Особливості вирощування простих гібридів кукурудзи

У технології вирощування кукурудзи найважливіше значення мають строки, густота сівби, глибина загортання насіння, передпосівна обробка насіння тощо. Від них залежать своєчасність, повнота сходів, розвиток рослин, строки настання фаз розвитку і, відповідно, довжина вегетаційного періоду, збиральна вологість та рівень урожайності.

 Створені в останні роки прості гібриди поступаються старим вітчизняним за висотою, вагою і розмірами качана, але вони мають перевагу за вирівняністю рослин та фенологічними показниками. Стебло у них тонше та стійкіше до вилягання. Восени воно скоріше висихає та віддає поживні речовини. Зерно у простих гібридів швидше віддає вологу за дозрівання, листки менші за розмірами, але вони мають, як правило, еректоїдне розміщення.
   У 2010 році в Державному реєстрі сортів рослин України було 463 гібриди кукурудзи, з яких вітчизняних - 208, простих та простих модифікованих - 297. Для більшості районованих гібридів оптимальні строки сівби настають за прогрівання грунту на глибині загортання насіння до 10...12°С. Разом з тим, більш холодостійкі гібриди можливо висівати і в порівняно ранні строки. В межах навіть однієї групи стиглості гібриди не однаково реагують на строки сівби та густоту стояння рослин. У виробництві практичного інтересу набуває встановлення закономірностей формування оптимальної густоти рослин простих гібридів кукурудзи різних груп стиглості та її відмінність від 3-4-лінійних гібридів, які ще вирощують в господарствах України.
   Головними факторами, які впливають на темпи розвитку рослин кукурудзи і тривалість вегетаційного періоду, є температурний режим та зволоження грунту. За підвищених температур і недостатнього вологозабезпечення вегетаційний період скорочується, а за помірного зволоження, навпаки, стає довшим.  Проведені на дослідному полі Луганського національного аграрного університету у 2008-2010 рр. дослідження свідчать, що, внаслідок низьких температур кінця квітня - початку травня, тривалість періоду сівба-сходи у рослин раннього строку сівби (23-25 квітня) становила 16,7-17,0 днів, у рослин, висіяних 4-5 травня - 13,3-13,7 дня, а за останнього строку сівби 14-15 травня - 9,0-9,3 дня. Задовільні умови зволоження верхнього шару грунту, внаслідок опадів першої половини травня, дали змогу отримати в роки досліджень досить рівномірні сходи.
   У червні, липні та серпні спостерігалась вкрай спекотна погода. Тому за більш сприятливих умовах теплозабезпечення, які створювались за запізнення з сівбою, вегетаційний період скоростиглого гібриду Квітневий 187 МВ у 2008-2010 рр. скоротився з 99,5 до 97 днів, у середньораннього Збруч МВ - з 103,7 до 101,7 дня, а у середньостиглого Сов 329 СВ - від 108 до 105,3 дня, відповідно. Значні опади другої половини липня 2009 року привели до подовження періоду квітування волотей - повна стиглість зерна з 45-48 до 48-54 днів. Повнота і одночасність появи сходів кукурудзи формується під дією умов зовнішнього середовища, морфобіологічних ознак,  властивостей біотипів культури та показників якості насіння. Результати досліджень показали, що польова схожість насіння залежала від строків сівби гібридів кукурудзи. Першою чергою величина цього показника змінювалась під дією температурного режиму грунту, а також умов зволоження верхнього шару. Обліки, проведені в період раннього проростання кукурудзи (22-25 квітня), показали, що за нестійкого прогрівання верхнього шару грунту і значного коливання температури в період сівба - сходи величина польової схожості досліджуваних гібридів мала найменші показники - 80,6-82,3%. Найбільш повні сходи (90,9-91,4%) одержані за сівби насіння гібридів у пізніші строки (14-15 травня), тобто за найбільш стійкого прогрівання грунту до рівня оптимальних температурних значень (мал. 1).
