Спецможливості
Технології

Технологія вирощування ярого ячменю: реалізація потенціалу продуктивності

27.02.2017
35743
Технологія вирощування ярого ячменю: реалізація потенціалу продуктивності фото, ілюстрація

Ячмінь — важлива зернова культура. Проте, на жаль, доводиться констатувати варіювання валового виробництва зерна ячменю за роками. Зрозуміло, що це може бути наслідком двох причин: нестабільності врожайності та посівних площ. 

 

 

 

Ос­танніми ро­ка­ми посіви яч­ме­ню яро­го змен­ши­лись від 4,0–4,5 до 1,7–2,0 млн га і, ви­хо­дя­чи з об’єктив­них об­ста­вин, на збільшен­ня площ під ним очіку­ва­ти не вар­то. До то­го ж роз­ши­рен­ня площ посіву не мо­же бу­ти стра­тегічним шля­хом збільшен­ня ви­роб­ництва яч­ме­ню, оскільки рівень нинішньої вро­жай­ності куль­ту­ри да­ле­кий від ре­аль­но мож­ли­во­го (табл. 1). 
По­ка­зо­вим є порівнян­ня посівних площ, уро­жай­ності та ва­ло­во­го збо­ру зер­на в 2010 і 2014 рр. Так, 2014-го, за мен­шої на 1,1 млн га площі посіву, але ви­щої на 1,14 т/га вро­жай­ності бу­ло зібра­но зер­на на 435 тис. т більше. Тож за нинішніх площ посіву яч­ме­ню в Ук­раїні підви­щен­ня рівня вро­жай­ності до 5,0–6,0 т/га дасть змо­гу от­ри­му­ва­ти до 9,0–12,0 млн т зер­на. То­му са­ме на за­без­пе­чен­ня за­ходів підви­щен­ня вро­жай­ності має бу­ти зо­се­ре­д­же­на ува­га сільсько­го­с­по­дарсь­кої на­уки та ви­роб­ництва.
Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ко­рот­ко роз­г­ля­не­мо ба­зові еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го. Більшість із них є «про­пи­сни­ми істи­на­ми», про­те не­хту­ван­ня­ми ни­ми сьо­годні не дає змо­ги от­ри­му­ва­ти по­тенційну вро­жайність яч­ме­ню у ви­роб­ни­чих умо­вах.

По­пе­ред­ни­ки

За уза­галь­не­ни­ми да­ни­ми, оп­ти­маль­ний рівень на­си­чен­ня сівозміни яри­ми зер­но­ви­ми в Лісо­сте­пу Ук­раїни ста­но­вить до 30%, із яких яч­ме­ню — 10%. Пра­виль­не роз­міщен­ня яч­ме­ню яро­го в сівозміні після кра­щих по­пе­ред­ників змен­шує за­бур’я­неність посівів, по­шко­д­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми й шкідни­ка­ми, поліпшує умо­ви ґрун­то­во­го жив­лен­ня, рос­ту та роз­вит­ку рос­лин. По­пе­ред­ни­ка­ми для яч­ме­ню мо­жуть бу­ти цу­к­рові бу­ря­ки, ку­ку­руд­за на зер­но і си­лос, соя, ріпак та інші технічні й зер­но­бо­бові куль­ту­ри, під які вно­си­ли до­б­ри­ва. 

Об­робіток ґрун­ту

Ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту під ячмінь після та­ких по­пе­ред­ників, як соя, ріпак, ку­ку­руд­за на зер­но й си­лос, со­няш­ник, роз­по­чи­на­ють із дис­ку­ван­ня (лу­щен­ня) стерні дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми з на­ступ­ною оран­кою на зяб (18–22 см). Го­ло­вне йо­го за­вдан­ня — яко­мо­га кра­ще за­гор­ну­ти по­жнивні решт­ки в ґрунт. Якіс­ний ос­нов­ний об­робіток — ва­го­ма скла­до­ва спри­ят­ли­вих пе­ре­ду­мов для от­ри­ман­ня ба­жа­но­го вро­жаю, оскільки він дає змо­гу на­весні до­ве­с­ти ґрунт до по­сів­­но­го ста­ну з мінімаль­ним йо­го ви­су­шу­ван­ням.

