Спецможливості
Технології

Обрізу­ван­ня пло­до­нос­них зер­нят­ко­вих де­рев

02.02.2017
11745
Обрізу­ван­ня пло­до­нос­них зер­нят­ко­вих де­рев фото, ілюстрація

Ви­роб­ництво плодів садівництва в Ук­раїні збільшується пе­ре­важ­но не шля­хом роз­ши­рен­ня площ, а за­вдя­ки знач­но­му поліпшен­ню до­гля­ду за на­са­д­жен­ня­ми, заміні ма­ло­про­дук­тив­них садів но­ви­ми, інтен­сив­ни­ми.

 

 

 

 

 

Інтен­сифікація пе­ред­ба­чає ство­рен­ня найс­при­ят­ливіших умов для пло­до­но­шен­ня на­са­д­жень, си­с­те­ма­тич­не про­ве­ден­ня прий­омів аг­ро­техніки, за­ходів бо­роть­би із хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми. 

І, звісно, потрібно постійно дба­ти про підви­щен­ня рівня ме­ханізації та ма­теріаль­но­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва, ре­гу­ляр­не онов­лен­ня сортів і підщеп, ство­рен­ня раціональніших кон­ст­рукцій са­ду та типів фор­му­ван­ня й спо­собів обрізу­ван­ня плодових де­рев, вибір зон і діля­нок, що відповіда­ють ви­мо­гам куль­тур та сортів. Од­нобічність у про­ве­денні інтен­сифікації, не­хту­ван­ня бо­дай яки­мось із її еле­ментів зни­жує еко­номічний ефект про­ве­де­них за­ходів.

У су­час­них інтен­сив­них пло­до­нос­них са­дах обрізу­ван­ня де­рев за обов’яз­ко­во­го поєднан­ня з на­леж­ни­ми аг­ро­за­хо­да­ми є ду­же важ­ли­вим фак­то­ром ство­рен­ня ви­со­ко­го вро­жаю. Шля­хом обрізу­ван­ня гілок плодовому де­ре­ву на­да­ють потрібну фор­му, за­без­пе­чу­ють до­б­ру освітленість кро­ни, по­си­лю­ють чи по­слаб­лю­ють ріст ок­ре­мих гілок, усу­ва­ють періодичність пло­до­но­шен­ня, поліпшу­ють якість плодів та про­дов­жу­ють про­дук­тив­ний період жит­тя де­ре­ва шля­хом омо­ло­д­жу­ван­ня.

Під обрізу­ван­ням ро­зуміють не ли­ше вко­ро­чен­ня верх­ньої ча­с­ти­ни гілки в період спо­кою, а й будь-які дії, пов’язані з уко­ро­чен­ням та ви­да­лен­ням ча­с­ти­ни де­ре­ва як у період спо­кою, так і під час ве­ге­тації, щоб по­зи­тив­но впли­ну­ти на йо­го ріст, роз­ви­ток та про­дук­тивність. За­сто­со­ву­ва­ти обрізу­ван­ня плодових дерев потрібно тільки після чітко виз­на­че­но­го за­вдан­ня, за­леж­но від яко­го за­сто­со­ву­ва­ти­муть той чи інший прий­ом, а ре­зуль­тат за­ле­жа­ти­ме від сту­пе­ня йо­го про­ве­ден­ня та во­лодіння знан­ня­ми біологічних особ­ли­во­с­тей рос­ту й роз­вит­ку плодового де­ре­ва, по­ро­ди, сор­ту.

