Спецможливості
Технології

Обрізу­ван­ня пло­до­нос­них зер­нят­ко­вих де­рев

02.02.2017
12036
Обрізу­ван­ня пло­до­нос­них зер­нят­ко­вих де­рев фото, ілюстрація

Ви­роб­ництво плодів садівництва в Ук­раїні збільшується пе­ре­важ­но не шля­хом роз­ши­рен­ня площ, а за­вдя­ки знач­но­му поліпшен­ню до­гля­ду за на­са­д­жен­ня­ми, заміні ма­ло­про­дук­тив­них садів но­ви­ми, інтен­сив­ни­ми.

 

 

 

 

 

Інтен­сифікація пе­ред­ба­чає ство­рен­ня найс­при­ят­ливіших умов для пло­до­но­шен­ня на­са­д­жень, си­с­те­ма­тич­не про­ве­ден­ня прий­омів аг­ро­техніки, за­ходів бо­роть­би із хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми. 

І, звісно, потрібно постійно дба­ти про підви­щен­ня рівня ме­ханізації та ма­теріаль­но­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва, ре­гу­ляр­не онов­лен­ня сортів і підщеп, ство­рен­ня раціональніших кон­ст­рукцій са­ду та типів фор­му­ван­ня й спо­собів обрізу­ван­ня плодових де­рев, вибір зон і діля­нок, що відповіда­ють ви­мо­гам куль­тур та сортів. Од­нобічність у про­ве­денні інтен­сифікації, не­хту­ван­ня бо­дай яки­мось із її еле­ментів зни­жує еко­номічний ефект про­ве­де­них за­ходів.

У су­час­них інтен­сив­них пло­до­нос­них са­дах обрізу­ван­ня де­рев за обов’яз­ко­во­го поєднан­ня з на­леж­ни­ми аг­ро­за­хо­да­ми є ду­же важ­ли­вим фак­то­ром ство­рен­ня ви­со­ко­го вро­жаю. Шля­хом обрізу­ван­ня гілок плодовому де­ре­ву на­да­ють потрібну фор­му, за­без­пе­чу­ють до­б­ру освітленість кро­ни, по­си­лю­ють чи по­слаб­лю­ють ріст ок­ре­мих гілок, усу­ва­ють періодичність пло­до­но­шен­ня, поліпшу­ють якість плодів та про­дов­жу­ють про­дук­тив­ний період жит­тя де­ре­ва шля­хом омо­ло­д­жу­ван­ня.

Під обрізу­ван­ням ро­зуміють не ли­ше вко­ро­чен­ня верх­ньої ча­с­ти­ни гілки в період спо­кою, а й будь-які дії, пов’язані з уко­ро­чен­ням та ви­да­лен­ням ча­с­ти­ни де­ре­ва як у період спо­кою, так і під час ве­ге­тації, щоб по­зи­тив­но впли­ну­ти на йо­го ріст, роз­ви­ток та про­дук­тивність. За­сто­со­ву­ва­ти обрізу­ван­ня плодових дерев потрібно тільки після чітко виз­на­че­но­го за­вдан­ня, за­леж­но від яко­го за­сто­со­ву­ва­ти­муть той чи інший прий­ом, а ре­зуль­тат за­ле­жа­ти­ме від сту­пе­ня йо­го про­ве­ден­ня та во­лодіння знан­ня­ми біологічних особ­ли­во­с­тей рос­ту й роз­вит­ку плодового де­ре­ва, по­ро­ди, сор­ту.