Ос­нов­ним кри­терієм об­робітку ґрун­ту на­весні є якісне ство­рен­ня по­сівно­го ло­жа та збе­ре­жен­ня мак­си­маль­ної кількості про­дук­тив­ної во­ло­ги (за по­тре­би про­во­дять ран­нь­о­вес­ня­не її за­крит­тя). Ду­же важ­ли­во не пе­ре­су­ши­ти верхній шар ґрун­ту до сівби. Для цьо­го кра­ще за­сто­со­ву­ва­ти комбіно­вані ґрун­то­об­робні аг­ре­га­ти або ж зчіпки послі­до­вно з’єдна­них борін. Доцільною є заміна куль­ти­вації на бо­ро­ну­ван­ня за якісно­го об­робітку ґрун­ту з осені, а та­кож на ґрун­тах лег­ко­го ме­ханічно­го скла­ду, на яких ду­же гли­бо­ке за­гор­тан­ня насіння бу­ває най­частішим тех­но­ло­гічним по­ру­шен­ням.

Підго­тов­ка насіння до сівби

Для сівби яч­ме­ню яро­го слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки кон­диційне насіння. Зва­жа­ю­чи на ве­ли­ку шко­до­чинність ле­тю­чої саж­ки, пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, ко­ре­не­вих гни­лей, що мо­жуть при­зво­ди­ти до втра­ти 20–40% і більше вро­жаю зер­на яч­ме­ню та погіршу­ва­ти йо­го якість, весь посівний ма­теріал вар­то про­тру­ю­ва­ти. В су­час­них умо­вах зем­ле­роб­ст­ва об­роб­ка насіння є од­ним з ос­нов­них ме­тодів за­сто­су­ван­ня пе­с­ти­цидів, здат­них за­хи­ща­ти рос­ли­ни в період про­ро­с­тан­ня й на по­чат­ко­вих ета­пах ве­ге­тації. Для про­труєння насіння яро­го яч­ме­ню доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти комбіно­вані про­труй­ни­ки, що скла­да­ють­ся з двох чи більше діючих ре­чо­вин і ма­ють ши­ро­кий спектр дії. Слід за­сто­со­ву­ва­ти ли­ше доз­во­лені оригінальні пре­па­ра­ти. Під час досліджен­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин ви­роб­ництва провідних ком­паній світу на низці сортів ми­ронівської се­лекції відзна­чи­ли при­бав­ку вро­жай­ності, порівня­но з кон­тро­лем, у се­ред­нь­о­му по п’яти пре­па­ра­тах на 0,48–0,80 т/га. За про­тру­ю­ван­ня посівно­го ма­теріалу до­цільне за­сто­су­ван­ня сумісних біоло­гічних пре­па­ратів та мікро­е­ле­ментів.

Стро­ки й спо­со­би сівби

Висіва­ти ячмінь ярий по­трібно в стислі терміни (за три-п’ять діб) за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості ґрун­ту. Та­ка сівба дає змо­гу ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти зи­мові за­па­си во­ло­ги, вне­сені до­б­ри­ва, по­зи­тив­но впли­ває на кущіння і в підсум­ку — на вро­жайність. За запізнен­ня із сівбою зни­жується по­льо­ва схожість, слаб­ше роз­ви­вається ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин, не за­без­пе­чується рівномірне кущіння, що зни­жує вро­жайність і погіршує якість зер­на та насіння. Уза­галь­нені втра­ти в разі запіз­нен­ня із висівом яч­ме­ню яро­го на один день ста­нов­лять 0,05–0,1 т/га, а за вес­ня­ної по­су­хи — 0,11–0,17 т/га.

