Спецможливості
Техніка та обладнання

І один у полі — воїн! або Універ­саль­ний сол­дат — трак­тор ХТЗ

15.05.2013
494
І один у полі — воїн! або Універ­саль­ний сол­дат — трак­тор ХТЗ фото, ілюстрація

Нині не­має по­тре­би зай­вий раз під­крес­лю­ва­ти ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня комбіно­ва­них ма­шин­но-трак­тор­них аг­ре­гатів (КМТА) у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві. Вітчиз­ня­ни­ми на­уков­ця­ми і ви­роб­нич­ни­ка­ми прак­тич­но по­в­ною мірою відпраць­о­ва­но тех­но­логічні, технічні й еко­номічні ас­пек­ти цього ви­роб­ни­чого на­пря­му.

Нині не­має по­тре­би зай­вий раз під­крес­лю­ва­ти ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня комбіно­ва­них ма­шин­но-трак­тор­них аг­ре­гатів (КМТА) у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві. Вітчиз­ня­ни­ми на­уков­ця­ми і ви­роб­нич­ни­ка­ми прак­тич­но по­в­ною мірою відпраць­о­ва­но тех­но­логічні, технічні й еко­номічні ас­пек­ти цього ви­роб­ни­чого на­пря­му.

В. Кюрчев, ректор Таврійського державного агротехнологічного університету, професор,
заслужений працівник освіти України,
В. На­дик­то, член-ко­ре­с­пон­дент НААН,
Таврійський дер­жав­ний аг­ро­тех­но­логічний універ­си­тет,
С. Ка­ра­би­ло, за­ступ­ник ди­рек­то­ра,
ТОВ «Тор­го­вий дім “ПАТ “Хар­ків­сь­кий трак­тор­ний за­вод”»

