Київські пшениці завойовують серця аграріїв!

Девіз аграрного сектору України на 2022/23 маркетинговий рік - забезпечення продовольчої безпеки нашої Держави, а основне завдання, яке уряд ставить перед аграріями, - збереження врожаю наступного року як мінімум на рівні 70% від поточного.

Минулий рік виявився досить-таки успішним для вітчизняних аграріїв. Хлібороби України в 2021 аграрному році зібрали рекордний урожай зернових та олійних культур. Так, за інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України валовий збір сягнув позначки в 106 млн тон у заліковій вазі, що є абсолютним максимумом за всю історію нашої країни. З загального зібраного обсягу зернові та зернобобові культури склали понад 84 млн тонн, а олійні – 22,6 млн тонн.

Перша четвірка областей, які зробили найбільший внесок у результат збиральної кампанії, незмінна: Вінницька (6,2 млн тонн), Полтавська (5,6 млн тонн), Чернігівська (5,4 млн тонн) та Одеська (5,1 млн тонн). Цілком очевидно, що завдяки особливо сприятливим погодним умовам низка областей перевершили свої традиційні середньорічні показники. Скажімо, в Дніпропетровській області зібрано найбільший за 10 років урожай у 5 млн тонн, що на третину більше, ніж торік.

Для усвідомлення того зауважу, наскільки просунулася Україна в аграрних технологіях, достатньо подивитися, яким був стан рослинництва у 1970-80 роках, коли валовий збір зернових не перевищував 40 мільйонів тонн. Рівень урожаю зернових - до 40 мільйонів тонн – у незалежній Україні тримався протягом 16 років. Причому в несприятливі за погодою 1996, 1998-2000 роки він зменшувався до рівня 25 млн тонн, а у катастрофічно несприятливому 2003-му – до 20 млн тонн. І навпаки, якщо погода була особливо сприятливою, як у 1993-му, то можна було зібрати аж 46 мільйонів тонн. Зараз ці показники можуть викликати хіба що здивовану усмішку.

Починаючи з 2008 року з’явилися ознаки збільшення врожайності порівняно з попередніми роками. Реальний аграрний потенціал України став розкриватися з 2013 року – відтоді й донині жодного разу врожай зернових не опускався нижче 60 млн тонн. І є всі ознаки, що зараз аграрна галузь виходить на новий стабільний рівень – 80-100 мільйонів тонн.

Аграрні успіхи вже знайшли відображення у світових рейтингах: Україна цього року посіла 58-е місце в Глобальному індексі продовольчої безпеки (GFSI) зі 113 країн, набравши 62 бали за 100-бальною шкалою оцінки. Однак, незважаючи на позитивну динаміку, залишається передостанньою в цьому рейтингу серед європейських країн, трохи випереджаючи лише Сербію (61,4 бала).

Як і попередні кілька років, основною сільськогосподарською культурою в Україні залишається кукурудза. Валовий збір перевищив 40 млн тонн – що на 8-10 млн більше попереднього року. Другою традиційно залишається пшениця – цієї культури зібрано 33 млн тонн за потреби внутрішнього ринку лише в 7,5 млн тонн.

Як уже згадувалося, обсяг урожаю значно перевищує потреби внутрішнього ринку, за деякими культурами – в рази. Щодо найбільш соціально важливої культури – пшениці - пропозиція вища за внутрішній попит майже вчетверо.

Причин рекордного валового збору – дві. З одного боку, загальна площа посівів пшениці у 2021 році значно більша, ніж торік — 7,1 млн га проти 6,5 млн га. У той же час погодні умови в поточному сезоні були надзвичайно сприятливими для вирощування пшениці.

Попри те, що вал зерна зріс, його якість цьогоріч значно знизилася порівняно з минулим. І хоча цього року врожай пшениці становив 33 млн тонн, а торік був 25 млн тонн, продовольчим зерном Україна була забезпечена краще саме у 2020-му.

Цього сезону, за експертними оцінками, частка продовольчої пшениці (1–3 класи) скоротилася до 42–45%, а частка пшениці 2 класу, яка є основою для виробництва високоякісного борошна, що застосовується в хлібопеченні, становить 19–20%. Близько 60% урожаю пшениці – це фуражне зерно.

Необхідно відзначити, що навіть 40% від 33 млн тонн – це все одно значно більше, ніж потрібно українським переробникам і пекарям.

Загально відомо, що успішною формулою стабільного економічного розвитку будь-якої держави є збільшення її експортного потенціалу. За рахунок підвищення виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі валового збору зерна, Україна за останні 10 років вийшла в групу лідерів світової аграрної торгівлі. За даними UBTA, у 2020 році Україна на світовому ринку зайняла 5 місце за обсягами експорту пшениці — $3,6 млрд. За підсумками 9 місяців 2021 року Україна експортувала 13,1 млн т пшениці на $3,15 млрд. Таким чином, пшениця ще більше зросла в ціні — середня ціна $240 за тонну проти торішніх $198. Цілком очевидно, що зерновий ринок України генерує 40% загальної експортної виручки країни та надалі буде приорітетним для аграріїв держави.

В умовах ринкової економіки, обмежених фінансових можливостей та високої економічної ефективності ведення аграрного виробництва найефективнішими та найдієвішими засобами інтенсифікації рослинницької галузі були і залишаються інноваційні сорти та гібриди, максимально адаптовані до сучасних природно-кліматичних умов та посівний матеріал високої якості.

