Спецможливості
Досвід господарств

Енергетична верба як варіант для агробізнесу. Кейс від Salix energy

27.02.2017
9221
Енергетична верба як варіант для агробізнесу. Кейс від Salix energy фото, ілюстрація
Костянтин Богатов, керуючий партнер ТОВ «Салікс Енерджі»

Про особливості вирощування верби як енергетичної культури і перспективи розвитку біоенергетики в Україні propozitsiya.com розповів керуючий партнер ТОВ «Салікс Енерджі» Костянтин Богатов.

 

 

Для отримання біомаси сьогодні широко використовуються близько 20 видів швидкоростучих культур. Найбільш популярні з них - евкаліпт, тополя, верба і міскантус. Отримана біомаса, часто перероблена на щепу, брикети або пелети, використовується для виробництва теплової та електричної енергії.

Швидкоростучу вербу як енергетичну культуру вирощують в Швеції, Данії, Польщі, Угорщині, Чехії, є великі плантації в США. В Україні, з огляду на її розташування в помірній кліматичній зоні, однією з найбільш продуктивних рослин для отримання біомаси є верба прутовидна (Salix viminalis L).

Українська агро-енергетична компанія Salix Energy була створена в 2010 році. Уже в наступному сезоні було висаджено першу плантацію верби площею в 130 га, а в 2014 році отримано перший промисловий урожай. Крім верби, були експериментальні висадки спеціальних сортів тополі, міскантусу та сорго. В результаті найбільш підходящою енергетичною культурою для українського клімату і грунту виявилася верба. На даний момент загальна площа вербних посадок Salix Energy складає понад 1800 га - це найбільша плантація в Східній Європі, яка належить одній компанії. Крім виробництва біомаси, Salix Energy також працює як розплідник і продає саджанці енергетичних рослин як зарубіжної, так і власної, української, селекції.

Про особливості вирощування верби як енергетичної культури і перспективи розвитку біоенергетики в Україні нам розповів керуючий партнер ТОВ «Салікс Енерджі» Костянтин Богатов.

– Чому вирішили зайнятися енергетичними культурами? Досвід яких країн запозичили?

– Увагу на біоенергетику звернули через ріст цін на газ, а також відверту стурбованість станом довкілля. Ключовим фактором у біоенергетиці виступає доступність сировини. Тому, пропрацювавши кілька сценаріїв, вирішили, що для наших умов найбільш оптимальним і сприятливим рішенням буде зайнятися вирощуванням і переробкою верби.

Істотний вплив на наше рішення мав досвід одного з найстаріших аграрних інститутів Англії – Rothamsted Research, де поглиблено вивчався питання вирощування та переробки швидкоростучих культур, в результаті чого спільно зі шведськими вченими були виведені такі сорти енергетичної верби як Torа, Tordis, SW Inger, Wilhelm.

– Які переваги верби як енергетичної рослини перед іншими видами культур?

– Для її вирощування підходять менш родючі землі, зокрема землі які практично непридатні для більшості типових сільгоспкультур. В даний час Salix Еnergy, спільно з партнерами з Німеччини, Греції, Італії та України бере участь у дослідницькому проекті SEEMLA, основною метою якого є вивчення питання використання маргінальних земель (малопродуктивних, забруднених та інших, які не підходять для класичного землеробства) для виробництва біомаси з подальшою генерацією енергії з неї і популяризації подібних ініціатив. Дослідження фінансується Євросоюзом в рамках програми «Horizon2020».

Навіть із наших експериментальних посадок на землях із вкрай низьким рівнем родючості помітно, що в результаті культивування верби вже через кілька років суттєво поліпшується структура грунту, адже за сезон дерева скидають до 20 т/га листя. Зараз у нашому розпорядженні є землі, які не оброблялися вже понад 15-20 років, а після циклу вирощування верби вони знову стануть повноцінними, родючими сільськогосподарськими полями.

Другим важливим фактором став рух України до енергонезалежності. І виробництво власного біопалива – обов'язковий крок на цьому шляху. В Європі ліс не вважається поновлюваним джерелом енергії, оскільки деревам потрібно рости десятиліття. Альтернативним, «зеленим» – так, але не поновлюваним. А сорти верби, які ми культивуємо, дають урожай кожні 3-4 роки, роблячи її поновлюваним джерелом енергії.