Морфологічні показники рослин гібридів досить сильно варіювали не тільки під впливом строків сівби, а й залежно від морфологічних особливостей гетерозисних форм кукурудзи. Встановлено, що у рослин гібрида Квітневий 187 МВ на початкових етапах росту спостерігався більш інтенсивний приріст у висоту, ніж у інших. В середньому за три роки найбільша висота рослин (183,3 см) була у ранньостиглого гібрида за другого строку сівби. Висота прикріплення нижнього виконаного качана мала найвищі показники (65,4-66,1 см) у гібрида Збруч МВ та Сов 329 СВ за сівби 22-25 квітня.
   Кращі показники елементів структури врожаю кукурудзи встановлено за сівби 22-25 квітня, зафіксовано прямий зв'язок між масою 1000 зернин і урожайністю зерна залежно від строків сівби. Маса 1000 зернин (259,3 г) і довжина качана (17,1-17,4 см) були кращими за сівби 5 травня. Середня кількість рядів на качані (15,7-15,8 шт.) найбільшою була у гібрида Квітневий 187 МВ за сівби 24 квітня - 5 травня. Вага зерна з одної рослини (131,7 г), з одного качана (124,0 г) мала кращі показники у гібрида Сов 329 СВ за сівби 24 квітня - 5 травня. У означеного гібрида була найбільша кількість продуктивних качанів (109,4 шт. на 100 рослин) за першого строку сівби. Запаси продуктивної вологи у метровому шарі грунту за роки досліджень в період появи волотей кращими (89,9 мм) були за сівби кукурудзи 5 травня. Найменший коефіцієнт водоспоживання (622,3 м3/т зерна) був у гібрида Сов 329 СВ також за сівби 5 травня.
Найважливішим критерієм правильності вибору оптимальних строків сівби кукурудзи є показники урожайності зерна. Величина цього показника залежала від морфобіолгічних властивостей досліджуваних гібридів кукурудзи, строків сівби, а також погодних умов періоду вегетації. В середньому за 2008-2010 рр. найбільшу урожайність зерна сформував простий середньостиглий гібрид Сов 329 СВ (4,78-4,81 т/га). Встановлено прибавку урожаю за строків сівби 22 квітня - 5 травня. Більш ранньостиглі гібриди в посушливих умовах першої половини вегетації знизили урожай зерна: середньоранній гібрид Збруч МВ - до 4,61, а ранньостиглий Квітневий 187 МВ - 4,37 т/га. Це свідчить про кращу пристосованість рослин гібриду Сов 329 СВ до грунтово-кліматичних умов східного Степу. Значний вплив на формування урожайності гібридів здійснювали погодні умови періоду вегетації. Внаслідок розподілу опадів червня-липня у 2008 та 2010 роках, вищий урожай зерна отриманий за першого строку сівби 22-25 квітня. Важливим аспектом придатності рослин кукурудзи до збирання і економічної доцільності вирощування гібридів, у зв'язку зі строками сівби, є показники вологості зерна. Встановлено, що гібриди кукурудзи, які належать до різних груп стиглості, в роки досліджень повністю визрівали, і показники передзбиральної вологості зерна не перевищували позначки 26,7% у 2008, 33,7% - у 2009 та 25,5% - у 2010 роках. За відстрочення сівби (від ранньої до більш пізньої) вологість зерна гібридів збільшувалась. Найменш вологим зерно було у варіантах першого строку сівби (22-25 квітня) у гібрида Квітневий 187 МВ - 15,6 відсотка.
Поряд зі строками сівби тривалість міжфазних та вегетаційного періодів залежала від густоти стояння рослин та гідротермічних умов року. Довжина вегетаційного періоду ранньостиглого гібрида Квітневий 187 МВ за збільшення густоти рослин з 30 до 60 тис/га подовжувалась з 98,3 до 100 днів, у середньораннього Збруч МВ, відповідно, - з 104,3 до 106 днів, серередньостиглого Сов 329 СВ збільшення густоти з 25 до 55 тис/га подовжувало вегетаційний період з 108,0 до 110,7 дня. У всіх гібридів за густоти 50 тис./га рослин і більше відмічено прискорення висихання вегетаційної маси рослин і качанів (мал. 2).
