Спецможливості
Агрохімія

Ос­но­ви удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур

14.12.2016
6717
Ос­но­ви удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур фото, ілюстрація
За­вдан­ням аг­рохімії є вив­чен­ня кру­го­обігу ре­чо­вин у зем­ле­робстві та виз­на­чен­ня спо­собів впли­ву на про­це­си, що підви­щу­ють уро­жайність

Зна­чен­ня ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів жив­лен­ня для пло­до­вих і ягідних куль­тур

Вирізня­ють 12 еле­ментів жив­лен­ня, ук­рай потрібних для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, вплив яких обу­мов­люється фізіологічною рол­лю в жи­вих ор­ганізмах. У разі не­стачі чи над­лиш­ку будь-яко­го еле­мен­та в си­с­темі жив­лен­ня рос­лин по­ру­шується обмін ре­чо­вин і на­стає збій їхньо­го роз­вит­ку, що спри­чи­нює зни­жен­ня про­дук­тив­ності або навіть їхню за­ги­бель. 

Для жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин азот потрібен у знач­но більшій кількості, ніж інші еле­мен­ти. За йо­го не­стачі на­сам­пе­ред по­слаб­лю­ють­ся рос­тові про­це­си, а відтак змен­шується на­гро­ма­д­жен­ня біома­си та співвідно­шен­ня між над­зем­ною ча­с­ти­ною та ко­ре­не­вою си­с­те­мою. 

Фо­с­фор — це енер­ге­тич­не за­без­пе­чен­ня про­цесів ме­та­болізму ре­чо­ви­ни. На відміну від азо­ту, оп­ти­маль­не жив­лен­ня рос­лин фо­с­фо­ром сприяє швид­шо­му всту­пу їх у пло­до­но­шен­ня, сти­му­лює про­це­си запліднен­ня, фор­му­ван­ня та дозріван­ня не ли­ше плодів, а й усіх тка­нин. 

Зна­чен­ня калію вар­то роз­г­ля­ну­ти де­тальніше, ад­же цей еле­мент хімічно не зв’яза­ний в ор­ганічних спо­лу­ках, але є од­ним із най­не­обхідніших для роз­вит­ку пло­до­вих куль­тур. Він відіграє важ­ли­ву роль у вуг­ле­вод­но­му й білко­во­му обмінах, ак­ти­вує фер­мен­ти, сприяє ви­ко­ри­с­тан­ню азо­ту в амонійній та нітратній фор­мах, підви­щує стійкість рос­лин до зне­вод­нен­ня тка­нин та не­спри­ят­ли­вих фак­торів се­ре­до­ви­ща: по­су­хи, низь­ких тем­пе­ра­тур, гриб­них за­хво­рю­вань то­що. Калій впли­ває на якість плодів, їхній аро­мат, за­барв­лен­ня і хімічний склад. Та­кож за нор­маль­но­го за­без­пе­чен­ня цим еле­мен­том підви­щується мо­ро­зостійкість рос­лин і ре­ге­не­ра­тив­на їхня здатність до віднов­лен­ня тка­нин після підмер­зан­ня. Ба­га­то досліджень про виз­на­чен­ня впли­ву калію в си­с­темі жив­лен­ня рос­ли­ни, які про­во­ди­ли на­уковці, по­ка­за­ли, що цей еле­мент є ду­же важ­ли­вим — він не­за­­мінний, по­за­як без ньо­го не­мож­ли­ве нор­маль­не жив­лен­ня рос­лин.

