Захист посівів ячменю від бур’янів
У технології захисту посівів ячменю від бур’янів застосування запобіжних заходів має не менше значення, ніж хімічні прополки. У багатьох випадках, крім агрономічних переваг, вони показують високу економічну ефективність. Отже, серед основних запобіжних заходів боротьби з бур’янами в посівах ячменю варто зупинитися на таких.
Обробіток грунту
На фоні поверхневого обробітку грунту, а тим більше за технології «ноу-тілл» та її похідних забур’яненість посівів істотно підвищується порівняно з полями, де застосовували полицеву оранку, оскільки без оберту пласта насіння залишається на поверхні грунту, де створюються найліпші умови для його проростання. Вибір основного обробітку грунту залежить від попередника, з урахуванням наявності на полях у післязбиральний період шкідників, джерел інфекцій хвороб, та ступеня забур’яненості. Основний обробіток грунту має сприяти максимальному накопиченню вологи й одержанню дружних та рівномірних сходів ячменю, а також забезпечити істотне покращання фітосанітарного стану посівів. В Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН після основних попередників ячменю ярого, а саме — цукрових буряків і кукурудзи на зерно, основна підготовка грунту складається з оранки або чизелювання на глибину 20–22 см. За даними наших досліджень, на фоні чизельного обробітку грунту забур’яненість посівів ячменю в середньому у 1,5–3 рази вища, ніж на фоні оранки. Якщо після грубостеблових попередників на полі залишились післязбиральні рештки, перед основним обробітком їх подрібнюють важкими дисковими знаряддями. Коли попередниками ячменю були культури, які звільняють площі в серпні чи на початку вересня (зернобобові, круп’яні, кукурудза на силос), і поле значно засмічене коренепаростковими чи іншими багаторічними бур’янами, система основного обробітку грунту має включати такі операції: одразу після збирання попередника — ретельне дискування, через 2–3 тижні, коли багаторічні бур’яни дадуть розетки — оранка або чизельне чи плоскорізне розпушування. Навесні, під час визрівання грунту, в стислі строки проводять боронування поля й безпосередньо перед сівбою — культивацію грунту на глибину загортання насіння (4–6 см). На вирівняних полях, які звичайно бувають після безполицевого осіннього обробітку, боронування не проводять, обмежуючись однією передпосівною культивацією.
Попередник
Насиченість польових сівозмін ярими зерновими колосовими культурами не має перевищувати 20%. Для ячменю кращими у фітосанітарному відношенні є просапні попередники: соя, кукурудза на зерно і силос, буряки, картопля, гречка. За розміщення ячменю після зернових попередників (пшениця, жито, тритикале) сильно зростає засміченість злаковими бур’янами, з якими у майбутньому буде важко боротися. Крім того, слід враховувати, що після зернових попередників посіви ячменю сильно ушкоджуються спільними хворобами та шкідниками.
Добрива
Застосування системи удобрення посів ячменю ярого, особливо в перші етапи його росту й розвитку, істотно збільшує врожайність культури. Натомість, поряд з позитивним ефектом для ячменю, добрива добре впливають і на ріст бур’янів. Крім того, більшість бур’янів мають кращу відгукуваність на удобрення, ніж ячмінь, тому у фазі кущіння — початок виходу в трубку в посівах ячменю відбувається найінтенсивніше відростання бур’янів на удобрених фонах живлення. Отже, у цей проміжок часу застосування гербіцидів є найдоцільнішим.
Норма висіву
Істотно зменшити забур’яненість посівів ячменю можна шляхом регулювання густоти посівів завдяки встановленню оптимальної норми висіву. За оптимальної густоти ячмінь краще розвивається, утворюючи більшу вегетативну масу, а тому стає стійкішим до пошкодження шкідниками й проти ураження хворобами та конкурентоспроможним щодо бур’янів.
Глибина загортання насіння
Насіння висівають у вологий шар грунту на глибину 4–6 см, обов’язково на тверде ложе, яке створюють шляхом передпосівної культивації. Істотне відхилення від рекомендованої глибини загортання затримує появу сходів ячменю, створюючи передумови для кращого проростання насіння бур’янів.
