Спецможливості
Агробізнес

Підсумки року

12.12.2013
750
Підсумки року фото, ілюстрація

Галузь рослинництва є локомотивом аграрного сектору України. Тому впродовж усього календарного року увага аграріїв була прикута до сівби, догляду за рослинами та збиранню врожаю, що триває й досі. Як наслідок — обсягів зібраного в Україні зерна та олійного насіння достатньо для встановлення нових рекордів. Проте наразі залишається актуальним його вигідний продаж.

Галузь рослинництва є локомотивом аграрного сектору України. Тому впродовж усього календарного року увага аграріїв була прикута до сівби, догляду за рослинами та збиранню врожаю, що триває й досі. Як наслідок — обсягів зібраного в Україні зерна та олійного насіння достатньо для встановлення нових рекордів. Проте наразі залишається актуальним його вигідний продаж.

О. Маслак, канд. екон. наук,
керівник Центру стратегічних досліджень AПК,
Сумський національний аграрний університет

Підсумки виробництва
Валовий збір зерна за останні роки в середньому стабілізувався на рівні 50 млн т. За інформацією Департаменту землеробства Мінагрополітики України, у 2013 р. прогнозують отримати 60 млн т зерна, у тому числі пшениці — 22,3, ячменю — 7,6, кукурудзи — 27,8 млн т. Найбільший валовий збір зерна у вазі після доробки очікують у Полтавській області — 5,3 млн т, Вінницькій — 4,7, Харківській та Черкаській — по 3,9, Дніпропетровській, Кіровоградській та Одеській — по 3,5, у Київській, Сумській, Хмельницькій та Чернігівській областях — по понад 3 млн т. Найвищої урожайності зернових досягнуто у Черкаській (58,8 ц/га), Вінницькій (53,6), Київській (53,4), Полтавській (53,0) та Хмельницькій (51,0 ц/га) областях.
Разом із тим, на сайті Мінагрополітики 22 листопада з’явилась інформація про вже намолочені 60,4 млн т зерна. Це при тому, що обмолочено 97% площ. Найближчим часом аграрії повністю завершать жнива, закінчивши збір кукурудзи. Її вже намолотили 26,8 млн т. Загалом у поточному році врожайність зернових в Україні має підвищитись, порівняно з минулим роком, на 21%.
Нинішній рік видався рекордним не лише для виробників зерна. Адже врожай олійного насіння, зокрема соняшнику, також стане найбільшим за всі роки його вирощування. Посприяла досягненню такого рекорду висока врожайність соняшнику. Так, порівняно з минулим роком, вона зросла на 28%. Тож у поточному році очікується зібрати 14 млн т олійного насіння, у тому числі соняшнику — 9,3 млн т, сої — 2,5, ріпаку — 2,3 млн т. Аграрії використовували якісніше та продуктивніше насіння, а також попрацювали над удосконаленням технології вирощування соняшнику. Водночас посівні площі під культурою залишилися майже на рівні тогорічних.
Переробити такі обсяги врожаю соняшнику можна на вітчизняних олієжирових комбінатах. Адже в Україні протягом останніх років реалізують інвестиційні проекти для нарощування таких потужностей. Завдяки цьому відправляють на експорт не сировину, а продукцію вже з доданою вартістю. Таким чином високий урожай зерна та олійного насіння забезпечить внутрішні потреби та утримання зайнятих позицій на світовому ринку.
 