За спо­со­бом аг­ре­га­ту­ван­ня ком­біно­вані сільськогосподарські машинно-тракторні аг­ре­га­ти  поділя­ють на три гру­пи:
Œ   КМТА, в яких од­но­опе­раційні ма­ши­ни/зна­ряд­дя, які ви­пу­с­ка­ють серійно, послідо­вно з’єднані між со­бою за до­по­мо­гою зчіпок;
   аг­ре­га­ти, в яких енер­ге­тич­ний засіб поєдну­ють із ма­ши­ною, що має єди­ну ра­му, на якій мо­жуть бу­ти за­кріп­лені постійні або змінні ро­бочі ор­гани різно­го функціональ­но­го при­зна­чен­ня;
Ž   КМТА, скла­дені з кількох од­но­опе­­раційних ма­шин/зна­рядь, одні з яких навішу­ють на пе­редній, а інші — на задній навісний ме­ханізми енер­гетич­но­го за­со­бу (за схе­мою «штов­хай — тяг­ни»).
Як­що перші два варіан­ти скла­дан­ня КМТА дав­но ос­воєні ви­роб­нич­ни­ка­ми, то третій — ще ні. Спра­ва в то­му, що для йо­го прак­тич­ної ре­алізації потрібні енерге­тичні за­со­би з пе­реднім навісним ме­ханізмом. Цілком зро­зуміло, ба­жа­но, щоб во­ни ма­ли ще й пе­редній вал відбо­ру по­туж­ності (ВВП), ре­вер­сив­ний пост ке­руван­ня або ре­вер­сив­ну трансмісію, дви­гун із дво­ма рівня­ми по­туж­ності то­що.
Про­те і за на­яв­ності пе­ред­нь­о­го на­віс­но­го ме­ханізму в більшості трак­торів на них роз­та­шо­вані ли­ше ба­ластні ван­тажі. Щоб упев­ни­ти­ся в цьо­му, до­сить зверну­ти ува­гу на рек­ламні про­спек­ти ба­га­ть­ох провідних трак­тор­них фірм світу.
Вод­но­час ма­са і тя­го­вий опір фрон­таль­но навіше­них секцій ма­шин чи зна-рядь збільшу­ють вер­ти­каль­не на­ван­та­жен­ня на пе­редні ве­дучі ко­ле­са енер­ге­тично­го за­со­бу, поліпшу­ють їхнє зчеп­лен­ня з грун­том і за­вдя­ки цьо­му змен­шу­ють бук­су­ван­ня. В ре­зуль­таті поліп­шу­ють­ся умо­ви ви­ко­ри­с­тан­ня по­туж­ності дви­гу­на за­вдя­ки пе­ре­роз­поділу на­ван­та­жень на мос­ти трак­то­ра, підви­щується про­дук­тивність праці і зни­жуєть­ся пи­то­ма ви­т­ра­та па­ли­ва. Зде­біль­шо­го зни­жується ме­та­ломісткість і кіне­ма­тич­на до­вжи­на аг­ре­га­ту, що дає змо­гу змен­ши­ти ши­ри­ну по­ворот­ної сму­ги і не­ви­роб­ничі за­тра­ти ча­су під час ру­ху нею КМТА.
При­кла­дом ефек­тив­но­го аг­ре­га­ту­ван­ня трак­торів із фрон­таль­но навіше­ни­ми зна­ряд­дя­ми/ма­ши­на­ми є низ­ка ком­­біно­ва­них аг­ре­гатів, роз­роб­ле­них на­уков­ця­ми Таврійсько­го дер­жав­но­­го аг­ро­тех­но­логічно­го універ­си­те­ту
(ТДА­ТУ). Як енер­гетич­ну ба­зу та­ких КМТА прий­ня­то за­сто­со­ву­ва­ти ви­со­ко­універ­сальні трак­то­ри серії ХТЗ-160. Як по­ка­за­ли ре­зуль­та­ти ек­с­пе­ри­мен­таль­них ви­про­бу­вань, ці енер­гетичні за­со­би мож­на ек­сплу­а­ту­ва­ти на полі прак­тич­но цілий рік, у то­му числі й у складі КМТА. Це сто­сується, на­сам­пе­ред, жни­вар­ко-лу­щиль­но­го аг­ре­га­ту (фото 1).
