Спецможливості
Досвід господарств

Бізнес на виробництві соусів зі слив. «Пан Слива» ділиться досвідом

12.12.2016
6081
Бізнес на виробництві соусів зі слив. «Пан Слива» ділиться досвідом фото, ілюстрація
Віталій Павленко, "Пан Слива"

Традиційне садівництво в Україні асоціюється, перш за все, з яблунями. Поміж тим, вирощування слив може стати запорукою успіху і відкрити нові бізнес-перспективи. 

 

Слива належить до плодів, які реалізують переважно у свіжому вигляді.  Але зберегти її у товарному вигляді до кінця сезону, щоб продавати за вигідною ціною, практично неможливо. Фермерам невигідно реалізовувати весь врожай відразу – і через ціни , і через обсяги продукції.  Тому доводиться шукати інші шляхи і способи збуту.

До найпоширеніших належить заморожування слив.  Але такий процес  є витратним, а заморожена продукція має особливі вимоги до зберігання і продажу, що обмежує і ринки збуту. Інший поширений варіант – сушіння слив. Щоправда, у цьому випадку треба враховувати сезонність використання сушарок і прораховувати можливість їхнього додаткового завантаження з метою уникнення простоїв.

Якщо продукція вирощена в екологічно чистих зонах, на доглянутих грунтах, без хімікатів, з максимально можливим використанням біологічних методів догляду, є сенс поцікавитися досвідом Віталія Павленка, який започаткував виробництво сливових соусів з тим, щоб доносити до споживача без посередників.

Віталій з дружиною Любов`ю Дроздовою отримали у спадок 1 га сливового саду на Черкащині.  Саду вже 30 років, у ньому росте близько 800 слив сорту «угорка».( вирощування сливи). Із цих слив подружжя вирішило виробляти соуси для риби та м’яса.  Про свій підприємницький досвід і про перспективи виробництва харчової продукції виключно з натуральних інгредієнтів propozitsiya.com розповів виробник соусів «Пан Слива» Віталій Павленко.

З чого починалася ваша історія?

Почалося все з сливового соусу, який готує мама моєї дружини. Це її традиційний рецепт, і соус із сливи виходить такий смачний, що подобається усім, хто його куштує. Так з’явилася ідея готувати сливовий соус не лише для себе, а й на продаж.

Крім того, допоміг щасливий випадок. Знайомий запропонував продавати наш соус із сливи у мережі "Сільпо". Там є 10 магазинів, де є відділ «Лавка традицій». Там продається виключно фермерська продукція – невеликі виробники, невеликі партії. Ми ризикнули. Це було рік тому.

Сливові соуси "Пан слива" і "Пані слива"Маєте власні потужності виробничі?

Вже маємо, а починалося все смішно. Вдома ми цей соус із сливи готуємо за допомогою блендера. Вирішили, що треба купити просто потужніший блендер – і все зробимо. Але з’ясувалося, що навіть потужним блендером  перемолоти 3,5 тони слив неможливо. Довелося шукати переробні заводи і домовлятися з ними.

Це процес складний. Для нас 3,5 тони слив – це великий обсяг, а заводи навіть чути не хотіли про такі дрібні партії. І це при тому, що дуже часто вони простоюють, і люди там отримують зовсім маленьку зарплату. Наша технологія виробництва передбачає ручне відділення кісточки зі слив. А нам пропонували розбивати сливу цілком, разом з кісточкою. Звичайно, це можливо, і будь-який аналіз покаже, що це продукт натуральний, без домішок, що це 100%-ва слива, але нас ця крохмалиста каша не влаштовує. Нажаль, є мало заводів, які мають машини для промислового відділення кісточки зі слив. Тому нам доводиться робити це вручну. Зате ми впевнені у якості сливового соусу.

І скільки ж вас працює на виробництві?

Наша родина – ми з дружиною і батьки. Цього року вирішили, що вигідніше створити власне виробництво. Обладнали цех у колишньому гаражі наших батьків. Тепер ні від кого не залежимо. Самі переробляємо, самі готуємо сливовий соус, самі його стерилізуємо.  Я фотограф, дружина – філософ. Приходимо увечері додому після роботи – і до праці.   Для нас дуже важливо контролювати всі етапи виробництва. Бо ми у свій соус із сливи не додаємо жодних консервантів, барвників, ніякої хімії.  Це абсолютно натуральний продукт. І всі норми ТУ, ДСТУ виконані.

