Спецможливості
Агрохімія

Біопрепарати для захисту зернових колосових від хвороб

03.02.2017
6895
Біопрепарати для захисту зернових колосових від хвороб фото, ілюстрація
Біо­логічні за­со­би слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за чітко роз­роб­ле­ними про­гра­мами, не­від’ємною скла­до­вою яких є постійний моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів

За­сто­су­ван­ня біологічних пре­па­ратів є ос­но­вою стра­тегічно­го еко­ло­го-біологічно­го за­хо­ду кон­тро­лю шкідли­вих ор­ганізмів у посівах сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур за ор­ганічно­го зем­ле­роб­ст­ва. Для за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють мік­­­робні пре­па­ра­ти на ос­нові шта­мів із різних фізіологічних груп мікро­ор­ганізмів. 

Посівам зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур найбільшої шко­ди за­вда­ють бо­рош­ни­с­та ро­са, саж­кові хво­ро­би, ко­ре­неві гнилі, фу­заріоз, сеп­торіоз, пля­ми­с­тості, бу­ра іржа та ін. Втра­ти від хво­роб мо­жуть ся­га­ти, за­леж­но від інтен­сив­ності їхнього роз­вит­ку, 20–30, а в епіфітотійні ро­ки — до 70%.

Для за­хи­с­ту зер­но­вих куль­тур від хво­роб, для одер­жан­ня стабільних уро­жаїв зазвичай за­сто­со­ву­ють пе­с­ти­ци­ди (пре­па­ра­ти для про­тру­ю­ван­ня на­сіння і фунгіци­ди). Але три­ва­ле за­сто­су­ван­ня хімічних пре­па­ратів справ­ляє не­га­тив­ну дію на аг­ро­це­но­зи та при­зво­дить до за­бруд­нен­ня ґрунтів та про­дук­тів хар­чу­ван­ня, ви­ник­нен­ня ре­зи­с­тент­ності у шкідли­вих ор­ганізмів.

Усу­нен­ня цих не­ба­жа­них післядій мож­ли­ве ли­ше за­вдя­ки по­шу­ку но­вих ви­со­ко­е­фек­тив­них і водночас еко­логічно без­печ­них ме­тодів за­хи­с­ту рос­лин, зо­к­ре­ма біологічно­го, який ґрун­тується на ви­ко­ри­с­танні гриб­них і бак­теріаль­них мікро­­ор­ганізмів і про­дуктів їхньої життє­діяль­ності. Ме­ханізм дії біологічних пре­па­ратів про­ти збуд­ників хво­роб про­яв­лять­ся у ви­ко­ри­с­танні їхніх ан­та­гоністич­них вла­с­ти­во­с­тей. 

До «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­рохімі­катів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні на 2014 рік» вклю­че­но 97 біоло­гічних за­собів за­хи­с­ту, біопрепаратів, із них для за­хи­с­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від хво­роб — 19 пре­па­ратів.

Ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють на зер­но­вих куль­ту­рах про­ти збуд­ників ко­ре­не­вих гни­лей біоп­ре­па­ра­ти на ос­нові не­спо­ро­вих бак­терій ро­ду Pseudomonas: Пла­н­риз (штам АР-33) і Агат 25 — К,ПА (штам Н 16). Пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння з нор­мою ви­т­ра­ти: Пла­н­риз — 1–2 л/т, Агат — 40 г/т. Для кон­тро­лю хво­роб про­тя­гом ве­ге­тації не­обхідно про­ве­с­ти 2–3 об­при­с­ку­ван­ня біоп­ре­па­ра­том Пла­н­риз, 1–3 л/га, і три об­роб­ки — Агат, 30 г/га. 