Спра­ва в то­му, що після зби­ран­ня вро­жаю стер­ню сільгоспкуль­тур слід терміно­во злу­щи­ти. Збільшен­ня ча­со­во­го роз­ри­ву між цією опе­рацією та підби­ранням валків при­зво­дить до знач­них втрат грун­то­вої во­ло­ги. На прак­тиці з низ­ки при­чин ре­аль­ний проміжок ча­су між вка­за­ни­ми опе­раціями ча­с­то ви­хо­дить за допу­с­тимі межі.
Поз­бу­ти­ся вка­за­них не­доліків мож­на поєднан­ням опе­рацій косіння куль­тур у вал­ки та лу­щен­ня міжвал­ко­во­го про­сто­ру вка­за­ним комбіно­ва­ним ма­шин­но-трак­тор­ним аг­ре­га­том. Уп­ро­ва­д­жен­ня жни­вар­ко-лу­щиль­но­го МТА, на­ла­го­д­же­ного згідно з роз­роб­ле­ни­ми прак­тич­ни­ми ре­ко­мен­даціями, порівня­но з ба­зо­ви­ми зби­раль­ним та грун­то­об­роб­ним (дис­­ку­валь­ним) аг­ре­га­та­ми, дає змо­гу змен­ши­ти, %: за­тра­ти праці — на 46,9, прямі ви­т­ра­ти — на 29, пи­томі інве­с­ти­ційні вкла­ден­ня — на 16,1, су­купні ви­т­ра­ти — на 32,9. Прак­тич­на ек­сплу­а­тація но­во­го МТА дає змо­гу на кож­но­му гек­тарі за­оща­ди­ти не мен­ше 71 грн.
Також є ще одна про­бле­ма: після зби­ран­ня гру­бо­с­теб­ло­вих куль­тур (со­­няш­ник, куку­руд­за) на полі за­ли­шається віднос­но ви­со­ка стер­ня, яку пе­ред про­ве­ден­ням ос­нов­но­го об­робітку грун­ту слід подрібни­ти. На прак­тиці для цьо­го спо­чат­ку про­во­дять од­но- чи дво­ра­зо­ве дис­ку­ван­ня аг­ро­фо­ну, а вже потім — ос­нов­ний йо­го об­робіток. Для од­но­час­но­го ви­ко­нан­ня цих опе­рацій роз­роб­ле­но ор­но-подріб­ню­валь­ний аг­ре­гат (фото 2), який скла­дається з трак­то­ра ХТЗ-160, задньо­навісно­го плу­га ти­пу ПЛН та фрон­таль­но­го ак­тив­но­при­відно­го (від перед­нь­о­го ВВП трак­то­ра) подрібню­ва­ча стерні сільсько­го­с­­подарсь­ких куль­тур під умов­­ною мар­кою ПРР-1,5.
Кон­ст­рук­тив­на ши­ри­на за­хва­ту фрон­таль­но­го зна­ряд­дя — 1,5 м. За йо­го відсут­ності якісна оран­ка аг­ро­технічно­го фо­ну з не­подрібне­ною стер­нею гру­бо­с­тебло­вої сільгоспкуль­ту­ри (в да­но­му разі со­няш­ни­ку) прак­тич­но не­мож­ли­ва.
Впро­ва­д­жен­ня про­по­но­ва­но­го ком­бі­но­ва­но­го ор­но-подрібню­валь­но­го аг­рега­ту на базі трак­то­ра серії ХТЗ-160 дасть змо­гу от­ри­ма­ти на кож­но­му гек­тарі оброб­лю­ва­ної площі еко­номічний ефект на рівні не менш ніж 30 грн.
До­сить пер­спек­тив­ним є й інший комбіно­ва­ний аг­ре­гат, при­зна­че­ний для ос­нов­но­го об­робітку грун­ту з од­но­ча­с­ним подрібнен­ням стерні. Йо­го тех­но­ло­гічна ча­с­ти­на має такі скла­дові: плуг-чи­зель ПЧ-2,5 та дис­ко­ва бо­ро­на, на­ла­ш­то­ва­на на ро­бо­ту в ре­жимі штов­хан­ня (фото 3).
Прак­ти­ка по­ка­зує: як­що опе­рації дис­ку­ван­ня стерні гру­бо­с­теб­ло­вої куль­тури та чи­зель­ний об­робіток грун­ту ро­би­ти ок­ре­мо (дво­ма аг­ре­га­та­ми), то су­марні пи­томі ви­т­ра­ти па­ли­ва бу­дуть на 4–5 кг/га (31–39%) більши­ми, ніж за од­но­час­но­го ви­ко­нан­ня цих робіт.

