Спецможливості
Статті

Пасинкування кукурудзи: біологія, чинники, попередження прояву

11.11.2013
3645
Пасинкування кукурудзи: біологія, чинники,  попередження прояву фото, ілюстрація

Сучасні гібриди кукурудзи частіше мають одне стебло. У селекції кукурудза найбільше відпрацьована у плані утворення одностеблових рослин, а кущистість окремих генотипів розглядається більше як атавізм та небажана ознака. Наявність пасинків (особливо в посушливих районах) негативно впливає на врожай зерна, як і загущення посівів.

Сучасні гібриди кукурудзи частіше мають одне стебло. У селекції кукурудза найбільше відпрацьована у плані утворення одностеблових рослин, а кущистість окремих генотипів розглядається більше як атавізм та небажана ознака. Наявність пасинків (особливо в посушливих районах) негативно впливає на врожай зерна, як і загущення посівів.

В. Черчель,
А. Алдошин,
Державна установа Інститут сільського господарства степової зони НААН,
М. Таганцова,
Український інститут експертизи сортів рослин

Останнім часом в Україні спостерігається стрімке зростання валового збору зерна кукурудзи, який, починаючи з 2011 р., перевищив 20 млн т. Одним із головних факторів, що забезпечив кукурудзяний «прорив» у виробництві, було впровадження асортименту високоінтенсивних іноземних та вітчизняних гібридів кукурудзи з широкою адаптивністю до умов різних зон вирощування. Насамперед — це вітчизняні гібриди: Квітневий 187 МВ, Почаївський 190 СВ, Дніпровський 181 СВ, Оржиця 237 МВ, Збруч, Подільський 274 СВ, Моніка 350 МВ, Солонянський 298 СВ, Хмельницький. А також іноземні: ДК315, ДК440, ДК3511, PR39G12, PR39D81, Clarica, PR38H67, PR37D25, Долар, Монкада, Делітоп, Сіско, Олдхем, Сплендіс та ін. Збільшення виробництва гібридів кукурудзи іноземної селекції пов’язане зі стрімким зростанням площ вирощування культури в Україні, у зв’язку з чим вітчизняне насінництво не встигало забезпечити сільгоспвиробників насінням власного виробництва у потрібних обсягах. Така широка пропозиція імпортних гібридів виявила низку проблемних питань у виробничників, часто пов’язаних із проявом ознак, спричинених їхньою слабкою адаптацією до непростих природно-кліматичних умов України. Одним із факторів, що викликає певне занепокоєння під час вирощування гібридів кукурудзи, є пасинкування (кущистість).
   Кущення проявляється виникненням додаткових стебел із підземних стеблових вузлів. Такий підземний вузол, із якого вони розвиваються, називають вузлом кущення. Він розміщується на глибині 1–5 см залежно від біологічних особливостей культури. Вузол кущення являє собою низку зближених коротких міжвузлів, із бруньок яких утворюються бокові паростки. За характером кущення розрізняють загальну і продуктивну кущистість. Для злакових культур здатність до кущення природно обумовлена біологічними чинниками, і, як правило, позитивний її вектор зумовлює зростання врожайності посівів зернових культур.
Динаміка формування паростків куща у різних видів неоднакова. Для озимого, ярового жита та вівса формування вторинної кореневої системи та кущення проявляється одночасно у фазі трьох-чотирьох листків. У озимого ячменю та ярової пшениці паростки куща появляються до формування вторинної кореневої системи за появи третього листка. Просо кущиться за появи п’ятого-шостого листка, кукурудза — у фазі формування шостого-сьомого листка, а у сорго — сьомого-восьмого, до того ж вузлове коріння починає розвиватись у цих культур із появою трьох-чотирьох листків.
Злакові культури можуть утворювати від одного до декількох стебел, у озимих хлібів зазвичай буває три-шість пагонів, у ярового ячменю і вівса — два-три, сорго — чотири-сім, проса — три-чотири, кукурудзи — один-три, інколи до десяти.
   Кукурудза значно відрізняється від інших злакових культур. Міцне головне стебло може утворювати побічні, або кореневі, пагони (пасинки) із розміщених на рівні грунту вузлів. Із тих, що утворились вище рівня землі, зрідка виростають довгі побічні пагони. Для кукурудзи як виду характерна схильність до утворення кореневих пасинків. Побічні, або кореневі, пасинки в кукурудзи починають з’являтися, коли рослина досягає висоти 20–25 см, зазвичай в тритижневому віці. Бічні пагони, як і головне стебло, розвивають коріння із перших вузлів, що беруть участь у живленні рослини. Бічні пагони слабші за головне стебло, але під час викидання волоті інколи можуть сягати висоти головного. Волоть і жіночі суцвіття з’являються на пасинках пізніше, ніж на головному стеблі. Бічні пагони часто утворюють качани, при цьому качани і волоть розміщені на верхівці пагона, тобто за типом гермафродитизму. Зерно на цих качанах дуже дрібне. Качани не захищені обгортковими листками, і тому зерно на них, як правило, пошкоджують шкідники, хвороби та птахи.
 Кількість побічних пагонів у кукурудзи коливається від одного до 10, проте їхнє число зазвичай парне і залежить від генетичних, антропогенних, абіотичних та біотичних факторів.