За хімічним скла­дом калійні до­б­ри­ва поділя­ють на дві ос­новні гру­пи — хло­ридні і без­хло­ридні. На на­шо­му рин­ку ЗЗР во­ни пред­став­лені пе­ре­важ­но у фор­мах хло­ри­ду калію (КСl) та суль­фа­ту калію (К2SO4). Хло­ровмісні до­б­ри­ва потрібно вно­си­ти во­се­ни, щоб змен­ши­ти вплив ток­сич­но­го хло­ру на рос­ли­ну, а суль­фа­ти ефек­тивні на луж­них ґрун­тах із кар­бо­нат­ним за­со­лен­ням. Крім вне­сен­ня у ґрунт калію, цей вид до­б­рив підкис­лює йо­го і тим са­мим підви­щує ру­хомість еле­ментів жив­лен­ня і їхню до­ступність рос­ли­нам.

До­статнє жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин кальцієм за­без­пе­чує до­б­рий ріст ко­ренів та на­ро­с­тан­ня ко­ре­не­вих во­лосків. На­томість йо­го не­ста­ча зу­мов­лює за­хво­рю­ван­ня кісточ­ко­вих порід на ка­ме­де­те­чу — го­моз. Вва­жа­ють, що кальцій за­без­пе­чує три­ва­лу лежкість плодів та змен­шує їхню за­хво­рю­ваність під час зберіган­ня.

Магній впли­ває на пло­до­у­тво­рен­ня, дозріван­ня та якість плодів, сприяє на­ко­пи­чен­ню в рос­ли­нах жирів і вуг­ле­водів, підви­щує мо­ро­зостійкість рос­лин.

Не­ста­ча заліза у жив­ленні рос­ли­ни галь­мує або навіть при­пи­няє син­тез хло­рофілу, внаслідок чо­го по­слаб­люється ріст та роз­ви­вається хло­роз ли­с­тя. 

Сірка бе­ре участь в ут­во­ренні хло­рофілу, сприяє рос­ту коріння, за­вдя­ки чо­му підви­щується про­дук­тивність пло­до­вих і ягідних рос­лин.

Бор істот­но впли­ває на фор­му­ван­ня квітко­вих бру­нь­ок, запліднен­ня (сприяє про­ро­с­тан­ню пил­ку), дозріван­ня плодів, ріст коріння та на підви­щен­ня по­су­хо- й со­лестійкості рос­лин.

Мар­га­нець. Як і бор, цей еле­мент по­зи­тив­но впли­ває на запліднен­ня (зав’язу­ван­ня плодів), по­даль­ший їхній роз­ви­ток та вміст у них вітамінів і цукрів. 

За не­стачі міді в жив­ленні рос­лин погіршується їхня во­дов­бир­на і во­ло­го­ут­ри­му­валь­на здатність, зни­жується стійкість про­ти гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб.

Не­ста­ча цин­ку не­га­тив­но по­зна­чається на роз­вит­ку рос­ли­ни: у неї роз­ви­вається фізіологічне за­хво­рю­ван­ня — дрібно­листість (а в яб­луні — ще й ро­зет­ковість). Па­го­ни слабкі, ду­же чут­ливі до мо­розів і ча­с­то відми­ра­ють. 

Молібден поліпшує жив­лен­ня рос­лин кальцієм, бе­ре участь в окис­но-віднов­них про­це­сах, ут­во­ренні хло­рофілу і вітамінів, про­цесі обміну фо­с­фо­ру і вуг­ле­водів.

Жив­лен­ня рос­лин — склад­ний фізіологічний про­цес, але ос­но­вою йо­го є зба­лан­су­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня, ад­же не­ста­чу од­но­го еле­мен­та не мож­на заміни­ти над­лиш­ком іншо­го.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур

Ди­фе­ренційо­вані си­с­те­ми удо­б­рен­ня пло­до­во-ягідних на­са­д­жень до­по­ма­га­ють вирішу­ва­ти за­вдан­ня:
— ре­алізації по­тенційної про­дук­тив­ності шля­хом оп­тимізації міне­раль­но­го жив­лен­ня;
— підви­щен­ня ро­дю­чості ґрун­ту в са­до­вих це­но­зах зон плодівництва;
— ви­роб­ництва ви­со­ко­якісних плодів і ягід із гра­нич­но об­ме­же­ною на­явністю в них ксе­нобіотиків.