За­леж­но від віку де­ре­ва, за­сто­со­ву­ють обрізан­ня плодового дерева різно­го ти­пу: фор­му­валь­не, ос­новні прий­о­ми яко­го слу­гу­ють для ство­рен­ня міцної, до­б­ре освітле­ної кро­ни, а та­кож спря­мо­ва­не на пло­до­но­шен­ня про­дук­тив­но­го де­ре­ва — за­без­пе­чує щорічну ви­со­ку вро­жайність (та­ке обрізу­ван­ня сти­му­лює за­кла­дан­ня й роз­ви­ток пло­до­вої де­ре­ви­ни та пло­до­вих ут­во­рень). Омо­ло­д­жу­валь­не обрізан­ня за­сто­со­ву­ють, ко­ли плодові де­ре­ва при­пи­ни­ли ріст, по­ча­ли вси­ха­ти і ма­ють чітко ви­ра­же­ну періодичність пло­до­но­шен­ня. Цей прий­ом віднов­лює й по­си­лює ріст мо­ло­дих па­гонів, сти­му­лює за­кла­дан­ня пло­до­вих ут­во­рень, поліпшує якість плодів, підви­щує дов­говічність де­ре­ва. Усі три ви­ди обрізу­ван­ня плодових дерев ча­с­то ви­ко­ну­ють од­но­час­но. Під час омо­ло­д­жу­валь­но­го ме­то­ду про­во­дять та­кож фор­му­ван­ня плодового де­ре­ва або ок­ре­мих йо­го гілок. А під час обрізан­ня дерева на пло­до­но­шен­ня ча­с­то є по­тре­ба омо­ло­ди­ти пев­ну йо­го ча­с­ти­ну.

Ве­ли­ку роль відігра­ють стро­ки обрізу­ван­ня плодових дерев. Цю про­це­ду­ру мож­на про­во­ди­ти в два періоди: взим­ку — у період спо­кою, або влітку — під час ве­ге­тації. Най­частіше за­сто­со­ву­ють обрізу­ван­ня плодових де­рев у період спо­кою, із дру­гої по­ло­ви­ни лю­то­го до по­чат­ку со­ко­ру­ху. Про­во­ди­ти обрізу­ван­ня дерев потрібно в певній послідо­вності: спо­чат­ку обрізуємо плодові сор­ти літньо­го стро­ку до­сти­ган­ня, потім — осінньо­го й на­прикінці зи­ми — на по­чат­ку вес­ни — зи­мові. Цей прий­ом за­сто­со­ву­ють за тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че мінус 10°С. 

Під час обрізу­ван­ня плодових дерев на­сам­пе­ред виріза­ють усі сухі, по­шко­д­жені та хворі гілки, а потім ті, що пе­репліта­ють­ся, труть­ся й затіня­ють од­на од­ну. Ос­новні спо­со­би обрізу­ван­ня плодових дерев — проріджен­ня та вко­ро­чен­ня гілок. За прорідження плодових дерев гілка ви­да­ляється на кільце, або на ок­ремій ве­ликій гілці ви­да­ля­ють цілі роз­га­лу­жен­ня, не змен­шу­ю­чи до­вжи­ну гілки, що знач­но по­кра­щує освітленість кро­ни, підви­щує ефек­тивність фо­то­син­те­зу, збільшує дов­говічність і про­дук­тивність.

Закінчив­ши проріджу­ван­ня,обрізування плодових дерев при­сту­па­ють до вко­ро­чен­ня, звер­та­ю­чи ува­гу, щоб у кроні не за­ли­ша­лось од­на­ко­во роз­ви­ну­тих гілок, які відхо­дять з од­но­го місця. При вко­ро­ченні ви­да­ля­ють верх­ню ча­с­ти­ну гілки. Уко­ро­чен­ня мо­же бу­ти слаб­ким, помірним і силь­ним. За слаб­кого ви­да­ля­ють мен­ш як тре­ти­ну до­вжи­ни гілки; за помірного — по­над тре­ти­ну; за силь­ного — по­над по­ло­ви­ну до­вжи­ни па­го­на. Слаб­ке вко­ро­чен­ня, обрізування не пригнічує рос­ту плодових де­рев і не вик­ли­кає появи ве­ли­кої кількості па­гонів. Помірне обрізування — за­без­пе­чує нор­маль­ний приріст гілок і ви­со­ку якість плодів. За силь­но­го вко­ро­чення змен­шується пло­ща ли­ст­ко­вої по­верхні, за­три­мується по­ча­ток пло­до­но­шен­ня. За силь­но­го вко­ро­чен­ня па­го­ни ча­с­то не визріва­ють, і їхні верхівки взим­ку мо­жуть підмерз­ну­ти. У мо­ло­дих плодових дерев силь­не вко­ро­чен­ня не за­сто­со­ву­ють, йо­го вза­галі за­сто­со­ву­ють рідко — ко­ли потрібно по­сла­би­ти ріст ду­же роз­ви­не­ної гілки.