Строк сівби
Висівати ячмінь слід якомога раніше, одразу після настання фізичної спілості грунту, при цьому забезпечуються кращі умови для його подальшого росту й розвитку. За пізніх строків сівби посіви ячменю ярого, як правило, мають більшу забур’яненість, ніж за ранніх строків.
За якісного дотримання запобіжних заходів захисту посівів ячменю від бур’янів можна повністю уникнути застосування гербіцидів, тим самим істотно підвищуючи рентабельність вирощування культури.
Застосування гербіцидів
Натомість, у сучасних виробничих умовах, особливо на великих площах, далеко не всім сільгосптоваровиробникам під силу дотримуватися усіх запобіжних заходів, тому найпоширенішим способом боротьби з бур’янами залишається застосування хімічних прополювань гербіцидами.
Згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні у 2013 р., у посівах ячменю дозволено використовувати понад 100 гербіцидів. Наявні гербіциди відрізняються не лише за назвою, але й за вмістом діючої речовини, строком та способом застосування тощо.
Для правильної побудови системи захисту посівів ячменю від бур’янів необхідно восени, незадовго до настання морозів, провести осіннє обстеження полів і попередньо визначити видовий склад та рівень забур’яненості. Ця робота дасть можливість спеціалістам господарств задовго до проведення хімічної прополки навесні сформувати план закупівлі необхідних гербіцидів.
Отже, вибір необхідного препарату визначається, в першу чергу, видовим складом бур’янів на кожному полі. Також слід враховувати чутливість бур’янів до тих чи інших препаративних форм.
За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, препарати на основі діючої речовини 2,4-Д (яка є складовою частиною значної кількості гербіцидів) мають високу ефективність проти таких бур’янів: лобода біла, сокирки польові, бур’яни з родини капустяних та падалиця ріпаку, чистець однорічний; середню ефективність — проти щириці звичайної, куколиці, качиму, рутки лікарської, горобейника польового, яснотки, скерди, ромашки непахучої, осотів; і малу ефективність — проти гірчаків, фалопії, спориша, зірочника середнього, фіалки польової, березки польової, підмаренника чіпкого.
На відміну від 2,4-Д, гербіциди з групи клопіралідів мають меншу ефективність проти таких бур’янів, як лобода біла, куколиця, рутка лікарська, чистець однорічний, натомість значно краще діють проти фалопії, ромашки непахучої, осотів рожевого та жовтого. Гербіциди, в яких діючою речовиною є флуроксипір, мають високу ефективність проти фалопії березкоподібної, качиму, сокирок польових, чистецю однорічного, підмаренника чіпкого, ромашки непахучої, осоту рожевого. Проти гірчаку розлогого, лободи білої, куколиці та бур’янів з родини капустяних флуроксипірмісткі гербіциди діють з середньою ефективністю. Низьку ефективність таких препаратів відмічено проти щириці звичайної.
Діюча речовина бентазон у складі гербіцидів має високу ефективність проти куколиці білої, ромашки непахучої та бур’янів з родини капустяних або падалиці ріпаку. Середню за ступенем знищення бур’янів ефективність бентазон має проти гірчаку, фалопії, споришу, лободи, зірочника, маренки чіпкої та осоту жовтого. Проти щириці звичайної, рутки лікарської, фіалки польової, березки польової, чистецю однорічного та осоту рожевого застосування гербіцидів на основі бентазону малоефективне.
Гербіциди на основі метсульфурон-метилу найдоцільніше застосовувати в посівах ячменю, забур’янених лободою білою, зірочником середнім, куколицею білою, качимом, сокирками польовими, бур’янами з родини капустяних та падалицею ріпаку чи гірчиці, горобейником, чистецем, ясноткою, скередою покрівельною, ромашкою непахучою. Проти споришу, рутки лікарської та осоту рожевого метсульфурон-метил середньоефективний, а такі бур’яни, як фалопія березкоподібна, фіалка польова, березка польова, підмаренник чіпкий є стійкими до даної групи гербіцидів.
Тифенсульфурон-метил найефективніший проти фалопії березкоподібної, лободи білої, зірочника середнього, сокирок польових, бур’янів з родини капустяних та падалиці ріпаку або гірчиці, ромашки непахучої. Меншу ефективність гербіциди на основі цієї діючої речовини мають проти куколиці білої та деяких інших бур’янів.