За­леж­но від віку де­ре­ва, за­сто­со­ву­ють обрізан­ня плодового дерева різно­го ти­пу: фор­му­валь­не, ос­новні прий­о­ми яко­го слу­гу­ють для ство­рен­ня міцної, до­б­ре освітле­ної кро­ни, а та­кож спря­мо­ва­не на пло­до­но­шен­ня про­дук­тив­но­го де­ре­ва — за­без­пе­чує щорічну ви­со­ку вро­жайність (та­ке обрізу­ван­ня сти­му­лює за­кла­дан­ня й роз­ви­ток пло­до­вої де­ре­ви­ни та пло­до­вих ут­во­рень). Омо­ло­д­жу­валь­не обрізан­ня за­сто­со­ву­ють, ко­ли плодові де­ре­ва при­пи­ни­ли ріст, по­ча­ли вси­ха­ти і ма­ють чітко ви­ра­же­ну періодичність пло­до­но­шен­ня. Цей прий­ом віднов­лює й по­си­лює ріст мо­ло­дих па­гонів, сти­му­лює за­кла­дан­ня пло­до­вих ут­во­рень, поліпшує якість плодів, підви­щує дов­говічність де­ре­ва. Усі три ви­ди обрізу­ван­ня плодових дерев ча­с­то ви­ко­ну­ють од­но­час­но. Під час омо­ло­д­жу­валь­но­го ме­то­ду про­во­дять та­кож фор­му­ван­ня плодового де­ре­ва або ок­ре­мих йо­го гілок. А під час обрізан­ня дерева на пло­до­но­шен­ня ча­с­то є по­тре­ба омо­ло­ди­ти пев­ну йо­го ча­с­ти­ну.

Ве­ли­ку роль відігра­ють стро­ки обрізу­ван­ня плодових дерев. Цю про­це­ду­ру мож­на про­во­ди­ти в два періоди: взим­ку — у період спо­кою, або влітку — під час ве­ге­тації. Най­частіше за­сто­со­ву­ють обрізу­ван­ня плодових де­рев у період спо­кою, із дру­гої по­ло­ви­ни лю­то­го до по­чат­ку со­ко­ру­ху. Про­во­ди­ти обрізу­ван­ня дерев потрібно в певній послідо­вності: спо­чат­ку обрізуємо плодові сор­ти літньо­го стро­ку до­сти­ган­ня, потім — осінньо­го й на­прикінці зи­ми — на по­чат­ку вес­ни — зи­мові. Цей прий­ом за­сто­со­ву­ють за тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че мінус 10°С. 

Під час обрізу­ван­ня плодових дерев на­сам­пе­ред виріза­ють усі сухі, по­шко­д­жені та хворі гілки, а потім ті, що пе­репліта­ють­ся, труть­ся й затіня­ють од­на од­ну. Ос­новні спо­со­би обрізу­ван­ня плодових дерев — проріджен­ня та вко­ро­чен­ня гілок. За прорідження плодових дерев гілка ви­да­ляється на кільце, або на ок­ремій ве­ликій гілці ви­да­ля­ють цілі роз­га­лу­жен­ня, не змен­шу­ю­чи до­вжи­ну гілки, що знач­но по­кра­щує освітленість кро­ни, підви­щує ефек­тивність фо­то­син­те­зу, збільшує дов­говічність і про­дук­тивність.

Закінчив­ши проріджу­ван­ня,обрізування плодових дерев при­сту­па­ють до вко­ро­чен­ня, звер­та­ю­чи ува­гу, щоб у кроні не за­ли­ша­лось од­на­ко­во роз­ви­ну­тих гілок, які відхо­дять з од­но­го місця. При вко­ро­ченні ви­да­ля­ють верх­ню ча­с­ти­ну гілки. Уко­ро­чен­ня мо­же бу­ти слаб­ким, помірним і силь­ним. За слаб­кого ви­да­ля­ють мен­ш як тре­ти­ну до­вжи­ни гілки; за помірного — по­над тре­ти­ну; за силь­ного — по­над по­ло­ви­ну до­вжи­ни па­го­на. Слаб­ке вко­ро­чен­ня, обрізування не пригнічує рос­ту плодових де­рев і не вик­ли­кає появи ве­ли­кої кількості па­гонів. Помірне обрізування — за­без­пе­чує нор­маль­ний приріст гілок і ви­со­ку якість плодів. За силь­но­го вко­ро­чення змен­шується пло­ща ли­ст­ко­вої по­верхні, за­три­мується по­ча­ток пло­до­но­шен­ня. За силь­но­го вко­ро­чен­ня па­го­ни ча­с­то не визріва­ють, і їхні верхівки взим­ку мо­жуть підмерз­ну­ти. У мо­ло­дих плодових дерев силь­не вко­ро­чен­ня не за­сто­со­ву­ють, йо­го вза­галі за­сто­со­ву­ють рідко — ко­ли потрібно по­сла­би­ти ріст ду­же роз­ви­не­ної гілки.

