Капуста «суп ложкою»…китайська листкова

Китайська листкова капуста — давня цілюща овочева рослина. У Китаї вона займає одне з провідних місць серед овочів, адже за смаковими якостями та поживністю, вмістом вітамінів і мікроелементів належить до дуже корисних продуктів харчування. В Європі прижилися такі назви цієї капусти, як bok choy або pak choi, що в перекладі з китайської означає «білий овоч» або «суп ложкою». З мінеральних речовин у її складі найбільше калію, кальцію, фосфору, магнію, сірки, а за білковим складом вона прирівнюється до пекінської та цвітної капусти. Ще більш цінною її робить той факт, що вона багата на органічні кислоти, ферменти та гірчичні масла, а також містить амінокислоти. Наприклад, такі як лізин, що незамінний для людини, оскільки здатний не тільки підвищувати стійкість організму до хвороб, а й очищати кровоносну систему від шкідливих мікроорганізмів. 

Порівняно з іншими культурами цієї родини, китайська листова містить підвищену кількість аскорбінової кислоти (70–80 мг/100 г), а також каротину і вітаміну P. Завдяки такому багатому біологічному складу її використовують для дієтичного харчування у разі захворювань шлунково-кишкового тракту, адже вона позитивно впливає на перетравлювання їжі та сприяє відтоку жовчі. Корисна вона й для профілактики атеросклерозу, оскільки багата на клітковину, тож сприяє виведенню з організму холестерину та інших шкідливих речовин. 

 

Прикладів вживання китайської листкової капусти — безліч: у свіжому вигляді, маринованою, засоленою, висушеною тощо. Просто не можна уявити китайську кухню без цієї капусти.

 

Походить ця цінна харчова культура з півдня Китаю. З часом її почали вирощувати у районах Далекого Сходу і частково в Середній Азії. В Європі вона з’явилася значно пізніше — близько XVIII ст. Спочатку її почали вирощувати як екзотичну рослину в ботанічних садах Франції, а потім і в інших європейських країнах. 

Китайська капуста утворює невелику (діаметром 20–40 см) розетку з листків, що сидять на піднятих товстих або тонких черешках. Розрізняють листкову, черешкову, напівголовчасту, головчасту та коренеплідну форми цієї культури, і найбільшу цінність мають саме черешкові та листкові — вони ціняться за високу врожайність, скоростиглість і поживність, а також за меншу вибагливість до умов вирощування. 

Китайська листкова капуста, як і пекінська, є однорічною культурою. Її перевага перед іншими видами капуст — у високій скоростиглості: період від сівби до формування розетки листя триває всього 45–55 днів. Ще один плюс — більш висока, порівняно з «пекінкою»,ё  холодостійкість і менша уражуваність хворобами і шкідниками. Втім слід враховувати один важливий момент: коренева система китайської капусти менш потужна, ніж в інших видів капуст, і розташована, як правило, близько до поверхні ґрунту, на глибині 10–15 см. Через це рослини досить легко вириваються — навіть сильні вітри можуть похилити їх, і за контакту листя з вологим ґрунтом значно зростає небезпека виникнення хвороб.

 

 

Цей різновид капусти належить до рослин короткого дня і віддає перевагу прохолодному клімату: оптимальна для нього температура становить 15…18 ºС, а відносна вологість повітря — 80–85 %. Тривале похолодання нижче 10 ºС за довгого світового дня, що можна спостерігати ранньою весною, може призвести до того, що рослини, минаючи фазу розетки, швидко переходять у фазу цвітіння, а це негативно впливає на її господарсько-біологічні показники. До того ж, ріст і розвиток рослин за умови низьких позитивних температур затримується. Погано переносять вони і високі температури (понад 24 ºС) — при цьому на листках з’являються опіки у вигляді жовто-коричневих плям.

 

Як і інші капустяні, китайська листкова погано росте на кислих і перезволожених ґрунтах. Рослини потребують родючого, структурованого ґрунту зі слабокислою чи нейтральною реакцією (рН 5,8…7,2). На легких ґрунтах для покращення їх родючості необхідно вносити під оранку по 20–30 т/га перегною і повне мінеральне добриво з розрахунку N90-120P60-90K120-150 кг/га д.р. 

 

Найкращими попередниками для «окраси сходу» є зернові та зернобобові культури, ранні томати, бобові, цибуля, огірок, морква. Можна вирощувати її у повторних посівах після зеленних, салату, кропу, цибулі на зелень, ранньої картоплі, ранніх сортів моркви, столового буряка, які звільняють поле вже у кінці червня — в липні. Підготовка ґрунту включає, залежно від попередника, дискування, неглибоку оранку і культивацію або фрезування з кільчасто-шпоровими котками.

