Спецможливості
Статті

Чому українську продукцію в ЄС не вважають безпечною

13.07.2011
514
Чому українську продукцію в      ЄС не вважають безпечною фото, ілюстрація

Стандарти ЄС вимагають чіткого дотримання вимог безпеки та якості харчової продукції. Країні, яка не може забезпечити відстеження всіх етапів виробництва продукції, на європейський ринок дорогу закрито. Отже, питання безпеки сировини - це і гарантування безпеки готової продукції на внутрішньому ринку, і її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Стандарти ЄС вимагають чіткого дотримання вимог безпеки
та якості харчової продукції. Країні, яка не може забезпечити відстеження всіх етапів виробництва продукції, на європейський ринок дорогу закрито. Отже, питання безпеки сировини - це і гарантування безпеки готової продукції на внутрішньому ринку, і її конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Складовою системи відстеження походження тварин із урахуванням вимог ЄС є використання системи ідентифікації і реєстрації сільськогосподарських тварин.

"Операція" ідентифікація
Одним із основних нормативних документів у цій галузі, вимоги якого мають діяти й на території України, є Директива (ЄС) 178/2002 Європейського парламенту і Ради від 28 січня 2002 року. Вона встановлює загальні принципи та накази продовольчого законодавства, впроваджує Європейський орган із безпечності продуктів харчування, процедури щодо гарантування безпечності продовольчих товарів, а також окреслює вимоги до системи ризиків.
В Україні ідентифікацією та реєстрацією великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і коней опікується державне підприємство "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин" (ДП "АІРТ"). Діюча законодавча база враховує певні аспекти законодавства ЄС. Однак основними вимогами системи ідентифікації тварин в ЄС щодо відстеження походження сільськогосподарської сировини та продукції є наявність функціонуючої системи контролю ризиків, тобто можливість здійснити зворотне відстеження, або зробити "1 крок назад і 1 крок уперед": визначити місце походження та місце призначення будь-якої складової процесу виробництва продуктів харчування.
 
Слабка ланка
На даний час система ідентифікації та реєстрації тварин базується на заповненні паперових форм для збору даних на рівні ферм. У ці форми вносять дані про проведені ветеринарні обстеження та ветеринарні обробки тварин. Діє також інтегрована електронна система для збирання, передачі, аналізу та зворотної відповіді на рівні господарств та агентів з ідентифікації.
Водночас дія закону про ідентифікацію та реєстрацію тварин не поширюється на фізичних осіб, що займаються розведенням тварин та їхнім утриманням для власного споживання. Отже, постає питання про контроль епізоотичної ситуації саме в цьому секторі для запобігання відповідним проблемам у масштабі країни.
Поява епідеміологічних захворювань сільськогосподарських тварин, безконтрольне переміщення тварин та сировини можуть викликати поширення епідемій на інші території і таким чином становити загрозу не тільки для біологічної, а й для продовольчої безпеки країни.
Наведемо приклад. Протягом 2010 року у Російській Федерації було зареєстровано 79 неблагополучних пунктів щодо африканської чуми свиней. За оцінками російських фахівців, шляхами поширення цієї хвороби були не тільки контакти домашніх свиней із дикими, а й безконтрольність переміщення живих тварин та продукції тваринницького походження. За досвідом фахівців ветеринарної медицини, ланцюг поширення інфекційних хвороб, першою чергою, розпочинається з невеликих господарств з неконтрольованими санітарними умовами.
З аналізу динаміки чисельності поголів'я, насамперед великої рогатої худоби, випливає, що понад 50% поголів'я утримується в приватному секторі. Тож доходимо висновку про нагальну потребу запровадження обов'язкової ідентифікації тварин дрібних власників, а також поступового впровадження електронного документообігу під час ідентифікації тварин, їхнього переміщення тощо.

Пілотний проект на Київщині
Із вересня 2009 року на території Київської області впроваджується пілотний проект за участі ДП "АІРТ", Державного комітету ветеринарної медицини, агентів з ідентифікації, фахівців ветеринарної медицини та працівників забійних підприємств. Тривалість проекту - 24 місяці, тож він добігає кінця у серпні цього року.
Проект передбачає створення інформаційних потоків для операційної системи на основі національних та міжнародних вимог за активної участі забійних та м'ясопереробних підприємств у веденні обліку забитих сільськогосподарських тварин усіх видів. Крім того, стратегічними точками відстеження безпечності сировини та продукції є місця торгівлі, дорожний транспорт й усі інші оператори ринку тваринницької продукції. Регламент проекту відповідає вимогам згаданої Директиви ЄС №178/2002.
На перспективу передбачено, що за отримання позитивних результатів тестування роботи електронної системи ідентифікації, реєстрації та контролю переміщення тварин її буде винесено для затвердження та впровадження на національному рівні.

Л.Бредіхін,
М.Самаріна,
ДП "АІРТ" Мінагропроду

Інтерв'ю
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее
Corteva Agriscience — міжнародна сільськогосподарська компанія, яка чи не першою з найпотужніших аграрних компаній світу повністю припинила свою діяльність у рф через її воєнну агресію в Україні. Ситуація в країні, звісно, вплинула на... Подробнее

1
0