Спецможливості
Технології

Обрізу­ван­ня ви­но­град­ників

03.02.2017
6855
Обрізу­ван­ня ви­но­град­ників фото, ілюстрація
Виноградник взимку

Обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду роз­по­чи­на­ють у другій-третій де­каді лю­то­го — в дні, ко­ли тем­пе­ра­ту­ра повітря не опу­с­кається ниж­че -6…8 °С. 

 

За струк­тур­ною фор­му­лою вро­жаю ви­но­гра­ду обрізу­ван­ня кущів суттєво впли­ває на роз­ви­ток па­гонів, ко­ефіцієнт пло­до­но­шен­ня та се­ред­ню ма­су гро­на. В ре­зуль­таті про­ве­ден­ня та­кої опе­рації за­да­ють пев­не на­ван­та­жен­ня кущів вічка­ми або пло­до­ви­ми стрілка­ми. Ос­нов­на ме­та — за­ли­ши­ти на ви­но­градній рос­лині оп­ти­маль­ну кількість вічок (стрілок), за якої па­го­ни з відповідною сор­то­вою про­дук­тивністю за­без­пе­чу­ва­ти­муть от­ри­ман­ня на­леж­но­го вро­жаю без по­слаб­лен­ня си­ли рос­ту кущів.

Струк­тур­на фор­му­ла вро­жаю ви­но­гра­ду відповідає та­ко­му рівнян­ню:

де Угосп. — уро­жай грон із гек­та­ра (т);

Nк. — кількість кущів на гек­тар (штук);

Nпаг. — кількість па­гонів на кущ (штук);

Kпл. — ко­ефіцієнт пло­до­но­шен­ня (відно­шен­ня кількості грон до чис­ла роз­ви­не­них па­гонів);

Мгр. — се­ред­ня ма­са гро­на (г);

0,00001 — ко­ефіцієнт для пе­ре­ра­хун­ку вро­жаю у тон­нах.

Кількість кущів ви­но­гра­ду на оди­ни­цю площі на­са­д­жень для од­но­го й то­го са­мо­го сор­ту мо­же бу­ти різною за­леж­но як від площі жив­лен­ня кущів, так і зрідже­ності на­са­д­жень. По­каз­ни­ки се­ред­ньої кількості па­гонів на ку­щах, ко­ефіцієнта пло­до­но­шен­ня сор­ту та се­ред­ньої ма­си гро­на віднос­но стабільні для ок­ре­мих сортів ви­но­гра­ду, але на їхнє зна­чен­ня силь­но впли­ва­ють ґрун­тові та по­годні умо­ви се­ре­до­ви­ща, а та­кож тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня.

Ви­хо­дя­чи з ком­по­нентів струк­тур­ної фор­му­ли вро­жаю ви­но­гра­ду, вро­жайність на­са­д­жень за­ле­жить від кількості кущів на оди­ни­цю площі та па­гонів, що роз­ви­нені на ку­щах, а та­кож про­дук­тив­ності од­но­го па­го­на, що виз­на­чається мно­жен­ням ко­ефіцієнта пло­до­но­шен­ня сор­ту ви­но­гра­ду на йо­го се­ред­ню ма­су гро­на.

Обрізування кущів винограду

На­уко­вий підхід до обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду пе­ред­ба­чає виз­на­чен­ня си­ли рос­ту кущів, по­туж­ності за­кла­дан­ня ембріональ­них суцвіть у брунь­ках, сту­пе­ня по­шко­д­жен­ня вічок після пе­ре­зимівлі. На ос­нові от­ри­ма­них да­них виз­на­ча­ють оп­ти­маль­не на­ван­та­жен­ня кущів ви­но­гра­ду вічка­ми, до­вжи­ну пло­до­вих стрілок і тип пло­до­вих ла­нок.