 

Важливим чинником підвищення урожайності і якості китайської капусти є удобрення. Оскільки ця рослина має короткий вегетаційний період, вона позитивно реагує на легкозасвоювані мінеральні добрива, особливо азотні та калійні, а також на підживлення мікроелементами, які можна вносити позакоренево. На сьогоднішній день є великий вибір складних багатокомпонентних препаратів, які містять усі необхідні поживні речовини, в т. ч. мікроелементи, та для отримання екологічно безпечної продукції доцільніше використовувати добрива нового покоління пролонгованої дії, такі як Біогумус, Біопроферм, Домінанта та ін. Дослідження, проведенні у Львівському національному аграрному університеті, показали високу агрономічну ефективність використання за вирощування китайської капусти рідких органічних добрив Smart Grow.

Загалом китайська листкова капуста менш вимоглива до умов вирощування, ніж інші види капуст. Проте при весняному посіві можливе передчасне стеблування рослин (цвітіння), що знижує урожайність і якість продукції. Щоб цього уникнути, слід підібрати оптимальні строки сівби – так, щоб фаза формування розетки листя співпала з більш коротким днем. Як і для пекінської, для китайської капусти навесні це припадає на I–II декаду квітня, а у літній період — на липень — початок серпня. З метою подовження строків споживання, а отже, і зменшення утворення передчасних квітконосів при більш пізньому весняному вирощуванні (у III декаді квітня – I декаді травня) китайську капусту доцільно використовувати як ущільнювач для інших овочевих культур.

 

Важливу роль у технології вирощування «окраси сходу» відіграє вибір сорту — він має бути стійкий до передчасного викидання квітконосного стебла. На жаль, селекція цієї культури у науково-дослідних установах України не ведеться, тому сортимент її невеликий. На ринку сьогодні відомі гібриди селекції голландської компанії «Бейо Заден» Bejo 2834 F1 та Bopak F1­, які пройшли успішне випробування в умовах навчально-наукового центру Львівського НАУ і показали високу врожайність і добру якість продукції. Інші сорти і гібриди капусти пак-чой іноземної селекції потребують вивчення у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах України. 

 

Вирощують китайську капусту як розсадним способом, так і безрозсадним. Оскільки рослини погано переносять пересаджування, розсаду краще вирощувати в касетах або ж висівати насіння безпосередньо у відкритий ґрунт. Якщо ж господар вирішить таки підготувати розсаду, вирощувати її слід у поживних горщечках або в касетах на 92 чи 160 чарунок. Субстрат для їх заповнення готують такий же, як і для інших видів капуст — він повинен мати добру структуру, хорошу аерацію і високі водоутримуючі властивості. У приватному секторі для цього зазвичай використовують перегній (30 %), торф (30 %) і дерновий ґрунт (30 %), а потім субстрат обов’язково знезаражують. 

 

Для отримання ранньої продукції розсаду вирощують у плівкових теплицях з аварійним обігрівом чи парниках на біологічному обігріві. У тунельних плівкових укриттях її сіють у більш пізні строки — у І–ІІ декаді квітня. Рано навесні можна сіяти китайську капусту під агроволокном чи накривати ним розсаду при тривалих весняних похолоданнях. Тим паче, що таке укриття не тільки прискорює ріст і розвиток рослин за рахунок покращення приґрунтового мікроклімату, а й захищає їх від хрестоцвітої блішки.

 

Вирощена в касетах розсада готова до висаджування у віці 20–25 днів. У фазі 3–4 справжніх листків її висаджують на постійне місце у тунельних плівкових укриттях за схемою 35 × 25 або 30 × 30 см, а у відкритому ґрунті — 45 × 25–30 см.

У відкритий ґрунт насіння висівають вручну чи овочевими сівалками. Якщо ґрунт сухий, поле коткують до і після сівби. Та якщо є можливість, краще проводити сівбу після дощу. Краще використовувати ручні чи механізовані овочеві сівалки точного висіву.

 

У разі загущених посівів (за відсутності сівалок точного висіву) сходи двічі проріджують: у фазі 1–2 справжніх листків залишають між рослинами 8–10 см, а у фазі 4–5 листків — 20–25 см. Молоді ніжні рослини після проривання використовують у їжу. Пересаджувати їх недоцільно, оскільки, маючи слаборозвинуту кореневу систему, у молодому віці вони дуже погано приживаються.

