, що за­сто­су­ван­ня ретардантів у фазі чо­ти­рь­ох-п'яти листків ма­ло ви­щий рістгаль­му­ю­чий ефект.

Застосування регуляторів росту. Під впли­вом тет­цик­ла­ци­су й три­а­пен­та­но­лу галь­му­вав­ся син­тез гібе­релінів у рос­лин со­няш­ни­ку, сої, яч­ме­ню і ріпа­ку, що уповільню­ва­ло лінійний ріст стеб­ла та підви­щу­ва­ло стійкість рос­лин до ви­ля­ган­ня. Подібний ефект відміча­ли за об­роб­ки рос­лин яро­го ріпа­ку у фазі чо­ти­рь­ох-п’яти листків ана­ло­гом чет­вер­тин­них со­лей амонію DMC-17 у дозі 500 г/га. За за­сто­су­ван­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, уніко­на­зо­лу, три­а­пен­та­но­лу, ВАS 111 на рос­ли­нах ріпа­ку, а та­кож яч­ме­ню, ку­ку­руд­зи бу­ло вста­нов­ле­но, що най­чут­ливіши­ми до три­а­зо­ло­вих пре­па­ратів є рос­ли­ни мо­ло­до­го віку, кліти­ни яких швид­ко ділять­ся і рос­туть. 

У на­уковій літе­ра­турі та­кож є дані про ви­ко­ри­с­тан­ня ССС, РР 333, RSW-0411 для ре­гу­ляції рос­ту ози­мо­го ріпа­ку в осінній період за­для по­пе­ре­д­жен­ня надмірно­го роз­вит­ку ве­ге­та­тив­ної ма­си. На­весні ре­тар­дан­ти за­сто­со­ву­ють для змен­шен­ня ви­ля­ган­ня посівів, на­при­клад суміш ССС та Фоліку­ру. 

Пре­па­рат 3-DЕС у дозі 125 г/га змен­шу­вав ріст стеб­ла на 10–15%. Збільшен­ня до­зи до 250–500 г/га змен­шу­ва­ло ріст стеб­ла на 20–22%. За об­роб­ки яро­го ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом та уніко­на­зо­лом у фазі по­чат­ку рос­ту стеб­ла відбу­ва­ло­ся галь­му­ван­ня рос­то­во­го про­це­су, а об­роб­ка пе­ред по­чат­ком цвітіння не впли­ва­ла на лінійні розміри рос­лин.

Інші дослідни­ки вив­ча­ли ефек­тивність різних груп ре­тар­дантів на ріпа­ку. Відміче­но, що най­е­фек­тивніше галь­му­ва­ли ріст пак­ло­бу­т­ра­зол і флурпірамідол, а хлор­мек­ватх­ло­рид (Ци­ко­цел) і мепікватх­ло­рид (Пікс) про­яв­ля­ли мен­шу ре­тар­дант­ну ак­тивність. За­сто­су­ван­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, флурпірамідо­лу і три­а­пен­та­но­лу за­без­пе­чу­ва­ло друж­не дозріван­ня уро­жаю, змен­шу­ва­ло розтріску­ван­ня плодів, спри­я­ло кра­що­му об­мо­ло­чу­ван­ню, що є од­ним із важ­ли­вих на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів на хре­с­тоцвітих олійних куль­ту­рах.

Регулятори росту рослин, застосування. Для олійних куль­тур, зо­к­ре­ма со­няш­ни­ку і ріпа­ку, ха­рак­тер­ним є ви­ля­ган­ня посівів ви­со­ко­рос­лих сортів, то­му доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ре­тар­дан­ти для мо­дифікації цьо­го про­це­су. Так, за об­роб­ки рос­лин яро­го ріпа­ку пре­па­ра­том 3-DЕС про­тя­гом ве­ге­тації збільшу­вав­ся діаметр стеб­ла на 16–20%, а під впли­вом 17-DМС — на 15–19%. У ре­зуль­таті стійкість до ви­ля­ган­ня рос­лин збільшу­ва­лась на 1,2 ба­ла. Спо­с­теріга­ли збільшен­ня кільця пер­вин­ної ко­ри і цен­т­раль­но­го циліндра сте­бел ріпа­ку.