Для вко­ро­чен­ня гілку зрізу­ють пе­ре­важ­но над зовнішньою брунь­кою, за­ли­ша­ю­чи не­ве­лич­кий пе­нь­ок. Пра­виль­но зроб­ле­ний зріз по­ви­нен ма­ти кут на­хи­лу близь­ко 45° до про­ти­леж­но­го від брунь­ки бо­ку па­го­на, нижній зріза­ний край має бу­ти на 2–3 мм ви­ще від ос­но­ви брунь­ки, а верхній — на стільки ж пе­ре­ви­щу­ва­ти її верхівку.

Си­с­те­ма­тич­но вко­ро­чу­ють, обрізують сильніші гілки плодових дерев та пе­ре­во­дять їх у роз­ряд слаб­ших, та­ким чи­ном ре­гу­лю­ю­чи си­лу їхньо­го рос­ту: гілки ви­щих по­рядків завжди ма­ють бу­ти менш роз­ви­нуті від нижніх. Під час уко­ро­чен­ня, обрізування плодових дерев до­три­му­ють­ся та­ко­го пра­ви­ла: що сильніше де­ре­во га­лу­зить­ся, то мен­ше вко­ро­чу­ють па­го­ни і на­впа­ки. Гілки плодових дерев, розміщені ви­ще, завжди міцніші — їх уко­ро­чу­ють сильніше, а нижні — вко­ро­чу­ють слаб­ше або не чіпа­ють. Сухі гілки плодових дерев виріза­ють до здо­ро­вих тка­нин, щоб не вик­ли­ка­ти ура­женн­ня де­ре­ви­ни. Жи­рові па­го­ни під час обрізу­ван­ня ста­рих плодових де­рев за­ли­ша­ють і з них фор­му­ють нові ске­летні та напівске­летні гілки, за­пов­ню­ю­чи зріджені місця. Ча­с­ти­ну «вовчків» за­ли­ша­ють, уко­ро­чу­ють на зовнішню брунь­ку для по­даль­шо­го роз­вит­ку пло­до­вих гіло­чок.

Фор­му­ван­ня пло­до­вих де­рев шляхом обрізування має за­без­пе­чи­ти: 

— ут­во­рен­ня міцно­го ске­ле­ту кро­ни, яка ви­т­ри­му­ва­ла б на­ван­та­жен­ня вро­жаєм без до­дат­ко­вих підпор;

— пра­виль­не та рівномірне розміщен­ня на стов­бурі ске­лет­них гілок: кож­на гілка по­вин­на ма­ти до­стат­ньо про­сто­ру без ство­рен­ня затінен­ня сусіднім, а освітленість ли­ст­ко­вої по­верхні має бу­ти про­дук­тив­ною в усіх ча­с­ти­нах кро­ни;

— фор­му­ван­ня та­кої кро­ни плодових дерев, яка да­ла б змо­гу ме­ханізу­ва­ти ви­роб­ничі про­це­си з до­гля­ду за де­ре­вом і ґрун­том до­вко­ла ньо­го та змен­ши­ти ви­роб­ничі ви­т­ра­ти на зби­ран­ня вро­жаю;

— рівномірне розміщен­ня пло­до­вих гіло­чок на ос­нов­них ске­лет­них і напівске­лет­них гілках, пи­то­ма ва­га яких бу­ла б як­най­мен­шою;

— ство­рен­ня крон об­ме­же­них розмірів, щоб за­без­пе­чи­ти густіше розміщен­ня плодових де­рев на оди­ниці площі.