Прак­тич­но­го зна­чен­ня на­бу­ло ви­ко­ри­с­тан­ня біологічно­го пре­па­ра­ту Три­хо­дермін на ос­нові по­ши­ре­но­го гри­ба ро­ду Trichoderma (Tr. lignorum Harz.та та Tr. viridae), який є ан­та­гоністом ба­га­ть­ох фіто­па­то­ген­них грибів. Пре­па­рат ха­рак­те­ри­зується ви­со­кою ак­тивністю щодо ба­га­ть­ох збуд­ників хво­роб рос­лин із родів Alternaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Phoma, Pythium, Rhizoctonia, Sclerotinia, Verticilliun. Гриб три­хо­дер­ма про­ду­кує міко­ток­син і ан­тибіоти­ки, які ма­ють про­ти­г­риб­ну та ан­ти­бак­теріаль­ну дію.

Для за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб потрібно дво-три­ра­зо­ве за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ра­ту.

Біо­логічні за­со­би слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за чітко роз­роб­ле­ними про­гра­мами, не­від’ємною скла­до­вою яких є постійний моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів

Об­роб­ка біопрепаратами насіння пе­ред висіван­ням

По­сор­то­ва­не насіння за­мо­чу­ють у 1%-й ро­бочій су­с­пензії біоп­ре­па­ратів (1–2 мл/кг) у день висіву або за од­ну-три до­би до сівби на 4–6 го­д. Об­­роб­ку насіння біоп­ре­па­ра­том не­об­хідно про­во­ди­ти у затінку, уни­ка­ю­чи дії пря­мих со­няч­них про­менів.

Об­при­с­ку­ван­ня рос­лин біопрепаратами

Для об­при­с­ку­ван­ня рос­лин за­сто­со­ву­ють ро­бо­чу су­с­пензію біоп­ре­па­ратів в кон­цен­т­раціях, %: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0. Кон­цен­т­рація ро­бо­чо­го роз­чи­ну за­ле­жить від роз­вит­ку хво­роб. Що ви­ща ура­женість посівів хво­ро­ба­ми, то більшу ви­ко­ри­с­то­ву­ють нор­му ви­т­ра­ти. Ро­бо­чу ріди­ну слід ви­ко­ри­с­та­ти у день при­го­ту­ван­ня. Нор­ма ви­т­ра­ти — 200–400 л/га.

На ефек­тивність біологічних пре­па­ратів значно впливають такі фак­то­ри: опа­ди, тем­пе­ра­ту­ра, со­няч­не освітлен­ня, ан­тимікроб­на ре­акція рос­лин, не­якісна об­роб­ка. То­му під час їхньо­го за­сто­су­вання не­обхідно на­сам­пе­ред нама­га­ти­ся досягти ви­со­кої якості об­роб­ки рос­лин, адже  від цього  за­ле­жить і кількість об­ро­бок для за­без­пе­чення за­хис­ного ефекту. Ве­ли­ке зна­чен­ня має до­три­ман­ня строків за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів, а також норм їхньої ви­т­ра­ти, що за­без­пе­чує оп­ти­маль­ну кількість діючо­го по­чат­ку в ро­бочій рідині.

Об­роб­ки біоп­ре­па­ра­та­ми про­во­дять за тем­пе­ра­ту­ри 22…28°С вранці або вве­чері за відсут­ності со­няч­ної інсо­ляції. Мінімальні термічні по­ро­ги для об­ро­бок — 13…14°С.

Кратність об­ро­бок за­ле­жить від ура­же­ності фіто­па­то­ге­на­ми, три­ва­лості періоду шкідли­вості і роз­вит­ку хво­роб. Біологічні пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють на різних фа­зах роз­вит­ку рос­лин, у т. ч. не­за­дов­го до зби­ран­ня вро­жаю. 

У ве­ге­таційний період про­тя­гом 2011–2014 рр. (Київська обл., Біло­церківський р-н, ДП ЕБ «Олек­сандрія») на­ми бу­ло про­ве­де­но низку досліджень із виз­на­чен­ня ефек­тив­ності біологічних пре­па­ратів на яч­мені яро­му, сорт Сон­це­дар, та пше­ниці озимій, сорт Мірле­на. 

