Спецможливості
Агрохімія

Біопрепарати для захисту зернових колосових від хвороб

03.02.2017
6091
Біопрепарати для захисту зернових колосових від хвороб фото, ілюстрація
Біо­логічні за­со­би слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за чітко роз­роб­ле­ними про­гра­мами, не­від’ємною скла­до­вою яких є постійний моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів

За­сто­су­ван­ня біологічних пре­па­ратів є ос­но­вою стра­тегічно­го еко­ло­го-біологічно­го за­хо­ду кон­тро­лю шкідли­вих ор­ганізмів у посівах сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур за ор­ганічно­го зем­ле­роб­ст­ва. Для за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють мік­­­робні пре­па­ра­ти на ос­нові шта­мів із різних фізіологічних груп мікро­ор­ганізмів. 

Посівам зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур найбільшої шко­ди за­вда­ють бо­рош­ни­с­та ро­са, саж­кові хво­ро­би, ко­ре­неві гнилі, фу­заріоз, сеп­торіоз, пля­ми­с­тості, бу­ра іржа та ін. Втра­ти від хво­роб мо­жуть ся­га­ти, за­леж­но від інтен­сив­ності їхнього роз­вит­ку, 20–30, а в епіфітотійні ро­ки — до 70%.

Для за­хи­с­ту зер­но­вих куль­тур від хво­роб, для одер­жан­ня стабільних уро­жаїв зазвичай за­сто­со­ву­ють пе­с­ти­ци­ди (пре­па­ра­ти для про­тру­ю­ван­ня на­сіння і фунгіци­ди). Але три­ва­ле за­сто­су­ван­ня хімічних пре­па­ратів справ­ляє не­га­тив­ну дію на аг­ро­це­но­зи та при­зво­дить до за­бруд­нен­ня ґрунтів та про­дук­тів хар­чу­ван­ня, ви­ник­нен­ня ре­зи­с­тент­ності у шкідли­вих ор­ганізмів.

Усу­нен­ня цих не­ба­жа­них післядій мож­ли­ве ли­ше за­вдя­ки по­шу­ку но­вих ви­со­ко­е­фек­тив­них і водночас еко­логічно без­печ­них ме­тодів за­хи­с­ту рос­лин, зо­к­ре­ма біологічно­го, який ґрун­тується на ви­ко­ри­с­танні гриб­них і бак­теріаль­них мікро­­ор­ганізмів і про­дуктів їхньої життє­діяль­ності. Ме­ханізм дії біологічних пре­па­ратів про­ти збуд­ників хво­роб про­яв­лять­ся у ви­ко­ри­с­танні їхніх ан­та­гоністич­них вла­с­ти­во­с­тей. 

До «Пе­реліку пе­с­ти­цидів і аг­рохімі­катів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні на 2014 рік» вклю­че­но 97 біоло­гічних за­собів за­хи­с­ту, біопрепаратів, із них для за­хи­с­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від хво­роб — 19 пре­па­ратів.

Ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють на зер­но­вих куль­ту­рах про­ти збуд­ників ко­ре­не­вих гни­лей біоп­ре­па­ра­ти на ос­нові не­спо­ро­вих бак­терій ро­ду Pseudomonas: Пла­н­риз (штам АР-33) і Агат 25 — К,ПА (штам Н 16). Пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють для пе­ред­посівної об­роб­ки насіння з нор­мою ви­т­ра­ти: Пла­н­риз — 1–2 л/т, Агат — 40 г/т. Для кон­тро­лю хво­роб про­тя­гом ве­ге­тації не­обхідно про­ве­с­ти 2–3 об­при­с­ку­ван­ня біоп­ре­па­ра­том Пла­н­риз, 1–3 л/га, і три об­роб­ки — Агат, 30 г/га. 