Ступінь роз­вит­ку кущів ви­но­гра­ду виз­на­ча­ють, як пра­ви­ло, в осінній період, після за­вер­шен­ня фе­но­логічної фа­зи ви­но­гра­ду — ли­с­то­па­ду. Для цьо­го на ви­но­град­них ділян­ках ок­ре­мих сортів ог­ля­да­ють не менш як де­сять се­редніх кущів, на яких про­во­дять обліки кількості то­горічних пло­до­вих стрілок та од­норічних па­гонів, що на них роз­ви­ну­лись. За да­ни­ми І.В. Міхай­лю­ка, оп­ти­маль­ним вва­жається роз­ви­ток кущів, ко­ли на одній то­горічній пло­довій стрілці роз­ви­ну­лась та­ка кількість се­редніх па­гонів: 2 — на сор­тах із гро­на­ми ма­ло­го розміру, 2,5 — із се­редніми та 3 — ве­ли­ки­ми. Се­редніми вва­жа­ють па­го­ни за­вдовжки не менш як 100–120 см та зав­тов­шки від 6 до 10–12 мм за­леж­но від си­ли рос­ту сор­ту.

Обрізування виноградуЯк­що під час оціню­ван­ня вста­нов­ле­но, що роз­ви­ток па­гонів на то­горічних пло­до­вих стрілках відповідає зна­чен­ням оп­ти­маль­но­го роз­вит­ку, то на­ван­та­жен­ня кущів вста­нов­лю­ють на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. У разі як­що рівень роз­вит­ку відхи­ляється від оп­ти­маль­них зна­чень, на­ван­та­жен­ня кущів пло­до­ви­ми стрілка­ми роз­ра­хо­ву­ють за та­ким рівнян­ням:

 

де К — на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми на кущ ви­но­гра­ду без ура­ху­ван­ня по­шко­д­жень вічок (шт.);

N — кількість се­редніх па­гонів на кущ ви­но­гра­ду (шт.);

n — фак­тич­на кількість се­редніх па­гонів, що роз­ви­нені на то­горічній пло­довій стрілці (шт.);

p — оп­ти­маль­на кількість се­редніх па­гонів, яка має бу­ти роз­ви­не­на на то­горічних пло­до­вих стрілках у розрізі за сор­то­г­ру­па­ми, що різнять­ся розміром грон ви­но­гра­ду.

Кількість се­редніх па­гонів виз­на­ча­ють так: два слабкі од­норічні па­го­ни дорівню­ють од­но­му се­ред­нь­о­му, два сильні — двом се­реднім. За пе­ре­ра­хун­ко­ви­ми ко­ефіцієнта­ми мож­на підра­ху­ва­ти потрібну кількість се­редніх па­гонів, для при­кла­ду: як­що кущ ви­но­гра­ду із 14 се­редніми па­го­на­ми, 6 силь­ни­ми (що дорівнює 12 се­реднім) та 20 слаб­ки­ми (дорівнює 10 се­реднім) по­ви­нен ма­ти 36 се­редніх па­гонів.

Під час обрізу­ван­ня слід за­без­пе­чи­ти та­ке на­ван­та­жен­ня кущів ви­но­гра­ду пло­до­ви­ми стрілка­ми, щоб у на­ступ­но­му ве­ге­таційно­му періоді з них роз­ви­ну­лось чис­ло па­гонів, що відповідає се­реднім па­го­нам за си­лою рос­ту. Од­нак за ви­ко­ри­с­тан­ня в тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду ок­ре­мих до­дат­ко­вих прий­омів (вне­сен­ня до­б­рив та зро­шен­ня) на­ван­та­жен­ня кущів слід збільши­ти при­близ­но на 20%.