Для фор­му­ван­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них посівів яч­ме­ню важ­ли­вим є рівно­мірне (як у вер­ти­каль­но­му, так і го­ри­зон­таль­но­му на­прямах) роз­поділен­ня насіння на оп­ти­мальній гли­бині, що за­ле­жить від ба­га­ть­ох чин­ників (по­год­них умов у період сівби, ста­ну ґрун­ту то­що). Кра­щим спо­со­бом висіван­ня яч­ме­ню є та­кий, що за­без­пе­чує рос­ли­нам оп­ти­маль­ну пло­щу жив­лен­ня, за якої во­ни най­е­фек­тивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­живні ре­чо­ви­ни, во­ло­гу, со­няч­не світ­ло й теп­ло. Тра­диційно най­по­ши­рені­шим спо­со­бом сівби яч­ме­ню був зви­чай­ний ряд­ко­вий із міжряд­дям 15 см, од­нак він виз­на­чав­ся не біо­ло­­гією рос­ли­ни, а на­яв­ни­ми сівал­ка­ми. Більшість спеціаль­них досліджень пе­ре­ко­ну­ють у пе­ре­вазі вузь­ко­ряд­но­го спо­со­бу висіву (з міжряд­дям 7,5 см), який дає змо­гу рівномірніше роз­поділи­ти насіння пло­щею і зни­зи­ти це­но­тич­ну щільність рос­лин у ряд­ку. Як відо­мо, кри­тич­ною від­стан­ню між рос­ли­на­ми яч­ме­ню в ряд­ку є 1,4 см. За мен­шої відстані не ре­алізує­ться по­тенціал як ок­ре­мої рос­ли­ни, так і посіву в ціло­му. Яс­на річ, що ви­ко­ри­с­тан­ня вузь­ко­ряд­но­го спо­со­бу висіву збі­льшує цю відстань удвічі. Кра­щи­ми, по­рівня­но з тра­дицій­ни­ми, є сівал­ки з від­стан­ню між сош­ни­ка­ми 12,0–12,5 см. Борошниста роса

Від оп­ти­маль­ної гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння за­ле­жить своєчас­на по­ява друж­них сходів, а та­кож на­ступ­ний ріст і роз­ви­ток рос­лин. Шля­хом досліджень, про­ве­де­них МІП, вста­но­ви­ли, що за ви­со­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва на чор­но­зе­мах ти­по­вих, в умо­вах до­стат­ньої во­ло­го­за­без­пе­че­ності верх­нь­о­го ша­ру ґрун­ту насіння яч­ме­ню тре­ба висіва­ти на гли­би­ну 3–4 см, а по­су­ш­ли­вої вес­ни (що особ­ли­во ха­рак­тер­но для ос­танніх років) — до 5 см. Під час виз­на­чен­ня гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння слід бра­ти до ува­ги здатність ок­ре­мих про­труй­ни­ків ско­ро­чу­ва­ти ко­ле­оп­ти­ле рос­лин. Вод­­­но­час із сівбою слід обов’яз­ко­во про­­во­ди­ти ущільнен­ня ґрун­ту важ­ки­ми кот­ка­ми.

