Спецможливості
Аналітика

Чим викликана масова загибель бджіл: версії фахівців

16.07.2018
1396
Чим викликана масова загибель бджіл: версії фахівців фото, ілюстрація

Хоча експорт меду вітчизняного виробництва невпинно зростає та б’є всі рекорди, впродовж останніх місяців у національних та регіональних інформаційних агентствах з’явилася велика кількість новин стосовно масової загибелі бджіл у різних областях України.

Тож сайт «Пропозиція» спробував розібратися, які причини могли призвести до такої ситуації та наскільки реально пасічникам відшкодувати мільйонні збитки.

 

Хто винен?

 

Однією з основних причин масової загибелі бджіл в Україні влітку 2018 р. фахівці ринку називають порушення вимог до застосування пестицидів. Зокрема, в місцях розташування пасік, де фіксувались випадки отруєння бджіл, пестициди використовувалися з порушеннями відразу кількох правил роботи з ними: по квітучих нектароносах, у денний час, з недотриманням норм внесення. «Це повна безвідповідальність. Адже у всіх довідниках по пестицидах рекомендують обробляти рослини до або після цвітіння нектароносів, у нічних час, з оповіщенням бджолярів за три дні до застосування отрутохімікатів», - констатує завідувач лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича», кандидат біологічних наук, Тетяна Єфіменко.

Крім того, за словами науковця, часто, там, де є потреба і можливість використати слаботоксичні інсектициди, що належать до ІV класу безпечності, аграрії використовують більш токсичні для запилювачів препарати, але дешевші.

Почастішали і випадки використання заборонених у Європі пестицидів. “Сьогодні держави ЄС підтримали пропозицію Єврокомісії ввести заборону на пестициди, які вбивають бджіл», - розповідає Тетяна Єфіменко.

Під заборону потрапили інсектициди із групи неонікотиноїдів. Йдеться про повне вилучення із застосування на відкритому повітрі трьох активних речовин - імідаклоприду, клотіанідину а також тіаметоксаму. «В Україні сьогодні реєструються і без обмежень застосовуються інсектициди з зазначеними діючими речовинами. А отже цілком ймовірно, що після заборони на використання цих пестицидів в ЄС, їх залишки потрапляють в Україну за привабливими для фермерів цінами, що призводить до збільшення отруєнь бджіл”, - продовжує Т. Єфіменко. Тому для вирішення ситуації із масовим отруєнням, слід,  на її думку, навести лад з реєстрацією пестицидів.

Не заперечує фактору недбалості фермерів при проведенні хімічних обробок посівів і керівник відділу регіонального маркетингу компанії «Байєр» в Україні Ігор Тарушкін:

“Мова йде про грубі порушення як вимог чинного українського законодавства, яке регулює питання внесення ЗЗР, так і регламентів застосування, встановлених компаніями–виробниками ЗЗР”.

У той же час фахівець компанії “Байєр” констатує, що уявлення про те, що кількість випадків загибелі бджіл в Україні від хімікатів  багатократно збільшилася –  це, швидше за все, наслідок ефекту «інформаційної снігової кулі». “Хоча обсяг використання ЗЗР зростає щороку на кілька відсотків, інноваційні препарати нового покоління стають дедалі безпечнішими, а  техніка для їх внесення – більш досконалою”, - запевняє Ігор Тарушкін.

Експерт компанії “Байєр” нагадав, що науково доведено, що найчастіше причиною масової загибелі бджіл є хвороби, зокрема, гнилець, варроатоз, септицемія тощо, а також неналежний догляд за бджолосім’ями в зимовий період.

Однією з найпоширеніших причин загибелі бджіл по всьому світу, за словами Ігоря Тарушкіна, є  паразитична хвороба варроатоз. “Зараз в Європі спостерігається епізоотія серед бджолосімей від кліща Varroa. Європейські бджоли дуже чутливі до ураження цим паразитом, в той час як азійські є відносно стійкими. Це – одне з можливих пояснень триваючої загибелі французьких бджіл, адже у Франції деякі інсектицидні сполуки заборонені вже кілька років, а бджоли так само гинуть, як і раніше. При цьому у Південно-Східній Азії і  Австралії, де ці речовини продовжують використовуватись всі ці роки, із бджолами ситуація не погіршується. Тобто повинні існувати якісь інші причини загибелі бджіл, і вони відомі. На жаль, кліщ Varroa широко розповсюджений і в Україні. При цьому мало хто з вітчизняних бджолярів знає, що якщо бджолу не лікувати від цього паразиту, то пасіка повністю вимирає за сезон, максимум за два, а списують все на хімікати”, - пояснює експерт компанії “Байєр”.