Довжина обрізування

Для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­ної до­вжи­ни обрізу­ван­ня пло­до­вих стрілок ви­но­гра­ду слід бра­ти до ува­ги рівень за­кла­дан­ня ембріональ­них суцвіть у брунь­ках. Цей про­цес та ди­фе­ренціація за­чатків суцвіть відбу­ва­ють­ся про­тя­гом ве­ге­тації рос­лин і при­зу­пи­ня­ють­ся в період їхньо­го спо­кою та віднов­лю­ють­ся на­весні за умо­ви три­ва­ло­го періоду со­ко­ру­ху (але не більш як 10% су­мар­ної кількості за­кла­де­них за­чатків суцвіть). Та­ким чи­ном після за­вер­шен­ня фе­но­логічної фа­зи ли­с­то­па­ду мож­на виз­на­чи­ти рівень за­кла­дан­ня ембріональ­них суцвіть у брунь­ках ви­но­гра­ду, на підставі да­них яко­го не­важ­ко роз­ра­ху­ва­ти по­каз­ник по­тенційно­го вро­жаю на май­бутній се­зон та потрібну до­вжи­ну обрізу­ван­ня пло­до­вих стрілок у розрізі за сор­та­ми ви­но­гра­ду.
Для виз­на­чен­ня ембріональ­ної пло­до­нос­ності вічок із ви­но­град­ної ділян­ки відби­ра­ють не менш як де­сять се­редніх чу­буків із різних кущів. Ча­с­ти­ну па­гонів над де­ся­тим вічком ви­да­ля­ють. Па­го­ни зв’язу­ють у пуч­ки, на які навішу­ють ети­кет­ки з відміткою про да­ту відбо­ру, на­зву сор­ту ви­но­гра­ду та но­мер ділян­ки. Під час ви­бо­ру кущів ви­но­гра­ду для про­ве­ден­ня об­ра­хун­ку май­бут­ньої пло­до­нос­ності вічок слід бра­ти до ува­ги рельєф ділян­ки (на­явність ба­лок, кру­тиз­ну та ек­с­по­зицію ви­но­град­ни­ка на схи­лах).

Пуч­ки з відібра­ни­ми па­го­на­ми (чу­бу­ка­ми) ви­т­ри­му­ють до­бу в підваль­но­му приміщенні за тем­пе­ра­ту­ри 0…3°С, після чо­го на од­ну-дві до­би поміща­ють нижніми кінця­ми у во­ду. Вічка ви­но­гра­ду вздовж па­го­на ог­ля­да­ють че­рез біно­ку­ляр­ний мікро­скоп під відби­тим світлом. Під час пре­па­ру­ван­ня виз­на­ча­ють на­явність або відсутність ембріональ­них суцвіть, розміще­них, як пра­ви­ло, у верхній ча­с­тині за­чат­ку па­го­на (во­ни помітні у ви­гляді пу­хир­ча­с­то­го ут­во­рен­ня поз­довжньої фор­ми, зміще­но­го вбік від за­род­ко­во­го стеб­ла — рис. 1).

Про­тя­гом зи­мо­во­го періоду потрібно ве­с­ти спо­с­те­ре­жен­ня за зна­чен­ня­ми мінімаль­ної тем­пе­ра­ту­ри, які в умо­вах північної межі про­мис­ло­во­го ви­но­гра­дар­ст­ва нерідко ся­га­ють кри­тич­них по­зна­чок для ок­ре­мих ор­ганів ви­но­гра­ду. Так, за зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри до -18°С у сортів ви­но­гра­ду Vitis vinifera L. відбу­вається ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня цен­т­раль­них, а до -22°С — замісних бру­нь­ок. По­вну за­ги­бель вічок та ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня од­норічних па­гонів ви­но­гра­ду спо­с­теріга­ють за зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри до -24°С, а за -26…30°С на­стає по­вна за­ги­бель од­норічних па­гонів і ча­ст­ко­ве по­шко­д­жен­ня ба­га­торічних ор­ганів (ріжків, ру­кавів та штамбів).

Од­нак ба­га­торічні спо­с­те­ре­жен­ня по­ка­зу­ють, що зна­чен­ня тем­пе­ра­тур не завжди виз­на­ча­ють ступінь по­шко­д­жен­ня ок­ре­мих ор­ганів ви­но­гра­ду. Не­га­тив­ний вплив зи­мо­во­го періоду виз­на­чає ком­плекс фак­торів: три­валість тем­пе­ра­тур­но­го впли­ву, зна­чен­ня ампліту­ди ко­ли­вань тем­пе­ра­тур, на­явність вітру та ін.

Після то­го як ми­не за­гро­за зни­жен­ня тем­пе­ра­тур до кри­тич­них для ви­но­гра­ду зна­чень (ду­га-тре­тя де­ка­да лю­то­го), слід об­сте­жи­ти всі ділян­ки та вста­но­ви­ти ха­рак­тер пе­ре­зимівлі кущів ви­но­гра­ду. Для цьо­го на ви­но­град­ни­ках відби­ра­ють се­ред­ню про­бу па­гонів у кількості 20–30 шт. Зраз­ки відбо­ру на дві-три до­би за­ну­рю­ють нижніми кінця­ми у во­ду в помірно теп­ло­му приміщенні. Вічка за до­по­мо­гою гос­тро­го ле­за розріза­ють так, щоб бу­ло до­б­ре вид­но цен­т­раль­ну та замісні брунь­ки. Стан бру­нь­ок зи­му­ю­чо­го вічка ви­но­гра­ду оціню­ють за ко­ль­о­ром тка­нин. По­шко­д­же­на брунь­ка має тем­но-ко­рич­не­вий колір, а жи­ва — світло-зе­ле­ний (рис. 2).