 

 

Густота стояння залежить від способу сівби та схеми розміщення рослин. Так, за схеми 35×25 см кількість рослин на гектарі становить 114,2 тис., за схеми 45×25 см — 88,8 тис., а 60×20 см — 83,2 тис. Глибина сівби — 1–1,5 см. Вага тисячі насінин коливається від 3,226 до 3,436 г. Отже, кількість насінин у 1 г може коливатися від 290 до 310. Значить, при схемі розміщення 45 × 25 см на 1 га слід висіяти 88,88 тис. насінин, тобто близько 296 г. Звичайно, слід врахувати ще й страховий фонд у розмірі 3–5 %.

Строки висіву насіння обирають з таким розрахунком, щоб ніжна соковита продукція надходила до споживача через 25–35 днів після висаджування розсади чи через 50–60 днів після сівби. При більш пізніх строках збирання (35–45 днів після висаджування розсади) листя і черешки рослин стають більш твердими, їх смакові якості погіршуються. 

Догляд за китайською капустою полягає у рихленні міжрядь, прополюванні та при необхідності поливах. Враховуючи великі вимоги цієї культури до вологості ґрунту, міжряддя необхідно рихлити систематично, особливо після дощу і кожного поливу — це створює сприятливий повітряний режим у зоні кореневої системи. За період вегетації слід провести як мінімум 3–4 розпушування міжрядь. При цьому треба звернути увагу на те, щоб не порушити і не відкривати кореневу систему, яка знаходиться у верхньому шарі ґрунту, що може призвести до масового похилення рослин.

 

Зауважимо, що основною причиною недобору врожаю є недостатнє забезпечення рослин вологою, через що вони припиняють ріст. Тож у міру підсихання ґрунту необхідно проводити поливи, підтримуючи вологість на рівні 75–80 % НВ.

 

У ранній період особливу увагу приділяють захисту рослин від хрестоцвітих блішок, застосовуючи у боротьбі з ними як біологічні, так і хімічні препарати, дозволенні до використання в Україні. На невеликих ділянках ефективними та екологічно безпечними методами є обпилювання рослин просіяним деревним попелом, сумішшю попелу з тютюновим пилом або тютюнового пилу з вапном (1:1), а також регулярне обприскування настоянкою попелу з доданням гіркого перцю. Кількість обробок за період вегетації — 2–4.

Шкоди рослинам можуть завдавати також капустяна муха і білокрилка. Для боротьби з ними використовують такі інсектициди, як Енжіо, Актеллік, Децис, Блискавка, Карате тощо. За сівби безпосередньо у ґрунт захист рослин починають з появою сходів. Обприскування проводять у ранні або вечірні години. 

Добрі результати отримують і при осінні культурі китайської капусти. У цьому випадку також використовують розсадний і безрозсадний способи вирощування, проте краще висівати насіння безпосередньо у відкритий ґрунт. Короткі осінні дні суттєво призупиняють стрілкування, тоді як у весняно-літній період цвітіння, навпаки, прискорюється. У зв’язку з цим восени рослини розвиваються краще, а порівняно низькі денні (близько 13…15 °С) і ще більш низькі нічні (8…10 °С) температури сприяють формуванню повноцінних розеток високої товарності та якості.

 

Дослідження, проведені на кафедрі садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету, показують, що найкраще висівати китайську капусту з 20 липня до 15 серпня. Розсаду віком 18–25 днів можна висаджувати з 5 по 20 серпня. Від сходів до формування повної розетки листя у відкритому ґрунті проходить 40–50 діб і більше. Схема вирощування — така ж, як і для весняного періоду. Збирають урожай при осінній культурі у жовтні — листопаді за сухої прохолодної погоди, коли розетка листків повністю сформована і має масу 0,8–1,5 кг.

Урожайність «китаянки» за оптимальних умов вирощування може сягати 60–80 т/га. Щоб розетки добре зберігалися впродовж 1–1,5 місяців, їх збирають з корінням і прикопують у підвалі у вологий пісок. Можна зберігати китайську капусту й у спеціальних овочесховищах при такому ж режимі, як і пекінську. Важливо, щоб при закладанні на зберігання було мінімум травмованої та пошкодженої хворобами продукції. Оптимальним способом зберігання є вертикальне складання рослин без надмірного ущільнення. 

При зберіганні слід враховувати високий вміст у листі й черешках води та низький — сухої речовини. Через це «окраса сходу» особливо вимоглива до відносної вологості повітря — вона має бути на рівні 90–95% при температурі 1…2 ºС, інакше рослини швидко в’януть. Щоб цьому запобігти, можна використовувати упаковки як для листкового салату — в них рослини не втрачають вологу, а отже, і смакові якості. За температури 2 ºС китайська капуста, запакована у закриті поліетиленові пакети з перфорацією, може зберігатися до 2–3 тижнів, а у відкритих пакетах — 10–12 діб.