За­хист посівів яч­ме­ню від бур’янів

Об­робіток грун­ту

На фоні по­верх­не­во­го об­робітку грун­ту, а тим більше за тех­но­логії «ноу-тілл» та її похідних за­бур’яненість посівів істот­но підви­щуєть­ся порівня­но з по­ля­ми, де за­сто­со­ву­ва­ли по­ли­це­ву оран­ку, оскільки без обер­ту пла­с­та насіння за­ли­шається на по­верхні грун­ту, де ство­рю­ють­ся найліпші умо­ви для йо­го про­ро­с­тан­ня. Вибір ос­нов­но­го об­робітку грун­ту за­ле­жить від по­пе­ред­ни­ка, з ура­ху­ван­ням на­яв­ності на по­лях у післяз­би­раль­ний період шкідників, дже­рел інфекцій хво­роб, та сту­пе­ня за­бур’я­не­ності. Ос­нов­ний об­робіток грун­ту має спри­я­ти мак­си­маль­но­му на­ко­пи­чен­ню во­ло­ги й одер­жан­ню друж­них та рівно­мірних сходів яч­ме­ню, а та­кож за­без­пе­чи­ти істот­не по­кра­щан­ня фіто­санітар­но­го ста­ну посівів. В Інсти­туті рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН після ос­нов­них по­пе­ред­ників яч­ме­ню яро­го, а са­ме — цу­к­ро­вих бу­ряків і ку­ку­руд­зи на зер­но, ос­нов­на підго­тов­ка грун­ту скла­дається з оран­ки або чи­зе­лю­ван­ня на гли­би­ну 20–22 см. За да­ни­ми на­ших досліджень, на фоні чи­зель­но­го об­ро­бітку грун­ту за­бур’я­неність посівів яч­ме­ню в се­ред­нь­о­му у 1,5–3 ра­зи ви­ща, ніж на фоні оран­ки. Як­що після гру­бо­с­теб­ло­вих по­пе­ред­ників на полі за­ли­ши­лись післяз­би­ральні решт­ки, пе­ред ос­нов­ним об­ро­бітком їх подрібню­ють важ­ки­ми дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми. Ко­ли по­пе­ред­ни­ка­ми яч­ме­ню бу­ли куль­ту­ри, які звіль­ня­ють площі в серпні чи на по­чат­ку ве­рес­ня (зер­но­бо­бові, круп’яні, ку­ку­руд­за на си­лос), і по­ле знач­но засміче­не ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми чи інши­ми ба­га­то­річ­ни­ми бур’яна­ми, си­с­те­ма ос­нов­но­го об­ро­бітку грун­ту має вклю­ча­ти такі опе­рації: од­ра­зу після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка — ре­тель­не дис­ку­ван­ня, че­рез 2–3  тижні, ко­ли ба­га­торічні бур’яни да­дуть ро­зет­ки — оран­ка або чи­зель­не чи пло­с­ко­різ­не роз­пу­шу­ван­ня. На­весні, під час ви­­зріван­ня грун­ту, в стислі стро­ки про­во­дять бо­ро­ну­ван­ня по­ля й без­по­се­ред­ньо пе­ред сівбою — куль­ти­вацію грун­ту на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння (4–6 см). На вирівня­них по­лях, які зви­чай­но бу­ва­ють після без­по­ли­це­во­го осінньо­го об­робітку, бо­ро­ну­ван­ня не про­во­дять, об­­ме­жу­ю­чись однією пе­ред­посівною куль­ти­вацією.

По­пе­ред­ник
На­си­ченість по­льо­вих сівозмін яри­ми зер­но­ви­ми ко­ло­со­ви­ми куль­ту­ра­ми не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 20%. Для яч­ме­ню кра­щи­ми у фіто­санітар­но­му відно­шенні є про­сапні по­пе­ред­ни­ки: соя, ку­ку­руд­за на зер­но і си­лос, бу­ря­ки, кар­топ­ля, греч­ка. За розміщен­ня яч­ме­ню після зер­но­вих по­пе­ред­ників (пше­ни­ця, жи­то, три­ти­ка­ле) силь­но зро­с­тає засмі­че­ність зла­ко­ви­ми бур’яна­ми, з яки­ми у май­бут­нь­о­му бу­де важ­ко бо­ро­ти­ся. Крім то­го, слід вра­хо­ву­ва­ти, що після зер­но­вих по­пе­ред­ників посіви яч­ме­ню силь­но уш­ко­д­жу­ють­ся спільни­ми хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми.

