Спецможливості
Статті

Африканська чума свиней — на порозі

04.04.2011
1002
Африканська чума свиней — на порозі фото, ілюстрація

Зовсім недавно, лише кілька місяців тому, в наших сусідів - у Російській Федерації ветеринарна служба виявила захворювання свиней на африканську чуму (АЧС). Велике занепокоєння було спричинене ще й тим, що збудник зареєстрували всього за 50 км від кордону з Україною. 

Зовсім недавно, лише кілька місяців тому, в наших сусідів - у Російській Федерації ветеринарна служба виявила захворювання свиней на африканську чуму (АЧС). Велике занепокоєння було спричинене ще й тим, що збудник зареєстрували всього за 50 км від кордону з Україною.

Згідно з ветеринарними приписами, щоб уникнути поширення хвороби, за досягнення нею кордонів 150-кілометрової зони потрібно знищувати всіх свиней на цій території безкровним методом, а їхні трупи спалювати. Але через те, що вогнище хвороби виникло поза кордонами України, видати розпорядження про винищення хворого свинопоголів’я неможливо. Тому було прийнято рішення поки що лише спостерігати за розвитком ситуації та вжити відповідних заходів із профілактики.
На території України африканська чума свиней не реєструється вже багато років. Тож непогано було б нагадати утримувачам свинопоголів’я, як саме розпізнати та попередити це дуже небезпечне захворювання.
Що являє собою АЧС
Африканська чума свиней (Pestis Africana suum) — це гостра висококонтагіозна (заразна) хвороба, яка характеризується септицемією (або сепсисом — загальною гнійною інфекцією крові). До неї сприйнятливі як домашні, так і дикі свині всіх вікових груп. Хвороба реєструється будь-якої пори року. АЧС дуже швидко набуває розмірів епізоотії та панзоотії і спричиняє величезний економічний збиток свинарству за 100%-ної смертності тварин.
Збудником хвороби є ДНК-місткий вірус із роду African swine fever virus, родини Iridoviridae. Найчастіше свині заражуються аліментарно (через їжу) та аерогенно (через повітря), а також через пошкоджену шкіру та кон’юнктиву. Репродукція вірусу відбувається у тканинах органів та клітинах імунної системи, ендотеліальних клітинах кровоносних та лімфатичних судин. Розмноження вірусу негативним чином впливає на клітини лімфоцитів, макрофаги та ендотеліальні клітини. Внаслідок некрозу ендотелію кровоносних судин, порушується нормальна мікроциркуляція крові. Стінки судин набрякають, а їхні клітини некротизуються. Це зумовлює різке підвищення проникності стінок судин, що супроводжується значним почервонінням, тромбозами, масивними крововиливами у слизових та серозних оболонках, шкірі та внутрішніх органах. В органах імунної системи: лімфатичних вузлах, селезінці, кістковому мозку, — внаслідок дії вірусу, розвиваються масивні некрози, що призводить до різкого послаблення противірусних імунних механізмів (розвиток імунодефіциту) та загибелі тварини. Під час перебігу захворювання розрізняють надгострий (дві-три доби), гострий (сім-десять діб) та зрідка хронічний (два-десять місяців) його характер.

Важливо правильно
діагностувати хворобу
Під час падежу хворих тварин найхарактерніші патологоанатомічні зміни спостерігають за надгострого та гострого перебігу хвороби. Загиблі свині, зазвичай, нормально розвинуті, з доброю вгодованістю. На слизових оболонках та шкірі помічають синюшні ділянки. В грудній порожнині та під серцевою сорочкою накопичується серозно-фібринозний ексудат. Яскраво виражений геморагічний діатез, який характеризується численними крапковими, плямистими та навіть дифузними крововиливами, що виникають на шкірі, головним чином, у ділянці черевної стінки. Такі самі зміни спостерігаються на слизових оболонках, внутрішніх органах та лімфатичних вузлах. Сильне ураження імунної системи добре помітне за змінами у селезінці: вона кількаразово збільшена, м’якої консистенції, на розрізі тканина темно-червоного кольору, легко зішкрібається у вигляді кашоподібної маси. На всіх внутрішніх органах, у мозку та кишківнику хворої тварини помітні запалення, крововиливи та вогнища некрозів. За хронічного перебігу африканської чуми свиней спостерігають виснаження тварин, бронхопневмонію, кератит, артрити та некрози шкіри у ділянці вух, голови, спини та нижніх частин кінцівок.
  Для визначення діагнозу до уваги беруть епізоотологічні, клінічні та патологоанатомічні дані, результати вірусологічного дослідження та біопроби, оскільки діагностування африканської чуми є нелегким: її можна сплутати з іншими хворобами. Тож АЧС потрібно відрізняти від класичної чуми, пастерельозу та бешихи свиней. За європейської чуми крововиливи слабше виражені, селезінка не збільшена, виявляють негнійний енцефаломієліт. Пастерельоз супроводжується серозним набряком підшкірної клітковини у ділянці глотки та шиї, крупозною пневмонією. Селезінка також не змінена, а крововиливи слабше виражені. Для рожі свиней найхарактернішою ознакою є серозний дерматит (кропивниця), гострий гастрит та слабкий геморагічний діатез.