Нор­ми висіву

Висівна нор­ма не мо­же бу­ти ста­лою й універ­саль­ною — в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку її слід виз­на­ча­ти за­леж­но від сор­ту, ти­пу ґрунтів, зво­ло­жен­ня, об­робітку, строків сівби то­що. Ячмінь має ге­не­тич­ну здатність до інтен­сив­но­го кущіння і за цим по­каз­ни­ком пе­ре­ва­жає інші ярі зер­нові. Досліджен­ня­ми, які про­ве­ли на­уковці МІП та інших на­уко­вих за­кладів, вста­нов­ле­но, що підви­щені нор­ми висіву (5 млн/га й ви­ще) ма­ють пе­ре­ва­гу над нор­ма­ми 3–4 млн/га ли­ше за низь­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва без за­сто­су­ван­ня удо­б­рен­ня й за­собів за­хи­с­ту рос­лин. І на­впа­ки, за­гу­щен­ня посівів, особ­ли­во за до­стат­ньої кількості во­ло­ги, мо­же при­зво­ди­ти до ви­ля­ган­ня рос­лин і по­си­ле­но­го роз­вит­ку хво­роб. За цих умов бічні стеб­ла яч­ме­ню, як пра­ви­ло, не фор­му­ють по­вноцінне зер­но. То­му збільшен­ня нор­ми висіву ви­прав­да­не ли­ше в разі запізнен­ня з висівом, не­якісно­го об­ро­бітку ґрун­ту та інших тех­но­логічних по­ру­шень. За умо­ви ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну, за­без­пе­чен­ня ви­со­кої по­льо­вої схо­жості куль­ту­ри й збе­ре­жен­ня до зби­ран­ня 70–75% рос­лин ячмінь доцільно висіва­ти з нор­мою 3–4 млн насінин/га.

Удо­б­рен­ня

Ячмінь ярий до­б­ре ре­а­гує на удо­б­рен­ня. На ство­рен­ня 1 т зер­на ячмінь ви­но­сить із ґрун­ту 26 кг азо­ту, 11 — фо­с­фо­ру, 24 кг калію. За ко­рот­ко­го періоду ве­ге­тації (80–90 діб) йо­го міне­раль­не жив­лен­ня три­ває близь­ко 40 днів. То­му для до­сяг­нен­ня ви­со­кої про­дук­тив­ності ду­же важ­ли­во за­без­пе­чи­ти ячмінь усіма важ­ли­ви­ми для ньо­го по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми в перші фа­зи он­то­ге­не­зу. 

За уза­галь­не­ни­ми да­ни­ми, на ро­дю­чих ґрун­тах ефек­тив­не вне­сен­ня N30–60P30–30K30–60, а на бідніших — слід збільшу­ва­ти нор­му до N60–90P60–90K60–90. Під час ви­ро­щу­ван­ня пи­во­вар­но­го яч­ме­ню нор­ма вне­сен­ня азот­них до­б­рив після удо­б­ре­них по­пе­ред­ників не має пе­ре­ви­щу­ва­ти N30, після не­удо­б­ре­них — N60. Уро­жайність за­леж­но від нор­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив та окуп­ність ос­танніх при­ро­с­том уро­жаю у до­слідних умо­вах МІП у 2013–2015 рр. пред­став­лені в таб­лиці 3.
Од­нак для ефек­тив­но­го в біоло­гічно­му й еко­номічно­му ас­пек­тах ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив ре­ко­мен­дуємо до­три­му­ва­тись роз­ра­хун­ко­во­го ба­лан­со­во­го ме­то­ду вне­сен­ня міндо­б­рив на за­пла­но­ва­ну вро­жайність за­леж­но від аг­рохі­міч­но­го аналізу ґрун­ту кон­крет­но­го по­ля.

За­хист посівів

Інте­г­ро­ва­на си­с­те­ма за­хи­с­ту посівів яро­го яч­ме­ню пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня для сівби сортів із ге­не­тич­но зу­мов­ле­ною стійкістю, які по­тре­бу­ють мен­шої крат­ності хімічних об­ро­бок, а та­кож розміщен­ня посівів після кра­щих по­пе­ред­ників. Та­кож слід до­три­му­ва­ти­ся ви­мог що­до своєчас­но­го і якісно­го об­робітку ґрун­ту, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для сівби насіннєвий ма­теріал ви­со­ких посівних кон­дицій, висіва­ти ячмінь у стислі стро­ки та з до­три­ман­ням висівних норм, своєчас­но зби­ра­ти вро­жай.

 Ячмінь — ду­же чут­ли­ва до гербі­цидів куль­ту­ра, особ­ли­во в ранній пе­ріод ве­ге­тації. То­му в посівах яч­ме­ню слід за­сто­со­ву­ва­ти ли­ше про­дук­ти з «Пе­реліку пре­па­ратів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» на 2017 р. та до­три­му­ва­тись норм вне­сен­ня, су­міс­ності пре­па­ратів і строків їхньо­го за­сто­су­ван­ня. 