До­б­ри­ва
За­сто­су­ван­ня си­с­те­ми удо­б­рен­ня посів яч­ме­ню яро­го, особ­ли­во в перші ета­пи йо­го рос­ту й роз­вит­ку, істот­но збільшує вро­жайність куль­ту­ри. На­томість, по­ряд з по­зи­тив­ним ефек­том для яч­ме­ню, до­б­ри­ва до­б­ре впли­ва­ють і на ріст бур’янів. Крім то­го, більшість бур’янів ма­ють кра­щу відгу­ку­ваність на удо­б­рен­ня, ніж ячмінь, то­му у фазі кущіння — по­чат­ок ви­хо­ду в труб­ку в посівах яч­ме­ню відбу­вається найінтен­сивніше відро­с­тан­ня бур’янів на удо­б­ре­них фо­нах жив­лен­ня. От­же, у цей про­міжок ча­су за­сто­су­ван­ня гербіцидів є най­доцільнішим.

Нор­ма висіву
Істот­но змен­ши­ти за­бур’яненість посівів яч­ме­ню мож­на шля­хом ре­гу­лю­ван­ня гу­с­то­ти посівів за­вдя­ки вста­нов­лен­ню оп­ти­маль­ної нор­ми висіву. За оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти ячмінь кра­ще роз­ви­вається, ут­во­рю­ю­чи більшу ве­ге­та­тив­ну ма­су, а то­му стає стійкішим до по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми й про­ти ура­жен­ня хво­ро­ба­ми та кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним щодо бур’янів.

Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння
Насіння висіва­ють у во­ло­гий шар грун­ту на гли­би­ну 4–6 см, обов’яз­ко­во на твер­де ло­же, яке ство­рю­ють шля­хом пе­ред­посівної куль­ти­вації. Істот­не відхи­лен­ня від ре­ко­мен­до­ва­ної гли­би­ни за­гор­тан­ня за­три­мує по­яву сходів яч­ме­ню, ство­рю­ю­чи пе­ре­ду­мо­ви для кра­що­го про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів.

Строк сівби
Висіва­ти ячмінь слід яко­мо­га раніше, од­ра­зу після на­стан­ня фізич­ної спілості грун­ту, при цьо­му за­без­пе­чу­ють­ся кращі умо­ви для йо­го по­даль­шо­го рос­ту й роз­вит­ку. За пізніх строків сівби посіви яч­ме­ню яро­го, як пра­ви­ло, ма­ють більшу за­бур’яненість, ніж за ранніх строків.
За якісно­го до­три­ман­ня за­побіжних за­ходів за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від бу­р’я­нів мож­на повністю уник­ну­ти за­сто­су­ван­ня гербіцидів, тим са­мим істот­но підви­щу­ю­чи рен­та­бельність ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри.