З метою розширення спектру дії на бур’яни багато компаній — виробників агрохімікатів пропонують гербіциди з комплексним поєднанням у своєму складі кількох діючих речовин. Так, препарати на основі поєднання 2,4-Д й дикамби, 2,4-Д й флорасуламу, тріасульфурону й дикамби, дикамби й хлорсульфурону, трибенурон-метилу й тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу й флорасуламу, дикамби й тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу й амідосульфурону, трибенурон-метилу й метсульфурон-метилу, йодсульфурон-метилу натрію й антидоту мефенпір-диетилу, амінопіраліду й флорасуламу, флуметсуламу й флорасуламу, феноксапроп-П-етилу й антидоту, амідосульфурону й йодсульфуронметилу натрію та антидоту мефенпір-диетилу, бентазону й 2 М-4 ХМЦПА та інші мають підвищену ефективність проти великої групи бур’янів, де поодиноке застосування однокомпонентних гербіцидів малоефективне.
Утім, незважаючи на таку велику кількість різноманітних форм препаратів, у технології захисту посівів ячменю від бур’янів усі вони мають спільний недолік — недієвість проти злакових бур’янів. Усі наявні гербіциди на основі згаданих вище діючих речовин тією чи іншою мірою ефективні проти дводольних бур’янів, а також падалиці соняшнику, ріпаку та інших дводольних культур. Натомість злакові бур’яни (мишій сизий та зелений, плоскуха, мітлиця, вівсюг та ін.) після застосування вищезгаданих селективних гербіцидів залишаються в посівах ячменю неушкодженими.
Для успішної боротьби зі злаковими бур’янами найефективнішим є застосування запобіжних заходів. На сьогодні, згідно з Переліком, є лише два селективних гербіциди проти однорічних злакових бур’янів, дозволених для застосування в посівах ячменю: Аксіал 045 ЕC, к. е., з діючою речовиною піноксаденом та Пума Супер, м. в. е., з діючими речовинами феноксапроп-П-етилом й антидотом. Дані гербіциди контролюють широкий спектр однорічних злакових (однодольних) бур’янів не лише у посівах ячменю, а й інших зернових колосових культур.
Для найбільш повного знищення одно- та дводольних бур’янів у посівах ячменю рекомендовано застосовувати бакові суміші препаратів на основі піноксадену або феноксапроп-П-етилу й антидоту з іншими препаратами на основі вищенаведених діючих речовин проти дводольних бур’янів.
Крім врахування видового складу бур’янів, у технології захисту слід ретельно дотримуватися інших вимог щодо застосування гербіцидів.
Так, важливо враховувати, до настання якої фази розвитку основної культури можна застосовувати ту чи іншу форму препарату. Найкраще підбирати такі гербіциди, час застосування яких не обмежується фазою кущіння, а триває до настання фази виходу в трубку (появи прапорцевого листа) ячменю. Також слід знати, за якої температури повітря можна використовувати той чи інший гербіцид, в якій фазі росту й розвитку бур’янів тощо. Для цього обов’язково необхідно вивчити інструкцію, яка дається до гербіциду.
Також ніколи не слід покладатися винятково на свої знання стосовно норми витрати гербіциду, культури, що обробляється, спектру дії, способу та часу обробки, максимальної кількості обробок та інших обмежень. Перед внесенням гербіциду рекомендуємо додатково (що ніколи не буде зайвим!) звірити свої власні знання з описом препарату, який наведено в інструкції до його застосування та у Переліку на поточний рік.
Нехтування правилами застосування гербіцидів у посівах сільськогосподарських культур для багатьох агрономів коштувало дуже дорого.
За дотримання усіх наведених рекомендацій та за сприятливих погодних умов у 2013 р. можна сподіватися на одержання високої врожайності ячменю.
С. Авраменко, канд. с.-г. наук, провід. наук. співробітник, голова Ради молодих учених,
М. Цехмейструк, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, завлабораторії,
Ю. Красиловець, д-р с.-г. наук, професор,
Н. Рябчун, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, завлабораторії,
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр’єва НААН