Спецможливості
Аналітика

Чим викликана масова загибель бджіл: версії фахівців

16.07.2018
2225
Чим викликана масова загибель бджіл: версії фахівців фото, ілюстрація

Хоча експорт меду вітчизняного виробництва невпинно зростає та б’є всі рекорди, впродовж останніх місяців у національних та регіональних інформаційних агентствах з’явилася велика кількість новин стосовно масової загибелі бджіл у різних областях України.

Тож сайт «Пропозиція» спробував розібратися, які причини могли призвести до такої ситуації та наскільки реально пасічникам відшкодувати мільйонні збитки.

 

Хто винен?

 

Однією з основних причин масової загибелі бджіл в Україні влітку 2018 р. фахівці ринку називають порушення вимог до застосування пестицидів. Зокрема, в місцях розташування пасік, де фіксувались випадки отруєння бджіл, пестициди використовувалися з порушеннями відразу кількох правил роботи з ними: по квітучих нектароносах, у денний час, з недотриманням норм внесення. «Це повна безвідповідальність. Адже у всіх довідниках по пестицидах рекомендують обробляти рослини до або після цвітіння нектароносів, у нічних час, з оповіщенням бджолярів за три дні до застосування отрутохімікатів», - констатує завідувач лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича», кандидат біологічних наук, Тетяна Єфіменко.

Крім того, за словами науковця, часто, там, де є потреба і можливість використати слаботоксичні інсектициди, що належать до ІV класу безпечності, аграрії використовують більш токсичні для запилювачів препарати, але дешевші.

Почастішали і випадки використання заборонених у Європі пестицидів. “Сьогодні держави ЄС підтримали пропозицію Єврокомісії ввести заборону на пестициди, які вбивають бджіл», - розповідає Тетяна Єфіменко.

Під заборону потрапили інсектициди із групи неонікотиноїдів. Йдеться про повне вилучення із застосування на відкритому повітрі трьох активних речовин - імідаклоприду, клотіанідину а також тіаметоксаму. «В Україні сьогодні реєструються і без обмежень застосовуються інсектициди з зазначеними діючими речовинами. А отже цілком ймовірно, що після заборони на використання цих пестицидів в ЄС, їх залишки потрапляють в Україну за привабливими для фермерів цінами, що призводить до збільшення отруєнь бджіл”, - продовжує Т. Єфіменко. Тому для вирішення ситуації із масовим отруєнням, слід,  на її думку, навести лад з реєстрацією пестицидів.

Не заперечує фактору недбалості фермерів при проведенні хімічних обробок посівів і керівник відділу регіонального маркетингу компанії «Байєр» в Україні Ігор Тарушкін:

“Мова йде про грубі порушення як вимог чинного українського законодавства, яке регулює питання внесення ЗЗР, так і регламентів застосування, встановлених компаніями–виробниками ЗЗР”.

У той же час фахівець компанії “Байєр” констатує, що уявлення про те, що кількість випадків загибелі бджіл в Україні від хімікатів  багатократно збільшилася –  це, швидше за все, наслідок ефекту «інформаційної снігової кулі». “Хоча обсяг використання ЗЗР зростає щороку на кілька відсотків, інноваційні препарати нового покоління стають дедалі безпечнішими, а  техніка для їх внесення – більш досконалою”, - запевняє Ігор Тарушкін.

Експерт компанії “Байєр” нагадав, що науково доведено, що найчастіше причиною масової загибелі бджіл є хвороби, зокрема, гнилець, варроатоз, септицемія тощо, а також неналежний догляд за бджолосім’ями в зимовий період.

Однією з найпоширеніших причин загибелі бджіл по всьому світу, за словами Ігоря Тарушкіна, є  паразитична хвороба варроатоз. “Зараз в Європі спостерігається епізоотія серед бджолосімей від кліща Varroa. Європейські бджоли дуже чутливі до ураження цим паразитом, в той час як азійські є відносно стійкими. Це – одне з можливих пояснень триваючої загибелі французьких бджіл, адже у Франції деякі інсектицидні сполуки заборонені вже кілька років, а бджоли так само гинуть, як і раніше. При цьому у Південно-Східній Азії і  Австралії, де ці речовини продовжують використовуватись всі ці роки, із бджолами ситуація не погіршується. Тобто повинні існувати якісь інші причини загибелі бджіл, і вони відомі. На жаль, кліщ Varroa широко розповсюджений і в Україні. При цьому мало хто з вітчизняних бджолярів знає, що якщо бджолу не лікувати від цього паразиту, то пасіка повністю вимирає за сезон, максимум за два, а списують все на хімікати”, - пояснює експерт компанії “Байєр”.