Для вко­ро­чен­ня гілку зрізу­ють пе­ре­важ­но над зовнішньою брунь­кою, за­ли­ша­ю­чи не­ве­лич­кий пе­нь­ок. Пра­виль­но зроб­ле­ний зріз по­ви­нен ма­ти кут на­хи­лу близь­ко 45° до про­ти­леж­но­го від брунь­ки бо­ку па­го­на, нижній зріза­ний край має бу­ти на 2–3 мм ви­ще від ос­но­ви брунь­ки, а верхній — на стільки ж пе­ре­ви­щу­ва­ти її верхівку.

Си­с­те­ма­тич­но вко­ро­чу­ють, обрізують сильніші гілки плодових дерев та пе­ре­во­дять їх у роз­ряд слаб­ших, та­ким чи­ном ре­гу­лю­ю­чи си­лу їхньо­го рос­ту: гілки ви­щих по­рядків завжди ма­ють бу­ти менш роз­ви­нуті від нижніх. Під час уко­ро­чен­ня, обрізування плодових дерев до­три­му­ють­ся та­ко­го пра­ви­ла: що сильніше де­ре­во га­лу­зить­ся, то мен­ше вко­ро­чу­ють па­го­ни і на­впа­ки. Гілки плодових дерев, розміщені ви­ще, завжди міцніші — їх уко­ро­чу­ють сильніше, а нижні — вко­ро­чу­ють слаб­ше або не чіпа­ють. Сухі гілки плодових дерев виріза­ють до здо­ро­вих тка­нин, щоб не вик­ли­ка­ти ура­женн­ня де­ре­ви­ни. Жи­рові па­го­ни під час обрізу­ван­ня ста­рих плодових де­рев за­ли­ша­ють і з них фор­му­ють нові ске­летні та напівске­летні гілки, за­пов­ню­ю­чи зріджені місця. Ча­с­ти­ну «вовчків» за­ли­ша­ють, уко­ро­чу­ють на зовнішню брунь­ку для по­даль­шо­го роз­вит­ку пло­до­вих гіло­чок.

Фор­му­ван­ня пло­до­вих де­рев шляхом обрізування має за­без­пе­чи­ти: 

— ут­во­рен­ня міцно­го ске­ле­ту кро­ни, яка ви­т­ри­му­ва­ла б на­ван­та­жен­ня вро­жаєм без до­дат­ко­вих підпор;

— пра­виль­не та рівномірне розміщен­ня на стов­бурі ске­лет­них гілок: кож­на гілка по­вин­на ма­ти до­стат­ньо про­сто­ру без ство­рен­ня затінен­ня сусіднім, а освітленість ли­ст­ко­вої по­верхні має бу­ти про­дук­тив­ною в усіх ча­с­ти­нах кро­ни;

— фор­му­ван­ня та­кої кро­ни плодових дерев, яка да­ла б змо­гу ме­ханізу­ва­ти ви­роб­ничі про­це­си з до­гля­ду за де­ре­вом і ґрун­том до­вко­ла ньо­го та змен­ши­ти ви­роб­ничі ви­т­ра­ти на зби­ран­ня вро­жаю;

— рівномірне розміщен­ня пло­до­вих гіло­чок на ос­нов­них ске­лет­них і напівске­лет­них гілках, пи­то­ма ва­га яких бу­ла б як­най­мен­шою;

— ство­рен­ня крон об­ме­же­них розмірів, щоб за­без­пе­чи­ти густіше розміщен­ня плодових де­рев на оди­ниці площі.

Пе­ред обрізу­ван­ням плодових дерев потрібно виз­на­чи­тися, яку фор­му кро­ни ви ба­жаєте. Для пра­виль­но­го її ви­бо­ру слід чітко зна­ти ха­рак­те­ри­с­ти­ку та вла­с­ти­вості тієї чи іншої кро­ни плодових дерев, які умов­но поділяють на дві гру­пи: при­род­на та штуч­на.

