Спецможливості
Архів

Синдром ММА: вчасно розпізнати, негайно лікувати

09.08.2012
1727
Синдром ММА:  вчасно розпізнати,  негайно лікувати фото, ілюстрація

Сильні запалення можуть надовго ушкодити молочні залози свиноматки. Д-р Ніколь Кемпер з університету ім. Крістіана Альбрехтса у м. Кіль (Німеччина) дає поради з профілактики та лікування синдрому ММА.

Сильні запалення можуть надовго ушкодити молочні залози свиноматки. Д-р Ніколь Кемпер з університету ім. Крістіана Альбрехтса у м. Кіль (Німеччина) дає поради з профілактики та лікування синдрому ММА.

Тільки свиноматка зі здоровими молочними залозами здатна досягти оптимальної молочності й вигодовувати більші приплоди. Тому важливо зберігати тканини молочної залози здоровими протягом усього періоду утримання свиноматки. Одна з найбільших небезпек - запалення молочних залоз. Прояви захворювання об'єднали під однією загальною назвою: «синдром ММА» (мастит-метрит-агалактія). У середньому на ММА хворіє в стаді від 10 до 30% свиноматок. На проблемних підприємствах кількість хворих тварин може досягати 80%.
Тривалість впливу наслідків захворювання на молочність залежить від ступеня серйозності запалення. Невеликі ушкодження здебільшого вдається вилікувати, тому що відбувається підготування молочних залоз до кожної нової супоросності. Але найчастіше регенерація в разі важких випадків синдрому ММА неможлива. Тому синдром ММА негативно позначається не тільки на актуальному опоросі, а й на подальших.

Молоковіддача меншає,
поросята худнуть
Синдром ММА проявляється протягом перших годин після опоросу: помітно зменшується продуктивність молока, а іноді молокоутврення припиняється повністю (агалактія). На окремих сосках або на усій молочній залозі спостерігаються симптоми сильної запальної реакції (мастит). Поросята худнуть, їхній ріст і подальший розвиток стають нерівномірними. Деякі поросята навіть гинуть через недоїдання. До того ж, слабкі й недостатньо зміцнілі поросята не в змозі ухилитися від свиноматки, тому число задавлених тварин збільшується.
Найважливіше - розпізнати хворобу на ранній стадії, бо за своєчасного лікування можна уникнути ушкоджень молочних залоз свиноматки і самих поросят. Одна з основних ознак - температура тіла. У більшості випадків свиноматки, що занедужали на синдром ММА, мають температуру тіла понад 40°C. Тому перші три дні після опоросу треба мінімум один раз на день поміряти температуру тіла свиноматки. Тварин із температурою тіла між 39,3 і 39,8°С слід узяти під особливе спостереження!
Але тільки контролю температури тварини недостатньо, бо й здорові свиноматки після опоросу можуть мати підвищену температуру, особливо першоопороски. Рекомендується уважний огляд молочної залози після опоросу. В разі наявності синдрому ММА характерні місцеве підвищення температури запалених ділянок молочної залози, набряки, почервоніння й гостре болесприйняття. Тому свиноматка й намагається відбитися від дотиків і уникнути смоктання поросятами. Вона лягає на живіт і закриває соски.
Спостерігати
за поведінкою поросят!
А ще - в разі синдрому ММА часто порушується загальний стан тварин: вони не їдять, спостерігається тахікардія й тахіпное, свиноматки страждають від закрепів. У поодиноких випадках наявні біло-жовті виділення з піхви, що свідчать про запалення матки (метрит).
Як водиться, через обмаль молока відбуваються очевидні зміни в поведінці поросят: вони поводяться неспокійно й пробують іншу рідину, навіть сечу. Як наслідок - зневоднення організму або пронос, особливо якщо вони випили сечу. Тому дуже важливо відразу ж після народження поросят поставити їм чашки з достатньою кількістю свіжої води.
Крім того, поросята нерухомо лежать біля вимені матері замість того, щоб шукати гніздо. Явно виділені «голодні» ямки вказують на погіршення умов годування поросят. Вони швидко слабшають, худнуть і розвиваються нерівномірно.
У найгіршому разі поросята гинуть від голоду або від наслідків неповноцінного харчування, тому що саме в перші дні життя вони ще не мають достатніх запасів енергії і рідини.
Крім того, для імунної системи поросяти дуже важливим є споживання достатньої кількості молозива. Передача антитіл під час вакцинації свиноматки використовується для пасивної імунізації новонароджених поросят. Якщо поросята не можуть одержати в потрібній кількості молозиво, тоді слабшає не тільки їхня імунна система, а й захисна дія вакцинації свиноматки припиняється.