На думку Ігоря Тарушкіна, кожний випадок загибелі бджіл вимагає ретельного розслідування та лабораторного дослідження. “В Україні існують незалежні лабораторії (у тому числі, з міжнародною репутацією) з найсучаснішим обладнанням, які можуть провести точний аналіз, встановити реальні причини загибелі бджоли й визначити в біологічному матеріалі залишки ЗЗР з урахуванням дати внесення, норми витрати і швидкості розкладу діючих речовин. Будь-яке звинувачення «хімії» у загибелі бджіл може бути  обґрунтованим лише за умови наявності висновків такого аналізу”, - пояснив менеджер компанії «Байєр».

 

Що робити?

 

Як же пасічникам відшкодувати матеріальні збитки? У першу чергу їм слід довести, що загибель сталася з вини інших осіб. Якщо є вірогідність загибелі саме через застосування «хімії» на полях, розповідає  Кирило Левтеров, керівник юридичного напряму служби корпоративної безпеки Всеукраїнської Аграрної Ради, слід провести експертизу. Він радить у таких випадках звертатись в інститут, який проводить судово-медичні експертизи. Подібна установа є майже в кожній області. «Ми, наприклад, працюємо з Київським науковим інститутом судових експертиз. Експерт встановлює причинно-наслідковий зв’язок між внесенням хімії та шкодою. Інший експерт встановлює розмір цієї шкоди, а далі в судовому розгляді встановлюється, чи дійсно інсектицид потрапив на поле за розпорядженням фермера”, - пояснює юрист.

 

 

 

 

 

 

 

Проте найкращим шляхом вирішення проблеми, на думку Кирила Левтерова, є не пошук винних постфактум, а взаємодія між власниками пасік та господарствами.

І дійсно, відсутність адекватної налагодженої комунікації між фермерами та пасічниками самі бджолярі називають чи не найголовнішою причиною тієї ситуації, що ми зараз спостерігаємо.

Експерт з бджолярства і пасічник Мирон Пундор пропонує: “Давайте подивимось на приклад США, Канади та Ізраїлю. На відміну від Європи, коли останній раз ми чули про отруєння бджіл у тих країнах? Тим не менше, аграрії теж широко використовують там ЗЗР. Проте місцеві фермери комунікують з пасічниками, бо розуміють, наскільки урожайність та якість ентомофільних (соняшника, ріпаку, баштанних, ягідних та ін.) культур залежить від бджіл та інших комах-запилювачів. Крім того, американські фермери давно вже оплачують пасічникам послуги із запилення. Я, принаймні, за останні 10 років про отруєння бджіл у тих країнах не чув”.

Із необхідністю перейти до практики оплати за запилення погоджується і Тетяна Єфіменко: «Люди не будуть знищувати те, за що вони заплатили. У всьому цивілізованому світі платять за запилення, адже це продовольча безпека країни. Запилення дає прибавку врожаю до 50% і більше. На бджіл припадає 90% запилення, в той час як на диких запилювачів - 2-3%. У цивілізованих країнах пасічники заробляють не так на меді, як на запиленні. Наші ж бджолярі, на жаль, часто втрачають бджіл на запиленні”.

Василь Бурлака, віце-президент АФПЗУ, голова Асоціації фермерів Полтавської області, додає, що часто фермер, який живе в селі, завчасно попереджає пасічників про обприскування. Натомість великі агрокомпанії про таку комунікацію не дбають: “Вони приїхали, побризкали і перекинули техніку далі. Є фермери, у яких немає свого обприскувача, і вони наймають фірму з надання послуг, яка теж нікого не попереджає”.

Для того, щоб налагодити ефективну комунікацію між фермером та пасічником, потрібно, на думку Ігоря Тарушкіна, виконувати правила, встановлені законодавством України, зокрема:

  • За три дні до проведення обробки керівник сільгосппідприємства сповіщає пасічників цієї місцевості  про місце, терміни і час проведення обробки. Окремо вказується час ізоляції бджіл.
  • При отриманні повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
  • Обробки рекомендовано проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
  • Не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
  • Використовуватися можуть лише ті ЗЗР, що пройшли державну реєстрацію й включені до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Надія Лядецька, nadia.univest@gmail.com

 

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0