Третім і останнім фактором вибору став соціальний ефект. Регіон, в якому обґрунтовується подібний бізнес, однозначно відчуває позитивний ефект. До сільради надходить плата за оренду раніше занедбаних паїв, створюються нові робочі місця, ремонтуються дороги, пожвавлюється інфраструктура.

– Наскільки розвинене виробництво енергетичних культур в Україні в порівнянні з Європою?

– Україна доволі «просунута» в цьому плані. Представники нашої компанії блискуче коментують питання технологій, адже плантації Salix Energy були створені з урахуванням досвіду кращих господарств Європи. Звичайно, в Європі історія вирощування енергетичних культур значно довша, наприклад, у Швеції є плантації, яким вже по 25-28 років, але в цілому європейські наукові центри займаються питанням біоенергетики переважно з наукової сторони, в той час як ми робимо більший акцент на практику.

Які регіони в Україні підходять для верби найкраще?

– Регіон особливого значення не має, оскільки верба культура невибаглива, для неї важливий тільки рівень опадів. Із цієї точки зору північні та західні області підходять оптимально. Коли вибирали регіон, брали до уваги і близькість до кордону з Польщею для можливості експорту. Відтак плантації Salix Energy зосереджені на територіях Волинської та Львівської областей, де є величезні масиви невикористаної землі. Ці регіони добре підходять по клімату – рясна кількість опадів і висока вологість грунту сприяють росту культур.

– На яку врожайність можна розраховувати?

– З гектара хорошої плантації можна зібрати близько 20 т врожаю в рік. Культивування верби таке ж, як у багаторічних рослин: посадка, три роки росту, збір першого врожаю, потім збір врожаю кожні три роки. Щоб отримувати тріску щороку, посадки потрібно нарощувати, - засаджувати плантації з урахуванням ротації рослин. Наприклад, якщо збір відбувається з інтервалом в три роки, логічно посадити плантацію в три заходи (року), щоб кожен рік мати врожай з третини загальної площі.

– Які саджанці висаджуєте, а які продаєте?

– Зараз висаджуємо винятково шведські сорти (сорти Tora, Tordis, SW Inger, Wilhelm) вони найбільш перспективні. Польські (Gigantea, Marzencinski, Warm-maz) дешевші, але відстають у продуктивності. Крім виробництва біомаси ми займаємося продажем посадкового матеріалу. Наша компанія є свого роду супермаркетом по швидкозростаючим деревам в Україні. Salix Energy офіційний представник перерахованих шведських сортів, але їх ціна досить висока, через відрахування за авторські права. Крім згаданих шведських сортів, ми продаємо українські саджанці сорту Marciyana, що зареєстрований у Держреєстрі, і ми маємо на нього патент. Цей сорт розроблено на базі польського сорту, він продається, зрозуміло, дешевше (близько 1 грн. Ред.).

– На перший погляд доступно...

– Так, але потрібно врахувати норму висадки саджанців. Ми садимо по 15 тисяч саджанців на гектар, шведи по 12 тис./га, поляки по 20 тис./га, густота залежить від клімату, в першу чергу від інсоляції. Ми зупинилися на 15 тис., оскільки подальше збільшення не дає потрібного ефекту.

– Чи потрібна спеціальна техніка для посадки, збору врожаю?

– Ми використовуємо посадкову машину Едіталь виробництва Данії. Це патентна розробка. Для збору врожаю на стандартний для кормових культур комбайн потрібна спеціальна насадка, вартістю € 70-100 тис. Вся решта техніки – це звичайні аграрні машини. Коли ми починали, аутсорсинг в агробізнесі був погано розвинений, тому були змушені купувати всю лінійку техніки. Зараз Salix Energy володіє всіма компонентами, необхідними для вирощування енергетичних культур своїми силами. До того ж, надаємо послуги по посадці, догляду та збору врожаю.