Об­роб­ка ози­мо­го ріпа­ку пак­ло­бу­т­ра­зо­лом на ранніх стадіях ве­ге­тації галь­му­ва­ла ріст рос­лин на 10 см порівня­но з кон­тро­лем. Інші дані свідчать, що ви­ко­ри­с­тан­ня регулятору росту Ете­фо­ну і три­а­пен­та­но­лу галь­му­ва­ло ріст ріпа­ку, а ба­га­то­ра­зо­ва об­роб­ка рос­лин ріпа­ку про­тя­гом ве­ге­тації три­а­пен­та­но­лом до­стовірно змен­шу­ва­ла ви­со­ту рос­лин на 36 см. Од­ним із важ­ли­вих на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів є по­кра­щан­ня стійкості рос­лин до не­спри­ят­ли­вих фак­торів на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща

За вне­сен­ня BAS 111 W у ґрунт та за об­при­с­ку­ван­ня листків ози­мо­го і яро­го ріпа­ку відбу­ва­ло­ся галь­му­ван­ня рос­ту стеб­ла на 6–13% з од­но­ча­сним змен­шен­ням ви­ля­ган­ня. На інтен­сивність цвітіння пре­па­ра­ти не впли­ва­ли. За­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів при про­ро­щу­ванні насіння ози­мо­го і яро­го ріпа­ку зни­жу­ва­ло інтен­сивність йо­го про­ро­с­тан­ня на 50%.

Регулятори росту і розвиток рослин. Пре­па­ра­ти Те­бе­пас і RSW галь­му­ва­ли ріст ози­мо­го ріпа­ку на 12–25 см, од­но­час­но змен­шу­ва­ли ви­ля­ган­ня у 1,4–3,6 ра­зу і по­си­лю­ва­ли га­лу­жен­ня стеб­ла рос­ли­ни. Пре­па­рат іншої гру­пи, три­а­пен­та­нол, суттєво (на 5–11%) змен­шу­вав кінце­ву до­вжи­ну стеб­ла і на 1,4–2,7 ба­ла за 9-баль­ною шка­лою змен­шу­вав ви­ля­ган­ня рос­лин ріпа­ку. В інших літе­ра­тур­них дже­ре­лах містить­ся інфор­мація про змен­шен­ня ви­ля­ган­ня посівів ріпа­ку за дії пак­ло­бу­т­ра­зо­лу і флурпірамідо­лу. Де­які штуч­но ви­ве­дені ріпа­кові гібри­ди ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ве­ли­кою кількістю стручків, до­б­рою ку­щистістю, але силь­ним ви­ля­ган­ням. Цьо­го не­доліку вда­ло­ся май­же зовсім поз­бу­ти­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­торів рос­ту у фазі по­чат­ку цвітіння куль­ту­ри (відміче­но най­е­фек­тивніше ви­ко­ри­с­тан­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу).

Під час досліджен­ня дії пре­па­ра­ту Ба­ро­нет на посівах ози­мо­го ріпа­ку бу­ло ви­яв­ле­но, що за об­роб­ки в осінній період ви­со­та рос­лин змен­шу­ва­ла­ся від 152 до 93 см, а у вес­ня­ний — від 132 до 101 см, вод­но­час по­си­лю­ва­ло­ся га­лу­жен­ня стеб­ла. Інші дані свідчать, що об­роб­ка рос­лин ріпа­ку Куль­та­ром і Ба­ро­не­том у фазі по­чат­ку цвітіння зни­жує ви­со­ту рос­лин у се­ред­нь­о­му на 25 см. Найбільший ефект спо­с­терігав­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів у розрідже­них посівах. 

