Інфекційні аборти у свиноматок

Правильно визначити причини абортів, диференціювати їх - дуже важливо. Адже від цього залежить продуктивність товарного поголів'я.

«Диференціювати причини абортів надзвичайно складно»

Перш ніж говорити про інфекційні аборти, потрібно чітко усвідомити: що ж таке аборт. Адже у свиноматок, як і у самок інших тварин, можлива ще й ембріональна смертність (див. схему 1). До речі, діагностувати останню можна лише за часом відновлення статевої циклічності у свиноматок (не 18-22, а 38-45 днів). В основі класифікації абортів лежать причина, клінічний перебіг (повний, неповний, викидень, недоносок) та завершення аборту (мацерація, муміфікація, петрифікація).
Усе це разом призводять до зменшення приплоду та низької життєздатності поросят. Муміфікація частіше буває за вірусних, ніж із бактеріальних інфекцій.

Інфекційні чинники - 30% абортів
Аборти можуть виникати внаслідок дії інфекційних, інвазійних і незаразних чинників, кожний із яких може бути ідіопатичним та симптоматичним. Ідіопатичним аборт вважають тоді, коли етіологічний фактор діє безпосередньо на плід, а симптоматичним - коли він є наслідком захворювання матері (див. рисунок).
Беззаперечним є той факт, що у свинарських господарствах найбільшу частоту (70%) мають аборти, спричинені незаразним фактором, тоді як 30% абортів зумовлено дією інфекційних та інвазійних хвороб (інколи їхній прояв може набувати навіть масового характеру).
На сьогодні найпоширенішими інфекційними хворобами, що спричинюють аборти у свиноматок, є РРСС, парвовіроз, лептоспіроз, хламідіоз, бруцельоз, грип.
Дуже небезпечний у свинарстві неповний аборт, коли виходить тільки певна частина плодів. У цьому разі свинарі стикаються ще з однією проблемою: свиноматка народжує невелику кількість поросят, та ще й не завжди живих, що, своєю чергою, призводить до ще більших економічних збитків.
Однак диференціювати причини абортів надзвичайно складно (див. таблицю).

Головне - вчасно надати кваліфіковану допомогу
Якщо в господарстві неодноразово фіксували аборти у свиноматок, дії ветеринара мають бути чіткими й активними. Умовно допустимою вважається частота до 1%. Перевищення цього рівня потребує невідкладного проведення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
На що ж слід звернути увагу лікарю ветеринарної медицини, щоб вчасно надати тварині кваліфіковану допомогу.

Передусім слід з'ясувати:
  Термін вагітності, на якому виник аборт.
  В яку пору року виник аборт?
   Наявність аборту в інших свиноматок.
   Які зміни абортованих плодів спостерігаються (муміфікація, мацерація, зміни кольору тощо)?
   Чи є закономірності в появі абортів у поточному й попередніх роках?
   Чи виникають аборти у свиноматок, яких утримують у різних приміщеннях?
   Аборт у ремонтної чи основної свиноматки?
   Чи спостерігаються в абортуючих свиноматок клінічні прояви (втрата апетиту, кульгавість, підвищення температури)?
  Спермою якого кнура осіменяли свиноматку (важливе значення має генетичний чинник).
  Чи спостерігалися зміни в годівлі, параметрах мікроклімату, утриманні (перегрупування) тощо?
  Якість кормів (наприклад, наявність грибків).
  Відправлення патматеріалу в лабораторію (як зібрали й доставили матеріал).

Профілактика
післяродової патології
За кожного аборту потрібно використовувати засоби, які сприяють скороченню матки (окситоцин, простагландин групи F2a).
Окситоцин, уведений підшкірно в дозі 5-20 ОД на 100 кг маси тіла, має виражений стимулюючий вплив на скорочувальну функцію матки свиней, що характеризується посиленими, частішими скороченнями, збільшенням їхньої тривалості й підвищенням тонусу матки. Ступінь відповідної реакції матки свиней на окситоцин залежить від уведеної дози препарату. Оптимальна доза окситоцину для посилення скорочувальної функції матки свиней, яких утримують в умовах традиційної системи ведення свинарства, - 10 ОД, а в умовах свинарських комплексів промислового типу - 15 ОД на 100 кг маси тіла.
Окситоцин, який уводять свиноматкам під час пологів, є ефективним профілактичним засобом післяпологових захворювань у свиноматок. Найбільший профілактичний ефект окситоцину досягається за дворазового введення препарату з півторагодинним інтервалом.
Слід зазначити, що деякі ветеринари, застосовуючи окситоцин, вводять його подвійну дозу (40 ОД). Це не правильно, бо в цьому разі спостерігатиметься протилежний ефект: матка не скорочується, стає атонічною.
Особливу увагу слід приділяти профілактиці післяродової патології у свиноматок. Адже вона дуже поширена в спецгоспах із виробництва свинини й реєструється у 20% свиноматок після опоросу, з неї на вульвовагініт припадає 7,6%, ендометрит - 9,1, рани вульви - 2,7, цервіцит - 2,9, сальпінгіт - 3,9, атрофію яєчників - 1,6 та мастит - 4,9%.
Для профілактики та лікування метриту потрібно застосовувати протимікробні препарати:
  внутрішньоматкові - гінобіотик, утракур, тетрациклін, метрикур;
 ін'єкційні, що містять амоксицилін, оксітетрациклін, гентаміцин, енрофлоксацин.
Для підвищення тонусу матки та видалення з неї ексудату застосовують пітуітрин, окситоцин по 8-10 тис. ОД/100 кг маси тіла, 1% розчин синестролу внутрішньом'язово; підшкірно вводять 7% розчин іхтіолу на фізрозчині або на 40% розчині глюкози по 20-40 мл. Внутрішньом'язово призначають антибіотики (окситетрациклін по 0,7 мл/кг маси тіла кожні дві доби), масаж матки через черевну стінку. В порожнину матки ефективне введення за допомогою шприца Жане комбінації антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофуранових препаратів у формі суспензій та розчинів, приготованих на олійній чи водяній основі.
Для лабораторного дослідження відправляють абортовані плоди з плідними оболонками та кров.
Не варто економити гроші на діагностиці, бо один випадок аборту, залежно від різних чинників, коштуватиме господарству від 400 до 500 доларів. Тож проблемам аборту в свиноматок треба приділяти максимальну увагу, особливо, якщо в господарстві порушують умови годівлі, догляду, утримання, менеджменту.