Спецможливості
Технології

Боротьба з бур’янами в посівах нуту

27.08.2019
699
Боротьба з бур’янами в посівах нуту фото, ілюстрація

Втрати врожаю нуту внаслідок засмічення посівів дуже значні і залежать від видового складу й щільності бур’янового угруповання, а також від тривалості періоду конкуренції між рослинами культури та бур’янами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У фольклорі нашої країни нут має багато назв, які характеризують його морфологічні та біологічні особливості — горох-шиш, двозерний горошок, пузирник, пухирчик, баранячий горох, пуп’яшковий або пупатий горох, горох «сам-у-хаті», горох-холодок, козацький горох, турецький горох, хлопунець, мохнатка, нухуд (с турецького — невибагливий). Крім того, нут — найпосухостійкіша культура серед бобових. Завдяки міцній кореневій системі та раціональному використанню вологи нут найбільше пристосований для вирощування в умовах недостатнього зволоження. Це єдина бобова культура, яка дає сталі, високі врожаї у посушливих та жарких умовах. Разом з тим, він добре реагує і на зрошення.

Провідними країнами світу за посівними площами нуту є азійські: Індія, Пакистан, М’янма, Туреччина, Іран. Значні площі посівів розташовані в Австралії, Эфіопії, Африці, Мексиці і Канаді. В Україні до Другої світової війни посівні площі нуту і гороху були однаковими, а на півдні посіви нуту були більшими. Після війни, у зв’язку зі збільшенням посівних площ гороху, а також відсутністю добре адаптованих до місцевих умов високоврожайних сортів, нут практично зник із виробничих посівів. Наразі в Україні його вирощують на площі близько 70–80 тис. га.

У сприятливі роки середній урожай нуту становить 25–42 ц/га, залежно від умов вирощування та сорту, а в дуже посушливі — 10–17 ц/га, що на 4–9 ц/га більше порівняно з горохом та соєю.

Основною проблемою сучасної інтенсивної технології вирощування нуту є бур’яни. На початкових етапах вегетації у рослин цієї культури насамперед розвивається коренева система, а потім надземна маса, тому вони слабо конкурують з бур’янами.

Найшкідливіші у посівах нуту багаторічні коренепаросткові та кореневищні бур’яни, які висмоктують із глибоких шарів грунту поживні речовини, вологу і виділяють корінням фітотоксичні для культурних рослин речовини (наприклад пирій повзучий — агропілен). Так, канадські фахівці радять, за можливості, уникати тих полів, де одно- і багаторічні широколисті бур’яни є серйозною проблемою, також необхідно пересвідчитись, що в посіві попередника проводили їхнє контролювання.

Втрати врожаю нуту внаслідок засмічення посівів дуже значні і залежать від видового складу й щільності бур’янового угруповання, а також від тривалості періоду конкуренції між рослинами культури та бур’янами. За дослідження конкурентних відносин між бур’янами і рослинами нуту встановлено, що в репродуктивну фазу розвитку культури спостерігаємо суттєве зменшення кількості бобів і, відповідно, нижчу врожайність. Це відмічають не тільки у рослин нуту, але і в інших бобових культурах. У сприятливі за кліматичними умовами роки забур’яненість істотні­ше впливає на зниження урожайності нуту, ніж у посушливі.

До застосування гербіцидів у посі­вах нуту треба підходити дуже обережно, оскільки він має підвищену чутливість до них. Наразі на ринку пестицидів немає препаратів, які не пригнічують посіви нуту протягом вегетаційного періоду. Слід враховувати, що багато гербіцидів, які застосовують під попередник, мають післядію, що призводить до значного пригнічення рослин нуту і зниження врожайності культури.

І хоча останніми роками на світовому ринку з’явилося багато нових препаратів, з низькою токсичністю, широким спектром дії на бур’янові рослини, малими нормами витрати, проте для цієї культури асортимент гербіцидів дуже обмежений. В Україні на сьогодні офі­ційно зареєстрований один грунтовий гербіцид для використання в посівах нуту — Рейсер, к. е., д. р. флурохлорідон, 250 г/л, з нормою витрати 2–3 л/га.

Водночас у результаті багаторічних досліджень учених виокремлено низку грунтових гербіцидів, які добре контролюють бур’яни і несуттєво впливають на рослини нуту. Раніше добре відомим грунтовим гербіцидом для контролю бур’янів у посівах нуту був Трефлан, д.р. трифлуралін, 480 г/л, норма внесення — від 1,5 (Іспанія) до 3–3,5 л/га (Росія). Загалом, за внесення цього препарату відмічали незначне пригнічення посівів нуту, але ефективність дії проти бур’янів становила близько 75%. Низьку ефективність дії відмічали насамперед на амброзію полинолистну, дурман звичайний, падалицю соняшнику, види осотів, березку польову. Ще один недолік цього гербіциду — значна леткість.

Із грунтових гербіцидів нового покоління вносять Харнес (Трофі), д. р. ацетохлор, 900 г/л, з нормою витрати 2–3 л/га; Гезагард, д. р. прометрин, 500 г/л — 2–3 л/га, Дуал Голд, д. р. S-метолахлор, 960 г/л. Збільшення норм внесення гербіцидів може призвести до пригнічення посівів нуту. Тому раціональним є їхнє поєднання, наприклад добре зарекомендувала себе композиція Дуал Голд, 0,8 л/га + Гезагард, 2 л/га.