Го­ло­вним фак­то­ром відтво­рен­ня ро­дю­чості ґрун­ту в пло­до­вих на­са­д­жен­нях є за­без­пе­чен­ня йо­го свіжою ор­ганічною ре­чо­ви­ною, оскільки її роз­клад і син­тез ста­нов­лять ос­но­ву про­це­су ґрун­то­у­тво­рен­ня.

У зв’яз­ку з пе­ре­хо­дом до тех­но­логій із ви­ко­ри­с­тан­ням ско­роплідних сортів яб­луні та груші на сла­бо­рос­лих і напівкар­ли­ко­вих підще­пах зі щільним ви­са­д­жу­ван­ням де­рев, ско­ро­чен­ням періоду їхньої ек­сплу­а­тації (до 15–18 років) та ут­ри­ман­ням ґрун­ту в міжрядді за дер­но­во-пе­регнійною си­с­те­мою вне­сен­ня ор­ганічних до­б­рив у період ек­сплу­а­тації са­ду стає ма­ло­ефек­тив­ним. То­му їх вно­сять у вка­за­них раніше до­зах ра­зом із сла­бо­роз­чин­ни­ми міне­раль­ни­ми (фо­с­фор­ни­ми) до­б­ри­ва­ми під час пе­ред­са­див­ної підго­тов­ки ґрун­ту, а азотні та калійні — в період рос­ту й пло­до­но­шен­ня — по­верх­не­во, а за на­яв­ності зро­шу­ван­ня — із по­лив­ною во­дою. За не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня та об­ме­же­но­го над­хо­д­жен­ня ор­ганічних до­б­рив най­раціональнішою є си­де­раль­но-міне­раль­на си­с­те­ма удо­б­рен­ня. Ви­ро­щу­ван­ня в міжряд­дях на­са­д­жень си­де­раль­них (бо­бо­вих, олійних і зла­ко­вих) куль­тур чер­гується в часі та поєднується із ви­ко­ри­с­тан­ням міне­раль­них до­б­рив у відповідних до­зах.

Най­пра­вильнішим і найбільш раціо­наль­ним є комбіно­ва­ний спосіб вне­сен­ня до­б­рив: ос­нов­не піджив­лен­ня (в то­му числі з по­лив­ною во­дою — фер­ти­гація) та по­за­ко­ре­не­ве — шля­хом об­при­с­ку­ван­ня. По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня в пев­них умо­вах і в кон­кретні фа­зи роз­вит­ку рос­лин є єди­ним спо­со­бом усу­нен­ня дефіци­ту то­го чи іншо­го еле­мен­та жив­лен­ня, що підви­щує ак­тивність по­втор­но­го йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня ор­га­на­ми рос­лин. По­зи­тив­но­го впли­ву на фізіологічний стан рос­лин та істот­ної при­бав­ки вро­жаю мож­на до­сяг­ти за­вдя­ки об­при­с­ку­ван­ню на­са­д­жень спо­лу­ка­ми бо­ру, мар­ган­цю та сумішшю їхніх со­лей у пев­них кон­цен­т­раціях у відповідні фа­зи роз­вит­ку.

Удо­б­рен­ня ґрун­ту пе­ред за­кла­дан­ням са­ду 

Спо­со­би виз­на­чен­ня оп­ти­маль­ної кількості до­б­рив для вне­сен­ня в ґрунт спи­ра­ють­ся на­сам­пе­ред  на дані аг­рохімічно­го аналізу ґрун­ту. Це ос­нов­ний і най­точніший спосіб, про­те й він по­тре­бує про­ве­ден­ня аналізу ґрун­ту в аг­рохімічній ла­бо­ра­торії. Нор­ми фо­с­фор­них і калійних міне­раль­них до­б­рив слід вста­нов­лю­ва­ти ди­фе­ренційо­ва­но, в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку ви­хо­дя­чи з рівня за­без­пе­че­ності ґрун­ту ру­хо­ми­ми спо­лу­ка­ми фо­с­фо­ру й калію. 

