Спецможливості
Інформація

Щоб захистити землі, особливо цінні віддадуть військовим

24.07.2024
417
Щоб захистити землі, особливо цінні віддадуть військовим фото, ілюстрація

В Україні незабаром можуть спростити процедуру зміни цільового призначення особливо цінних земель та земель лісових ділянок для надання їх ЗСУ та іншим військовим формуванням, які утворені відповідно до вітчизняного законодавства. Їх також планують звільнити від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Нещодавно відповідний законопроєкт під реєстраційним номером 11335 Верховна Рада прийняла за основу. Причому депутати також проголосували за скорочення строків підготовки поправок і пропозицій до другого читання. Тож днями документ знов з’явиться у сесійній залі. Про те, чому такий закон потрібен уже зараз і його ухвалення не можна розтягувати, повідомив під час засідання парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики секретар Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За його словами, до народних обранців звернулися представники Збройних Сил, Міноборони, інші військові формування, зокрема й ГУР. Нині постає питання, що дислокація наших військових частин, які, як правило, розміщалися на одному й тому ж місці з часів Союзу, здебільшого відома супротивнику. Тож нагальна потреба у зміні дислокації. Зокрема, можливість використовувати наділи під лісами, щоб розміщувати там якісь підрозділи, полігони або об’єкти, які стосуються безпеки. Але зараз вітчизняне законодавство не дає змоги цього робити. Тож військові формування звернулися до парламентаріїв, щоб надали такі повноваження уряду, і він такі ділянки міг би надавати. І головне, треба зробити так, щоб силовим структурам не потрібно було сплачувати відшкодовування, інакше на це піде значна частина їхніх коштів.

«Наше завдання, щоб вони отримували ці ділянки і потім будували свої полігони та інше… Це виключно воєнна тема, яка потрібна зараз для того, щоб розміщувати наші військові частини і спеціальні підрозділи», – додав Роман Костенко.

Держсекретар Міноборони Людмила Дараган також вважає, що законопроєкт важливий і час його назрів.

«Скажу такий практичний кейс, – розповіла вона, – який ми зараз розглядаємо і з чим зіткнулися… В одній з областей зараз змінюємо цільове призначення земельної ділянки… Розширюємо полігон дуже потрібний за рахунок військового лісгоспу. Цей лісгосп не робить ніякої іншої функції як захищає межі полігону. І ми зупинилися, тому що не маємо грошей, щоб відшкодувати, власне, ці землі. Тому Міноборони, Збройні Сили підтримують активно цей законопроєкт, і просимо його взяти за основу і в цілому, тому що він дійсно потрібен вже зараз і ми б дуже не хотіли, щоб в ньому з'явились якісь правки, які його сильно змінять…».

Як йдеться у законопроєкті, на особливо цінних землях та ділянках під лісами, які передаватимуть військовим, розміщуватимуться не лише навчальні центри, частини, а й підприємства Збройних Сил, що немало зацікавило народних обранців під час засідання.

Як пояснив експерт Сергій Біленко, у складі земель оборони є ті, де розташовані підприємства, які відносяться до сфери управління Міноборони. В принципі, можна, користуючись цим законом, розміщувати певні виробництва на територіях, зараз зайнятих лісами. Це, в принципі, досить слушна пропозиція, тому що потрібно приховувати потужності від ворога, і розташування їх саме в лісах – це правильно.

«Є різні підприємства, в тому числі й зараз які на землях оборони, – додав у свою чергу Роман Костенко, – і складальницькі, і арсенали… Беремо якісь виробництва, які займаються складальницькою діяльністю… і ховаємо. Ми ж бачимо, яка у нас ситуація… Працювали, мабуть, більше місяця над текстом, щоб зняти всі ризики і водночас дати змогу заховати наші і військові формування, і підприємства, які, можливо, ще будуть створюватися. Зараз багато… розширюється. Я вам скажу більше, що, можливо, після прийняття цього закону до вас прийдуть ще підприємства Мінстратегпрому, які будуть просить щось подібне…».

Роман Костенко, секретар Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Депутат Артур Герасимов висловив застереження: мовляв,  законопроєкт передбачає, що після того, як землі будуть передані до оборони, ці зміни з відповідними позначками вноситимуть у державний кадастр. Тобто росіянам не залишається нічого, окрім того, що подивитися держкадастр наш відкритий, зайти, побачити, які нові землі оборони з'явилися – і все, у них все як на тарілочці. Тому, на його думку, ця інформація, як мінімум, на рівні підзаконки має бути закрита.

На це присутня на засіданні заступниця міністра агрополітики Людмила Шемелинець запевнила, що «у нас закритий кадастр, на період дії воєнного стану публічна кадастрова карта недоступна. Є, безумовно, якісь там сайти, ми не знаємо їх походження, періодично пишемо у Службу безпеки – і вони їх закривають там рішеннями судів». «Але у нас на сьогодні й так багато земель оборони, які містяться в кадастрі, тому я не думаю, що це якась критична історія. А те, що інформація має бути внесена в кадастр, то однозначно…», – безапеляційно додала Людмила Шемелинець.

