Спецможливості
Агробізнес

Нут: «ніша» з перспективою

17.03.2020
1565
Нут: «ніша» з перспективою фото, ілюстрація
Торік урожайність нуту на цьому полі становила 2,6 т/га

Нут — це нова для України культура, але у світі її вирощують на площі близько 13 млн га. Світовий валовий збір не перевищує 10 млн т. Тобто середня врожайність становить близько 8 ц/га.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумки 15-річного досвіду

Першочергово висока зацікавленість вітчизняних аграріїв нутом спиралася на високу ціну його насіння (принаймні три роки тому його вартість становила до 30 тис. грн/т проти сьогоднішніх 9–10 тис. грн/т). Проте, на жаль, як швидко всі кинулися його вирощувати, так само швидко й відмовилися. І основна перепона, яка постала на шляху його поширення та культивації — це відсутність сертифікованих ЗЗР для контролю бур’янів у посівах нуту.

«Тісно з нутом працюю із 2004 року. Найменша його врожайність, яку мені довелося отримати, становила 18 ц/га, а найбільший показник був 41 ц/га, — розповідає Віктор Менченя, керівник Добровеличківського відділення компанії «Ерідон». — І що характерно, якщо прослідкувати динаміку зміни врожайності, то можна помітити, що з кожним роком урожайність збільшувалась. Це свідчить про правильний напрям нашого руху в технології виробництва цієї культури. Щодо вирощування, то сьогодні можна застосовувати різні схеми та рекомендації щодо цього. Проте коли починаєш аналізувати, стає зрозуміло, що наявні рекомендації та методики створені здебільшого продавцями, а не практиками вирощування нуту.

Наприклад, нут рекомендують висівати з нормою 500–600 тис. рослин на гектар. Проте я впевнено можу сказати, що це говорять люди, які навіть не знайомі з фізіологією рослин цієї культури. Адже однією з особливостей нуту є його дихотомічне галуження (гілкування). Тому для продавців насіння високі норми вигідні. Та втім, із власного досвіду можу сказати, що норми висівання нуту можна зменшувати мінімум удвічі. Головна вимога — на момент збирання на полі має бути не менше як 150 тис. рослин, враховуючи посівні кондиції», — пояснює Віктор Менченя.

У господарствах, які «веде» пан Віктор, нут висівають виключно широкорядним способом. Ширина міжряддя — 45 або 70 см — усе залежить від наявної у господарствах техніки для висівання та агрегатів, які дають змогу за потреби виконати міжрядний ґрунтообробіток.

«Широкорядна схема висіву дає нам низку додаткових переваг і можливостей порівняно із суцільним способом висівання. Насамперед — це можливість активного провітрювання рослини та, відповідно, зменшення ризиків розвитку хвороб у посівах. Звісно, є фунгіциди, проте широкорядний спосіб висівання дає змогу уникнути розвитку хвороб, що набагато краще та дешевше за “геройську” боротьбу з ними», — ділиться досвідом пан Віктор.

 

Комплексний підхід

У сільському господарстві всі питання слід вирішувати лише комплексно: сівозміна, обробіток ґрунту, ЗЗР, добрива тощо. Лише так отримуватимемо стабільні результати з року в рік, а якщо іти навпростець, то не матимемо нічого, а «винуватцем» буде… лише погода.

За два роки площа посівів нуту в Добровеличківському та Новоукраїнському районах (Кіровоградщина) зросла із 200 до 3 тис. га. Сьогодні через низьку закупівельну вартість фермери почали думати про зменшення посівів нуту. Проте, за словами пана Віктора, цього робити не слід — вирощування цієї культури потрібно розглядати в перспективі двох-трьох років.

«Зернобобові культури споживають вологу та поживу з глибини 40–60 см. Для порівняння: такі високомаржинальні культури, як соняшник та кукурудза, — з 2,5 та 2,2 м відповідно. Сьогодні саме ці дві культури, які часто чергують із року в рік, займають 65% наявних площ на Кіровоградщині. Цього року в період наливу зерна кукурудзи була посуха, й рослинам, що зростали на полі після соняшнику, для формування врожаю не вистачило вологи. Врожайність кукурудзи становила 4–6 т/га. Відповідь, чому така низька врожайність, однозначна — посуха. Водночас урожайність кукурудзи, висіяної по пшениці, становила 7–8 т/га. Відповідь, знову ж таки, очевидна: краща врожайність пояснюється більшою наявністю вологи в глибших горизонтах ґрунту та, відповідно, можливістю її споживання кореневею системою рослин, які вирощують у наступні роки.

