Спецможливості
Технології

Вплив агротехнічних заходів на ураженість сої хворобами

07.02.2019
1342
Вплив агротехнічних заходів на ураженість сої хворобами фото, ілюстрація

Соя — одна з найпоширеніших у світовому землеробстві зернобобова та олійна культура. Високі темпи зростання її виробництва зумовлені значними перевагами порівняно з іншими культурами. Завдяки великому вмісту білка вона виступає замінником продуктів тваринного походження. Соєвий білок нині розглядають як найвисокоякісніший і найдешевший у вирішенні проблеми білкового дефіциту в світі.

 

В Україні соя — стратегічна культура. Від її виробництва залежать стабілізація землеробства, підвищення врожайності, ліквідація дефіциту білка, поповнення ресурсів жирів, запасів азоту ґрунту, економіка господарств. Соя — один з найкращих попередників для зернових культур, до того ж сама є високорентабельною культурою. За площею посіву соя займає одне з перших місць у світі. В Україні впродовж останніх років спостерігають тенденцію до розширення площ під цією рослиною. Проте зростання посівних площ посіву сої веде до значного поширення шкідливих об’єктів, видовий склад яких у різних ґрунтово- кліматичних умовах різний. Крім того, недотримання вимог зональної технології вирощування, а також несприятливі гідротермічні умови в період вегетації призводять до масового їхнього розповсюдження.

Значною перешкодою в одержанні високих урожаїв сої та зниженні якості насіння є ураження її фітопатогенними мікроорганізмами. Близько 100 видів збудників хвороб наносять сої значну шкоду і можуть проявлятися на різних етапах росту й розвитку рослини — від проростання насіння до повної стиглості. Хоча повної загибелі посівів сої від ураження хворобами не зафіксовано, їхня шкідливість надзвичайно висока, втрати врожаю сягають понад 30%.

Головною умовою збільшення виробництва сої є підвищення продуктивності завдяки застосуванню адаптованих конкурентоспроможних технологій та удосконалення традиційних методів вирощування культури. У сучасних умовах господарювання все більшої уваги заслуговує технологія no-till, яку вважають системою землеробства майбутнього. Наукові дослідження свідчать, що технологія no-till здійснює позитивніший вплив на хімічні, фізичні та біологічні властивості ґрунту порівняно з традиційними агрозаходами вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й сої.

По-перше, no-till забезпечує захист ґрунту від ерозії, а також збереження і накопичення в ньому органічної речовини. Завдяки технології no-till щодо хімічних властивостей ґрунту збільшується вміст органічних речовин, азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію, а також підвищується поглинальна ємність ґрунту. Позитивно впливає на біологічні властивості сої добре відповідає технології no-till. Тому в світі найінтенсивніше запроваджують таку технологію саме за вирощування цієї культури. Для сої характерна вища стійкість до фітотоксичних речовин порівняно з іншими сільськогосподарськими рослинами. За правильного дотримання сівозмін у неї менше проблем зі шкідниками й хворобами. Соя набагато швидше, порівняно з кукурудзою, компенсує повільний ріст та потребу в мінеральних елементах живлення на початку вегетації. До того ж за технології no-till рослини сої не відчувають негативної дії вищої щільності ґрунту. Обов’язкова умова за цієї технології — вирівнювати поверхню поля за технології no-till.

За даними науковців, ширина міжрядь також впливає на одержання якісного врожаю. Зазвичай вузькі міжряддя знижують втрати врожаю під час збирання. Однією з причин менших втрат за вузькорядного посіву є те, що поверхня ґрунту між вузькими рядами рівніша, нижні боби ростуть вище над землею, і соя дозріває однаково та одночасно.

Отже, агротехнічні заходи (обробіток ґрунту, густота рослин, ширина міжрядь) мають значний вплив на продуктивність сої та втрати врожаю. Проте вплив цих заходів на ураженість сої хворобами ще не вивчено. Ми безпосередньо розглянули вплив системи обробітку ґрунту та ширини міжрядь на поширення та розвиток хвороб сої.

У сучасних агроценозах сою вирощують, використовуючи різну ширину міжрядь — від суцільного висіву (ширина міжрядь — 12,5 см) до широкорядного — 45 см. Суцільний висів застосовують за вирощування скоростиглих сортів із низьким коефіцієнтом гілкування, а широкорядний — для середньостиглих сортів, що мають здатність до гілкування.