Застосування регуляторів росту для ріпаку. Об­роб­ка ози­мо­го ріпа­ку пак­ло­бу­т­ра­зо­лом уп­ро­довж ве­ге­тації змен­шу­ва­ла ви­со­ту рос­лин на 10–12 см, од­но­час­но по­си­лю­ю­чи про­дук­тив­не га­лу­жен­ня стеб­ла, а за ви­ко­ри­с­тан­ня йо­го на рос­ли­нах Brassica сarіnata у кон­цен­т­раціях 5, 10, 20 мкг/мг вда­ва­ло­ся суттєво змен­шу­ва­ти ви­со­ту рос­лин, та­кож пре­па­рат мо­дифіку­вав у них габітус і по­си­лю­вав гіллястість. Ви­ко­ри­с­тан­ня іншо­го пред­став­ни­ка три­а­зо­ло­вих спо­лук — BAS 111 W на яч­мені, ріпа­ку, рисі і го­росі як в умо­вах кліма­тич­ної ка­ме­ри, так і на прак­тиці, в полі, галь­му­ва­ло ріст рос­лин від 5 до 75%.

Об­роб­ка рос­лин ози­мо­го ріпа­ку ре­тар­дан­та­ми три­а­зо­ло­во­го ти­пу най­е­фек­тивніша у фазі цвітіння або бу­тонізації куль­ту­ри, інші рег­ла­мен­ти об­роб­ки бу­ли менш ефек­тив­ни­ми. У яро­го ріпа­ку най­е­фек­тивнішою бу­ла об­роб­ка у фазі трьох-п’яти листків.

Од­ним із важ­ли­вих на­прямів ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів є по­кра­щан­ня стійкості рос­лин до не­спри­ят­ли­вих фак­торів на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. У літе­ра­турі є ба­га­то да­них про ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів з та­кою са­мою ме­тою на пло­до­во-ягідних, зер­но­вих, ово­че­вих та де­ко­ра­тив­них куль­ту­рах, знач­но мен­ше — на технічних і олійних. 

Регулятори росту, застосування під ріпак. Ус­та­нов­ле­но, що об­при­с­ку­ван­ня ріпа­ку ана­ло­га­ми аб­сци­зо­вої кис­ло­ти підви­щу­ва­ло їхню хо­ло­достійкість на 1–2%, а об­роб­ка 2-ХЕФК поліпшу­ва­ла вод­ний ба­ланс рос­лин за­вдя­ки збільшен­ню вод­но­го по­тенціалу ли­с­тя та змен­шен­ню інтен­сив­ності транспірації, але дія са­мо­го ети­ле­ну не впли­ва­ла на за­вод­нен­ня рос­лин. Відміче­но, що те­бу­ко­на­зол (Фолікур) ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли для підви­щен­ня зи­мостійкості ози­мо­го ріпа­ку. За­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту у дозі 0,5 л/га на стадії ше­с­ти листків (у ве­ресні) спри­я­ло підви­щен­ню інтен­сив­ності зе­ле­но­го за­барв­лен­ня рос­лин і їхньої стійкості до низь­ких тем­пе­ра­тур.

Під дією пре­па­ра­ту BAS 111 W відміча­ло­ся по­си­лен­ня по­су­хо- та зи­мостійкості рос­лин ріпа­ку за­вдя­ки кра­що­му роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми та на­ко­пи­чен­ню вуг­ле­водів. Відміче­но, що мепікватх­ло­рид змен­шу­вав по­шко­д­жу­ваність вітром про­ростків рос­лин, а три­а­пен­та­нол поліпшу­вав вод­ний ре­жим рос­лин яч­ме­ню та ріпа­ку.

П’ятирічні досліджен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів із гру­пи азолів (три­а­пен­та­но­лу, флурпірамідо­лу, BAS 111) на ози­мо­му ріпа­ку по­пе­ре­д­жу­ва­ло надмірний роз­ви­ток ве­ге­таційної ма­си в осінній період, пе­ред вхо­д­жен­ням рос­лин у зи­му, підви­щу­ва­ло їхню мо­ро­зо- і зи­мостійкість, а об­роб­ка на­весні об­ме­жу­ва­ла ура­женість куль­ту­ри низ­кою хво­роб.
Інши­ми ав­то­ра­ми вста­нов­ле­но, що пак­ло­бу­т­ра­зол по­си­лю­вав відтік асимілятів із листків, а та­кож сте­бел у ре­про­дук­тивні ор­га­ни, і особ­ли­во в ті, що розміщені на верхівці стеб­ла. Вод­но­час зро­с­та­ла за­галь­на су­ха ма­са рос­ли­ни і зміню­вав­ся ко­ефіцієнт її роз­поділен­ня. Ли­ст­ки ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся підви­ще­ним вмістом хло­рофілу, кра­щою збе­ре­женістю на рос­ли­нах.