Не слід забувати, що для досягнення високої ефективності грунтових гер­біцидів необхідне проведення ретельного передпосівного обробітку грунту (розпушування поверхневого шару до дрібногрудкуватого стану на задану глибину).

Також для контролю одно- і багаторічних злакових видів бур’янів у посівах нуту можна застосовувати грамініциди до фази цвітіння культури. Але, на нашу думку, краще використовувати «м’які» грамініциди, наприклад діючі речовини: квізалофоп-П-тефурил, 40 г/л; пропахізафоп, 100 г/л; флуазифоп-П-бутил, 150 г/л; хізалофоп-П-етил, 50 г/л.

Мета наших досліджень — пошук і оцінка ефективності дії гербіцидів у посівах нуту. Польові дослідження проводили на Білоцерківській ДСС Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Нут сорту Розана висівали у третій декаді квітня широкорядним способом, з міжряддям 45 см, нормою 0,6 млн схожих насінин на гектар. Попередник — пшениця озима. Застосування гербіцидів і обліки ефективності їхньої дії на рослини бур’янів здійснювали згідно з вимогами «Методики випробування і застосування пестицидів» (С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секун, О.О. Іващенко, 2001).

Схема застосування гербіцидів включала контрольний варіант без використання препаратів та контроль із триразовим послідовним ручним прополюванням. Із грунтових гербіцидів вносили Трофі 90, к. е., д. р. ацетохлор, 900 г/л, з нормою витрати 3 л/га. Нами було досліджено ефективність дії післясходового гербіциду Базагран, в. р. 48, д.р. бентазон, 480 г/л, з нормою витрати 2,5 л/га у фазі 4–5 листків нуту. Із грамініцидів на обох варіантах вносили Пантеру, 4% к. е., д. р. хізалофоп-П-тефурил, 40 г/л, нормою 1,0 л/га, адже багаторічних злакових видів на полі не відмічали.

Гербіциди вносили за допомогою ручного обприскувача Stihl SG 20. Витрата робочої рідини — 250–260 л/га. Обприскування завжди проводили у суху сонячну погоду за температури повітря 19–23°С і відносної вологості 57–78%.

В агроценозі нуту в умовах БЦДСС виявлено дев’ять видів бур’янів, що належать до шести ботанічних родин.

Найбільша кількість видів бур’янів представлена у родинах гречкові (Polygonaceae), злакові (Graminеае), пасльонові (Solanaceae), щирицеві (Amaranthaceae), маренові (Rubiaceae), лободові (Chenopodiaceae).

Канадські фахівці радять, за можливості, уникати тих полів, де одно- і багаторічні широколисті бур’яни є серйозною проблемоюСеред багатьох видів бур’янів у нутових агрофітоценозах постійно виявляли тільки дев’ять: лободу білу (Chenopodium album L.), щирицю звичайну (Amaranthus retroflexus L.), гірчак березкоподібний (Polygonum convolvulus L.), гірчак почечуйний (Polygonum persicaria L.), паслін чорний (Solanum nigrum L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), мишій сизий (Setaria glauca L.), плоскуху звичайну (Echnochloa crus-gali L.).

У контрольному варіанті найпоширенішими видами бур’янів у посівах нуту були мишій сизий — 50,2% та плоскуха звичайна — 16% загальної кількості. Серед дводольних переважали: щириця звичайна — 5,9%, підмаренник чіпкий — 5,3, гірчак почечуйний — 5,1, паслін чорний — 3,3, талабан польовий — 3, гірчак березкоподібний — 1,5%.

За результатами досліджень встановлено, що у посівах нуту за внесення грунтового гербіциду Трофі, к. е., з нормою витрати 3,0 л/га забур’яненість знизилась на 87%. Однак недоліком цього препарату є нетривалий час дії, слабкий вплив на дводольні бур’яни та пригнічення розвитку бульбочкових бактерій. У фазі 4–5 листків нуту високоефективним є внесення гербіциду Базагран, в. р. 48, у нормі витрати 2,5 л/га, ефективність дії — близько 94,0%.

Обприскування посівів нуту від сегетальної флори гербіцидами, що представлені у схемі досліджень, сприяло зменшенню накопичення сирої маси бур’янами на третю декаду липня та позитивно вплинуло на урожайність зерна культури.

У варіантах, де протягом вегетації не проводили захисту від бур’янів, накопичення сирої маси дикорослих рослин становило 1528 г/м2, дводольних — 1028, злакових — 500 г/м2. Така вегетативна маса пригнічувала рослини культури, що призвело до низької урожайності насіння, яка не перевищувала 0,34 т/га. Внесення гербіцидів дало змогу зменшити сиру масу бур’янів до 213– 317 г/м2  (вар. 3, 4), що позитивно вплинуло на формування врожайності насін­ня (1,6–1,8 т/га). За використання гер­біцидів, як із грунтовою дією так і післясходових, нами не виявлено суттєвого негативного впливу на рослини нуту.

 

Висновок

Для ефективного контролю забур’яненості посівів нуту раціональним є внесення у фазі 4–5 листків культури гербіциду Базагран, в. р. 48, у нормі витрати 2,5 л/га.

 

С. Ременюк, канд. с.-г. наук,

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН

журнал "Пропозиція", № 7-8, 2017 р.

Інтерв'ю
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее

1
0