На думку Ігоря Тарушкіна, кожний випадок загибелі бджіл вимагає ретельного розслідування та лабораторного дослідження. “В Україні існують незалежні лабораторії (у тому числі, з міжнародною репутацією) з найсучаснішим обладнанням, які можуть провести точний аналіз, встановити реальні причини загибелі бджоли й визначити в біологічному матеріалі залишки ЗЗР з урахуванням дати внесення, норми витрати і швидкості розкладу діючих речовин. Будь-яке звинувачення «хімії» у загибелі бджіл може бути  обґрунтованим лише за умови наявності висновків такого аналізу”, - пояснив менеджер компанії «Байєр».

 

Що робити?

 

Як же пасічникам відшкодувати матеріальні збитки? У першу чергу їм слід довести, що загибель сталася з вини інших осіб. Якщо є вірогідність загибелі саме через застосування «хімії» на полях, розповідає  Кирило Левтеров, керівник юридичного напряму служби корпоративної безпеки Всеукраїнської Аграрної Ради, слід провести експертизу. Він радить у таких випадках звертатись в інститут, який проводить судово-медичні експертизи. Подібна установа є майже в кожній області. «Ми, наприклад, працюємо з Київським науковим інститутом судових експертиз. Експерт встановлює причинно-наслідковий зв’язок між внесенням хімії та шкодою. Інший експерт встановлює розмір цієї шкоди, а далі в судовому розгляді встановлюється, чи дійсно інсектицид потрапив на поле за розпорядженням фермера”, - пояснює юрист.

 

 

 

 

 

 

 

Проте найкращим шляхом вирішення проблеми, на думку Кирила Левтерова, є не пошук винних постфактум, а взаємодія між власниками пасік та господарствами.

І дійсно, відсутність адекватної налагодженої комунікації між фермерами та пасічниками самі бджолярі називають чи не найголовнішою причиною тієї ситуації, що ми зараз спостерігаємо.

Експерт з бджолярства і пасічник Мирон Пундор пропонує: “Давайте подивимось на приклад США, Канади та Ізраїлю. На відміну від Європи, коли останній раз ми чули про отруєння бджіл у тих країнах? Тим не менше, аграрії теж широко використовують там ЗЗР. Проте місцеві фермери комунікують з пасічниками, бо розуміють, наскільки урожайність та якість ентомофільних (соняшника, ріпаку, баштанних, ягідних та ін.) культур залежить від бджіл та інших комах-запилювачів. Крім того, американські фермери давно вже оплачують пасічникам послуги із запилення. Я, принаймні, за останні 10 років про отруєння бджіл у тих країнах не чув”.

Із необхідністю перейти до практики оплати за запилення погоджується і Тетяна Єфіменко: «Люди не будуть знищувати те, за що вони заплатили. У всьому цивілізованому світі платять за запилення, адже це продовольча безпека країни. Запилення дає прибавку врожаю до 50% і більше. На бджіл припадає 90% запилення, в той час як на диких запилювачів - 2-3%. У цивілізованих країнах пасічники заробляють не так на меді, як на запиленні. Наші ж бджолярі, на жаль, часто втрачають бджіл на запиленні”.

Василь Бурлака, віце-президент АФПЗУ, голова Асоціації фермерів Полтавської області, додає, що часто фермер, який живе в селі, завчасно попереджає пасічників про обприскування. Натомість великі агрокомпанії про таку комунікацію не дбають: “Вони приїхали, побризкали і перекинули техніку далі. Є фермери, у яких немає свого обприскувача, і вони наймають фірму з надання послуг, яка теж нікого не попереджає”.

Для того, щоб налагодити ефективну комунікацію між фермером та пасічником, потрібно, на думку Ігоря Тарушкіна, виконувати правила, встановлені законодавством України, зокрема:

  • За три дні до проведення обробки керівник сільгосппідприємства сповіщає пасічників цієї місцевості  про місце, терміни і час проведення обробки. Окремо вказується час ізоляції бджіл.
  • При отриманні повідомлення про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.
  • Обробки рекомендовано проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
  • Не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
  • Використовуватися можуть лише ті ЗЗР, що пройшли державну реєстрацію й включені до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Надія Лядецька, nadia.univest@gmail.com

 

 

Інтерв'ю
Олег Вагін найбільш примітний своєю відкритістю і готовністю ділитися секретами вирощування багатьох рослин. В останні роки він повністю сконцентрувався на вирощуванні лохини, перейшовши від вирощування саджанців до закладки власної... Подробнее
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее

1
0