Пе­ред обрізу­ван­ням плодових дерев потрібно виз­на­чи­тися, яку фор­му кро­ни ви ба­жаєте. Для пра­виль­но­го її ви­бо­ру слід чітко зна­ти ха­рак­те­ри­с­ти­ку та вла­с­ти­вості тієї чи іншої кро­ни плодових дерев, які умов­но поділяють на дві гру­пи: при­род­на та штуч­на.

При­род­на — під час фор­му­ван­ня та­кої плодовому де­ре­ву до­по­ма­га­ють ство­рю­ва­ти кро­ну, при­му­со­во не зміню­ю­чи розміщен­ня ске­лет­них гілок і роз­га­лу­жень. При­родні кро­ни, своєю чер­гою, та­кож поділя­ють на два ти­пи: кро­на плодовіх дерев з цен­т­раль­ним провідни­ком (ярус­на, розрідже­на та поліпше­на ярус­на, лідер­на без’ярус­на) та кро­на без цен­т­раль­но­го провідни­ка (ча­шо­подібна та поліпше­на ча­шо­подібна).

Штуч­на — гілки розміщу­ють у за­зда­легідь виз­на­че­но­му по­ло­женні, не вла­с­ти­во­му вільно­рос­лим гілкам плодового дерева. Кро­ни цієї гру­пи поділя­ють на штучні ок­руглі (груз­бег, шпіндель­буш) та пло­щинні (навкісні та інші ви­ди паль­мет).

Ко­ли пло­до­носні де­ре­ва за ви­со­ко­го рівня аг­ро­техніки ма­ють дрібні пло­ди й слаб­кий річний приріст (10–12 см і мен­ше) внаслідок ут­во­рен­ня ве­­ли­кої кількості квітко­вих бру­нь­ок, то, крім проріджу­ван­ня, про­во­дять і омо­ло­д­жу­валь­не обрізан­ня. Омо­ло­д­жу­ють, обрізують усі ске­летні гілки на дру­го­му нор­маль­но­му при­рості, обріза­ючи їх не менш ніж на 25–30 см. Діаметр зрізу ске­лет­них гілок не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 1,5–2 см.

Напівске­летні гілки омо­ло­д­жу­ють, обрізують на три-, чо­ти­рирічну де­ре­ви­ну. Та­ке обрізу­ван­ня плодових дерев потрібно про­во­ди­ти раз на п’ять-шість років, у міру змен­шен­ня до­вжи­ни річно­го при­ро­с­ту, а кро­ну слід проріджу­ва­ти що­ро­ку.

На­весні на­ступ­но­го ро­ку, після омо­ло­д­жу­валь­но­го обрізу­ван­ня плодових дерев, проріджу­ють кро­ну. Верхній, до­б­ре роз­ви­ну­тий, пагін за­ли­ша­ють для по­до­вжен­ня омо­ло­д­же­ної гілки. Один із роз­та­шо­ва­них ниж­че бічних па­гонів за­ли­ша­ють для бічної гілки відповідно­го по­ряд­ку, а ре­ш­ту, що роз­ви­ну­лись із верхніх брунь­ок на пло­до­вих гілоч­ках (кільчат­ках, спи­си­ках), ко­ли во­ни розміщені не­гу­с­то, — вко­ро­чу­ють, обрізують на 20–30 см, щоб пе­ре­ве­с­ти їх у пло­дові. Як­що па­го­ни роз­та­шо­вані над­то гу­с­то, їх проріджу­ють, обрізують, за­ли­ша­ю­чи на відстані 10–12 см один від од­но­го.

Як­що в кроні плодового дерева з’яви­ли­ся жи­рові па­го­ни се­ред­ньої си­ли рос­ту, їх за­ли­ша­ють на ос­новній гілці на відстані 15–18 см один від од­но­го, ре­ш­ту виріза­ють на кільце. Для пе­ре­тво­рен­ня за­ли­ше­них жи­ро­вих па­гонів на пло­дові гілоч­ки їх уко­ро­чу­ють до 30–40 см, а на­ступ­но­го ро­ку обрізу­ють но­вий приріст над най­слаб­шим бічним па­го­ном, за­ли­ша­ю­чи до 20–25 см за­вдовжки.