Депутат Артем Чорноморов небезпідставно зацікавився періодом дії пропонованого документу:

«Чи цей закон, – запитав він, – діятиме лише на період військового часу, чи взагалі ми відкриваємо як би, так сказати, ворота по зміні цільового призначення для Збройних Сил України і Міністерства оборони назавжди?» Артем Чорноморов додав: зараз є розуміння того, що під час воєнного стану у нас збільшується і кількість бригад і таке інше. Коли це все, дай Бог, перемогою закінчиться, почнеться скорочення бюджету щодо військових. Бо ж «всі такі речі, які приймали в аграрному комітеті, завжди ставили, наприклад, на період військового часу і два роки після нього, тобто був якийсь запобіжник».

«Назавжди», – відповів Роман Костенко. І пояснив, що не бачить у цьому жодної проблеми: «Зараз потрібна буде дислокація, у нас більше 2 тисяч військових частин, я вже не кажу про спеціальні підрозділи і все. І ми зараз, мабуть, по всій країні, і дасть Бог, після перемоги будемо по-іншому формувати вже взагалі розміщення цих частин і всього іншого. Тому тут питання не просто заховати на період зараз. Треба взагалі переформатувати повністю розміщення наших частин, спецпідрозділів в Україні».

Як йдеться у законопроєкті, на особливо цінних землях та ділянках під лісами, які передаватимуть військовим, розміщуватимуться не лише навчальні центри, частини, а й підприємства Збройних Сил

Він додав, що справа депутатів лише надати таку можливість – у підсумку, всім цим займатиметься уряд.

«Навіть коли закінчиться, дай Бог, війна, у нас питання воєнного часу, воно, скажімо, буде таке умовне: воєнного, невоєнного, ­– зазначив Роман Костенко. – Тому будемо тримати свої частини, будемо шукати місця для їх розміщення, і в тому числі для підприємств... Тут же не питання, що завтра всі в ліс переїдуть. А в тому, що ми надамо змогу тим, кому потрібно, ГУР, СБУ, якимось спеціальним підрозділам або комусь мати можливість отримати землі – розширити вже місця, де вони є, для того, щоб можна було проводити якісь будування полігонів і військових частин… Далі є прем'єр-міністр, уряд, міністерства, які будуть конкретно за це голосувати чи надавати, чи не надавати. Тож затверджуємо можливість розміщувати ці підрозділи протягом всього часу. Якщо будемо бачити, що це вже перебір або воно не потрібно, або там будуть нові депутати, які після нас приймуть інше рішення. Я зараз вважаю, це нагальне рішення під час війни дати таку можливість».

Ірина Геращенко, народний депутат: «Мова йде про швидку зміну цільового призначення земель Міністерства оборони – і тут дуже важливо до другого читання вичистити корупційні лазівки, аби не розбазарили все, що там залишається. Це перше. Друге. Очевидно, що потрібно сьогодні дати можливість швидко приймати рішення щодо зміни дислокації військових частин. Але Служба безпеки України має працювати активно, аби виявляти тих, хто здає потім місця дислокації…»

Під час засідання комітету навколо положень законопроєкту  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями Сил оборони вирували неабиякі пристрасті. Втім, у підсумку депутати одностайно рекомендували Верховній Раді прийняти документ за основу та в цілому як закон.

До речі. Об’єкти ЗСУ планують утаємничити від розвідки супротивника у важкодоступних масивах лісу 

З огляду на триваючу військову агресію російської федерації та нарощування зусиль агресора з метою окупації нових територій нашої держави, і наявності у рф можливостей проведення розвідки території України, необхідним є розміщення об'єктів ЗСУ та інших військових формувань, укриття їх особового складу, зберігання бойової техніки та військового майна, тренувань, а також створення інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, в межах важкодоступних земель лісу, зазначається у висновку Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

Законопроєктом (реєстр. № 11335) вносяться зміни до Земельного кодексу, законів "Про Державний земельний кадастр", "Про використання земель оборони", якими пропонується спростити процедуру зміни цільового призначення особливо цінних земель та лісових ділянок з метою їх використання для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій ЗСУ, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. При цьому передбачено їх звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

Для уникнення корупційних ризиків, пов’язаних із зміною цільового призначення земельних ділянок, віднесених до земель оборони за вищевказаною процедурою, пропонується заборонити подальшу зміну цільового призначення таких ділянок та будівництво на них об’єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла.

 

Валерій Друженко.

Малюнок Олексія Кустовського.

 

Інтерв'ю
Зернозбиральні комбайни — це спеціалізовані сільськогосподарські машини, які щороку мають відносно невелике часове вікно для використання, але навіть й за такої умови вони є ключовими машинами у сільському господарстві. Від їхньої... Подробнее
Участь у програмі «Кредитний Коридор» від ADAMA дає змогу зберегти бізнес та розвивати агровиробництво. Своїм досвідом поділились два аграрія – з Одещини та Запоріжжя. Програми підтримки українських агровиробників від компанії ADAMA... Подробнее

1
0