Максимальна висота рослин (180,7-183,4 см) була у ранньостиглого гібрида Квітневий 187 МВ за густоти 30-35 тис/га. Висота всіх гібридів, що досліджувались, знижувалась за збільшення густоти. Підвищення кількості рослин призводило до зменшення також висоти прикріплення качанів на 5,9-15,8 см. Різного зниження даного показника (понад 9-12,6 см) у ранньостиглого та середньораннього гібридів досягнуто за рівня густоти 45, у середньостиглого - 40 тис./гектар.
Найвища урожайність зерна за 14% вологості у Квітневого 187 МС була за густоти 50-55 тис/га і становила 4,65-4,73 т/га; у Збруч МВ за густоти 45 тис/га - 4,95 тис/га; у гібрида Сов 329 СВ за густоти 35-40 тис/га - 4,88-4,90 т/га. Показники висоти рослин, висоти прикріплення нижнього виконаного качана, діаметра стебла є більшими за менших градацій густоти. Маса 1000 зернин у всіх гібридів зменшувалась за збільшення густоти, найбільшими ці показники отримані у середньостиглого Сов 329 СВ - 267,3-286,4 грама.
Задовільна дія мінеральних добрив в початковий період росту кукурудзи привела до більш інтенсивного росту рослин на удобрених ділянках. У роки досліджень вони мали  інтенсивніший зелений колір та перевищували контрольні варіанти за висотою рослин у фазі 10-12 листків на 3,2-8,1 см. Фази повної стиглості за внесення N60-90, P40-60, K40-60 було досягнуто на 2-4 дні пізніше порівняно з контрольним варіантом. Внесення N35P20K20 збільшило висоту рослин у фазі молочної стиглості в середньому на 5,1 см; удобрення дозою N60P40K40 - на 8,5 см (мал. 3); найбільшою дозою N90P60K60 - на 10,5 см. При цьому на 3-6,5 см підвищувалася висота прикріплення нижнього виконаного качана. Кращі показники висоти рослин встановлені у нового ранньостиглого гібрида Квітневий 187 МВ.
У 2008-2010 рр. урожайність зерна гібрида Квітневий 187 МВ без застосування мінеральних добрив дорівнювала 3,9 т/га. Внесення N35P20K20 збільшило урожайність на 0,47 т/га, застосування N60P40K40 дало змогу отримати 4,74 т/га зерна кукурудзи , а за дози N90P60K60 - 4,95 т/га. Подібна тенденція прибавок урожайності відтворювалася і у середньораннього гібрида Збруч МВ та середньостиглого Сов 329 СВ. Вона становила, відповідно, 0,60 та 0,48 т/га за внесення N35P20K20; 0,94 та 0,87 т/га за застосування N60P40K40, та 1,15 і 1,01 т/га за використання максимальної дози добрив N90P60K60. Отримане збільшення урожайності зерна зумовлене посушливими умовами другої половини вегетаційного періоду. Збиральна вологість за застосування мінеральних добрив збільшувалась не суттєво - на 0,8-1,7%. Застосування мінеральних добрив призводило до більш ощадливого використання грунтової вологи рослинами кукурудзи. Коефіцієнт водоспоживання на контрольному варіанті - 710,7, а за внесення N60P40K40 - 591,7, N90P60K60 - 570,7. Кількість виконаних качанів за застосування добрив збільшувалась на 4,7-5,9 шт./100 рослин, вага зерна з однієї рослини та качана перевищувала контрольні показники, відповідно, на 21,7-28,5 г та 16,3-22,6 г. Збільшення маси 1000 зернин від застосування мінеральних добрив дорівнювало 17,2-28,9 г. Липневі опади вже суттєво не вплинули на кількість качанів. Однак їхні розміри збільшились за внесення добрив і були кращими у більш пізніх гібридів. Застосування мінеральних добрив підвищило кількість азоту, за Корнфілдом, у шарі грунту 0-20 см в фазі 5-6 листків кукурудзи з 96,4 мг/кг до 110,2 мг/кг, фосфору, за Чіріковим, - з 88 до 95 мг/кг і калію, за Чіріковим, - з 123 до 132 мг/кг. При цьому збільшувалася кількість крохмалю у зерні кукурудзи з 70,5 % до 71,68 %, жиру - з 3,12 % до 3,50 %, а також азоту (з 1,58 до 1,68 %), фосфору (з 0,21 до 0,24 %) та калію (з 0,36 до 0,39 %).