Як­що по­шко­д­жен­ня цен­т­раль­них бру­нь­ок ви­но­гра­ду не пе­ре­ви­щує 30% на технічних та 40% — на сто­ло­вих сор­тах, то на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми не зміню­ють. У разі як­що рівень по­шкод­ження бру­нь­ок пе­ре­ви­щує вка­зані ви­ще зна­чен­ня, ос­та­точ­не на­ван­та­жен­ня кущів ви­но­гра­ду пло­до­ви­ми стрілка­ми з ура­ху­ван­ням за­ги­белі цен­т­раль­них бру­нь­ок роз­ра­хо­ву­ють за та­ким рівнян­ням:

 
де К1 — ос­та­точ­не на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми на кущ ви­но­гра­ду(шт.);

К — на­ван­та­жен­ня пло­до­ви­ми стрілка­ми на кущ ви­но­гра­ду без ура­ху­ван­ня по­шко­д­жень вічок (шт.);

А — відсо­ток по­шко­д­же­них цен­т­раль­них вічок;

30(40) — відсо­ток до­пу­с­ти­мо­го по­шко­д­жен­ня цен­т­раль­них бру­нь­ок для технічних (сто­ло­вих) сортів ви­но­гра­ду.

У разі як­що по­шко­д­жен­ня вічок пе­ре­ви­щує 80%, роз­ра­ху­нок на­ван­та­жен­ня не ви­ко­ну­ють — на ви­но­град­ни­ках за­сто­со­ву­ють спеціальні ви­ди обрізу­ван­ня кущів.

Як обрізувати виноград?

Під час фор­му­ван­ня кущів за ти­пом го­ри­зон­таль­них кор­донів на ріжках фор­му­ють пло­дові лан­ки: зви­чайні (су­чок на два-три вічка та пло­до­ва стрілка — на чо­ти­ри-вісім вічок) або по­си­лені (су­чок на два-три вічка та дві стрілки — на чо­ти­ри-шість та шість-вісім вічок), вибір яких за­ле­жить від кількості ріжків на ру­ка­вах та ре­зуль­татів виз­на­чен­ня оп­ти­маль­но­го на­ван­та­жен­ня (рис. 3).

Обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду на пло­до­ву лан­ку дає змо­гу ре­алізу­ва­ти прин­цип щорічно­го віднов­лен­ня. Пло­до­ва стрілка за­без­пе­чує от­ри­ман­ня вро­жаю ви­но­гра­ду, а су­чок — ут­во­рен­ня до­б­ре роз­ви­ну­тих па­гонів, із яких на­ступ­но­го ро­ку бу­де сфор­мо­ва­но по­вноцінну пло­до­ву лан­ку. Од­нак ко­жен ок­ре­мий кущ ви­но­гра­ду вирізняється ха­рак­те­ром роз­вит­ку од­норічних па­гонів. То­му на прак­тиці мож­ли­ве й пев­не відхи­лен­ня від зви­чай­но­го обрізу­ван­ня на пло­до­ву лан­ку. 

На рис. 4 по­ка­зані ос­новні прий­о­ми обрізу­ван­ня на пло­до­ву лан­ку за відхи­лень роз­вит­ку од­норічних па­гонів ви­но­гра­ду.

Варіант 1 — на суч­ках ви­но­гра­ду роз­ви­ну­тий ли­ше один пагін, на стрілці — нор­маль­ний роз­ви­ток па­гонів: у та­ко­му разі од­норічний пагін на суч­ках обрізу­ють на но­вий су­чок, а нижній пагін то­горічної стрілки — на пло­до­ву стрілку.

Варіант 2 — на суч­ках ви­но­гра­ду па­гонів не­має, на стрілці роз­ви­ток па­гонів нор­маль­ний: су­чок ви­да­ля­ють, нижній од­норічний пагін стрілки обрізу­ють на су­чок, а розміще­ний ви­ще пагін — на пло­до­ву стрілку.

