Спецможливості
Агробізнес

Нут: «ніша» з перспективою

17.03.2020
1760
Нут: «ніша» з перспективою фото, ілюстрація
Торік урожайність нуту на цьому полі становила 2,6 т/га

Нут — це нова для України культура, але у світі її вирощують на площі близько 13 млн га. Світовий валовий збір не перевищує 10 млн т. Тобто середня врожайність становить близько 8 ц/га.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підсумки 15-річного досвіду

Першочергово висока зацікавленість вітчизняних аграріїв нутом спиралася на високу ціну його насіння (принаймні три роки тому його вартість становила до 30 тис. грн/т проти сьогоднішніх 9–10 тис. грн/т). Проте, на жаль, як швидко всі кинулися його вирощувати, так само швидко й відмовилися. І основна перепона, яка постала на шляху його поширення та культивації — це відсутність сертифікованих ЗЗР для контролю бур’янів у посівах нуту.

«Тісно з нутом працюю із 2004 року. Найменша його врожайність, яку мені довелося отримати, становила 18 ц/га, а найбільший показник був 41 ц/га, — розповідає Віктор Менченя, керівник Добровеличківського відділення компанії «Ерідон». — І що характерно, якщо прослідкувати динаміку зміни врожайності, то можна помітити, що з кожним роком урожайність збільшувалась. Це свідчить про правильний напрям нашого руху в технології виробництва цієї культури. Щодо вирощування, то сьогодні можна застосовувати різні схеми та рекомендації щодо цього. Проте коли починаєш аналізувати, стає зрозуміло, що наявні рекомендації та методики створені здебільшого продавцями, а не практиками вирощування нуту.

Наприклад, нут рекомендують висівати з нормою 500–600 тис. рослин на гектар. Проте я впевнено можу сказати, що це говорять люди, які навіть не знайомі з фізіологією рослин цієї культури. Адже однією з особливостей нуту є його дихотомічне галуження (гілкування). Тому для продавців насіння високі норми вигідні. Та втім, із власного досвіду можу сказати, що норми висівання нуту можна зменшувати мінімум удвічі. Головна вимога — на момент збирання на полі має бути не менше як 150 тис. рослин, враховуючи посівні кондиції», — пояснює Віктор Менченя.

У господарствах, які «веде» пан Віктор, нут висівають виключно широкорядним способом. Ширина міжряддя — 45 або 70 см — усе залежить від наявної у господарствах техніки для висівання та агрегатів, які дають змогу за потреби виконати міжрядний ґрунтообробіток.

«Широкорядна схема висіву дає нам низку додаткових переваг і можливостей порівняно із суцільним способом висівання. Насамперед — це можливість активного провітрювання рослини та, відповідно, зменшення ризиків розвитку хвороб у посівах. Звісно, є фунгіциди, проте широкорядний спосіб висівання дає змогу уникнути розвитку хвороб, що набагато краще та дешевше за “геройську” боротьбу з ними», — ділиться досвідом пан Віктор.

 

Комплексний підхід

У сільському господарстві всі питання слід вирішувати лише комплексно: сівозміна, обробіток ґрунту, ЗЗР, добрива тощо. Лише так отримуватимемо стабільні результати з року в рік, а якщо іти навпростець, то не матимемо нічого, а «винуватцем» буде… лише погода.

За два роки площа посівів нуту в Добровеличківському та Новоукраїнському районах (Кіровоградщина) зросла із 200 до 3 тис. га. Сьогодні через низьку закупівельну вартість фермери почали думати про зменшення посівів нуту. Проте, за словами пана Віктора, цього робити не слід — вирощування цієї культури потрібно розглядати в перспективі двох-трьох років.

«Зернобобові культури споживають вологу та поживу з глибини 40–60 см. Для порівняння: такі високомаржинальні культури, як соняшник та кукурудза, — з 2,5 та 2,2 м відповідно. Сьогодні саме ці дві культури, які часто чергують із року в рік, займають 65% наявних площ на Кіровоградщині. Цього року в період наливу зерна кукурудзи була посуха, й рослинам, що зростали на полі після соняшнику, для формування врожаю не вистачило вологи. Врожайність кукурудзи становила 4–6 т/га. Відповідь, чому така низька врожайність, однозначна — посуха. Водночас урожайність кукурудзи, висіяної по пшениці, становила 7–8 т/га. Відповідь, знову ж таки, очевидна: краща врожайність пояснюється більшою наявністю вологи в глибших горизонтах ґрунту та, відповідно, можливістю її споживання кореневею системою рослин, які вирощують у наступні роки.