Для за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від хво­роб, зо­к­ре­ма бо­рош­ни­с­тої ро­си (ура­жен­ня по­над 1% за во­ло­гості повітря ви­ще як 95% і тем­пе­ра­ту­ри повітря 14…17°С), кар­ли­ко­вої іржі (ура­жен­ня по­над 1% за во­ло­гості по­над 95% і тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще як 20°С), пля­ми­с­то­с­тей (ура­жен­ня по­над 1% за во­ло­гості по­над 95% і тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще як 15°С) слід за­сто­со­ву­ва­ти для об­при­с­ку­ван­ня фунгіци­ди. На­уковці МІП під час досліджень 2013–2015 рр. вста­но­ви­ли доцільність од­но­час­но­го за­сто­су­ван­ня сумісних гербіцидів та фун­гіцидів на IV е. о., а в епіфітотійні ро­ки — дру­го­го вне­сен­ня фунгіци­ду на VIII е. о. Доцільним є та­кож чер­гу­ван­ня пре­па­ратів із різни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми як за ро­ка­ми ви­ко­ри­с­тан­ня, так і на різних ета­пах роз­вит­ку рос­лин яч­ме­ню.

Під час за­сто­су­ван­ня на посівах яч­ме­ню яро­го низ­ки фунгіцидів на IV та VIII е. о. бу­ло вста­нов­ле­но їхню ви­со­ку тех­но­логічну ефек­тивність про­ти ос­нов­них гриб­них хво­роб. Пе­ре­кон­ли­вим свідчен­ням цьо­го є збільшен­ня вро­жай­ності в усіх дослідних варіан­тах порівня­но з кон­тро­лем: зо­к­ре­ма, сор­ту Ха­дар — на 0,57–0,98, сор­ту Три­поль — на 0,46–0,93 т/га. Відчут­ний по­зи­тив­ний вплив пре­па­ратів фунгіцид­ної дії на вро­жайність куль­ту­ри спо­с­теріга­ли на фоні знач­но­го роз­вит­ку хво­роб на посівах яч­ме­ню в 2013–2015 рр., особ­ли­во пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя. Ця гру­па хво­роб мо­же при­зво­ди­ти до сут­тєво­го змен­шен­ня асиміляційної по­верхні в рос­лин яч­ме­ню, а за знач­но­го роз­вит­ку пля­ми­с­то­с­тей — навіть спри­чи­ню­ва­ти по­вне за­си­хан­ня ли­с­тя. Це відчут­но впли­ває на вро­жайність і про­хо­д­жен­ня фа­зи на­ли­ван­ня зер­на. До то­го ж низ­ка су­час­них фунгіцидів сприяє по­до­вжен­ню функціону­ван­ня зе­ле­ної ли­ст­ко­вої по­верхні верх­нь­о­го яру­су рос­лин. То­му навіть у сортів із віднос­но до­стат­нь­ою ге­не­тич­ною стійкістю до хво­роб вчас­не за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів сприяє підви­щен­ню вро­жай­ності та поліпшен­ню якості зер­на й насіння. 

Для за­хи­с­ту від шкідників у фазі куль­ту­ри схо­ди — третій ли­с­ток за на­яв­ності на рос­ли­нах яч­ме­ню сму­га­с­тої хлібної блішки (60–100 екз./м2), швед­сь­кої му­хи (30–50 екз./100 по­махів сач­ком) доцільно про­ве­с­ти край­о­ве об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них інсек­ти­цидів. 