Бактерії проникають
у молочну залозу свиноматки
Синдром ММА - типово факторна хвороба. Це означає, що причин виникнення захворювання кілька (див. рис. 1). Ясно одне: мікроорганізми й фактори навколишнього середовища відіграють при цьому велику роль.
Вочевидь, хвороботворні мікроорганізми через отвори на сосках проникають у тканини молочних залоз, де й розмножуються, що призводить до маститу й зниження молочності продуктивності. Можливими збудниками вважають грамнегативні, коліформні бактерії, як наприклад, кишкова паличка або клебсієли, які зустрічаються у природній мікрофлорі кишечника кожної свині.
Інфекції та гнійні запалення сечовипускальних органів теж можуть стати причиною захворювання. Із забруднених підлог ці мікроорганізми із гною й сечі проникають у молочну залозу й розмножуються в ній. При цьому, зазвичай, передні і задні соски уражуються з однаковою частотою. На відміну від корів, сфінктери в соскових каналах свиней не розвинені, тому бактерії можуть відносно легко проникати в залозу.
Можливо, що патогенні бактерії проникають кровоносною системою у молочну залозу безпосередньо з кишечника. Це могло б пояснити причину, чому тварини, які страждають від закрепів, частіше хворіють на синдром ММА. У таких тварин перистальтика кишечника уповільнюється і, як наслідок, період його випорожнення - збільшується. Споживання корму з недостатньою кількістю сирої клітковини, гіподинамія й закрепи спричинюють виникнення синдрому ММА. Молоді свиноматки хворіють частіше, тому що їхня імунна система ще не повністю сформована. Особливо уразливі до захворювання недавно придбані свиноматки, що не мали до цього контакту зі специфічною навколишньою мікрофлорою даної свиноферми.
Отруйні відходи життєдіяльності бактерій (так звані ендотоксини), потрапляючи в кровоносну систему, призводять до погіршення загального стану свиноматки. Ендотоксини сповільнюють виділення пролактину (див. рис. 2), який відповідає за молокоутворення, й гальмують утворення нового молока.
Важливість гігієни
до та під час опоросу
Щодо гігієнічних умов, то пропоновані профілактичні заходи зменшують небезпеку зараження інфекцією:
 за можливості намагайтеся використовувати приміщення для опоросу за системою «пусто - зайнято». Щоб можна було утримувати кілька груп свиноматок разом, кількість свиноматок у групах і в приміщеннях  потрібно уважно підібрати й розрахувати;
 між змінами тварин станки слід ретельно вичистити й продезінфікувати. Періодично перевіряйте ефект від дезінфекції методом посіву на живильні середовища;
 переганяйте свиноматок приблизно на 110-й день супоросності в секцію опоросу. Перед цим тварин потрібно добре помити, щоб зменшити кількість хвороботворних бактерій;
 якщо супоросність затрималася більш ніж на 115 днів, почніть викликати пологи за допомогою простагландину. Час між народженням поросят має становити не більше 30 хв;
 регулярно вичищайте залишки гною зі станка, а також одразу видаляйте відокремлений послід і мертвонароджених поросят;
 забезпечте новопридбаним свиноматкам перед запуском їх у приміщення контакт із «бувалими» свиноматками, щоб «новачки» освоїлися в специфічній мікрофлорі ферми.
Годівля теж допомагає профілактично впливати на синдром ММА. Дуже важливо, щоб свиноматка перед опоросом набула оптимальної кондиції. Щоб проконтролювати це, виміряйте за допомогою ультразвуку товщину підшкірного жирового шару на спині. Товщина його в молодих свиноматок у період покриття має становити приблизно 14 мм, перед опоросом - близько 24 мм, а в період відлучення поросят - від 18 до 20 мм. І все-таки при цьому величезний вплив має генетика. Тож не залишайте без уваги рекомендації селекціонерів.
У рамках профілактики ММА рухливості тварин теж приділяють велику увагу. Так, у ледачих, гладких тварин найчастіше й бувають затяжні пологи. З огляду на це, групове утримання має явні переваги.
Щоб не порушити травлення у свиноматок, безпосередньо перед опоросом слід уникати найменших змін раціону годівлі. Важливо, щоб корм для свиноматок був високої якості, незіпсований і не містив мікотоксинів. Давайте свиноматкам, відповідно до вимог інструкції з утримання свиней, у достатній кількості корм, який містить сиру клітковину, й необмежено - свіжу воду.