Генетична складова
Щодо генетичної складової, то, найперше, слід виокремити підвиди кукурудзи, схильніші до кущення: цукрова кукурудза, розлусна та кремениста. Ці підвиди використовують, в основному, на харчові цілі, і вони займають незначні посівні площі. Інші підвиди кукурудзи: зубоподібна, напівзубоподібна, крохмалиста та воскоподібна — менш схильні до кущення. Серед зубоподібних, кременистих та розлусних підвидів кущистість частіше проявляється у багатокачанних генотипів (фото 1).
Сучасні гібриди кукурудзи частіше мають одне стебло. У селекції кукурудза найбільше відпрацьована у плані утворення одностеблових рослин, а кущистість окремих генотипів розглядається більше як атавізм та небажана ознака. Наявність пасинків (особливо в посушливих районах) негативно впливає на врожай зерна, як і загущення посівів. Оскільки пасинки — плодоносні органи, вони в збиток головному стеблу витягують із грунту своєю кореневою системою велику кількість вологи і поживних речовин. Велика кількість пасинків ускладнює збирання кукурудзи на зерно, збільшуючи листостеблову масу.
   Наявність пасинків у рослин кукурудзи створює суттєві проблеми у насінництві, тому що зумовлює необхідність видаляти додаткові волоті на материнській формі, а це значно здорожчує процес насінництва. А за неякісного їхнього видалення відбувається самозапилення, що значно погіршує генетичну чистоту зерна. Видалення здатних до цвітіння волотей пасинків потрібно проводити постійно, перевіряючи ділянки гібридизації через кожні два дні, а у разі прихованого цвітіння — щодня. Намагання механізувати цей процес є дуже проблематичним, оскільки пасинки можуть бути значно нижчими, ніж головне стебло.
Слід зауважити, що під час вирощування кукурудзи на зелений корм і на силос наявність пасинків, за сприятливих умов вегетації, підвищує загальний урожай зеленої маси.
Крім звичайного пасинкування, кукурудза може утворювати дихотомічне розгалуження, коли додаткові стебла розвиваються із надземних вузлів, зазвичай біля качана (фото 2).