Регулятори росту рослин застосування. Вста­нов­ле­но, що уніко­на­зол галь­му­вав про­цес старіння рос­лин ріпа­ку, спри­ят­ли­во впли­вав на ріст коріння і стеб­ла. Об­роб­ка пре­па­ра­том у фазі трьох листків поліпшу­ва­ла та стабілізу­ва­ла вро­жай. За­сто­су­ван­ня Мікста­ло­лу по­кра­щу­ва­ло струк­ту­ру ком­по­нентів уро­жаю, збільшу­ва­ло кількість ефек­тив­них сте­бел і стручків на одній рос­лині. Най­е­фек­тивнішим бу­ло за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту на по­чат­ку цвітіння та на стадії по­вно­го цвітіння рос­лин. Пре­па­рат не впли­вав на якість насіння і три­валість ве­ге­таційно­го періоду куль­ту­ри.

Досліджен­ня із ви­ко­ри­с­тан­ня різних груп ре­тар­дантів на рос­ли­нах ріпа­ку ствер­д­жу­ють, що пре­па­ра­ти Алар-85, Невірол-20 WP, RSW-0411 збільшу­ва­ли кількість стручків на рос­лині на 7–10%. Ба­га­то­ра­зо­ва об­роб­ка ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом про­тя­гом ве­ге­тації збільшу­ва­ла вро­жайність ріпа­ку: від 50 до 54 г з однієї рос­ли­ни за­вдя­ки збільшен­ню на ній кількості насіння, чис­ла стручків — від 617 до 686, ма­си 1000 насінин — від 3,6 до 4 г.

Ви­яв­ле­но, що пре­па­рат Ба­ро­нет (три­а­пен­та­нол) за­леж­но від умов ве­ге­тації збільшу­вав уро­жайність ози­мо­го ріпа­ку за осінньої об­роб­ки на 21%, а за вес­ня­ної — на 9%. При­чи­ною збільшен­ня вро­жай­ності бу­ло по­си­ле­не га­лу­жен­ня та зро­с­тан­ня кількості стручків на одній рос­лині від 80,9 до 124,5–152,5, а та­кож зро­с­тан­ня кількості насінин у струч­ках.

Мак­си­мальні зна­чен­ня зро­с­тан­ня вро­жай­ності трап­ля­ють­ся у розрідже­них посівах. Об­роб­ка рос­лин ози­мо­го ріпа­ку ре­тар­дан­та­ми RSW і Те­бе­па­сом спри­я­ла збільшен­ню вро­жай­ності від 35,7 до 37,6–38,1 ц/га, а та­кож ма­си 1000 насінин — від 4,5 до 4,8 г. У по­льо­вих досліджен­нях за ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ратів три­а­пен­та­но­лу та флурпірамідо­лу на рос­ли­нах ріпа­ку збільшу­ва­лась уро­жайність за не­ви­со­ких доз азо­ту на 24–33%. Значні до­зи азо­ту не спри­я­ли по­зи­тивній дії ре­тар­дантів.

Вміст олії у ріпаковому насінні та її якісні характеристики є важливою складовою продуктивності культуриОсіння об­роб­ка рос­лин ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом, BAS 111 і флурпірамідо­лом спри­я­ла друж­но­му і рівномірно­му цвітінню рос­лин та дозріван­ню плодів, стабілізу­ва­ла вро­жай і збільшу­ва­ла йо­го на 10%. А за­сто­су­ван­ня Невіро­лу на посівах низь­ко­­еру­ко­вих сортів ріпа­ку до­стовірно збільшу­ва­ло йо­го вро­жайність на 10–40% порівня­но із кон­тро­лем, не впли­ва­ю­чи на ма­су насінин та вміст білків і олії.