Це прибутково?

Це вигідно. Про прибутки говорити рано.  Фактично, ми тільки почали продавати свій соус із сливи. За умовами договору, через 90 днів тільки починаємо отримувати перші гроші. Ми у минулому році вклали гроші, а отримувати почали лише цього року влітку. Поки що переважно вкладаємо.  Але у нас із дружиною є мрія - покинути все , покинути свою основну роботу і займатися тільки сливами. Це просто дуже цікаво – розвивати цей бізнес. Це наша мрія. Так цікаво – придумувати щось нове, розробляти нові рецепти, працювати на себе, а не на когось.

Віталій Павленко: "Треба обов'язково давати пробувати соус"

Найближчим часом плануємо покращити гострий соус із сливи і зробити ще якийсь цікавий. Взагалі гратися з палітрою смаків, збільшувати її важко. Спершу треба розібратися, як це працює. Треба, щоб до нас звикли люди.  Треба давати покупцям пробувати. Тільки так. Тому плануємо активно влаштовувати дегустації соусів із сливи. Крім того, розглядаємо питання  просування своєї продукції( соуси із сливи) через заклади харчування. Є думка зробити зовсім інший продукт, який буде дуже добре просуватися у ресторанах. Це у нас плани на майбутнє.

Можна продавати свою продукцію - соуси із сливи, на фестивалях ,у спеціалізованих магазинах. Ми ще це питання не вивчали із дружиною. Наші знайомі, які мають власний бізнес, розповідали, що більшість торгових марок просить гроші за вхід. Будемо дізнаватися. Все це у нас ще попереду. Той об’єм, який ми зробили, поки що просуваємо у "Сільпо", дивимось, як його приймають,  проводимо дегустації. Зараз  хочемо змінити рецептуру гострого соусу із сливи. Гострі сливові соуси йдуть краще, ніж нейтральні.

Ви плануєте брати додатково землю в оренду, насаджувати сливи?

Це моя мрія. Тато вже частину городу засадив.( вирощування сливи)  Я навіть не знаю, скільки там зараз землі – для мене як міського мешканця  це дуже великі площі. Було б добре зробити нормальний сад за європейською технологією, вести його за допомогою ІТ-технологій.(особливості вирощування сливи)  Це була б крута іграшка. Але ми поки що своїми силами працюємо.  На наші потреби наявної кількості саду вистачає.

Крім того, у нас в селі стоїть величезний сад сливовий закинутий від часів колгоспів. Ніхто ним не цікавиться. Люди  восени навіть лінуються збирати сливу і вивозити її на базар. Тому було б бажання збирати і переробляти – сировини вистачає.Соуси на полиці

З вашого річного досвіду, чи готовий споживач до зміни культури харчування? Наскільки такі соуси можуть бути масовим продуктом?

Щодо культури споживання, хотілося б, щоб було так, як в Італії. Там люди розуміють, що якщо є молоко, то є сир ,а до нього соуси – і так далі. Там така палітра смаків – збожеволіти можна!  І це правильно. Скільки людей, стільки й смаків.

Ми були в робочій поїздці в Італії, бачили, скільки там виробників представлено. І це не великі заводи чи підприємства. Маленькі фермери ,сімейні виробництва, національний виробник – так живе Європа. Дуже хотілося б, щоб і в Україні з’явилися можливості по-справжньому розвивати сімейний бізнес. Це ж і робочі місця, і якісна продукція .

Звичайно,  наш сливовий соус - це не масовий продукт. Ми не дивимось на тих, хто веде різні кулінарні шоу і просуває якогось великого виробника.  Ті, хто хоче харчуватися нормальною їжею, купують  наші соуси.

Чесно кажучи, коли починали цю справу, спершу теж думали, що вийдемо на ринок, закатаємо мільйон банок соусів із сливи. Але все не так.  Його не можна виробити і продати дуже багато. Покупці, які приходить у "Лавку традицій", знають, що це фермерський продукт. Це продукт перевірений, не масовий, його можна їсти.

А ми не можемо собі дозволити працювати неякісно. Це наша репутація, а репутацією не жартують. Для нас це не просто примха чи захоплення. Це справа життя.   Я б хотів, щоб і мій син сливами займався. Буде пан Сливенятко. 

 

Ольга Бабчук, o.babchuk@univest-media.com

Інтерв'ю
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0