   На розвиток рослин кукурудзи суттєвий вплив чинять також форма площі живлення, глибина загортання, крупність насіння та його передпосівна обробка. У проведених дослідженнях за сівби з шириною міжрядь 30 см збільшення густоти рослин з 40 до 55 тис./га скорочувало вегетаційний період на 1-2 дні, зменшувало висоту рослин на 5-9 см, збільшувало урожай зерна у ранньостиглого гібрида Квітневий 187 МВ на 0,57 т/га. Урожайність середньостиглого гібрида була більшою за густоти 40 тис./га на 0,91 т/га. Кращі морфологічні, структурні та урожайні показники отримано за сівби кукурудзи з шириною міжрядь 45 см. Урожайність зерна у ранньостиглого гібрида за густоти 40 тис./га - 4,43 т/га, а за густоти 55 тис./га - 5,22 т/га. У середньораннього гібрида Збруч МВ, відповідно, - 4,71 та 5,11 т/га. Ці показники перевищили урожайні дані, отримані за ширини міжрядь 70 та 30 см на 0,06-0,54 та 0,26-0,64 т/га. Кращими при цьому виявились висота рослин, довжина качана. Вага зерна з однієї рослини в деяких варіантах була меншою, ніж вага зерна з одного качана. Таке спостерігалося внаслідок того, що за збільшення густоти до 55 тис./га не всі рослини відтворювали качани. Це свідчить про те, що для рослин кукурудзи кращою формою живлення є кругла або квадратна форма, які досконаліше створюються за ширини міжрядь 45 см. Розповсюджена тепер ширина міжрядь 70 см, а також пропонована 30 см забезпечують більш прямокутну форму площі живлення рослин.
   В окремі роки створюються температурні умови, які не забезпечують отримання сходів кукурудзи з глибини 5-6 см. У дослідженнях, які проводили під керівництвом В. Цикова, О. Карпенко та інших, вказується, що найбільшу урожайність зерна кукурудзи отримують за сівби великої та середньої фракцій. Інші дослідження рекомендують висівати  на зерно тільки велику фракцію, на силос - середню, на зелений корм - дрібну. Ці рекомендації дані для старих 3- 4-лінійних гібридів. У нашому досліді за пізніших строків сівби польова схожість насіння простих гібридів більшою була у великої фракції за сівби на 9-12 см і становила 91,3-95,4%. Дрібна фракція зменшувала цей показник до 69,2 % за загортання на глибину 9-12 см. За сівби на 6 см показники польової схожості насіння, залежно від його крупності, коливались менше. Період сівба-сходи за сівби великого насіння на 6 та 12 см збільшувався на 1-2 дні, дрібної фракції - на 2-4 дні. Урожайність зерна кукурудзи залежала від крупності фракцій. У ранньостиглого Квітневий 187 МВ вона була у межах 4,45-5,05, а у дрібної фракції - 3,93-4,42 т/га. У посушливих умовах другої половини травня та в червні дещо кращі урожайні показники отримано за загортання насіння на 9 см. Найменша збиральна вологість зерна була у рослин, висіяних великою фракцією на глибину 6 см. Показники висоти рослин, довжини качана були кращими за сівби у рослин, висіяних насінням великої фракції.
   Отримані урожайні дані свідчать про високу ефективність витяжки біогумусу (Айдар) та хелатного мікродобрива Реаком (мал.4). Кращим виявилось застосування означених стимуляторів росту в фазі 6-8 листків у рослин кукурудзи порівняно з обробкою насіння. Урожайність зерна на контрольному варіанті становила 4,67 т/га, за застосування Реакому - 5,13, витягу біогумусу - 5,21 т/га. За застосування біологічних препаратів найбільш високий урожай зерна отримано за застосування Різоагріну, 200 мл, на гектарну дозу насіння 5,27 т/га (мал. 5). На цьому варіанті кращими виявились висота рослин, діаметр стебла, кількість качанів.

А. Капустін,
М. Ковтун,
С. Капустін,
Луганський національний
аграрній університет