В Європі невеликі компанії взагалі працюють без техніки – для певних операцій наймають компанію, у якої є всі необхідні машини. Така модель працює в Польщі, Німеччині, Данії, Швеції. У тамтешніх фермерів апріорі немає автопарку. У кожній європейській країні працюють компанії, в яких є спеціальні насадки для комбайнів, і до них звертаються, коли настає час збирати врожай.

За кордоном зустрічається ще одна незвичайна для нас модель бізнесу – ділянки здаються в оренду, але рента береться не грошима як у нас, а становить частку від продажу тріски, що часто вигідніше, хоча існують і певні ризики.

– Чи складна технологія вирощування верби?

– У процесі застосовується стандартний аграрний підхід: боротьба з бур'янами, оранка, підготовка до посадки, посадка, обробка ЗЗР, міжрядний обробіток. Доросла плантація практично не вимагає догляду, на другий рік можна провести один міжрядний обробіток, а буває, що в цьому немає необхідності.

Верба невибаглива культура. Для оптимального росту їй потрібні вологі грунти з підвищеною кислотністю (pH 5-7), температура близько 20 °С у період вегетації, і річна кількість опадів на рівні 550-1100 мм на рік. Територій з такими умовами в Україні досить багато.

– А добрива?

– Можна вносити добрива, але це не обов'язково, як і в звичайному агробізнесі, оцінку ефективності внесення потрібно вважати окремо для кожного випадку. З огляду на густоту посадки, за сезон з опалим листям у грунт надходить значна кількість мінеральних речовин, цілком достатня для подальшого росту рослини.

– Як відбувається збір врожаю?

– У середньому до 3-х років лоза досягає товщини 7-8 см, і в цей момент зрізається комбайном. Діаметр в 10 см - це максимальний показник, який можна безпечно зрізати агрегатом. Цей же комбайн подрібнює лозу на щепу, яка відразу підлягає спалюванню. Промислові котли приймають сировину з вологістю до 60%, при зборі цей показник досягає зазвичай 40-50%.

– Як довго верба може рости на одному місці?

– Плантації верби дають урожай протягом 25-30 років. У Швеції існують 28-річні посадки і власники не мають наміру її рекультивувати. У Польщі найстарішим виробничим майданчикам по 12-13 років. В Україні ж наші плантації мабуть найстаріші.

– Як використовуються енергетичні культури?

– Тріска з верби та тополі йде на спалювання. Тополю також використовують у целюлозній промисловості. Є швидкорослі дерева, які вирощують спеціально для потреб деревопереробки. Логічно думати, що все швидкозростаюче - дуже перспективно. Але по площах культивування лідером виступає верба, хоча у Франції та Італії все ж лідирує тополя. Однак у цих державах тепліший клімат, у нас, мабуть, одна з найбільш північних плантацій тополі.

Крім енергетики є і сировинної варіант використання плантацій. В Україні досить розвинена промисловість із виробництва ДСП / МДФ / ДВП плит, яка вимагає великих обсягів деревної біомаси. Плити також експортно-орієнтований товар, тож варіанти збуту є.

– Де спалюють тріску?

– У звичайних котельнях, але технології роботи на трісці не побутова. Потрібне обладнання потужністю не менше 0,5 МВт. На даний момент, у регіонах із великою кількістю лісгоспів/підприємств деревообробки, якими багата, наприклад, Волинь, за тріску відчутною є неабияка конкуренція. В процесі діяльності у таких підприємств виникають «відходи деревообробки», по суті - теж тріска. У контексті обсягів вона абсолютно неконкурентна у порівняні з нашим виробництвом, але з огляду на невеликі потреби локальних котелень (одній комунальній котельні на рік необхідно 5-7 тис. м3 тріски) – конкуренція присутня.

– Чи високий попит на саджанці?

– Є багато запитів, як в Україні, так і від західних компаній; найчастіше, це компанії, які планують йти у велику енергетику. Адже для біо-ТЕЦ потужністю в 5 МВт необхідно 50-60 тис т тріски щорічно. Інвестиції в таку станцію складуть близько € 15 млн, і природно інвестори думають про те, як забезпечити гарантовані поставки тріски в достатніх обсягах. У Польщі, біоенергетичний бізнес стартує від 10-15 МВт. Існують і станції на біомасі потужністю понад 100 МВт.