Просапні культури
Од­ним із най­е­фек­тивніших на­прямів ек­сплу­а­тації трак­то­ра ХТЗ-160 є ви­ко­ри­с­тан­ня йо­го під час ви­ро­щу­ван­ня про­сап­них куль­тур, оскільки рушії цьо­го енер­ге­тич­но­го за­со­бу впи­су­ють­ся в між­ряд­дя 70 см. Вод­но­час колія 2100 мм не дає змо­ги аг­ре­га­ту­ва­ти ХТЗ-160 із се­рій­ни­ми про­сап­ни­ми сівал­ка­ми та куль­ти­ва­то­ра­ми. Для усу­нен­ня цьо­го не­доліку за­вод пе­ред­ба­чає ви­пуск спе­ціаль­них про­ста­вок, які за­без­пе­­чують ус­та­нов­ку збільше­ної колії — 2800 мм. Про­те пе­ре­об­лад­нан­ня хо­до­вої си­с­те­ми ХТЗ-160, роз­ра­хо­ва­ної на колію 2800 мм, — про­цес тру­домісткий і не­ефек­тив­ний з точ­ки зо­ру по­даль­шо­го ке­ру­ван­ня трак­то­ром у міжряд­дях.
Для аг­ре­га­ту­ван­ня ХТЗ-160 з серій­ни­ми про­сап­ни­ми сівал­ка­ми та куль­ти­ва­то­ра­ми без зміни колії (2100 мм) роз­роб­ле­но відповідний зчіпний пристрій (рисунок). Приєднан­ня ма­шин у та­ко­му разі здійснюється зі зміщен­ням у по­пе­реч­но­му на­прям­ку на 35 см.
Ви­роб­ни­ча пе­ревірка роз­роб­ле­но­го при­ст­рою на площі 600 га підтвер­ди­ла гіпо­те­зу що­до йо­го ефек­тив­ності. На висіванні со­няш­ни­ку трак­тор ХТЗ-16131 пра­цю­вав з 12-ряд­ною німець­кою сівал­кою Optima.
Аси­ме­т­рич­не її приєднан­ня не зу­мо­ви­ло погіршен­ня пря­молінійності ру­ху посівно­го аг­ре­га­ту. Змінна йо­го про­дук­тивність ста­но­ви­ла 60 га і більше. Аг­ре­га­том у складі ХТЗ-160 і про­сап­но­го куль­ти­ва­то­ра КРН-8,4 бу­ло об­роб­ле­но 600 га посівів про­сап­них куль­тур. Під­різан­ня куль­тур­них рос­лин при цьо­му бу­ло в ме­жах аг­ро­технічних ви­мог.
У ре­аль­них умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив і ос­нов-ний об­робіток грун­ту здійсню­ють, як пра­ви­ло, ок­ре­мо, інко­ли — із суттєвою різни­цею у часі, що є не­ба­жа­ним.
Од­но­час­но ці опе­рації мож­на ефек­тив­но здійсню­ва­ти з до­по­мо­гою аг­ре­га­ту на ос­нові трак­то­ра серії ХТЗ-160, до скла­ду яко­го вхо­дять зад­нь­о­навісний плуг і фрон­таль­но навіше­ний роз­ки­дач міне­раль­них до­б­рив (фото 4).
Цілком зро­зуміло, що, замість плу­га для за­гор­тан­ня міне­раль­них до­б­рив у грунт, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти інше грун­то­об­роб­не зна­ряд­дя.
По­ка­же­мо на кон­крет­но­му при­кладі пер­спек­ти­ву й ефек­тивність прак­тич­ної ре­алізації ви­со­ких тех­но­логічних вла­с­ти­во­с­тей трак­торів серії ХТЗ-160.
У жур­налі «Аг­ро­ном», №2 за 2009 р., на­ве­де­но при­кла­ди ефек­тив­но­го госпо­да­рю­ван­ня кількох фер­мерів із різних об­ла­с­тей Ук­раїни. Аналіз за­про­ва­д­же­них ни­ми тех­но­логій по­ка­зав, що біль­шість із них на ви­ро­щу­ванні однієї ли­ше культу­ри пло­щею від 40 до 300 га ви­ко­ри­с­то­ву­ють чо­ти­ри-п’ять різних енер­ге­тич­них за­собів (табл. 1). При­чо­му більшість із них — за­кор­дон­но­го ви­роб­ництва.
Для по­даль­шо­го аналізу візьме­мо енер­го­тех­но­логічний ком­плекс фер­ме­ра А. Г. Іщен­ка з Пол­тав­щи­ни, що скла­дається ли­ше із за­кор­дон­них трак­торів мар­ки «Кейс», і порівняємо йо­го з ана­логічним ком­плек­сом на ос­нові вітчиз­ня­но­го тракто­ра серії ХТЗ-160, а са­ме ХТЗ-16131 (табл. 2).
У якості ос­нов­но­го кри­терію оціню­ван­ня прий­ме­мо су­купні ви­т­ра­ти в про­цесі ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на площі 319 га на здійснен­ня тих аг­ро­технічних заходів, які ре­алізо­вані фер­ме­ром А.Г. Іщен­ком (табл. 1).
Су­купні та інші ви­т­ра­ти, які ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли для оціню­ван­ня порівню­ва-них ком­плексів, роз­ра­хо­ву­ва­ли за ме­то­ди­кою, ви­кла­де­ною у ДСТУ 4397:2005 «Ме­то­ди еко­номічно­го оціню­ван­ня тех­ні­ки на етапі ви­про­бу­вань».
Аналіз от­ри­ма­них роз­ра­хунків по­ка­зав, що за ви­ко­ри­с­тан­ня ком­плек­су
А. Г. Іщен­ка на­ван­та­жен­ня на п’ять йо­го трак­торів під час ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на площі 319 га ста­но­вить 315 год. Тоб­то в се­ред­нь­о­му на один енер­ге­тич­ний засіб при­па­дає 63 год.
Ви­ко­нан­ня вітчиз­ня­ним ком­плек­сом ма­шин тих са­мих опе­рацій по­тре­бу­вало за­сто­су­ван­ня не п’яти, а ли­ше од­но­го трак­то­ра ХТЗ-16131, су­мар­не ро­бо­че наван­та­жен­ня яко­го — 516 год.
За­гальні за­тра­ти праці за ре­алізації ком­плек­су А.Г. Іщен­ка ста­нов­лять 415 люд.-год, тоді як за ви­ко­ри­с­тан­ня віт­чиз­ня­но­го — 630 люд.-год, що в 1,5 ра­за більше. Але важ­ли­во те, що три­валість ви­ко­нан­ня за­зна­че­них тех­но­логічних опе­рацій ком­плек­сом ма­шин на ос­нові ХТЗ-16131 не пе­ре­ви­щує аг­ро­технічно до­пу­с­тимих строків.
За всіма інши­ми по­каз­ни­ка­ми пе­ре­ва­гу має вітчиз­ня­ний ком­плекс. Так, вартість ви­т­ра­че­них на па­ль­но-ма­с­тильні ма­теріали коштів у ньо­го мен­ша у 2,7 раза, ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти — у 1,7, капітальні (інве­с­тиційні) вкла­ден­ня — у 6 і, нарешті, су­купні ви­т­ра­ти — у 2,1 ра­за.