Варіант 3 — на суч­ках ви­но­гра­ду роз­ви­ну­тий ли­ше один пагін, на стрілці па­го­ни сла­бо­роз­ви­нені: од­норічний пагін на суч­ках обрізу­ють на но­вий су­чок, а стрілку ви­да­ля­ють.
Варіант 4 — на суч­ках і стрілці па­го­ни сла­бо­роз­ви­нені, на ру­ка­вах — роз­ви­нені зі «спля­чих» бру­нь­ок па­го­ни: ріжок із пло­до­вою лан­кою ви­да­ля­ють, од­но­річний пагін зі «спля­чої» брунь­ки обрізу­ють на су­чок.

Спеціальні ви­ди обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду ви­ко­ри­с­то­ву­ють у разі силь­них по­шко­д­жень у зимній період та віднов­лен­ня фор­му­ван­ня. До ви­ко­нан­ня та­ких видів обрізу­ван­ня підхо­дять ди­фе­ренційо­ва­но.

Виноградник взимку. Небезпечний варіант розташуванняЗа силь­них по­шко­д­жень вічок, що пе­ре­ви­щу­ють 80–90%, усі нор­маль­но роз­ви­нені па­го­ни пло­до­вих ла­нок обрізу­ють на суч­ки, до­вжи­на яких закінчується над дру­гим-третім вічком.

За по­вної за­ги­белі вічок та па­гонів ви­но­гра­ду, але за на­яв­ності не­по­шко­д­же­них ба­га­торічних ор­ганів (штамбів, ру­кавів та ріжків) ви­ко­ну­ють по­вне ви­да­лен­ня од­норічно­го при­ро­с­ту. Пло­дові лан­ки віднов­лю­ють па­го­на­ми, що зго­дом роз­ви­нуть­ся зі «спля­чих» бру­нь­ок.

У разі по­вної за­ги­белі од­норічно­го й ба­га­торічно­го при­ро­с­ту ви­да­ля­ють усю над­зем­ну ча­с­ти­ну кущів ви­но­гра­ду; зріз ви­ко­ну­ють «на пе­нь­ок» на ви­соті 10–15 см від рівня ґрун­ту або на «чор­ну го­ло­ву». Кущі віднов­лю­ють па­го­на­ми зі «спля­чих» бру­нь­ок.

Фіто­санітар­не обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду ви­ко­ну­ють у разі, як­що на ок­ре­мих ріжках або ру­ка­вах спо­с­теріга­ють сла­бий роз­ви­ток при­ро­с­ту, що су­про­во­д­жується, як пра­ви­ло, рос­том па­гонів зі «спля­чих» бру­нь­ок. По­слаб­ле­ний приріст зу­мов­ле­ний по­шко­д­жен­ням су­дин­ної си­с­те­ми ба­га­торічних ор­ганів та роз­вит­ком фіто­па­то­ген­них ор­ганізмів. У та­ко­му разі слаб­кий ор­ган кущів ви­но­гра­ду ви­да­ля­ють, а но­вий ут­во­рюється із па­гонів, роз­ви­не­них зі «спля­чих» бру­нь­ок. Та­кий вид обрізу­ван­ня кущів ви­но­гра­ду ефек­тив­ний у бо­ротьбі з хво­ро­ба­ми де­ре­ви­ни: ес­кою, еу­ти­по­зом, чор­ним відми­ран­ням ру­кавів то­що. 

Обрізу­ван­ня ви­но­град­них на­са­д­жень, що ґрун­тується на за­сто­су­ванні на­уко­вих підходів, дасть змо­гу ви­ро­с­ти­ти хо­ро­ший уро­жай кон­диційно­го ви­но­гра­ду, що, своєю чер­гою, підви­щить еко­номічну ефек­тивність га­лузі ви­но­гра­дар­ст­ва.

А. Штірбу, канд. біол. на­ук,

завіду­вач відділу ви­но­гра­дар­ст­ва, Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва ім. В.Є. Таїро­ва»

Інформація для цитування

Науковий варіант до обрізування виноградників / А. Штрібу // Пропозиція. — 2017. — № 1. — С. 138-141

Advertisement

Інтерв'ю
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во

1
0