Прак­тич­но­го зна­чен­ня на­бу­ло ви­ко­ри­с­тан­ня біологічно­го пре­па­ра­ту Три­хо­дермін на ос­нові по­ши­ре­но­го гри­ба ро­ду Trichoderma (Tr. lignorum Harz.та та Tr. viridae), який є ан­та­гоністом ба­га­ть­ох фіто­па­то­ген­них грибів. Пре­па­рат ха­рак­те­ри­зується ви­со­кою ак­тивністю щодо ба­га­ть­ох збуд­ників хво­роб рос­лин із родів Alternaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Phoma, Pythium, Rhizoctonia, Sclerotinia, Verticilliun. Гриб три­хо­дер­ма про­ду­кує міко­ток­син і ан­тибіоти­ки, які ма­ють про­ти­г­риб­ну та ан­ти­бак­теріаль­ну дію.

Для за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб потрібно дво-три­ра­зо­ве за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ра­ту.

Біо­логічні за­со­би слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за чітко роз­роб­ле­ними про­гра­мами, не­від’ємною скла­до­вою яких є постійний моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів

Об­роб­ка біопрепаратами насіння пе­ред висіван­ням

По­сор­то­ва­не насіння за­мо­чу­ють у 1%-й ро­бочій су­с­пензії біоп­ре­па­ратів (1–2 мл/кг) у день висіву або за од­ну-три до­би до сівби на 4–6 го­д. Об­­роб­ку насіння біоп­ре­па­ра­том не­об­хідно про­во­ди­ти у затінку, уни­ка­ю­чи дії пря­мих со­няч­них про­менів.

Об­при­с­ку­ван­ня рос­лин біопрепаратами

Для об­при­с­ку­ван­ня рос­лин за­сто­со­ву­ють ро­бо­чу су­с­пензію біоп­ре­па­ратів в кон­цен­т­раціях, %: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0. Кон­цен­т­рація ро­бо­чо­го роз­чи­ну за­ле­жить від роз­вит­ку хво­роб. Що ви­ща ура­женість посівів хво­ро­ба­ми, то більшу ви­ко­ри­с­то­ву­ють нор­му ви­т­ра­ти. Ро­бо­чу ріди­ну слід ви­ко­ри­с­та­ти у день при­го­ту­ван­ня. Нор­ма ви­т­ра­ти — 200–400 л/га.

На ефек­тивність біологічних пре­па­ратів значно впливають такі фак­то­ри: опа­ди, тем­пе­ра­ту­ра, со­няч­не освітлен­ня, ан­тимікроб­на ре­акція рос­лин, не­якісна об­роб­ка. То­му під час їхньо­го за­сто­су­вання не­обхідно на­сам­пе­ред нама­га­ти­ся досягти ви­со­кої якості об­роб­ки рос­лин, адже  від цього  за­ле­жить і кількість об­ро­бок для за­без­пе­чення за­хис­ного ефекту. Ве­ли­ке зна­чен­ня має до­три­ман­ня строків за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів, а також норм їхньої ви­т­ра­ти, що за­без­пе­чує оп­ти­маль­ну кількість діючо­го по­чат­ку в ро­бочій рідині.

Об­роб­ки біоп­ре­па­ра­та­ми про­во­дять за тем­пе­ра­ту­ри 22…28°С вранці або вве­чері за відсут­ності со­няч­ної інсо­ляції. Мінімальні термічні по­ро­ги для об­ро­бок — 13…14°С.

Кратність об­ро­бок за­ле­жить від ура­же­ності фіто­па­то­ге­на­ми, три­ва­лості періоду шкідли­вості і роз­вит­ку хво­роб. Біологічні пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють на різних фа­зах роз­вит­ку рос­лин, у т. ч. не­за­дов­го до зби­ран­ня вро­жаю. 

У ве­ге­таційний період про­тя­гом 2011–2014 рр. (Київська обл., Біло­церківський р-н, ДП ЕБ «Олек­сандрія») на­ми бу­ло про­ве­де­но низку досліджень із виз­на­чен­ня ефек­тив­ності біологічних пре­па­ратів на яч­мені яро­му, сорт Сон­це­дар, та пше­ниці озимій, сорт Мірле­на. 