Вис­нов­ки
Да­ле­ко не завжди ви­ко­ри­с­тан­ня за­кор­дон­ної техніки (та ще й у не­ви­прав­да­но роз­ши­ре­но­му асор­ти­мен­ті) за­без­пе­чує ба­жа­ну ефек­тивність сіль­сько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва. За­­сто­су­ван­ня ком­плексів ма­шин на ос­нові ви­соко­універ­саль­них вітчиз­ня­них енер­ге­тич­них за­собів із роз­ши­ре­ни­ми тех­но­логічни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми мо­же за­­без­пе­чи­ти ви­щий техніко-еко­но­міч­ний ре­зуль­тат.
Пев­на річ, що роз­роб­ка то­го чи іншо­го комбіно­ва­но­го аг­ре­га­ту за схе­мою «штов­хай — тяг­ни» не мо­же бу­ти ре­алі­зо­ва­на без ура­ху­ван­ня відповідних те­о­ре­тичних знань. Ад­же на прак­тиці відо­мі ви­пад­ки, ко­ли фрон­таль­не навішу­ван­ня машин чи зна­рядь (особ­ли­во енер­гоємних) не спри­я­ло от­ри­ман­ню очі­ку­ва­но­го ефекту. Не­пра­виль­не їхнє аг­ре­га­ту­ван­ня, замість ба­жа­но­го до­ван­та­жен­ня, спри­чи­нюва­ло не­ба­жа­не роз­ван­та­жен­ня пе­редніх (ке­ро­ва­них) коліс трак­то­ра, внаслідок чого він втра­чав ке­ро­ваність і стійкість ру­ху.
Вчені ТДА­ТУ роз­ро­би­ли те­о­ре­тичні ос­но­ви ком­плек­ту­ван­ня комбіно­ва­них ма­шин­но-трак­тор­них аг­ре­гатів за схе­мою «штов­хай — тяг­ни», в яких ура­хо­ва­но й ви­прав­ле­но всі ви­яв­лені прак­ти­кою не­­доліки. Крім опи­са­них ви­ще, про­во­дять досліджен­ня МТА, які да­ють змо­гу поєдну­ва­ти опе­рацію висіван­ня сіль­госп­куль­тур з пе­ред­посівною куль­ти­ва­цією, при­кот­ко­ву­ван­ням, фре­зе­ру­ван­ням грун­ту то­що.
Підкрес­ли­мо, що в цьо­му на­прямі вітчиз­няні вчені знач­но ви­пе­ре­д­жа­ють своїх за­кор­дон­них ко­лег. Але більш-менш ши­ро­ке прак­тич­не впро­ва­д­жен­ня наших но­вих роз­ро­бок знач­ною мірою за­ле­жа­ти­ме від ро­зуміння ук­раїнськи­ми аграріями доцільності й пе­ре­ваг їхньо­го за­сто­су­ван­ня. Сподіваємось, що ця стат­тя при­вер­не ува­гу аг­раріїв до вітчиз­ня­них аг­ре­га­то­ва­них ком­плексів, а ми, своєю чер­гою, завжди відкриті для спіл­ку­ван­ня у будь-який спосіб й охо­че поді­ли­мо­ся потрібною інфор­мацією.

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.

1
0