При­род­на — під час фор­му­ван­ня та­кої плодовому де­ре­ву до­по­ма­га­ють ство­рю­ва­ти кро­ну, при­му­со­во не зміню­ю­чи розміщен­ня ске­лет­них гілок і роз­га­лу­жень. При­родні кро­ни, своєю чер­гою, та­кож поділя­ють на два ти­пи: кро­на плодовіх дерев з цен­т­раль­ним провідни­ком (ярус­на, розрідже­на та поліпше­на ярус­на, лідер­на без’ярус­на) та кро­на без цен­т­раль­но­го провідни­ка (ча­шо­подібна та поліпше­на ча­шо­подібна).

Штуч­на — гілки розміщу­ють у за­зда­легідь виз­на­че­но­му по­ло­женні, не вла­с­ти­во­му вільно­рос­лим гілкам плодового дерева. Кро­ни цієї гру­пи поділя­ють на штучні ок­руглі (груз­бег, шпіндель­буш) та пло­щинні (навкісні та інші ви­ди паль­мет).

Ко­ли пло­до­носні де­ре­ва за ви­со­ко­го рівня аг­ро­техніки ма­ють дрібні пло­ди й слаб­кий річний приріст (10–12 см і мен­ше) внаслідок ут­во­рен­ня ве­­ли­кої кількості квітко­вих бру­нь­ок, то, крім проріджу­ван­ня, про­во­дять і омо­ло­д­жу­валь­не обрізан­ня. Омо­ло­д­жу­ють, обрізують усі ске­летні гілки на дру­го­му нор­маль­но­му при­рості, обріза­ючи їх не менш ніж на 25–30 см. Діаметр зрізу ске­лет­них гілок не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 1,5–2 см.

Напівске­летні гілки омо­ло­д­жу­ють, обрізують на три-, чо­ти­рирічну де­ре­ви­ну. Та­ке обрізу­ван­ня плодових дерев потрібно про­во­ди­ти раз на п’ять-шість років, у міру змен­шен­ня до­вжи­ни річно­го при­ро­с­ту, а кро­ну слід проріджу­ва­ти що­ро­ку.

На­весні на­ступ­но­го ро­ку, після омо­ло­д­жу­валь­но­го обрізу­ван­ня плодових дерев, проріджу­ють кро­ну. Верхній, до­б­ре роз­ви­ну­тий, пагін за­ли­ша­ють для по­до­вжен­ня омо­ло­д­же­ної гілки. Один із роз­та­шо­ва­них ниж­че бічних па­гонів за­ли­ша­ють для бічної гілки відповідно­го по­ряд­ку, а ре­ш­ту, що роз­ви­ну­лись із верхніх брунь­ок на пло­до­вих гілоч­ках (кільчат­ках, спи­си­ках), ко­ли во­ни розміщені не­гу­с­то, — вко­ро­чу­ють, обрізують на 20–30 см, щоб пе­ре­ве­с­ти їх у пло­дові. Як­що па­го­ни роз­та­шо­вані над­то гу­с­то, їх проріджу­ють, обрізують, за­ли­ша­ю­чи на відстані 10–12 см один від од­но­го.

Як­що в кроні плодового дерева з’яви­ли­ся жи­рові па­го­ни се­ред­ньої си­ли рос­ту, їх за­ли­ша­ють на ос­новній гілці на відстані 15–18 см один від од­но­го, ре­ш­ту виріза­ють на кільце. Для пе­ре­тво­рен­ня за­ли­ше­них жи­ро­вих па­гонів на пло­дові гілоч­ки їх уко­ро­чу­ють до 30–40 см, а на­ступ­но­го ро­ку обрізу­ють но­вий приріст над най­слаб­шим бічним па­го­ном, за­ли­ша­ю­чи до 20–25 см за­вдовжки.