Застосування гербіцидів
На­томість, у су­час­них ви­роб­ни­чих умо­вах, особ­ли­во на ве­ли­ких пло­щах, да­ле­ко не всім сільгоспто­ва­ро­ви­роб­ни­кам під си­лу до­тримуватися усіх за­побіжних за­ходів, то­му най­по­ши­ренішим спо­со­бом бо­роть­би з бур’яна­ми за­ли­шається за­сто­су­ван­ня хімічних про­по­лю­вань гербіци­да­ми.
Згідно з Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­ро­хі­мікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні у 2013 р., у посівах яч­ме­ню доз­во­ле­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти по­над 100 гер­біцидів. На­явні гербіци­ди відрізня­ють­ся не ли­ше за на­звою, але й за вміс­том діючої ре­чо­ви­ни, стро­ком та спо­со­бом за­сто­су­ван­ня то­що.
Для пра­виль­ної по­бу­до­ви си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від бур’янів не­обхідно во­се­ни, не­за­дов­го до на­стан­ня мо­розів, про­ве­с­ти осіннє об­сте­жен­ня полів і по­пе­ред­ньо виз­на­чи­ти ви­до­вий склад та рівень за­бур’яне­ності. Ця ро­бо­та дасть мож­ливість спеціалістам гос­по­дарств за­дов­го до про­ве­ден­ня хімічної про­пол­ки на­весні сфор­му­ва­ти план за­купівлі не­обхідних гербіцидів.
От­же, вибір не­обхідно­го пре­па­ра­ту виз­на­чається, в пер­шу чер­гу, ви­до­вим скла­дом бур’янів на кож­но­му полі. Також слід вра­хо­ву­ва­ти чут­ливість бур’янів до тих чи інших пре­па­ра­тив­них форм.
За да­ни­ми Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН, пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни 2,4-Д (яка є скла­до­вою ча­с­ти­ною знач­ної кількості гербіцидів) ма­ють ви­со­ку ефек­тивність про­ти та­ких бур’янів: ло­бо­да біла, со­кир­ки по­льові, бур’яни з ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них та па­да­ли­ця ріпа­ку, чи­с­тець од­­норічний; се­ред­ню ефек­тивність — про­ти щи­риці зви­чай­ної, ку­ко­лиці, ка­чи­му, рут­ки лікарсь­кої, го­ро­бей­ни­ка по­льо­во­го, яс­нот­ки, скер­ди, ро­маш­ки не­па­ху­чої, осотів; і ма­лу ефек­тивність — про­ти гірчаків, фа­лопії, спо­ри­ша, зіроч­ни­ка се­ред­нь­о­го, фіал­ки по­льо­вої, березки по­льо­вої, підма­рен­ни­ка чіпко­го.
На відміну від 2,4-Д, гербіци­ди з гру­пи клопіралідів ма­ють мен­шу ефек­тивність про­ти та­ких бур’янів, як ло­бо­да біла, ку­ко­ли­ця, рут­ка лікарсь­ка, чи­с­тець од­норічний, на­томість знач­но кра­ще діють про­ти фа­лопії, ро­маш­ки не­па­ху­чої, осотів ро­же­во­го та жов­то­го. Гербіци­ди, в яких діючою ре­чо­ви­ною є флу­рок­сипір, ма­ють ви­со­ку ефек­тивність про­ти фа­лопії бе­рез­ко­подібної, ка­чи­му, со­ки­рок по­льо­вих, чи­с­те­цю од­норічно­го, підма­рен­ни­ка чіпко­го, ро­маш­ки не­па­ху­чої, осо­ту ро­же­во­го. Про­ти гірча­ку роз­ло­го­го, ло­бо­ди білої, ку­ко­лиці та бур’янів з ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них флу­рок­сипірмісткі гербіци­ди діють з се­ред­нь­ою ефек­тивністю. Низь­ку ефек­тивність та­ких пре­па­ратів відміче­но про­­ти щи­риці зви­чай­ної.