Давання свіжої води досхочу
Перед опоросом свиноматці потрібно на день від 30 до 40 л води. Швидкість потоку води в поїлках має бути від 2 до 3 л/хв. Але й після опоросу для досягнення доброї молочності важлива достатня забезпеченість водою. У лактаційний період свиноматка потребує на день мінімум 15 л води і додатково - 1,5 л води у розрахунку на одне підсисне порося.
Для попередження закрепів рекомендується додавати в корм глауберову сіль. Більшість свиноматок споживають глауберову сіль неохоче або не вживають її взагалі. Альтернативно можна згодовувати буряковий жом, пшеничні висівки або добавки промислового виробництва, що містять сиру клітковину.
Незадовго до опоросу треба значно обмежити кількість корму для очищення шлунково-кишкового тракту. Це знизить ризик інфекції та полегшить процес проходження плоду по родовому каналу.
Вакцинація проти синдрому ММА наразі неможлива. Тому слід невідкладно почати антибіотикотерапію та лікування знеболювальними та протизапальними засобами (НПЗП). Але будьте обережні: збудники здатні до розвитку резистентності! Якщо синдром ММА серед поголів'я - досить часте явище, тоді потрібно визначити збудник, провести тест на його чутливість до антибіотика і розпочати цілеспрямоване лікування.
Антибіотики, ефективні проти синдрому ММА, вбивають грамнегативні мікроорганізми. Як наслідок, відбувається масивне виділення ендотоксинів, які можуть завдати шкоди організму свиноматки. Тому рекомендується додатково під час антибіотикотерапії використовувати протизапальні засоби (НПЗП), що також справляють анальгетичний ефект. Додатково можна вводити окситоцин, який стимулює молокоутворення.

Чи потрібно розводити
резистентних свиней?
Кожна свиноматка стикається в своєму оточенні із хвороботворними патогенними мікроорганізмами. Призводить це до захворювання чи ні, залежить і від резистентності організму кожної окремої тварини. У цьому разі генетика, як видно, має свій вплив. Численні наукові дослідження вказують на спадкову схильність до синдрому ММА. У США, Канаді, Данії й Швейцарії саме цю спадкову схильність уже використовують з вигодою. Тут, наприклад, розводять тварин, стійких до певних штамів кишкової палички.
Переваги такої селекційної програми очевидні: знижене виділення збудника й поліпшена гігієнічна ситуація сприяють значному підвищенню продуктивності. Крім того, зменшується кількість загиблих тварин і немає потреби у використанні антибіотиків.
Зважаючи на складну профілактику й боротьбу із синдромом ММА, очевидна потреба у зародженні та втіленні нових ідей у життя. Щодо синдрому ММА, то з розведенням резистентних порід на основі комерційних селекційних програм було б можливим здійснення оптимізованого контролю за здоров'ям тварин.
Поки ці наукові ідеї знайдуть застосування в практичних умовах, мине ще немало часу.
Спочатку треба визначити мікроорганізми, які спричинюють хворобу, й окремо дослідити їхню частку в перебігу хвороби. Тільки після цього можна буде аналізувати відмінності в схильності до захворювання між тваринами.

Інтерв'ю
Навесні після отримання дружних сходів соя та ріпак гідно вистояли від стресів гербіцидів, браку вологи та отримали повноцінне живлення. Стручки буріють і, здавалося б, стреси вже позаду. Але раптом, замість очікуваного сонця та тепла,... Подробнее
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0