Вигоди від впровадження бобових у сівозміну: досвід Великобританії
Мартіну Лайну вирощування бобових принесло подвійну вигоду: мало того, що зростає попит на рослинні протеїни, так він ще й майже позбувся лисохвосту мишачехвостого — найшкодочиннішого в країні бур’яну зернових. Донедавна фермер вирощував на 540 га важких брилуватих глинистих грунтів озиму пшеницю, ріпак, ярий ячмінь і просо. А зараз суттєво розширив площі під бобовими.
Дешева у вирощуванні культура, врожай якої вдалося отримати без жодних добрив і інсектицидів, дала високий урожай і виявилась привабливою як для фермерів (завдяки низьким затратам), так і для споживачів (завдяки низькій ціні). Але розширив площі під квасолею фермер насамперед для того, щоб зупинити поширення лисохвосту мишачехвостого на своїх важких грунтах. І зараз він отримує прибуток понад 1000 фунтів/га, витрачаючись лише на насіння, одну гербіцидну і одну фунгіцидну обробку. «Бобові дуже цінні у сівозміні», — додає фермер.
В 2018 році весна була вологою, а літо — сухим. Фермер зібрав урожай у 5,2 т/га і завдяки ціні на квасолю продовольчої якості в 260 фунтів/т отримав хороший фінансовий результат. Його технологія розрахована на врожайність у 4 т/га, і цього сезону за ціни на продовольчу квасолю в 200 фунтів/т з урахуванням витрат на сівбу, обприскування і збирання, чистий прибуток фермера становитиме 530 фунтів/га.
Можливо, це не перевищить прибутку від озимої пшениці. Однак бобові забезпечують низку інших вигод: здоров’я грунтів, є хорошим попередником для озимої пшениці, залишають азот у грунті і переривають ланцюг зернових, що допомагає контролювати лисохвіст мишачехвостий.
Крім того, фермер знайшов хорошого покупця на бобові — виробника кормів для риби, який доплачує по 35–40 фунтів/т до базової ціни. Тоді як на продовольчому ринку він отримував доплату до базової ціни, яка в листопаді не дотягувала і до 200 фунтів/т, лише 10 фунтів/т за підвищений вміст протеїнів.
Як виявилося, квасоля — ідеальний в’яжучий компонент для гранульованих кормів на основі сої та інших інгредієнтів для лосося, якого розводять на фермах. Індустрія з розведення лосося в Норвегії й Шотландії потребує щорічно 1,3 млн т кормів, з яких 130–150 тис. т могло б припадати на квасолю. А для кормів для домашніх тварин та на харчові цілі потрібно ще більше квасолі.
Ендрю Б’юрі, менеджер з бобових фірми Frontier, яка займається торгівлею зерновими, а нещодавно відкрила завод з переробки бобових на корм для рибних ферм, відзначає, що на європейському ринку спостерігається дефіцит багатих на протеїн культур. Якщо бобові хорошої якості і не уражені брухусом, його фірма готова накинути 30–40 фунтів/т за товар для продовольчого ринку, на якому провідну роль відіграє Єгипет, де бобові використовують для приготування фалафелю. До того ж чимало британських споживачів принципово не купують сою, тому що вона повністю імпортна, генно-модифікована, а в Південній Америці ще й вирощується на місці вирубаних тропічних лісів.
Мартін Лайн ввів у сівозміну бобові й ярий ячмінь, бо мав великі проблеми з лисохвостом мишачехвостим. Поки він вирощував переважно озимі культури, гербіцидний контроль цього бур’яну обходився в 200 фунтів/га. «Через цей бур’ян урожайність озимої пшениці впала до 2,5 т/га, що увігнало мене в збитки», — розповідає фермер. Тож він на 2 роки переключився на ярий ячмінь, а потім посіяв квасолю. В такий спосіб фермер за 4 роки майже вивів лисохвіст мишачехвостий, тож витрати на гербіцидні обробки проти цього бур’яну знизилися до 45 фунтів/га.
За ці роки фермер, який до цього відводив під бобові невелику площу, збільшив її до 115 га, на яких бобові сіє прямим посівом. Насіння господар вирощує сам.
Бобові він посіяв у стерню ячменю нормою 180 кг/га 6-метровою сівалкою прямого посіву Kuhn Aurock 6000RC. Також фермер вивчає можливість підсівання конюшини повзучої (білої), яка допомагає подолати бур’яни і фіксувати азот у грунті.
Через 2 тижні фермер вніс на поверхню грунту бакову суміш гліфосату і пропізаміду. Перша речовина контактної дії вносилася з метою контролю лисохвосту мишачехвостого, друга — для контролю пізніх сходів злакових бур’янів. На деяких полях, де ситуація з лисохвостом покращується, фермер обходиться самим лише гліфосатом. Оскільки агрохімічний аналіз грунту показав достатній вміст фосфору й калію, господар вносив лише одне добриво — курячий послід. Контрактом з виробником корму для риби передбачено внесення двох біостимуляторів з метою покращення укорінення та підвищення вмісту протеїну.
На початку цвітіння був внесений фунгіцид (д. р. ципроконазол+хлороталоніл) проти шоколадної плямистості (Botrytis fabae). Щоб привабити запилювачів, по краях поля були посіяні медоносні та нектароносні культури, а сонечка та дзюрчали допомагали боротися з буряковою попелицею (Aphis fabae).
В результаті в вересні фермер зібрав урожай 5,2 т/га. Консультанти його покупців говорять, що врожай можна підвищити ще на 20%, а заодно — й рівень протеїну. Для цього треба провести 2 обробки по листу препаратом, який містить фосфіти й мікроелементи: першу — в фазі 4 справжніх листків, другу — на початку цвітіння в баковій суміші з фунгіцидом. Обійдуться ці два внесення додатково в 46 фунтів/га.
Надалі Мартін Лайн планує розширити площі під бобовими і ярим ячменем за рахунок скорочення площ під озимим ріпаком після того, як через суху осінь 60 га ріпаку у нього не зійшло.
Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com