Досліджу­вані біоп­ре­па­ра­ти: 

— Три­хо­дермін на ос­нові гри­ба Trichoderma lignorum, штам ТД-93 (рід­ка фор­ма), титр — 2,5 млрд спор/мл; 

— Га­уп­син на ос­нові не­спо­ро­вих бак­терій ро­ду Pseudomonas aureofaciens, штам 2116, титр — 3 млрд спор/мл; 

— Бак­тофіт на ос­нові спо­ро­вих бак­терій ро­ду Bacillus, штам ИПМ-215, титр  спор — не мен­ше 2 млрд/г, а та­кож сумішей Три­хо­дерміну з Га­уп­си­ном та Бак­тофітом.

Тех­но­логія за­хи­с­ту зер­но­вих ко­ло­со­вих вклю­ча­ла ком­плекс­не за­сто­су­ван­ня біологічних пре­па­ратів: пе­ред­посівну об­роб­ку насіння та дві об­роб­ки по ве­ге­тації: пер­ша — за по­яви пер­ших симп­томів, дру­га — че­рез 15 днів після пер­шої. 

Нор­ма ви­т­ра­ти біоп­ре­па­ратів під час об­при­с­ку­ван­ня ста­но­ви­ла: Три­хо­дер­мі­ну — 3,0 л/га, Га­уп­си­ну — 4,0 л/га, Бак­тофіту — 2,0 л/га. У суміші за­сто­со­ву­ва­ли їхні по­ло­винні нор­ми ви­т­ра­ти. Кількість об­ро­бок знач­ною мірою за­ле­жить від роз­вит­ку хво­роб і по­год­них умов про­тя­гом ве­ге­тації рос­лин, то­му ці фак­то­ри не­обхідно бра­ти до ува­ги під час за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ратів. У разі ви­па­дан­ня ве­ли­кої кількості опадів, а та­кож на дру­гий день після об­при­с­ку­ван­ня посівів потрібно про­ве­с­ти по­втор­ну об­роб­ку біопрепаратами.

Насіння пше­ниці ози­мої та яч­ме­ню яро­го про­тру­ю­ва­ли біологічни­ми пре­па­ра­та­ми з роз­ра­хун­ку 2,0 л/т з до­да­ван­ням 10 л во­ди. 

За ро­ки досліджень на рос­ли­нах яч­ме­ню яро­го бу­ло відміче­но такі хво­ро­би: пля­ми­с­тість ли­с­тя (сітча­с­та, Drechslera teres, та тем­но-бу­ра, Bipolaris sorokiniana), бо­рош­ни­с­та ро­са (Erysiphe graminis), ко­ре­неві гнилі (фу­заріоз­на та гельмінто­с­поріоз­на — Fusarium spp. та Bipolaris sorokiniana). Роз­ви­ток сітча­с­тої пля­ми­с­тості на кон­тро­ль­ній ділянці в се­ред­нь­о­му ста­но­вив 10–15%, тем­но-бу­рої пля­ми­с­тості — 8,0–12,0, бо­рош­ни­с­тої ро­си — 5,0–10,0, ко­ре­не­вих гни­лей — від 5,0 до 18,0%. Дані свідчать, що за­сто­су­ван­ня біологічних пре­па­ратів за об­роб­ки насіння і дво­ра­зо­во­го об­при­с­ку­ван­ня посівів зни­жу­ва­ло ура­женість рос­лин пля­ми­с­то­с­тя­ми та бо­рош­ни­с­тою ро­сою у 1,5– 2,0 ра­зи. 

Роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей на 23-му етапі ор­га­но­ге­не­зу рос­лин відмічав­ся на рівні 5,0%. За та­ко­го низь­ко­го роз­вит­ку хво­роб біологічні пре­па­ра­ти змен­шу­ва­ли ура­женість рос­лин па­то­ге­на­ми на 65,0–80,0%, за помірно­го роз­вит­ку хво­роб ефек­тивність біоп­ре­па­ратів бу­ла знач­но ниж­чою (на 10,0–18,0% на 73-му етапі ор­га­но­ге­не­зу). Най­ви­щий за­хис­ний ефект про­ти хво­роб спо­с­терігав­ся за ви­ко­ри­с­тан­ня суміші біологічних пре­па­ратів Три­хо­дермін та Га­уп­син.

Об­роб­ки біоп­ре­па­ра­та­ми про­во­дять за тем­пе­ра­ту­ри 22…28°С вранці або вве­чері за відсут­ності со­няч­ної інсо­ляції

На пше­ниці озимій ви­до­вий ком­плекс хво­роб вклю­чав: сеп­торіоз (Septoria spp.), бу­ра іржа (Puccinia recondita), бо­рош­ни­с­та ро­са (Erysiphe graminis), ко­ре­неві гнилі (фу­заріоз­на та гельмінто­с­поріоз­на, збуд­ни­ки Bipolaris sorokiniana та Fusarium spp.). За ро­ки досліджень се­редній роз­ви­ток сеп­торіо­зу на кон­тролі був на рівні 15,0–25,0%, бо­рош­ни­с­тої ро­си — 10,0–12,0, бу­рої іржі — 5,0, ко­ре­не­вих гни­лей — 8,0–25,0%. 

 За помірно­го та ви­со­ко­го роз­вит­ку сеп­торіозу (15,0–25,0%) про­во­ди­ли три об­роб­ки біоп­ре­па­ра­та­ми. Ре­зуль­та­ти свідчать, що три­ра­зо­ве об­при­с­ку­ван­ня посівів пше­ниці ози­мої біоп­ре­па­ра­та­ми зни­жу­ва­ло ура­женість рос­лин на 20–40%, бо­рош­ни­с­тої ро­си — 40,0–50,0, ко­ре­не­вих гни­лей на ран­нь­о­му етапі ор­га­но­ге­не­зу —  60,0–75,0, на пізньо­му — на 20,0–30,0%.

Слід відміти­ти, що у 2014 році спо­с­терігав­ся ви­со­кий роз­ви­ток фу­заріозу ко­ло­са (Fusarium spp.), у се­ред­нь­о­му —  15,0%, що бу­ло спри­чи­не­но ви­па­дан­ням ве­ли­кої кількості опадів. Про­ве­дені об­роб­ки пре­па­ра­та­ми біологічно­го по­хо­д­жен­ня- біопрепаратами, про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду не ви­я­ви­ли ан­та­гоністич­ної ак­тив­ності щодо цьо­го збуд­ни­ка. Відміче­но по­зи­тив­ний вплив біологічних пре­па­ратів на збудників хво­роб яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ози­мої. 

Висновки

Біо­логічні за­со­би слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти за чітко роз­роб­ле­ними про­гра­мами, не­від’єм­ною скла­до­вою яких є постійний моніто­ринг фіто­санітар­но­го ста­ну посівів. 

На ос­нові про­ве­де­них досліджень мож­на ствер­д­жу­ва­ти, що біологічні пре­па­ра­ти доцільно за­сто­со­ву­ва­ти для за­хи­с­ту зер­но­вих ко­ло­со­вих від хво­роб за не­ви­со­ко­го рівня ураженості і ком­плекс­но­го їхнього ви­ко­ри­с­тан­ня: об­роб­ка насіння та 2–3 об­роб­ки посівів про­тя­гом ве­ге­тації.

 

С. Ре­ть­ман, д-р с.-г. на­ук, 
Г. Тка­лен­ко, С. Ми­хай­лен­ко, канд-ти с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування

Біологічні пре­па­ра­ти про­ти хво­роб зер­но­вих ко­ло­со­вих культур / С. Ре­ть­ман, Г. Тка­лен­ко, С. Ми­хай­лен­ко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту / — 2015. — С. 18-20

 

 

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0