Досліджу­вані біоп­ре­па­ра­ти: 

— Три­хо­дермін на ос­нові гри­ба Trichoderma lignorum, штам ТД-93 (рід­ка фор­ма), титр — 2,5 млрд спор/мл; 

— Га­уп­син на ос­нові не­спо­ро­вих бак­терій ро­ду Pseudomonas aureofaciens, штам 2116, титр — 3 млрд спор/мл; 

— Бак­тофіт на ос­нові спо­ро­вих бак­терій ро­ду Bacillus, штам ИПМ-215, титр  спор — не мен­ше 2 млрд/г, а та­кож сумішей Три­хо­дерміну з Га­уп­си­ном та Бак­тофітом.

Тех­но­логія за­хи­с­ту зер­но­вих ко­ло­со­вих вклю­ча­ла ком­плекс­не за­сто­су­ван­ня біологічних пре­па­ратів: пе­ред­посівну об­роб­ку насіння та дві об­роб­ки по ве­ге­тації: пер­ша — за по­яви пер­ших симп­томів, дру­га — че­рез 15 днів після пер­шої. 

Нор­ма ви­т­ра­ти біоп­ре­па­ратів під час об­при­с­ку­ван­ня ста­но­ви­ла: Три­хо­дер­мі­ну — 3,0 л/га, Га­уп­си­ну — 4,0 л/га, Бак­тофіту — 2,0 л/га. У суміші за­сто­со­ву­ва­ли їхні по­ло­винні нор­ми ви­т­ра­ти. Кількість об­ро­бок знач­ною мірою за­ле­жить від роз­вит­ку хво­роб і по­год­них умов про­тя­гом ве­ге­тації рос­лин, то­му ці фак­то­ри не­обхідно бра­ти до ува­ги під час за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ратів. У разі ви­па­дан­ня ве­ли­кої кількості опадів, а та­кож на дру­гий день після об­при­с­ку­ван­ня посівів потрібно про­ве­с­ти по­втор­ну об­роб­ку біопрепаратами.

Насіння пше­ниці ози­мої та яч­ме­ню яро­го про­тру­ю­ва­ли біологічни­ми пре­па­ра­та­ми з роз­ра­хун­ку 2,0 л/т з до­да­ван­ням 10 л во­ди. 

За ро­ки досліджень на рос­ли­нах яч­ме­ню яро­го бу­ло відміче­но такі хво­ро­би: пля­ми­с­тість ли­с­тя (сітча­с­та, Drechslera teres, та тем­но-бу­ра, Bipolaris sorokiniana), бо­рош­ни­с­та ро­са (Erysiphe graminis), ко­ре­неві гнилі (фу­заріоз­на та гельмінто­с­поріоз­на — Fusarium spp. та Bipolaris sorokiniana). Роз­ви­ток сітча­с­тої пля­ми­с­тості на кон­тро­ль­ній ділянці в се­ред­нь­о­му ста­но­вив 10–15%, тем­но-бу­рої пля­ми­с­тості — 8,0–12,0, бо­рош­ни­с­тої ро­си — 5,0–10,0, ко­ре­не­вих гни­лей — від 5,0 до 18,0%. Дані свідчать, що за­сто­су­ван­ня біологічних пре­па­ратів за об­роб­ки насіння і дво­ра­зо­во­го об­при­с­ку­ван­ня посівів зни­жу­ва­ло ура­женість рос­лин пля­ми­с­то­с­тя­ми та бо­рош­ни­с­тою ро­сою у 1,5– 2,0 ра­зи. 

Роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей на 23-му етапі ор­га­но­ге­не­зу рос­лин відмічав­ся на рівні 5,0%. За та­ко­го низь­ко­го роз­вит­ку хво­роб біологічні пре­па­ра­ти змен­шу­ва­ли ура­женість рос­лин па­то­ге­на­ми на 65,0–80,0%, за помірно­го роз­вит­ку хво­роб ефек­тивність біоп­ре­па­ратів бу­ла знач­но ниж­чою (на 10,0–18,0% на 73-му етапі ор­га­но­ге­не­зу). Най­ви­щий за­хис­ний ефект про­ти хво­роб спо­с­терігав­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня суміші біологічних пре­па­ратів Три­хо­дермін та Га­уп­син.

Об­роб­ки біоп­ре­па­ра­та­ми про­во­дять за тем­пе­ра­ту­ри 22…28°С вранці або вве­чері за відсут­ності со­няч­ної інсо­ляції

На пше­ниці озимій ви­до­вий ком­плекс хво­роб вклю­чав: сеп­торіоз (Septoria spp.), бу­ра іржа (Puccinia recondita), бо­рош­ни­с­та ро­са (Erysiphe graminis), ко­ре­неві гнилі (фу­заріоз­на та гельмінто­с­поріоз­на, збуд­ни­ки Bipolaris sorokiniana та Fusarium spp.). За ро­ки досліджень се­редній роз­ви­ток сеп­торіо­зу на кон­тролі був на рівні 15,0–25,0%, бо­рош­ни­с­тої ро­си — 10,0–12,0, бу­рої іржі — 5,0, ко­ре­не­вих гни­лей — 8,0–25,0%. 

 За помірно­го та ви­со­ко­го роз­вит­ку сеп­торіозу (15,0–25,0%) про­во­ди­ли три об­роб­ки біоп­ре­па­ра­та­ми. Ре­зуль­та­ти свідчать, що три­ра­зо­ве об­при­с­ку­ван­ня посівів пше­ниці ози­мої біоп­ре­па­ра­та­ми зни­жу­ва­ло ура­женість рос­лин на 20–40%, бо­рош­ни­с­тої ро­си — 40,0–50,0, ко­ре­не­вих гни­лей на ран­нь­о­му етапі ор­га­но­ге­не­зу —  60,0–75,0, на пізньо­му — на 20,0–30,0%.

Слід відміти­ти, що у 2014 році спо­с­терігав­ся ви­со­кий роз­ви­ток фу­заріозу ко­ло­са (Fusarium spp.), у се­ред­нь­о­му —  15,0%, що бу­ло спри­чи­не­но ви­па­дан­ням ве­ли­кої кількості опадів. Про­ве­дені об­роб­ки пре­па­ра­та­ми біологічно­го по­хо­д­жен­ня- біопрепаратами, про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду не ви­я­ви­ли ан­та­гоністич­ної ак­тив­ності щодо цьо­го збуд­ни­ка. Відміче­но по­зи­тив­ний вплив біологічних пре­па­ратів на збудників хво­роб яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ози­мої. 

Висновки

Біо­логічні за­со­би слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за чітко роз­роб­ле­ними про­гра­мами, не­від’єм­ною скла­до­вою яких є постійний моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів. 

На ос­нові про­ве­де­них досліджень мож­на ствер­д­жу­ва­ти, що біологічні пре­па­ра­ти доцільно за­сто­со­ву­ва­ти для за­хи­с­ту зер­но­вих ко­ло­со­вих від хво­роб за не­ви­со­ко­го рівня ураженості і ком­плекс­но­го їхнього ви­ко­ри­с­тан­ня: об­роб­ка насіння та 2–3 об­роб­ки посівів про­тя­гом ве­ге­тації.

 

С. Ре­ть­ман, д-р с.-г. на­ук, 
Г. Тка­лен­ко, С. Ми­хай­лен­ко, канд-ти с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування

Біологічні пре­па­ра­ти про­ти хво­роб зер­но­вих ко­ло­со­вих культур / С. Ре­ть­ман, Г. Тка­лен­ко, С. Ми­хай­лен­ко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту / — 2015. — С. 18-20

 

 

Інтерв'ю
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0