Під час роз­ра­хунків оп­ти­маль­ної нор­ми до­б­рив для за­без­пе­чен­ня ґрун­ту ру­хо­ми­ми фор­ма­ми фо­с­фо­ру й калію слід вра­хо­ву­ва­ти, що во­ни не ма­ють бу­ти надмірно ви­со­ки­ми. Мак­си­маль­на кількість фо­с­фор­них до­б­рив, вне­се­них од­но­ра­зо­во пе­ред за­кла­дан­ням са­ду, не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 600 кг/га по­жив­но­го еле­мен­та; калійних: у рай­о­нах Полісся, Лісо­сте­пу та в пе­редгір’ях Кар­пат во­на ста­но­вить 800, а в Сте­пу, на чор­но­зе­мах зви­чай­них, півден­них і тем­но-ка­ш­та­но­вих ґрун­тах — 600 кг/га. За ви­со­ко­го рівня за­без­пе­че­ності ґрун­ту фо­с­фо­ром і калієм ці до­б­ри­ва не вно­сять. Ор­ганічну по­жи­ву в пло­до­нос­них на­са­д­жен­нях за­сто­со­ву­ють раз на три-чо­ти­ри ро­ки, міне­ральні — що­ро­ку.

Нор­ми міне­раль­них до­б­рив не по­тре­бу­ють щорічно­го їхньо­го вста­нов­лен­ня за да­ни­ми хімічних аналізів ґрун­ту, до­сить це зро­би­ти раз на чо­ти­ри-п’ять років із відповідним ко­ре­гу­ван­ням доз. 

Виз­на­чен­ня норм вне­сен­ня до­б­рив на ос­нові ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки рос­лин — це до­поміжний спосіб, що до­по­ма­гає уточ­ню­ва­ти до­зи азот­них і калійних до­б­рив. У кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож дані вмісту азо­ту й калію в ли­ст­ках од­норічних па­гонів у фазі закінчен­ня їхньо­го рос­ту (тре­тя де­ка­да лип­ня — пер­ша серп­ня) (табл. 1).

Виз­на­чи­ти по­тре­бу в до­б­ри­вах на ос­нові ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки мож­на як у ла­бо­ра­тор­них, так і в по­льо­вих умо­вах за до­по­мо­гою пор­та­тив­но­го при­ла­ду «Фло­ра­тест», роз­роб­ле­но­го Інсти­ту­том кібер­не­ти­ки НАН та Інсти­ту­том садівництва НА­АН. Він дає змо­гу в по­льо­вих умо­вах ви­я­ви­ти дефіцит азо­ту і кар­бо­нат­ний хло­роз у рос­ли­ни.

Як­що в листі де­рев рівень вмісту азо­ту й калію ниж­чий від оп­ти­маль­но­го, то до­зу відповідних до­б­рив збільшу­ють на 20–30%. 

Та­кож виз­на­ча­ють по­тре­бу в піджив­ленні на ос­нові візу­аль­ної ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки (до­поміжний спосіб). Цей ме­тод, зро­зуміло, при­близ­ний, але за на­яв­ності в садівни­ка пев­них на­ви­чок до­по­ма­гає йо­му оціни­ти стан міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин і виз­на­чи­ти дефіцит ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів.

Як­що рос­ли­нам для нор­маль­ної життєдіяль­ності три­ва­лий період не ви­с­та­чає пев­но­го еле­мен­та міне­раль­но­го жив­лен­ня, біологічні про­це­си в їхніх тка­ни­нах по­ру­шу­ють­ся. Це су­про­во­д­жується змен­шен­ням про­дук­тив­ності, погіршен­ням рос­то­вих про­цесів, мор­фо­логічни­ми та ана­томічни­ми зміна­ми. На ли­ст­ках та інших ор­га­нах рос­лин з’яв­ля­ють­ся ти­пові симп­то­ми не­стачі відповідних еле­ментів, на ос­нові яких мож­на вста­но­ви­ти по­тре­бу рос­лин у до­б­ри­вах.