Застосування ретардантів для ріпаку. Де­які досліджен­ня впли­ву вне­сен­ня ре­тар­дантів на посіви ріпа­ку ма­ли не­га­тивні ре­зуль­та­ти. На­при­клад, мінімальні кон­цен­т­рації Це­ро­ну збільшу­ва­ли вро­жайність ози­мо­го ріпа­ку на 7% за об­роб­ки пе­ред по­чат­ком цвітіння куль­ту­ри. Інші стро­ки об­роб­ки і до­зи пре­па­ратів змен­шу­ва­ли насіннєву про­дук­тивність. Об­роб­ка рос­лин ріпа­ку три­а­пен­та­но­лом у дозі 1 кг/га у фазі відо­крем­лен­ня го­ло­вно­го квітко­но­са для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню та надмірно­му оси­пан­ню насіння при­зво­ди­ла до змен­шен­ня кількості стручків на рос­лині та зни­жен­ня ма­си 1000 насінин. Де­пре­сив­но на вро­жайність ози­мо­го ріпа­ку впли­ва­ла й об­роб­ка Куль­та­ром та Ба­ро­не­том у фазі на­ли­ван­ня насіння.

Про­тя­гом се­ми років вив­ча­ли дію ре­тар­дантів різних груп (хлор­мек­ват, ете­фон, три­а­пен­та­нол, пак­ло­бу­т­ра­зол, BAS 115 W) на бе­зе­ру­ко­вих і низь­ког­лю­ко­зи­но­лат­них сор­тах ози­мо­го ріпа­ку в різні періоди ве­ге­тації. Спо­с­теріга­ли низ­ку побічних не­га­тив­них ефектів, од­ним із яких бу­ло зни­жен­ня уро­жай­ності за дії три­а­зо­ло­вих спо­лук.

Вміст олії у ріпа­ко­во­му насінні та її якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки є важ­ли­вою скла­до­вою про­дук­тив­ності куль­ту­ри. Відо­мо, що ос­нов­ни­ми на­пря­ма­ми се­лекції ози­мо­го та яро­го ріпа­ку є змен­шен­ня вмісту еру­ко­вої, ліно­ле­но­вої, пальміти­но­вої кис­лот та глю­ко­зи­но­латів і збільшен­ня вмісту олеїно­вої та ліно­ле­вої кис­лот. За­сто­су­ван­ня пак­ло­бу­т­ра­зо­лу на рос­ли­нах Brassica carinata сор­ту РС-5 знач­но збільшу­ва­ло вміст білка, крох­ма­лю та роз­чин­них цукрів у насінні і змен­шу­ва­ло вміст олії. Об­роб­ка яро­го ріпа­ку ана­ло­га­ми чет­вер­тин­них со­лей амонію збільшу­ва­ла олійність насіння на 6–7% і од­но­час­но змен­шу­ва­ла вміст глю­ко­зи­но­латів на 14%. Такі самі ре­зуль­та­ти спо­с­теріга­ли за об­роб­ки ріпа­ку сумішшю пак­ло­бу­т­ра­зо­лу і хлор­мек­ватх­ло­ри­ду. Од­нак об­роб­ка олійно­го ріпа­ку пре­па­ра­та­ми RSW і Те­бе­пас збільшу­ва­ла у ріпа­ко­во­му насінні вміст білків, але вод­но­час змен­шу­ва­ла вміст олії (без зміни її хімічно­го скла­ду).

Різні гру­пи ре­гу­ля­торів рос­ту да­ють змо­гу поліпши­ти стійкість рос­лин ріпа­ку до ви­ля­ган­ня, оп­тимізу­ва­ти про­дук­тивність рос­лин. Ра­зом з тим, дані досліджень розрізнені, іноді но­сять су­пе­реч­ли­вий ха­рак­тер, що виз­на­чає по­тре­бу по­даль­ших досліджень цієї про­бле­ми.