Антропогенні фактори
Основним антропогенним фактором, що впливає на кущення рослин кукурудзи, є гербіциди. Підвищені дози гербіцидів, несвоєчасний обробіток рослин, генетично зумовлена чутливість деяких батьківських форм кукурудзи до дії окремих препаратів  інколи призводять до пригнічення конуса наростання, що спричинює посилене кущення рослин кукурудзи. У результаті частина рослин гине, а інша продукує невеличкі качани, що суттєво зменшує урожай. Особливо негативно на рослини кукурудзи діють похідні сульфонілсечовини за порушення технології внесення препаратів: Елюміс, Майстер, Тітус, Мілагро тощо. У посівах гібридів кукурудзи і батьківських компонентів чутливі форми реагують появою кущистості рослин (фото 3) та зміною кількості рядів зерен на качані (фото 4), що може проявлятись у вигляді перетяжки, починаючи з середини качана.
Абіотичні та біотичні фактори
До абіотичних чинників, що впливають на кущення кукурудзи, належать забезпеченість рослин вологою та поживними речовинами. Збільшення пасинків, як правило, спостерігають в умовах розріджених посівів кукурудзи і доброго забезпечення їх поживними речовинами та вологою. Також кущистість може проявлятись за наявності стресових факторів на початку вегетації: частіше — за повернення холодів у травні, рідше — за посухи і високих температур повітря. Наявність кущення у такому разі вказує на слабку адаптацію генотипів до умов вирощування.
   До біотичних факторів кущистості належать збудники хвороб та шкідники, серед них шведська муха, яка шкодить посівам у всіх регіонах вирощування кукурудзи (фото 5). Навесні самка відкладає яйця на сходи кукурудзи, у фазі шильця, першого, другого і третього листків. Через п’ять-вісім днів із яєць відроджуються личинки, які проникають усередину стебла і прогризають у ньому молоде листя, а інколи і конус наростання. Ступінь пригнічення рослин залежить від віку пошкодженого стебла, гібрида кукурудзи, а також зовнішніх умов. За раннього пошкодження, коли личинка знищує конус наростання, сходи гинуть. У такому разі, якщо бруньки в пазухах цілі, розвиваються бічні пасинки. Рослини сильно кущаться. За раннього пошкодження сходів і слабкої енергії росту гине 10–30% рослин. Рослини, що залишилися, знижують урожай на 54–84%.
Також призводить до кущення рослин летюча сажка, яка поширена у всіх регіонах вирощування кукурудзи. Зараження проростків кукурудзи продовжується від початку проростання зернин до появи сходів на поверхні грунту, а інколи і до фази появи другого-третього листка. Конідії гриба проникають усередину тканин рослин, поступово уражуючи стебло, і до часу цвітіння кукурудзи досягають качана, а часто і волоті. Уражені рослини відстають у рості, надмірно кущаться, дають сильні листкові розростання, схильні до фасціації та інших дефектів. Так, у частини уражених рослин качан цілком перетворюється на спорову масу, а в інших спостерігається прихована форма захворювання, за якої спори не утворюються. Такі рослини здебільшого низькорослі, кущисті, з недорозвиненими качанами або зовсім без них.
   За ураження карликовістю кукурудзи початкові симптоми хвороби виникають у нижній частині листя молодих рослин у вигляді маленьких хлоротичних плям, які поступово розростаються, зливаючись у суцільні смуги, часто лист стає суцільно хлоротичним (фото 6). Верхні міжвузля сильно вкорочені, тому рослина дуже низькоросла. У пазухах листя утворюється велика кількість пасинків, що надає рослині кущистого вигляду. На хворих рослинах утворюються дрібні качани, що істотно знижує врожай зерна кукурудзи.
Закуклювання кукурудзи проявляється мозаїкою листя і листкових піхов рослин і значним пригніченням їхнього росту, що викликає посилену кущистість. Такі рослини не плодоносять або дають дуже низький урожай.
Таким чином, основними заходами боротьби з проявом кущистості у кукурудзи є правильний добір асортименту гібридів для виробництва у господарстві з урахуванням місцевих умов. Тож щоб застрахувати себе від небажаних сюрпризів, виробник повинен мати дослідні ділянки із демонстрації та випробування гібридів кукурудзи, які планують для подальшого вирощування у господарстві. Слід ретельно дотримувати сортової технології вирощування гібридів, обережно використовувати неперевірені гербіциди, особливо на насіннєвих ділянках, вчасно проводити заходи із попередження захворювань та ураження шкідниками кукурудзи. Враховуючи постійне збільшення посівних площ під кукурудзою, навантаження сівозміни цією культурою може призвести до погіршення фітосанітарного стану агробіоценозів, тому один із шляхів запобігання поширенню сільськогосподарських хвороб та шкідників — правильне чергування культур у ротації. Слід зазначити, що прояв кущистості у кукурудзи — небажана ознака у виробництві культури, а її поява для виробників часто стає неприємною несподіванкою. Проте дотримання всіх вимог технології вирощування кукурудзи та правильний добір гібридів допоможуть забезпечити отримання одностеблової рослини в посівах та уникнути зайвих проблем.

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних

1
0