Внутрішні потреби
Внутрішнє споживання зерна у поточному сезоні становитиме близько 29 млн т, із яких для харчових потреб надійде 23% цього зерна, забезпечення насінням — 11, на корм худобі — 56, на нехарчову переробку — 5%. Втрати обігу оцінюють у 1,5 млн т, або 5% обсягу внутрішнього споживання.
Завдяки такому рекордному врожаю в Україні вироблять достатньо соняшникової олії, аби утримати першість на світовому ринку. Водночас внутрішній попит також буде повністю забезпечено. На рік українцям потрібно близько 600 тис. т соняшникової олії. Для порівняння: виробництво цього продукту в поточному маркетинговому році становитиме близько 4,1 млн, що майже всемеро більше внутрішніх потреб.
У 2012 р. фактичне споживання хлібних продуктів однією особою становило 109,4 кг/рік, що перевищує раціональні норми здорового харчування на 8%. Підвищене споживання хлібних продуктів, а також картоплі компенсує м’ясні, молочні та рибні продукти, споживання яких є нижчим за встановлені норми. Разом із тим, споживання олії становить 13 кг, що перебуває на рівні встановлених норм. Відтак навіть незначне зростання цін на хлібобулочні вироби є відчутним для пересічних споживачів.
Упродовж 2013 р. спостерігалось незначне подорожчання хліба та продуктів переробки зерна. Індекс споживчих цін у жовтні поточного року, порівняно з відповідним періодом минулого, становив: на хліб — 104,1, макаронні вироби — 101,2%. Якщо на початку року хліб пшеничний у середньому коштував 4,16 грн/кг, то в жовтні — 4,25 грн; макаронні вироби — відповідно, 4,96 та 5 грн/кг. На інші види продуктів переробки зерна ціни залишалися стабільними або навіть відбулося їхнє зниження. Спостерігалося також здешевлення соняшникової олії. Якщо у січні олія соняшникова нерафінована коштувала 8,83 грн/кг, то у жовтні — 7,24. Загалом збільшення виробництва зерна та олійного насіння стримувало ціни внутрішнього споживчого ринку від можливого їхнього зростання.

Експортні можливості
За десять місяців поточного року Україна експортувала агропродукції на 13,5 млрд дол. Зокрема, спостерігається зростання експорту української аграрної продукції до ЄС. Уже понад третину зовнішньоторговельного обігу України припадає на Євросоюз. До того ж у цьому році Україна стала лідером серед експортерів м’якої пшениці на європейський ринок. Українські аграрії й надалі матимуть можливість експорту на один із найбільших та платоспроможних ринків світу.
У нинішньому сезоні спостерігається зростання світового виробництва зерна. Так, виробництво пшениці зросло до 706 млн т (на 7,8%), ячменю — відповідно, 141 (8,8), кукурудзи — 963 (11,6). Обсягів світового виробництва зерна у цьому сезоні, на відміну від попереднього, вистачить для забезпечення наявного попиту. Разом із тим, споживання зерна щороку зростає. Зокрема, прогнозне споживання пшениці збільшиться на 3,6%, ячменю — 5,2, кукурудзи — 8,5%. Виходячи з цього, попит на ці та інші види зерна буде постійним. Тож Україна, враховуючи експортне спрямування у вирощуванні зерна, має можливість продавати його надлишки на зовнішньому ринку.
Загалом у нинішньому сезоні передбачається експортувати до 30 млн т зерна. Такий обсяг зовнішніх продажів стане рекордним для держави. Найбільше передбачається експортувати кукурудзи. Обсяги відвантажень цього зерна постійно зростають. Із початку сезону на зовнішні ринки вже відправлено 3,4 млн т кукурудзи. Загалом у поточному маркетинговому році аграрії планують експортувати 17,7 млн т цього зерна. Пришвидшити експорт кукурудзи допомагає активна робота в полі, що сприяє надходженню цього зерна в порти Чорного моря.
Це добрий показник, адже кукурудза є основною експорторієнтованою культурою в Україні. За прогнозами ООН, до 2022 р. Україна зможе на третину збільшити поставки цього зерна на зовнішні ринки. Для цього є всі підстави. Зокрема, цьогоріч вдалося досягти вищої врожайності кукурудзи. Площі посівів під культурою досягають 5 млн га. Однак, аби реалізувати такий потенціал повністю, необхідно наростити врожайність у Південному регіоні. Для цього необхідне відновлення систем зрошення. До того ж, окрім нарощення виробництва, потрібно знаходити нові ринки збуту. Тому профільне міністерство розглядає можливості продажу вітчизняної кукурудзи в країни Азії, Африки та Близького Сходу. Адже саме ці регіони активно збільшують імпорт кукурудзи.