Діюча ре­чо­ви­на бен­та­зон у складі гербіцидів має ви­со­ку ефек­тивність про­ти ку­ко­лиці білої, ро­маш­ки не­па­ху­чої та бур’янів з ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них або па­да­лиці ріпа­ку. Се­ред­ню за сту­пе­нем зни­щен­ня бур’янів ефек­тивність бен­та­зон має про­ти гірча­ку, фа­лопії, спо­ри­шу, ло­бо­ди, зіроч­ни­ка, ма­рен­ки чіпкої та осо­ту жов­то­го. Про­ти щи­риці зви­чай­ної, рут­ки лікарсь­кої, фіал­ки по­льо­вої, бе­рез­ки по­льо­вої, чи­с­те­цю од­­но­річно­го та осо­ту ро­же­во­го за­сто­су­ван­ня гербіцидів на ос­нові бен­та­зо­ну ма­ло­ефек­тив­не.
Гербіци­ди на ос­нові мет­суль­фу­рон-ме­ти­лу най­доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти в посівах яч­ме­ню, за­бур’яне­них ло­бо­дою білою, зіроч­ни­ком се­реднім, ку­ко­ли­цею білою, ка­чи­мом, со­кир­ка­ми по­льо­ви­ми, бур’яна­ми з ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них та па­да­ли­цею ріпа­ку чи гірчиці, го­ро­бей­ни­ком, чи­с­те­цем, яс­нот­кою, ске­ре­дою покрі­­вель­ною, ро­маш­кою не­па­ху­чою. Про­ти спо­ри­шу, рут­ки лікарсь­кої та осо­ту ро­же­во­го мет­суль­фу­рон-ме­тил се­ред­­ньо­­е­фек­тив­ний, а такі бур’яни, як фа­­лопія бе­рез­ко­подібна, фіал­ка по­льо­ва, бе­рез­ка по­льо­ва, підма­рен­ник чіпкий є стійки­ми до да­ної гру­пи гербіцидів.
Ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил най­е­фек­тив­ніший про­ти фа­лопії бе­рез­ко­подіб­ної, ло­бо­ди білої, зіроч­ни­ка се­ред­нь­о­го, со­ки­рок по­льо­вих, бур’янів з ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них та па­да­лиці ріпа­ку або гірчиці, ро­маш­ки не­па­ху­чої. Мен­шу ефек­тив­ність гербіци­ди на ос­нові цієї діючої ре­чо­ви­ни ма­ють про­ти ку­ко­лиці білої та де­я­ких інших бур’янів.
З ме­тою роз­ши­рен­ня спе­к­т­ру дії на бур’яни ба­га­то ком­паній — ви­роб­ників аг­рохімікатів про­по­ну­ють гербіци­ди з ком­плек­сним поєднан­ням у своєму скла­ді кількох діючих ре­чо­вин. Так, пре­па­ра­ти на ос­нові поєднан­ня 2,4-Д й ди­кам­би, 2,4-Д й фло­ра­су­ла­му, тріасуль­фу­ро­ну й ди­кам­би, ди­кам­би й хлор­суль­фу­ро­ну, три­бе­ну­рон-ме­ти­лу й ти­фен­суль­фу­рон-ме­ти­лу, три­бе­ну­рон-ме­ти­лу й фло­ра­су­ла­му, ди­кам­би й ти­фен­суль­фу­рон-ме­ти­лу, три­бе­ну­рон-ме­ти­лу й амідо­суль­фу­ро­ну, три­бе­ну­рон-ме­ти­лу й мет­суль­фу­рон-ме­ти­лу, йод­суль­фу­рон-ме­ти­лу нат­рію й ан­ти­до­ту ме­фенпір-ди­е­ти­лу, амі­но­піраліду й фло­ра­су­ла­му, флу­мет­су­ла­му й фло­ра­су­ла­му, фе­нок­са­проп-П-ети­лу й ан­ти­до­ту, амідо­суль­фу­ро­ну й йод­суль­фу­рон­ме­ти­лу натрію та ан­ти­до­ту ме­фенпір-ди­е­ти­лу, бен­та­зо­ну й 2 М-4 ХМЦПА та інші ма­ють підви­ще­ну ефек­тивність про­ти ве­ли­кої гру­пи бур’янів, де по­оди­но­ке за­сто­су­ван­ня од­но­ком­по­нент­них гербіцидів ма­ло­ефек­тив­не.
Утім, не­зва­жа­ю­чи на та­ку ве­ли­ку кількість різно­манітних форм пре­па­ратів, у тех­но­логії за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від бур’янів усі во­ни ма­ють спільний не­долік — недієвість про­ти зла­ко­вих бур’янів. Усі на­явні гербіци­ди на ос­нові з­га­да­них ви­ще діючих ре­чо­вин тією чи іншою мірою ефек­тивні про­ти дво­доль­них бур’янів, а та­кож па­да­лиці со­няш­ни­ку, ріпа­ку та інших дво­доль­них куль­тур. На­томість зла­кові бур’яни (ми­шій си­зий та зе­ле­ний, пло­с­ку­ха, міт­ли­ця, вівсюг та ін.) після за­сто­су­ван­ня ви­щез­га­да­них се­лек­тив­них гербіцидів за­ли­ша­ють­ся в посівах яч­ме­ню не­­ушкод­же­ни­ми.