У фазі ви­хо­ду в труб­ку — по­чат­ку ко­лосіння для за­хи­с­ту від по­шко­д­жен­ня рос­лин ли­чин­ка­ми п’явиць (0,5–1,0 екз./стеб­ло), а під час фор­му­ван­ня зер­на — для за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від зла­ко­вих по­пе­лиць (15–25 екз./стеб­ло), кло­па-че­ре­паш­ки (9–10 екз./м2) слід за­сто­со­ву­ва­ти доз­во­лені до ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­ци­ди за умо­ви чер­гу­ван­ня пре­па­ратів.

Для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню посівів, що мо­же при­зво­ди­ти до суттєво­го не­до­бо­ру вро­жаю та зни­жен­ня якості зер­на, особ­ли­во за ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну та до­стат­нь­о­го й надмірно­го зво­ло­жен­ня, за­сто­со­ву­ють ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин на ос­нові мепікват-хло­ри­ду, ете­фо­ну. Для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню ефек­тив­ним є їхнє вне­сен­ня у фазі ут­во­рен­ня двох вузлів-роз­крит­тя ос­тан­ньої ли­ст­ко­вої па­зу­хи. 

Зби­ран­ня

Ячмінь кра­ще зби­ра­ти пря­мим ком­бай­ну­ван­ням. Од­на з ос­нов­них при­чин втра­ти насінням яч­ме­ню здат­ності до про­ро­с­тан­ня — трав­му­ван­ня зер­на під час об­мо­ло­чу­ван­ня. То­му зби­ра­ти вро­жай пря­мим ком­бай­ну­ван­ням роз­по­чи­на­ють за во­ло­гості зер­на 14–16%. Після до­сяг­нен­ня по­вної стиг­лості біологічний уро­жай і якість зер­на за­ли­ша­ють­ся без істот­них змін уп­ро­довж п’яти-ше­с­ти діб. Після цьо­го терміну на­стає пе­ре­зрілість посіву (пе­рестій). Із кож­ним днем пе­ре­стою, за­леж­но від по­год­них умов, втра­чається близь­ко 1% і більше вро­жаю зер­на, зни­жу­ють­ся посівні якості насіння. 

Висновки

По­при суттєві ко­ли­ван­ня по­год­них умов, які пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но (епіфітотії, епізо­отії, ви­ля­ган­ня посіву і т. ін.) спри­чи­ню­ють варіюван­ня рівня вро­жай­ності, на жнивні по­каз­ни­ки яч­ме­ню яро­го все ж та­ки мож­на впли­ва­ти. Цьо­го до­ся­га­ють шля­хом підбо­ру еко­логічно при­сто­со­ва­них сортів і до­три­ман­ня ба­зо­вих еле­ментів тех­но­логії, та­ких як: висіван­ня кон­диційним на­­сінням; своєчас­ний і якісний ос­нов­ний і пе­ред­посівний об­робітки ґрун­ту; якісна сівба оп­ти­маль­ни­ми нор­ма­ми висіву за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості ґрун­ту; зба­лан­со­ва­ний рівень міне­раль­­­но­го жив­лен­ня; якісне про­труєння насіння; за­сто­су­ван­ня інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми до­гля­ду за посіва­ми; своєчас­не та якісне зби­ран­ня вро­жаю. За оп­ти­маль­но­го поєднан­ня усіх цих скла­до­вих тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го мож­­­на стабільно от­ри­му­ва­ти вро­жай­ність цієї куль­ту­ри на рівні 5,0–6,0 т/га, а в спри­ят­ливі ро­ки — 8,0 т/га і більше. 

 

О. Де­ми­дов, ди­рек­тор, д-р с.-г. на­ук, член­кор НА­АН,

В. Гуд­зен­ко, заст. ди­рек­то­ра з на­ук. ро­бо­ти, завіду­вач ла­бо­ра­торії се­лекції яч­ме­ню, канд. с.-г. на­ук,

Ми­ронівський інсти­тут пше­ниці (МІП) імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН

 

Інформація для цитування

Ячмінь ярий: ре­алізація по­тен­ціалу про­дук­тив­ності / О. Де­ми­дов, В. Гуд­зен­ко, // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 66-69

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее

1
0