Зростання цін
Світові ціни на зерно нинішнього сезону є нижчими порівняно з попереднім. Враховуючи прогнози аналітиків світового ринку щодо збільшення обсягів виробництва зерна в основних країнах-виробниках, ціни на основних торгових майданчиках почали знижуватись. У середині листопада український внутрішній ринок повністю повторив тенденції світового зернового ринку. Відчутніше подешевшала продовольча пшениця, а також дещо знизила свої позиції кукурудза. Таким чином українську борошномельну пшеницю почали закуповувати практично на одному рівні з європейським і американським зерном, тоді як ще місяць тому її продавали значно дорожче. На це вплинуло декілька факторів. По-перше, після динамічного експорту пшениці у липні-жовтні комерційні підприємства зіткнулися із проблемою закупівлі цього зерна на внутрішньому ринку. Тож тепер вони враховують ризики невиконання зовнішніх зобов’язань шляхом зниження закупівельної ціни. По-друге, обмежується експортний потенціал пшениці.
Вітчизняні аграрії, як і раніше, стримують продажі пшениці та під час збуту зерна надають перевагу кукурудзі. Водночас компанії, які змушені виконувати свої зовнішні контракти із постачання пшениці, підвищували свої закупівельні ціни. У результаті цього вартість пшениці на внутрішньому ринку дещо підвищилась. Так, у середині листопада закупівлю продовольчої пшениці 3-го і 2-го класів на умові EXW франко-елеватор проводили за 1530–1800 грн/т і 1570–1850 грн/т, відповідно, а кукурудзи — 1120–1280 грн/т, при цьому максимальний рівень цін відзначали у південних областях.
Орієнтовний рівень закупівельних цін у портах Чорного моря становив близько 1830–1900 грн/т за пшеницю 3-го класу та 1900–1980 грн/т — 2-го класу, 1370 грн/т — за кукурудзу. Експортні ціни на пшеницю 3-го класу врожаю 2013 р. на базисі FOB із поставкою у листопаді-грудні знизилися до 270–280 дол./т, 2-го — відповідно, 275–290, кукурудзу — 200–202 дол./т.

Перспективи
Основні положення української Стратегії розвитку аграрного сектору до 2020 р. узгоджуються зі Спільною аграрною політикою ЄС на 2014–2020 рр. Спільними є пріоритети сільського розвитку, підвищення конкурентоспроможності фермерів та їхнє залучення до формування і розподілу доданої вартості, гарантування безпечності продукції аграрного сектору. До того ж в Україні стимулюватимуть розвиток партнерських відносин із переробними підприємствами, а головне — забезпечать підтримку фермерства. Тож і надалі вирощування зерна та олійного насіння здійснюватимуть не тільки великі аграрні компанії, а й дрібнотоварні виробники.
У вересні поточного року аграрії були стурбовані погодно-кліматичними умовами. Першою чергою це стосувалося сівби озимих культур — основи майбутнього врожаю. Унаслідок цього нинішньої осені аграрії висіяли менше зерна порівняно з минулим роком. Проте сходи отримано на 95% засіяних площ, із яких у доброму та задовільному стані перебувають 90%. Під час висіву озимих культур аграрії використовували високопродуктивне насіння та працювали над підвищенням технологічності процесу. Тож це дає підстави бути впевненими щодо забезпечення внутрішніх потреб ринку та виконання експортних зобов’язань. До того ж недосіяні площі можна компенсувати навесні збільшенням посівів інших культур, зокрема сої, ячменю, сорго.
Одним із напрямів подальшого розвитку ринку зерна є розбудова логістичної інфраструктури. Ринок зерна в Україні характеризується тим, що пройдено 50-мільйонний рівень виробництва зерна, а через три-п’ять років цілком реально виробляти 70–80 млн т збіжжя. Разом із тим, є дефіцит елеваторних потужностей на рівні близько 20 млн т. Тож суттєву частину вирощеного врожаю зерна ніде зберігати. Залізнична інфраструктура вже не може забезпечити перевезення всього обсягу зерна, а автомобільна інфраструктура до масових перевезень зерна ще не готова. До того ж для обслуговування експортного потоку зерна наявних потужностей портових терміналів недостатньо. Таким чином у ближчій перспективі залишатиметься актуальним розвиток логістичної інфраструктури ринку зерна.

Інтерв'ю
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для

1
0