Саме над цими стратегічними питаннями вже більше 36 років під керівництвом Героя України академіка НАН України Володимира Моргуна працює колектив Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України. За численними даними науковців, саме правильно підібраний сорт для тієї чи іншої природно-кліматичної зони та використання на посів високоякісного насіння, дає змогу збільшити врожай на 20-30%. Решта прибавки урожаю припадає на природно-кліматичні умови, фактори природньої родючості ґрунту, добрива, та засоби захисту рослин.

Протягом останніх років селекційні установи України велику увагу приділяють створенню сучасних сортів стійких до основних стресових факторів середовища, з високим рівнем потенційної урожайності та якості рослинницької продукції.

Флагманом вітчизняних установ у галузі селекції і насінництва є Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, сортові ресурси лише пшениці озимої селекції якого на сьогодні налічують понад 100 сортів, які занесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні. Створені сорти рекомендовані для поширення у всіх природно-кліматичних зонах країни і розраховані для господарств різного рівня матеріально-технічного забезпечення, культури землеробства та напряму використання виробленої продукції, з урахуванням показників якості зерна.

Ареал впровадження сортів-інновацій селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України пролягає від львівських чорноземів до донецьких степів. Все більший попит на посівний матеріал та суттєве збільшення посівних площ сортами селекції нашого інституту з року в рік спостерігається і в надзвичайно критичних та складних умовах степової зони України, зокрема, на Кіровоградщині. Нові сорти набувають все більшого поширення та відмінно зарекомендували себе у виробництві. Так, наприклад, у 2021 році посівна площа сільськогосподарських культур на Кіровоградщині становила майже 1,7 млн га, з яких 12-15%, або 214 тис. га, належить основній продовольчій культурі в Україні – пшениці озимій. Валове виробництво цієї культури в області за поточний період перевищило 585 тис. тонн, а середня урожайність, залишається в межах 28 ц/га (за даними Державної служби статитики України).

Варто відзначити той факт, що рівень урожайності сортів пшениці озимої селекції ІФРГ НАН України в низці господарств Кіровоградської області значно перевищує середньостатистичні показники по данному регіону. Так, в СФГ «Славутич» Голованівського району сорт Подолянка забезпечив урожайність – 75 ц/га, у СФГ «Романюка» Бобринецького району сорт Чорнява сформував урожайн на рівні 73 ц/га, у ТОВ «Агротех» Добровеличківського району посіви пшениці озимої сорту Малинівка зібрали по 77 ц/га. Абсолютним рекордсменом за урожайністю в 2021 році став новий високоінтенсивний сорт Новосмуглянка, який навіть у посушливих умовах кіровоградського степу в ПСП «Україна» Устинівського району по паровому попереднику забезпечив рекордну урожайність в 100 ц/га. Це надзвичайно вагомий внесок науковців Інституту фізіології рослин і генетики НАН України у вирішення продовольчої безпеки нашої держави.

ПСП «Україна» є одним із кращих сільськогосподарських підприємств в Кіровоградській області та позиціонує себе як одного з лідерів аграрного виробництва у регіоні. За рахунок висококваліфікованих спеціалістів, сучасних передових технологій вирощування сільськогосподарських культур, своєчасної сортозаміни та сортооновлення, щорічно отримують стабільно високі врожаї з відмінною якістю пшеничного зерна.

Головний агроном підприємства Сергій КАЛЕНДЮК розповідає: «Пшениця озима займає 30-35% посівної площі у господарстві, з яких переважна більшість – сорти селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. В посушливий 2021 рік, високий рівень урожайності забезпечили сорти київських пшениць: Краснопілка 69,8 ц/га, Соломія – 68,3 ц/га, Золотоколоса – в межах 62,5 ц/га, а продовольче зерно відповідало показникам якості 2 та 3 класу».

«Отримання урожаїв високого рівня, – говорить директор ПСП, – це результат багаторічної праці, невичерпного досвіду та звісно впровадження нового покоління сортів сільськогосподарських культур, сучасного походження, які є конкурентоспроможними та максимально адаптованими до погодних умов сьогодення. Сорти селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України є незаперечними лідерами в Україні за рівнем продуктивності, а широкомасштабне впровадження їх на Кіровоградщині та Україні в цілому, відіграє важливу роль у формуванні продовольчої безпеки нашої країни. Працюючи з цими сортами, доторкаєшся до світових технологій найвищого гатунку».

Сучасні сорти київських пшениць в нинішніх ринкових умовах завдяки високому генетичному потенціалу урожайності забезпечують вагомі прибутки. Отже, щоб ваша нива завжди колосилася щедрими урожаями засівайте її насамперед, київськими сортами. Про це свідчить невичерпний досвід окремих аграрних підприємств Кіровоградщини. Спільний доробок науковців та аграріїв, на прикладі Кіровоградщини, засвідчує про те, що аграрії справляться із задачею уряду України, стосовно примноження хлібного достатку нашої країни. Для досягнення цієї мети уряд розробив та запустив комплексну програму підтримки посівної, яка в першу чергу передбачає пільгове фінансування аграріїв, щоб вони змогли закупити дизельне пальне, посівний матеріал та добрива для проведення посівної компанії, яка фактично вже розпочалась.

Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, кандидат с.-г. наук.