Також не слід забувати й про здатність нуту фіксувати азот у процесі вегетації. Тому в разі впровадження в сівозміну нуту — картина ще цікавіша. Зазвичай після бобових, нуту в тому числі, висівають озиму пшеницю, яку в нашому регіоні (та й, напевно, не тільки в нашому) практикують розміщувати після соняшнику. Так от, в одному з господарств за висівання озимої пшениці після нуту прибавка врожайності становила 18–20 ц/га й більше (максимальна врожайність у господарстві становила 82 ц/га проти 46 ц/га — висіяної по соняшнику). Своєю чергою, врожайність соняшнику чи кукурудзи, висіяних після пшениці, становить 3,5–4 та 8–9 т/га відповідно. Все це є можливим завдяки низькому споживанню нутом вологи та правильному розміщенню культур у сівозміні», — коментує Віктор.

До попередника нут узагалі не вибагливий, адже має невелику потребу у вологозабезпеченні: для формування одного центнера зерна він споживає 5–8 мм вологи. Тобто для того, щоб отримати врожай на рівні 3 т, для рослин посіву потрібно 150–240 мм вологи. Втім, нут потребує надійного захисту від бур’янів, адже вони забирають вологу, поживні речовини й не дають рослинам культури добре розвиватися. Тож, залежно від попередника, технологія захисту посівів нуту від бур’янів буде різна.

 

У фокусі — якість

Так сталося, що на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів практично немає зареєстрованих гербіцидів для застосування у посівах нуту (два — ґрунтові і жодного страхового). Тому пан Віктор, сприраючись на світовий досвід, випробував схему захисту нуту від бур’янів, побудовану на продуктах бельгійської компанії «Белхім Кроп Протектшен Н.В.». Це, зокрема, ґрунтовий гербіцид Проман® 600, КС, та контактний гербіцид Лентагран® 600, КЕ, які відмінно контролюють бур’яни у посівах нуту без шкоди для нього та наступних у сівозміні культур (наразі в Україні ці продукти проходять державну реєстрацію для нуту). «Продукти дуже “тонкі” й потребують певних знань щодо їхнього використання. Проте аналогів на сьогодні їм немає. Якщо ми розглядаємо внесення Лентагран® 600, КЕ, то це — для мінімальної технології ґрунтообробітку, коли на поверхні поля залишається велика кількість пожнивних решток. Цей препарат вирішує питання контролю всієї широколистої групи бур’янів. Зазвичай, я використовую його до початку гілкування та цвітіння нуту, у фазі бур’янів перша справжня пара листків, із нормою 1,8 л/га. Для кращого контакту обов’язково додаю 100 г на 100 л робочої рідини багатофункціонального прилипача МультиМастр. У подальшому, за потреби, проводимо міжрядний ґрунтообробіток. Головне — стримати бур’яни до гілкування нуту, а надалі він сам себе захистить», — говорить Віктор. Узагалі, за його словами, працювати продуктом Лентагран® 600, КЕ, можна будь-коли, незалежно від фази розвитку нуту. 

Особливістю зазначеного вище препарату пан Віктор відзначає м’яку дію на рослини нуту та охоплення широкого спектра бур’янів, таких як лобода, амброзія, щириця та інші, а за збільшеної норми гербіцид діяв і на деякі злакові бур’яни.

Також слід пам’ятати, що ефективність препарату залежить від якості води, зокрема її жорсткості. Адже цей показник є індивідуальним для кожного господарства.

 

 

 

Лентагран® 600, КЕ, у своєму складі містить 600 г/л діючої речовини піридат, що належить до хімічної групи фенілпіридазинолів. Це післясходовий селективний гербіцид контактної дії для захисту посівів кукурудзи від дводольних і однорічних злакових бур’янів. У світовій практиці є досвід ефективного застосування препарату на культурі нуту. У багатьох країнах Лентагран® 600, КЕ, є чи не єдиним страховим гербіцидом, дозволеним до використання на цій культурі.

Головні переваги:

контроль амброзії, лободи, щириці та лутиги розлогої, а також широкого спектра інших дводольних бур’янів;

швидка дія після застосування  (перші результати — на третій-четвертий день);

посилений ефект використання на кукурудзі за використання в суміші з трикетонами (Логано 480, КС);

не справляє фітотоксичності на рослини культури.

Інтерв'ю
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0