За ха­рак­те­ром рос­ту яб­лу­ня і гру­ша май­же не відрізня­ють­ся, то­му в перші ро­ки пло­до­но­шен­ня де­ре­ва цих порід обрізу­ють слаб­ко. Під час обрізу­ван­ня плодових дерев - од­норічок на­сам­пе­ред виділя­ють штамб у яб­луні 50–60 см, у груші — 55–65 см.

У плодових дерев - дворічок слід виз­на­чи­тися із про­відни­ком: за­ли­шаємо най­роз­ви­ну­ті­ший пагін, який має розміщу­ва­тися вер­ти­каль­но, як­що є кон­ку­рен­ти — вирізаємо їх на кільце. Потім оби­раємо три-чо­ти­ри ске­лет­них гілки, які розміщені рівномірно на­вко­ло стов­бу­ра (по вер­ти­калі) під ку­том 50–55° і вко­ро­чуємо їх, щоб во­ни ма­ли рівну ви­со­ту. Як­що є гілки, що розміщені ниж­че від ске­ле­то­у­тво­рю­вачів пер­шо­го яру­су, ви­да­ляємо їх на кільце.

Під час обрізу­ван­ня плодових дерев -трирічок потрібно виріза­ти в кроні кон­ку­рентні па­го­ни, як­що такі є. Провідник слід підріза­ти так, щоб він зберіг своє лідер­ст­во. Па­го­ни, спря­мо­вані все­ре­ди­ну кро­ни, потрібно ви­да­ли­ти, щоб во­ни її не за­гу­щу­ва­ли. Проріджу­ю­чи кро­ну, потрібно уни­ка­ти ут­во­рен­ня в ній знач­них по­рож­нин унаслідок вирізан­ня на кільце ве­ли­ких гілок. Із віком де­рев ступінь проріджен­ня по­сту­по­во збільшу­ють.

Після до­сяг­нен­ня плодовими де­ре­ва­ми не­об­хідно­го розміру про­во­дять об­ме­жу­валь­не обрізу­ван­ня. В та­ко­му разі ос­новні ске­летні гілки вко­ро­чу­ють, обрізують до потрібної ви­со­ти над бічни­ми гілка­ми, або кільчат­ка­ми. У міру роз­ро­с­тан­ня кро­ни та­ке об­­різу­ван­ня по­вто­рю­ють. Вод­но­час виріза­ють гілки, що зви­са­ють до землі й за­ва­жа­ють ме­ханізо­ва­но­му об­робітку ґрун­ту.

Своєчас­не й уміле обрізу­ван­ня плодових де­рев до­по­ма­гає рос­лині рівномірно роз­поділя­ти жив­лен­ня й си­ли, то­му й уро­жай на де­ре­вах із до­б­ре сфор­мо­ва­ною кро­ною бу­ває ряс­ний, а пло­ди — ве­ли­ки­ми та якісни­ми. Але слід пам’ята­ти, що обрізу­ван­ня плодових дерев має сенс і дає чу­дові ре­зуль­та­ти ли­ше тоді, ко­ли де­ре­во одер­жує по­вноцінне жив­лен­ня, до­стат­ню кількість во­ло­ги, як­що во­но надійно за­хи­ще­не від шкідників і хво­роб.

Тож щоб от­ри­му­ва­ти ви­сокі і стабільні вро­жаї, потрібно не ли­ше своєчас­но й пра­виль­но обрізу­ва­ти плодові де­ре­ва, а й на­леж­но ви­ко­ну­ва­ти ре­ш­ту важ­ли­вих тех­но­логічних про­цесів під час ви­ро­щу­ван­ня са­ду.

Л. Юрик, ст. наук. співробітник, Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН

Інформація для цитування

Обрізу­ван­ня пло­до­нос­них зер­нят­ко­вих де­рев / Л. Юрик // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 130-132

Інтерв'ю
У березні Асоціація «Укрсадпром» обрала нового голову. Ним став Юрій Вахель. Про себе він розповідає, що «родом з олійно-зернового бізнесу». Сайт «Пропозиція» розпитав у нового голови асоціації про поточну ситуацію з арештом рахунків... Подробнее
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее

1
0