Під час ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку вар­то вра­хо­ву­ва­ти не ли­ше по­тенційну вро­жайність сор­ту, аг­рокліма­тичні умо­ви та рівень міне­раль­но­го жив­лен­ня, але й су­часні до­сяг­нен­ня із вив­чен­ня ре­зуль­татів вне­сен­ня біохімічних пре­па­ратів для ре­гу­ляції про­цесів рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, за­сто­со­ва­них на куль­турі для оп­тимізації про­дук­тив­ності та підви­щен­ня якості про­дукції. 

Ре­ко­мен­дації по використанню і застосуванню регуляторів росту для ріпаку

Аналізу­ю­чи су­часні тен­денції у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку, літе­ра­турні дані та ос­танні досліджен­ня у світо­во­му рос­лин­ництві, ук­раїнські фахівці роз­ро­би­ли та вдо­с­ко­на­ли­ли влас­ну си­с­те­му вне­сен­ня доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­торів рос­ту рос­лин. Зо­к­ре­ма, бу­ло про­ве­де­но досліджен­ня впли­ву пре­па­ратів різних груп — пак­ло­бу­т­ра­зо­лу, дек­с­т­ре­лу, хлор­мек­ватх­ло­ри­ду в різних до­зах та у різні фа­зи роз­вит­ку рос­лин ріпа­ку. Про­ве­дені ви­про­бу­ван­ня свідчать, що не­за­леж­но від по­год­них умов ве­ге­тації най­е­фек­тивніше підви­щу­вав про­дук­тивність посівів ріпа­ку 0,025%-й роз­чин пак­ло­бу­т­ра­зо­лу. До­сить ефек­тив­ним ви­я­ви­ло­ся за­сто­су­ван­ня 1%-го роз­чи­ну хлор­мек­ватх­ло­ри­ду. За­сто­су­ван­ня 0,3%-го роз­чи­ну ети­лен­про­ду­цен­ту дек­с­т­ре­лу ви­я­ви­ло­ся не­ефек­тив­ним. Ра­зом із цим, ви­ко­ри­с­тан­ня 1%-го роз­чи­ну хлор­мек­ватх­ло­ри­ду до­дат­ко­во збільшу­ва­ло вихід олії із насіння та поліпшу­ва­ло її якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки. За­лиш­кові кількості вка­за­них пре­па­ратів у ріпа­ко­во­му насінні не пе­ре­ви­щу­ва­ли гра­нич­но до­пу­с­ти­мих кон­цен­т­рацій, то­му їхнє ви­ко­ри­с­тан­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві є пер­спек­тив­ним.

Та­ким чи­ном, провідні фітофізіоло­ги Ук­раїни ре­ко­мен­ду­ють для впро­ва­­джен­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво тех­но­логію об­роб­ки посівів ози­мо­го ріпа­ку ре­тар­дан­том із гру­пи чет­вер­тин­них онієвих со­лей — хлор­мек­ватх­ло­ри­дом, який ре­алізується під ко­мерційною на­звою Ци­ко­цел та технічною на­звою ССС-460.

Ме­тою за­сто­су­ван­ня ретарданту є галь­му­ван­ня рос­ту ве­ге­та­тив­них ор­ганів рос­лин та по­си­лен­ня га­лу­жен­ня стеб­ла із на­ступ­ним пе­ре­роз­поділом пла­с­тич­них ре­чо­вин до ге­не­ра­тив­них ор­ганів. Ре­зуль­та­том та­ко­го пе­ре­роз­поділу асимілятів є поліпшен­ня про­дук­тив­ності рос­лин, що вста­нов­ле­но ви­роб­ни­чи­ми ви­про­бу­ван­ня­ми. Об­роб­ку посівів про­во­дять у фазі бу­тонізації свіжим 0,75%-м вод­ним роз­чи­ном ре­тар­дан­ту, який вно­сять од­но­час­но з інсек­ти­ци­дом. Ви­т­ра­та пре­па­ра­ту хлор­мек­ватх­ло­ри­ду — 
5 л/га. Ви­т­ра­та ро­бо­чо­го роз­чи­ну — 300 л/га. Об­роб­ку про­во­дять у ранішні або вечірні го­ди­ни за безвітря­ної по­го­ди. 

 

О. Хо­даніцька,

В. Ро­гач, 

В. Хо­даніцький 

 

 

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее

1
0