За­сто­со­ву­ю­чи ме­тод візу­аль­ної діаг­но­с­ти­ки, слід ма­ти на увазі, що фізіологічна роль ок­ре­мих еле­ментів, так са­мо як і здатність рос­лин ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти по­втор­но ті з них, що бу­ли за­своєні раніше (про­цес ре­у­тилізації), не­од­на­кові. Азот, фо­с­фор, калій та магній ре­у­тилізу­ють­ся до­б­ре, а кальцій, залізо, сірка та май­же всі мікро­е­ле­мен­ти — по­га­но. То­му не­ста­ча еле­ментів, які підда­ють­ся ре­у­тилізації, су­про­во­д­жується за­зви­чай по­явою симп­томів го­ло­ду­ван­ня на ниж­нь­о­му, старішо­му, листі па­гонів. А за не­стачі еле­ментів, які по­га­но або зовсім не ре­у­тилізу­ють­ся, ці оз­на­ки про­яв­ля­ють­ся на верхніх, мо­ло­дих, ли­ст­ках. 

Як пра­ви­ло, по­ява візу­аль­них оз­нак по­ру­шен­ня міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин пов’яза­на з тим, що тка­ни­ни вже не­зво­рот­но зміни­лись або навіть за­ги­ну­ли. То­му важ­ли­во яко­мо­га раніше ви­я­ви­ти ці по­ру­шен­ня, щоб яко­мо­га раніше вста­но­ви­ти при­чи­ни, що їх зу­мов­лю­ють (табл. 2).

Слід обов’яз­ко­во про­во­ди­ти візу­аль­ну діаг­но­с­ти­ку ко­ре­не­во­го жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин, ад­же во­на до­по­ма­гає вчас­но ви­я­ви­ти осе­ред­ки не­спри­ят­ли­во­го ста­ну ко­ре­невмісно­го ша­ру ґрун­ту. Вод­но­час слід ма­ти на увазі, що де­які по­шко­д­жен­ня зу­мов­лені не по­ру­шен­ням жив­лен­ня, а інши­ми при­чи­на­ми. Так, важ­ко розрізни­ти оз­на­ки го­ло­ду­ван­ня та надмірно­го жив­лен­ня, оскільки не­ста­ча од­но­го з еле­ментів су­про­во­д­жується надмірним над­хо­д­жен­ням інших. Подібність симп­томів, вик­ли­ка­них різни­ми при­чи­на­ми, на­при­клад, по­ява опіку на ли­ст­ках, мо­же бу­ти ре­зуль­та­том: не­до­стат­нь­о­го над­хо­д­жен­ня во­ди в рос­ли­ну, інтен­сив­ної транспірації за надмірної су­хості повітря, за­топ­лен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми, дефіци­ту калію, збільшен­ня співвідно­шен­ня N:К у ґрунті то­що. На жаль, оз­на­ки не­стачі пев­них еле­ментів жив­лен­ня з’яв­ля­ють­ся зде­більшо­го настільки пізно, що навіть терміно­вим вне­сен­ням відповідних до­б­рив до­сить важ­ко відно­ви­ти нор­маль­ний стан і про­дук­тивність рос­лин. 

Візу­аль­на діаг­но­с­ти­ка не по­тре­бує ла­бо­ра­тор­ної техніки і то­му здається простішою і до­ступнішою. Для ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го ме­то­ду на прак­тиці слід пе­ре­ко­на­ти­ся, що по­га­ний стан рос­лин пов’яза­ний са­ме з фізич­ни­ми функціями яко­го-не­будь еле­мен­та, а не з інши­ми, ча­с­то невідо­ми­ми, при­чи­на­ми. 