Для успішної бо­роть­би зі зла­ко­ви­ми бур’яна­ми най­е­фек­тивнішим є за­сто­су­ван­ня за­побіжних за­ходів. На сьо­годні, згідно з Пе­реліком,  є ли­ше два се­лек­тив­них гербіци­ди про­ти од­норічних зла­ко­вих бур’янів, доз­во­ле­них для за­­сто­су­ван­ня в посівах яч­ме­ню: Аксіал 045 ЕC, к. е., з діючою ре­чо­ви­ною пінок­са­деном та Пу­ма Су­пер, м. в. е., з діючими ре­чо­ви­нами фе­нок­са­проп-П-етилом й ан­ти­дотом. Дані гербіци­ди кон­тро­лю­ють ши­ро­кий спектр од­норічних зла­ко­вих (од­но­доль­них) бур’янів не ли­ше у посівах яч­ме­ню, а й інших зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур.
Для найбільш по­вно­го зни­щен­ня од­но­- та дво­доль­них бур’янів у по­сівах яч­ме­ню ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти ба­кові суміші пре­па­ратів на ос­нові пінок­са­де­ну або фе­нок­са­проп-П-ети­лу й ан­ти­до­ту з інши­ми пре­па­ра­та­ми на ос­нові ви­ще­на­ве­де­них діючих ре­чо­вин  про­ти дво­доль­них бур’янів.
Крім вра­ху­ван­ня ви­до­во­го скла­ду бур’янів, у тех­но­логії за­хи­с­ту слід ре­те­ль­но до­три­му­ва­ти­ся інших ви­мог щодо за­сто­су­ван­ня гербіцидів.
Так, важ­ли­во вра­хо­ву­ва­ти, до на­стан­­ня якої фа­зи роз­вит­ку ос­нов­ної куль­ту­ри мож­на за­сто­со­ву­ва­ти ту чи ін­шу фор­му пре­па­ра­ту. Най­кра­ще підби­ра­ти такі гербіци­ди, час за­сто­су­ван­ня яких не об­ме­жується фа­зою кущіння, а три­ває до на­стан­ня фа­зи ви­хо­ду в труб­ку (по­яви пра­пор­це­во­го ли­с­та) яч­ме­ню. Та­кож слід зна­ти, за якої тем­пе­ра­ту­ри по­вітря мож­на використовувати той чи інший гербіцид, в якій фазі рос­ту й роз­вит­ку бур’янів то­що. Для цьо­го обов’яз­ко­во не­обхідно вив­чи­ти інструкцію, яка дається до гербіци­ду.
Та­кож ніко­ли не слід по­кла­да­ти­ся ви­нят­ко­во на свої знан­ня сто­сов­но нор­ми ви­т­ра­ти гербіци­ду, куль­ту­ри, що об­роб­ляється, спе­к­т­ру дії, спо­со­бу та ча­су об­роб­ки, мак­си­маль­ної кількості об­ро­бок та інших об­ме­жень. Пе­ред вне­сен­ням гер­біци­ду ре­ко­мен­дуємо до­дат­ко­во (що ніко­ли не бу­де зай­вим!) звіри­ти свої власні знан­ня з опи­сом пре­па­ра­ту, який на­ве­де­но в інструкції до йо­го за­сто­су­ван­ня та у Пе­реліку на по­точ­ний рік.
Не­хту­ван­ня пра­ви­ла­ми за­сто­су­ван­ня гербіцидів у посівах сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур для ба­га­ть­ох аг­ро­номів ко­ш­ту­ва­ло ду­же до­ро­го.
За до­три­ман­ня усіх на­ве­де­них ре­ко­­­мен­дацій та за спри­ят­ли­вих по­год­них умов у 2013 р. мож­на сподіва­ти­ся на одер­жан­ня ви­со­кої вро­жай­ності яч­ме­ню.

С. Ав­ра­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, провід. на­ук. співробітник, го­ло­ва Ра­ди мо­ло­дих уче­них,
М. Цех­мей­ст­рук, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник, за­вла­бо­ра­торії,
Ю. Кра­си­ло­вець, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор,
Н. Ряб­чун, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник, за­вла­бо­ра­торії,
Інсти­тут рос­лин­ництва
ім. В. Я. Юр’єва НА­АН