За ха­рак­те­ром рос­ту яб­лу­ня і гру­ша май­же не відрізня­ють­ся, то­му в перші ро­ки пло­до­но­шен­ня де­ре­ва цих порід обрізу­ють слаб­ко. Під час обрізу­ван­ня плодових дерев - од­норічок на­сам­пе­ред виділя­ють штамб у яб­луні 50–60 см, у груші — 55–65 см.

У плодових дерев - дворічок слід виз­на­чи­тися із про­відни­ком: за­ли­шаємо най­роз­ви­ну­ті­ший пагін, який має розміщу­ва­тися вер­ти­каль­но, як­що є кон­ку­рен­ти — вирізаємо їх на кільце. Потім оби­раємо три-чо­ти­ри ске­лет­них гілки, які розміщені рівномірно на­вко­ло стов­бу­ра (по вер­ти­калі) під ку­том 50–55° і вко­ро­чуємо їх, щоб во­ни ма­ли рівну ви­со­ту. Як­що є гілки, що розміщені ниж­че від ске­ле­то­у­тво­рю­вачів пер­шо­го яру­су, ви­да­ляємо їх на кільце.

Під час обрізу­ван­ня плодових дерев -трирічок потрібно виріза­ти в кроні кон­ку­рентні па­го­ни, як­що такі є. Провідник слід підріза­ти так, щоб він зберіг своє лідер­ст­во. Па­го­ни, спря­мо­вані все­ре­ди­ну кро­ни, потрібно ви­да­ли­ти, щоб во­ни її не за­гу­щу­ва­ли. Проріджу­ю­чи кро­ну, потрібно уни­ка­ти ут­во­рен­ня в ній знач­них по­рож­нин унаслідок вирізан­ня на кільце ве­ли­ких гілок. Із віком де­рев ступінь проріджен­ня по­сту­по­во збільшу­ють.

Після до­сяг­нен­ня плодовими де­ре­ва­ми не­об­хідно­го розміру про­во­дять об­ме­жу­валь­не обрізу­ван­ня. В та­ко­му разі ос­новні ске­летні гілки вко­ро­чу­ють, обрізують до потрібної ви­со­ти над бічни­ми гілка­ми, або кільчат­ка­ми. У міру роз­ро­с­тан­ня кро­ни та­ке об­­різу­ван­ня по­вто­рю­ють. Вод­но­час виріза­ють гілки, що зви­са­ють до землі й за­ва­жа­ють ме­ханізо­ва­но­му об­робітку ґрун­ту.

Своєчас­не й уміле обрізу­ван­ня плодових де­рев до­по­ма­гає рос­лині рівномірно роз­поділя­ти жив­лен­ня й си­ли, то­му й уро­жай на де­ре­вах із до­б­ре сфор­мо­ва­ною кро­ною бу­ває ряс­ний, а пло­ди — ве­ли­ки­ми та якісни­ми. Але слід пам’ята­ти, що обрізу­ван­ня плодових дерев має сенс і дає чу­дові ре­зуль­та­ти ли­ше тоді, ко­ли де­ре­во одер­жує по­вноцінне жив­лен­ня, до­стат­ню кількість во­ло­ги, як­що во­но надійно за­хи­ще­не від шкідників і хво­роб.

Тож щоб от­ри­му­ва­ти ви­сокі і стабільні вро­жаї, потрібно не ли­ше своєчас­но й пра­виль­но обрізу­ва­ти плодові де­ре­ва, а й на­леж­но ви­ко­ну­ва­ти ре­ш­ту важ­ли­вих тех­но­логічних про­цесів під час ви­ро­щу­ван­ня са­ду.

Л. Юрик, ст. наук. співробітник, Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН

Інформація для цитування

Обрізу­ван­ня пло­до­нос­них зер­нят­ко­вих де­рев / Л. Юрик // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 130-132

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0