Високий інтерес до саджанців спостерігався в 2014-2015 роках на хвилі програми держави по заміщенню газу, зараз ситуація призупинилася. Справа в тому, що для вирощування верби потрібні «довгі» гроші. Адже при першому врожаї, та ще й не максімальному, про окупність в 3-4 роки мови немає. Складно отримати необхідні інвестиції при ставці кредиту в 25%. Але якщо висаджувати по 100-200 га верби поряд із котельнями, – це прекрасний бізнес. На експорт можна вийти навіть із відносно невеликими партіями. Однако везти продукт малими партіями в Польщу автотранспортом із Житомира або Дніпра вже не вигідно через плече логістики.

– До яких країн експортуєте тріску?

– До Польщі - ринок величезний, споживачів багато. Реалізуємо тріску в основному ТЕЦ (тепловням). Напряму продавати досить складно, бо для цього потрібен контракт від 50 тис т, але якщо користуватися послугами великих логістичних компаній - знаходити споживача істотно легше. В цілому, експортуємо близько 90% продукції, оскільки спалювати її в Україні поки ніде. Незважаючи на старання суспільства змінитися після Майдану, зміни відбуваються надзвичайно повільно. Розвиватися в Україні, в тому числі і в біоенергетичному плані, важко. Все ще відчувається великий опір «старої системи», а для цього бізнесу необхідні інвестиції. Це погіршує і без того непросту ситуацію з переконанням і донесенням вигоди і суті до потенційних інвесторів. Мало того що з одного боку - війна, так з іншої ще й непередбачуваний чиновник!.. Тому багато інвесторів сумніваються.

– Які мінімальні інвестиції? З яких площ доцільно стартувати?

– Близько € 1000/га. Повним першим урожаєм це все окупається, але до нього потрібно дійти. Починати варто не менше ніж із 30 га.

– Чи є інтерес до верби в Україні?

– Щорічно, в кінці травня, ми проводимо інформаційно-демонстративний захід «День Енергетичного Поля», куди приїздять у середньому 60-80 фермерів. Також щотижня у нас проходить 1-2 зустрічі з бажаючими вирощувати вербу. На них ми докладно консультуємо людей по всіх питаннях, підбираємо відповідні варіанти, сценарії і сорти розвитку для кожного.

– Які плани на майбутнє?

– У першу чергу будівництво власних потужностей з виробництва енергії. Також ми вивчаємо можливість пелетування тріски. Пелети не дають більше енергії, але їх набагато легше зберігати і транспортувати.

– Як Ви оцінюєте перспективи біоенергетики в Україні?

– Енергетика на біомасі повинна будуватися на філософії локального ринку: посаджена плантація, наприклад, у Кіровограді - і тут же, в сусідніх регіонах, отриману біомасу потрібно і спалювати. Крім природних умов в Україні є технологічні схильності - у нас вже виробляються котли від 1 МВт, працюють два великих виробника - ТОВ «Крігер» у Житомирі і ТОВ «Волинь-Кальвіс» у Ковелі, а також десятки виробників менших котлів.

Також, вважаємо, що держава повинна підтримувати розвиток біоенергетики, адже для великих промислових установок потрібні серйозні інвестиції. Біоенергетика очевидний крок в майбутнє. Розповім на наочному прикладі. У 2014 році Salix Energy спільно з компанією «Аванті-Девелопмент» побудувала 3 біопаливних котельні в смт Іваничі, у Волинській області. Це дозволило повністю відключити від газу комунальні підприємства (лікарні, школи) селища населенням близько 7 тис. осіб. Для забезпечення цих котелень паливом достатньо 150 га вербових плантацій.

Підводячи підсумок, на даний момент енергія з біомаси відчутно дешевше, ніж газ, дає нові робочі місця та ще й покращує якість навколишнього середовища. А мінуси ... єдині мені відомі полягають у тому, що хтось перестане гріти руки на газі.

 

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Фото Даніель Камінський

 

Advertisement

Інтерв'ю
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0