Попередження
та боротьба з хворобою
Найкращим методом боротьби з африканською чумою свиней є її попередження. Для недопущення занесення вірусу на територію України вже вжито відповідних заходів: заборонено ввезення свиней та продукції свинарства із забруднених територій, видано низку розпоряджень щодо посилення ветеринарно-санітарного контролю, свинокомплекси мають перейти на закритий режим роботи. Окрім того, створено резервний запас дезінфікувальних препаратів для проведення ретельної дезінфекції всього транспорту, що заїжджає на територію України.
Також ведеться постійна перевірка розвитку ситуації з хворобою у дикій природі. У зоні ризику було проведено вакцинацію великої кількості поголів’я домашніх свиней від класичної чуми. Поява у них симптомів захворювання допоможе оперативно діагностувати занесення АЧС до України.

Найнегативніші наслідки для господарств
Економічні збитки, яких може завдати хвороба, надзвичайно великі. Вони пов’язані, перш за все, з необхідністю знищення всього поголів’я свиней на території у радіусі 20 км від виникнення вогнища захворювання, а також можливістю введення іншими країнами заборони на ввезення тварин та тваринницької продукції із заражених територій. Для України ризик занесення хвороби до країни доволі високий, особливо у АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Сумській та Харківській областях. Небезпека пов’язана з близьким розташуванням до кордону з Російською Федерацією, яка є неблагополучною щодо цієї хвороби, а також можливістю занесення вірусу збудника дикими свиньми — резервуаром АЧС у природі, завезенням інфікованої тваринницької продукції та із забрудненим автотранспортом у цих регіонах.
Окрім економічних збитків від хвороби внаслідок недоотримання продукції, АЧС потребує значних витрат коштів на її локалізацію та профілактику після ліквідації спалаху. Це попри те, що забою та знищенню підлягають як свині, що захворіли, так і здорові тварини: їхні трупи спалюють або пересипають хлорним вапном, що, своєю чергою, також пов’язано з додатковими тратами. Оскільки більшість сільськогосподарських підприємств не застраховані на випадок захворювання тварин чи їхнього примусового знищення, всі витрати і збитки за виникнення хвороби понесе саме господарство. Навіть якщо у Державному бюджеті і передбачені певні кошти на покриття збитків сільгоспвиробника, є велика ймовірність того, що й в Україні уряд вчинить за прикладом Росії, де на компенсацію наслідків захворювання африканською чумою свиней коштів із місцевих бюджетів виділено не було. Уряд мотивував ці дії тим, що потрібно підвищувати персональну відповідальність керівників усіх рівнів виконавчої влади. Відповідальність, може, і підвищиться, але з власними проблемами господарі свиногосподарств залишаться наодинці.
   Повне унеможливлення занесення хвороби на територію України гарантувати на сто відсотків практично неможливо, тож ризик появи АЧС усе ще залишається високим. А утримувачам свиней можна лише порекомендувати не нехтувати дотриманням уведених приписів, аби не наражати власне підприємство на небезпеку недбалим ставленням до проведення профілактичних заходів. Для реєстрації хвороби на території господарства та країни в цілому достатньо її виявлення лише в однієї свині. А якщо це відбулося з вини самого господарства, то за таке недбальство не подякує ані держава, ані сусіди

Марія Ярошко,
дипломований ветлікар,
магістр МBA з агроменеджменту

Інтерв'ю
Ів Піке, керівник підрозділу Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні
З бе­рез­ня цьо­го ро­ку підрозділ Crop Science ком­панії «Байєр» в Ук­раїні очо­лив Ів Піке. За до­волі ко­рот­кий час він уже встиг відвіда­ти прак­тич­но всі регіо­ни Ук­раїни та оз­най­о­ми­ти­ся
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.

1
0