Також не слід забувати й про здатність нуту фіксувати азот у процесі вегетації. Тому в разі впровадження в сівозміну нуту — картина ще цікавіша. Зазвичай після бобових, нуту в тому числі, висівають озиму пшеницю, яку в нашому регіоні (та й, напевно, не тільки в нашому) практикують розміщувати після соняшнику. Так от, в одному з господарств за висівання озимої пшениці після нуту прибавка врожайності становила 18–20 ц/га й більше (максимальна врожайність у господарстві становила 82 ц/га проти 46 ц/га — висіяної по соняшнику). Своєю чергою, врожайність соняшнику чи кукурудзи, висіяних після пшениці, становить 3,5–4 та 8–9 т/га відповідно. Все це є можливим завдяки низькому споживанню нутом вологи та правильному розміщенню культур у сівозміні», — коментує Віктор.

До попередника нут узагалі не вибагливий, адже має невелику потребу у вологозабезпеченні: для формування одного центнера зерна він споживає 5–8 мм вологи. Тобто для того, щоб отримати врожай на рівні 3 т, для рослин посіву потрібно 150–240 мм вологи. Втім, нут потребує надійного захисту від бур’янів, адже вони забирають вологу, поживні речовини й не дають рослинам культури добре розвиватися. Тож, залежно від попередника, технологія захисту посівів нуту від бур’янів буде різна.

 

У фокусі — якість

Так сталося, що на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів практично немає зареєстрованих гербіцидів для застосування у посівах нуту (два — ґрунтові і жодного страхового). Тому пан Віктор, сприраючись на світовий досвід, випробував схему захисту нуту від бур’янів, побудовану на продуктах бельгійської компанії «Белхім Кроп Протектшен Н.В.». Це, зокрема, ґрунтовий гербіцид Проман® 600, КС, та контактний гербіцид Лентагран® 600, КЕ, які відмінно контролюють бур’яни у посівах нуту без шкоди для нього та наступних у сівозміні культур (наразі в Україні ці продукти проходять державну реєстрацію для нуту). «Продукти дуже “тонкі” й потребують певних знань щодо їхнього використання. Проте аналогів на сьогодні їм немає. Якщо ми розглядаємо внесення Лентагран® 600, КЕ, то це — для мінімальної технології ґрунтообробітку, коли на поверхні поля залишається велика кількість пожнивних решток. Цей препарат вирішує питання контролю всієї широколистої групи бур’янів. Зазвичай, я використовую його до початку гілкування та цвітіння нуту, у фазі бур’янів перша справжня пара листків, із нормою 1,8 л/га. Для кращого контакту обов’язково додаю 100 г на 100 л робочої рідини багатофункціонального прилипача МультиМастр. У подальшому, за потреби, проводимо міжрядний ґрунтообробіток. Головне — стримати бур’яни до гілкування нуту, а надалі він сам себе захистить», — говорить Віктор. Узагалі, за його словами, працювати продуктом Лентагран® 600, КЕ, можна будь-коли, незалежно від фази розвитку нуту. 

Особливістю зазначеного вище препарату пан Віктор відзначає м’яку дію на рослини нуту та охоплення широкого спектра бур’янів, таких як лобода, амброзія, щириця та інші, а за збільшеної норми гербіцид діяв і на деякі злакові бур’яни.

Також слід пам’ятати, що ефективність препарату залежить від якості води, зокрема її жорсткості. Адже цей показник є індивідуальним для кожного господарства.

 

 

 

Лентагран® 600, КЕ, у своєму складі містить 600 г/л діючої речовини піридат, що належить до хімічної групи фенілпіридазинолів. Це післясходовий селективний гербіцид контактної дії для захисту посівів кукурудзи від дводольних і однорічних злакових бур’янів. У світовій практиці є досвід ефективного застосування препарату на культурі нуту. У багатьох країнах Лентагран® 600, КЕ, є чи не єдиним страховим гербіцидом, дозволеним до використання на цій культурі.

Головні переваги:

контроль амброзії, лободи, щириці та лутиги розлогої, а також широкого спектра інших дводольних бур’янів;

швидка дія після застосування  (перші результати — на третій-четвертий день);

посилений ефект використання на кукурудзі за використання в суміші з трикетонами (Логано 480, КС);

не справляє фітотоксичності на рослини культури.

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0