Біопрепарати для захисту зернових колосових від хвороб
Застосування біологічних препаратів є основою стратегічного еколого-біологічного заходу контролю шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур за органічного землеробства. Для захисту рослин від хвороб широко застосовують мікробні препарати на основі штамів із різних фізіологічних груп мікроорганізмів.
Посівам зернових колосових культур найбільшої шкоди завдають борошниста роса, сажкові хвороби, кореневі гнилі, фузаріоз, септоріоз, плямистості, бура іржа та ін. Втрати від хвороб можуть сягати, залежно від інтенсивності їхнього розвитку, 20–30, а в епіфітотійні роки — до 70%.
Для захисту зернових культур від хвороб, для одержання стабільних урожаїв зазвичай застосовують пестициди (препарати для протруювання насіння і фунгіциди). Але тривале застосування хімічних препаратів справляє негативну дію на агроценози та призводить до забруднення ґрунтів та продуктів харчування, виникнення резистентності у шкідливих організмів.
Усунення цих небажаних післядій можливе лише завдяки пошуку нових високоефективних і водночас екологічно безпечних методів захисту рослин, зокрема біологічного, який ґрунтується на використанні грибних і бактеріальних мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності. Механізм дії біологічних препаратів проти збудників хвороб проявляться у використанні їхніх антагоністичних властивостей.
До «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2014 рік» включено 97 біологічних засобів захисту, біопрепаратів, із них для захисту сільськогосподарських культур від хвороб — 19 препаратів.
Широко застосовують на зернових культурах проти збудників кореневих гнилей біопрепарати на основі неспорових бактерій роду Pseudomonas: Планриз (штам АР-33) і Агат 25 — К,ПА (штам Н 16). Препарати застосовують для передпосівної обробки насіння з нормою витрати: Планриз — 1–2 л/т, Агат — 40 г/т. Для контролю хвороб протягом вегетації необхідно провести 2–3 обприскування біопрепаратом Планриз, 1–3 л/га, і три обробки — Агат, 30 г/га.
Практичного значення набуло використання біологічного препарату Триходермін на основі поширеного гриба роду Trichoderma (Tr. lignorum Harz.та та Tr. viridae), який є антагоністом багатьох фітопатогенних грибів. Препарат характеризується високою активністю щодо багатьох збудників хвороб рослин із родів Alternaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Phoma, Pythium, Rhizoctonia, Sclerotinia, Verticilliun. Гриб триходерма продукує мікотоксин і антибіотики, які мають протигрибну та антибактеріальну дію.
Для захисту рослин від хвороб потрібно дво-триразове застосування біопрепарату.
Обробка біопрепаратами насіння перед висіванням
Посортоване насіння замочують у 1%-й робочій суспензії біопрепаратів (1–2 мл/кг) у день висіву або за одну-три доби до сівби на 4–6 год. Обробку насіння біопрепаратом необхідно проводити у затінку, уникаючи дії прямих сонячних променів.
Обприскування рослин біопрепаратами
Для обприскування рослин застосовують робочу суспензію біопрепаратів в концентраціях, %: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0. Концентрація робочого розчину залежить від розвитку хвороб. Що вища ураженість посівів хворобами, то більшу використовують норму витрати. Робочу рідину слід використати у день приготування. Норма витрати — 200–400 л/га.
На ефективність біологічних препаратів значно впливають такі фактори: опади, температура, сонячне освітлення, антимікробна реакція рослин, неякісна обробка. Тому під час їхнього застосування необхідно насамперед намагатися досягти високої якості обробки рослин, адже від цього залежить і кількість обробок для забезпечення захисного ефекту. Велике значення має дотримання строків застосування препаратів, а також норм їхньої витрати, що забезпечує оптимальну кількість діючого початку в робочій рідині.
Обробки біопрепаратами проводять за температури 22…28°С вранці або ввечері за відсутності сонячної інсоляції. Мінімальні термічні пороги для обробок — 13…14°С.
Кратність обробок залежить від ураженості фітопатогенами, тривалості періоду шкідливості і розвитку хвороб. Біологічні препарати застосовують на різних фазах розвитку рослин, у т. ч. незадовго до збирання врожаю.
У вегетаційний період протягом 2011–2014 рр. (Київська обл., Білоцерківський р-н, ДП ЕБ «Олександрія») нами було проведено низку досліджень із визначення ефективності біологічних препаратів на ячмені ярому, сорт Сонцедар, та пшениці озимій, сорт Мірлена.