Досліди проводили в зоні Лісостепу України (Київська обл., Білоцерківський район) на середньоранньому сорті Медісон та середньостиглому сорті Моравія. Висівали сою спеціальною селекційною сівалкою вузькорядним і широкорядним методом із шириною міжрядь — 12,5 і 25 см. Глибина висіву — 3–4 см. Густота — відповідно 800 тис. та 400 тис. рослин на 1 га.

Ширина міжрядь (табл. 1) значною мірою не вплинула на розвиток хвороб сої. Дещо вищим був розвиток альтернаріозу на обох сортах у фазі бутонізація — цвітіння за вузькорядного висіву. Проте у фазі формування бобів хвороба інтенсивніше розвивалась на посівах із ширшим міжряддям. Посівам з міжряддям 25 см характерний дещо менший розвиток пероноспорозу, що пояснюють сприятливішими умовами мікроклімату у стеблистої сої.

На сорті Медісон вищий рівень розвитку фузаріозного в’янення зафіксовано за ширини міжряддя 25 см. Це скоріше пов’язано з осередками спалахів хвороби, а не з масовим її розвитком. У сорту Моравія хвороби не було виявлено. Проте на ньому помітним було ураження листкової поверхні бактеріальною плямистістю, до того ж вищий розвиток хвороби було зафіксовано на варіанті з вузькорядним висівом.

Спосіб висіву деякою мірою вплинув і на продуктивність сої. За ширини міжряддя 12,5 см кількість бобів, порівняно з шириною 25 см була меншj.: в середньому на ±7 шт./росл. на сорті Моравія та на 10 шт./росл. на сорті Медісон (табл. 2). За вузькорядного посіву нижчою була й урожайність сої.

Так, 2013 року за широкорядного посіву врожайність сої становила в середньому 5 т/га проти 4,2 т/га за вузькорядного, тобто більше на 0,8 т/га, або 19%, було більше. А 2014 року різниця в урожайності за широкорядного та вузькорядного способів висіву була меншою — лише 0,3 т/га, проте достовірною. Збільшення врожайності сої за широкорядного висіву свідчить про те, що рослини мають значно більшу площу живлення, а також були здатні утворювати додаткові боби, що в цілому позитивно вплинуло на формування врожаю та сприяло на його збільшення.

Також були проведені дослідження з вивчення впливу обробітку ґрунту на ураженість сої хворобами та її продуктивність. Порівнювали традиційний обробіток ґрунту з оранкою навесні завглибшки 20–25 см та за системою no-till без оранки з безпосереднім висівом по рештках попередника. Попередником у обох варіантах була пшениця озима, ширина міжрядь — 25 см.

Як показали дослідження, технологія обробітку ґрунту мала вплив на розвиток хвороб сої. За системи no-till ступінь ураження сої такими хворобами, як пероноспороз та фузаріозне в’янення, був вищим, ніж за традиційного обробітку (табл. 3). За традиційного обробітку ґрунту розвиток пероноспорозу був на рівні 12–26,6%, за системи no-till — 18,1–32,2%, тобто в середньому на 4% вищим.

За системи no-till розвиток фузаріозного в’янення був значно інтенсивнішим. Різниця у розвитку фузаріозного в’янення за різних систем становила в середньому 7,7%. Можливо, це пов’язано з накопиченням збудників хвороб на рослинних рештках попередника. Розвиток альтернаріозу суттєво не відрізнявся: за традиційної технології — на рівні 4–42% і за системи no-till —3,8–45,8%. Урожайність сої за традиційного обробітку теж була дещо вищою і становила 3,6 т/га проти 3 за системи no-till.

 

Отже, такі агротехнічні прийоми, як ширина міжрядь, густота рослин та системи обробітку ґрунту за інших ідентичних умов мали безпосередній вплив на ураженість сої хворобами. Встановлено, що за вузькорядного висіву інтенсивніше відбувався розвиток таких небезпечних інфекційних хвороб, як пероноспороз та бактеріоз сої, порівняно з широкорядним. За системи no-till, порівняно з традиційним обробітком ґрунту, сильнішим розвитком відрізнялися фузаріозне в’янення та пероноспороз. Така поширена останніми роками хвороба, як альтернаріоз, мала в усіх варіантах однаково інтенсивний розвиток, попри різні агротехнічні прийоми. Отримані результати свідчать про те, що контроль хвороб сої за будь-якої системи обробітку ґрунту та інших елементів агротехніки має бути невід’ємним елементом технології вирощування культури.

 

B. Сергієнко, канд. с.-г. наук

В. Миколаєвський

Журнал «Пропозиція», №12, 2017 р.

Ключові слова: Соя, болезни сои, ноу-тилл, no-till

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів

1
0