У зв’яз­ку з цим візу­аль­ну діаг­но­с­ти­ку мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки як до­дат­ко­вий та при­близ­ний ме­тод вод­но­час із обов’яз­ко­вим за­сто­су­ван­ням точ­ні­ших спо­собів — ґрун­то­вої та рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки.

Спо­со­би і терміни ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив у са­дах

Ор­ганічні, а та­кож фо­с­форні та калійні міне­ральні до­б­ри­ва слід вно­си­ти во­се­ни, під ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту. До то­го ж їх мож­на вно­си­ти що­ро­ку в оди­нарній нормі або раз на два-три ро­ки, відповідно збільшив­ши до­зи. На кис­лих ґрун­тах слід відда­ва­ти пе­ре­ва­гу фізіологічно луж­ним фор­мам до­б­рив, а на луж­них — фізіологічно кис­лим. 

Для поліпшен­ня умов жив­лен­ня рос­лин в ок­ремі фа­зи їхньо­го роз­вит­ку, особ­ли­во в ро­ки з ви­со­ким уро­жаєм, їх піджив­лю­ють три-чо­ти­ри ра­зи швид­кодіючи­ми ор­ганічни­ми до­б­ри­ва­ми (гноївка, пта­ши­ний послід то­що) або азот­ни­ми міне­раль­ни­ми. Пер­ше піджив­лен­ня про­во­дять відра­зу після цвітіння рос­лин (на­прикінці трав­ня), а дру­ге — після фізіологічно­го оси­пан­ня зав’язі (наприкінці черв­ня). 

До­б­ри­ва мож­на вно­си­ти як у ґрунт, так і по­за­ко­ре­не­во. Ос­танній спосіб за­сто­со­ву­ють переважно для вне­сен­ня мікро­е­ле­ментів і не­ве­ли­кої кількості азо­ту — це дає змо­гу опе­ра­тив­но «до­став­ля­ти» еле­мен­ти жив­лен­ня в рос­ли­ну. По­за­ко­ре­не­ве удо­б­рен­ня особ­ли­во ефек­тив­не за дефіци­ту во­ло­ги в ґрунті в са­дах і ягідни­ках на бо­гарі (без по­ли­ву).

На су­час­но­му етапі ве­ден­ня рос­лин­ництва в Ук­раїні аг­рохімія, яка є ос­но­вою су­час­ної «хімічної» си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва — по­за кон­ку­ренцією що­до біологічно­го рільництва. Уміле за­сто­су­ван­ня за­собів хімізації дає вдвічі ви­щу при­бав­ку вро­жаю, до то­го ж не ниж­чої якості, ніж за біологічно­го ве­ден­ня рос­лин­ництва.

Жив­лен­ня рос­лин — склад­ний про­цес, в ос­нові яко­го є зба­лан­су­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня, ад­же не­ста­чу од­но­го еле­мен­та не мож­на заміни­ти над­лиш­ком іншо­го.

 

Д. Гречковський, ст. наук. співробітник,
ІС НААН

Інформація для цитування

Основи удобрення плодових і ягідних культур/ Д. Гречковський // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 97-100

 

 

Нестача азоту на малині
Нестача азоту на малині
Нестача заліза на яблуні
Нестача заліза на яблуні
Нестача фосфору на яблуні
Нестача фосфору на яблуні
Нестача цинку на яблуні
Нестача цинку на яблуні
Нестача кальцію на суниці
Нестача кальцію на суниці
Лабораторно-польовий прилад «Флоратест» з оптичною кліпсою для вимірів фотоіндукції флуоресценції хлорофілу листя
Лабораторно-польовий прилад «Флоратест» з оптичною кліпсою для вимірів фотоіндукції флуоресценції хлорофілу листя
Прилад «Флоратест» у роботі (в саду)
Прилад «Флоратест» у роботі (в саду)

Advertisement

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее

1
0