Досліджувані біопрепарати:
— Триходермін на основі гриба Trichoderma lignorum, штам ТД-93 (рідка форма), титр — 2,5 млрд спор/мл;
— Гаупсин на основі неспорових бактерій роду Pseudomonas aureofaciens, штам 2116, титр — 3 млрд спор/мл;
— Бактофіт на основі спорових бактерій роду Bacillus, штам ИПМ-215, титр спор — не менше 2 млрд/г, а також сумішей Триходерміну з Гаупсином та Бактофітом.
Технологія захисту зернових колосових включала комплексне застосування біологічних препаратів: передпосівну обробку насіння та дві обробки по вегетації: перша — за появи перших симптомів, друга — через 15 днів після першої.
Норма витрати біопрепаратів під час обприскування становила: Триходерміну — 3,0 л/га, Гаупсину — 4,0 л/га, Бактофіту — 2,0 л/га. У суміші застосовували їхні половинні норми витрати. Кількість обробок значною мірою залежить від розвитку хвороб і погодних умов протягом вегетації рослин, тому ці фактори необхідно брати до уваги під час застосування біопрепаратів. У разі випадання великої кількості опадів, а також на другий день після обприскування посівів потрібно провести повторну обробку біопрепаратами.
Насіння пшениці озимої та ячменю ярого протруювали біологічними препаратами з розрахунку 2,0 л/т з додаванням 10 л води.
За роки досліджень на рослинах ячменю ярого було відмічено такі хвороби: плямистість листя (сітчаста, Drechslera teres, та темно-бура, Bipolaris sorokiniana), борошниста роса (Erysiphe graminis), кореневі гнилі (фузаріозна та гельмінтоспоріозна — Fusarium spp. та Bipolaris sorokiniana). Розвиток сітчастої плямистості на контрольній ділянці в середньому становив 10–15%, темно-бурої плямистості — 8,0–12,0, борошнистої роси — 5,0–10,0, кореневих гнилей — від 5,0 до 18,0%. Дані свідчать, що застосування біологічних препаратів за обробки насіння і дворазового обприскування посівів знижувало ураженість рослин плямистостями та борошнистою росою у 1,5– 2,0 рази.
Розвиток кореневих гнилей на 23-му етапі органогенезу рослин відмічався на рівні 5,0%. За такого низького розвитку хвороб біологічні препарати зменшували ураженість рослин патогенами на 65,0–80,0%, за помірного розвитку хвороб ефективність біопрепаратів була значно нижчою (на 10,0–18,0% на 73-му етапі органогенезу). Найвищий захисний ефект проти хвороб спостерігався за використання суміші біологічних препаратів Триходермін та Гаупсин.
На пшениці озимій видовий комплекс хвороб включав: септоріоз (Septoria spp.), бура іржа (Puccinia recondita), борошниста роса (Erysiphe graminis), кореневі гнилі (фузаріозна та гельмінтоспоріозна, збудники Bipolaris sorokiniana та Fusarium spp.). За роки досліджень середній розвиток септоріозу на контролі був на рівні 15,0–25,0%, борошнистої роси — 10,0–12,0, бурої іржі — 5,0, кореневих гнилей — 8,0–25,0%.
За помірного та високого розвитку септоріозу (15,0–25,0%) проводили три обробки біопрепаратами. Результати свідчать, що триразове обприскування посівів пшениці озимої біопрепаратами знижувало ураженість рослин на 20–40%, борошнистої роси — 40,0–50,0, кореневих гнилей на ранньому етапі органогенезу — 60,0–75,0, на пізньому — на 20,0–30,0%.
Слід відмітити, що у 2014 році спостерігався високий розвиток фузаріозу колоса (Fusarium spp.), у середньому — 15,0%, що було спричинено випаданням великої кількості опадів. Проведені обробки препаратами біологічного походження- біопрепаратами, протягом вегетаційного періоду не виявили антагоністичної активності щодо цього збудника. Відмічено позитивний вплив біологічних препаратів на збудників хвороб ячменю ярого та пшениці озимої.
Висновки
Біологічні засоби слід використовувати за чітко розробленими програмами, невід’ємною складовою яких є постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів.
На основі проведених досліджень можна стверджувати, що біологічні препарати доцільно застосовувати для захисту зернових колосових від хвороб за невисокого рівня ураженості і комплексного їхнього використання: обробка насіння та 2–3 обробки посівів протягом вегетації.
С. Ретьман, д-р с.-г. наук,
Г. Ткаленко, С. Михайленко, канд-ти с.-г. наук
Інформація для цитування
Біологічні препарати проти хвороб зернових колосових культур / С. Ретьман, Г. Ткаленко, С. Михайленко // Спецвипуск ж. Пропозиція. Сучасні агротехнології із застосування біопрепартав та регуляторів росту / — 2015. — С. 18-20