Томатна міль і як з нею боротися

Tuta absoluta — це головний шкідник польових і тепличних томатів, належить до родини Gelechiidae (виїмчастокрилі молі). Олігофаг, що харчується переважно пасльоновими культурами. В Україні це карантинний шкідник.

 

 

 

 

 

 

 

 

Поширення Tuta absoluta

Разом із вантажем помідорів із Південної Америки до Європи прибув його найлютіший ворог — томатна міль (Tuta absoluta). Перші офіційні дані про появу цього шкідника на території Європи датуються 2006 роком, коли міль була виявлена в Іспанії, через три роки — у Франції, Італії, Португалії, Тунісі та Великій Британії.

У 2009 році томатна міль була зареєстрована у Німеччині, Чехії, Нідерландах, Білорусі, РФ, Лівії, Албанії, Греції, Туреччині та Сирії, а ще через два роки — у Казахстані.

Шкідник менш ніж за чортири роки зміг поширитися більшою частиною Європи і досягти меж нашої країни.

В Україні томатна міль вперше була виявлена в 2010 році, а вже через два роки осередки розвитку шкідника виникли в Херсонській області, де карантинний режим був установлений на загальній площі 79 га, а ще через рік наступний осередок розвитку шкідника був зафіксований і в Миколаївській області. Крім того, в Україну продовжують імпортувати заражені шкідником томати, кожен рік фітосанітарні інспектори фіксують факти виявлення томатної молі в імпортних овочах. Здебільшого така продукція надходить на український ринок з Туреччини та Іспанії.

Батьківщиною томатної молі є регіо­ни Центральної та Південної Америки. Шкідник має кілька назв: південноамериканська томатна міль, томатний листковий мінер, південноамериканський томатний точильник.

 

Цикл розвитку

Tuta absoluta є комахою з повним циклом перетворення і високим коефіцієнтом розмноження.

Доросла особина — метелик близько 6–7 мм завдовжки з розмахом крил 10 мм. Вони сіро-коричневі, з чорними плямами на передніх крилах та ниткоподібними вусиками. Самці темніші від самок.

Імаго томатної молі найбільш активні у сутінках і на світанку, в денний період метелики ховаються серед листя рослини-господаря. Найбільшу кількість самців було спіймано на феромонні пастки у пе­ріод з 7 до 11 години ранку.

Шкідник, залежно від погодних умов, здатен давати до 12 поколінь за рік. Повний життєвий цикл одного покоління становить 30–35 днів (за температури 25-35°С, а за нижчої — може розвиватися до 40 днів). У польових умовах Чилі томатна міль давала до 8 поколінь за рік.

Зимує у стадії яйця, лялечки та імаго. На зимівлю переходять у ґрунт на глибину до 3 см, але багато особин залишається зимувати на рослинах, у фрамугах теплиці або гофроящиках, чи в інших затишних місцях.

Як правило, в популяції самців менше, ніж самок. Дорослі особини самців живуть довше: у середньому імаго сам­ців живе від 19 до 42 днів, а самки — 18–38 днів. Дорослі особини протягом життя спаровуються кілька разів. На другий день після спаровування самки починають відкладати яйця. Одна самка здатна відкласти від 60 до 120, а іноді і до 250 циліндричних яєць (по одному, зрідка по кілька яєць на всі надземні частини рослини). Самки відкладають яйця протягом доби, але пік яйцекладки припадає на нічний час.

Шкідник має розтягнутий період яйцекладки. Понад 70% усіх яєць самки відкладають протягом 5 днів і близько 90% яєць — протягом 10 днів, при цьому яйця можуть бути прикріплені як з верхнього, так і з нижнього боку листка рослин. Дослідження показали, що шкід­ник відкладає яйця близько 20 днів.

Личинки виходять із яєць, як правило, вранці і відразу проникають у тканину рослини, де відразу починають харчуватися, створюючи пошкодження у вигляді мін.

Личинки проходять чотири стадії розвитку, кожну з яких легко визначити за її розміром та кольором.

Личинка першого віку — від білого до жовтуватого кольору, маленька, розмі­ром 0,5 мм. Від другого до четвертого віку личинки зеленішають, у них з’являється чорна смужка поруч із головою. Повністю сформована личинка має роз­мір до 9 мм.

На молодих рослинах гусениця пошкоджує листки, стебла, пагони, квіти томатів, а пошкодження плодів спостерігається на всіх стадіях їхнього дозрівання. Міни личинок збільшуються в міру зростання самої личинки. За силь­ного пошкодження личинки можуть по­вністю об’їдати листя томатів, залишаючи лише жилки. Між линьками гусениці тимчасово можуть влаштовуватися поза мінами. Личинка не впадає в діапаузу доти, поки доступний харчовий ресурс.

Залишаючи міну, личинка утворює шовковий кокон на молодих листках або ґрунті, де перетворюється на лялечку. Спочатку лялечка зеленого відтінку, з часом набуває кольору лісового горіха, а перед перетворенням на дорослу особину стає темно-коричневою. Лялечки часто зустрічаються в ґрунті, на поверхні листків або в мінах.

Мінімальна температура для розвитку томатної молі становить 8,1°C. Для розвитку яєць температура не повинна бути нижче як 6,9°C, для личинок це значення становить 7,6°C, а для лялечок — 9,2°C.

Для завершення повного циклу розвитку томатній молі необхідно набрати суму температур 460°C. Для завершення розвитку стадії яйця, личинки і лялечки необхідно набрати відповідно 104, 239 і 117°C. Згідно з дослідженнями, для завершення розвитку від яйця до дорослої особини за температури 14°C потрібно 76 днів, за 20°C — 39 днів і за 27°C — близько 24 днів.

 

Шкідливість

Томатна міль пошкоджує рослини пасльонових у будь-якій фазі — від початку сходів до повного дозрівання врожаю. Крім томатів, вона пошкоджує баклажани, перець, фізаліс, картоплю та багато дикорослих і декоративних рослин родини пасльонових. Пошкодження також є «воротами» для потрапляння в рослину різноманітних патогенів, в результаті чого розвивається гниль плодів.

Найпомітніші симптоми — це плямисті міни на листках. Гусениці частіше пошкоджують листя і стебла, але можуть хар­чуватися всередині плоду.

На листках личинки живляться тільки мезофільними тканинами, залишаючи неушкодженим епідерміс. На плодах вони з’являються в міру їхнього формування. У разі масового поширення фітофага листя може повністю загинути.

Згідно зі спостереженнями, міль здатна вижити і дати потомство в будь-якому місці і в будь-який час року, де тільки появиться.

Tuta absoluta є основним обмежувальним фактором виробництва томатів у Південній Америці. За безконтрольного розвитку молі втрата врожаю томатів може становити 90–100%.

За офіційними даними, томатна міль 2009 року викликала 100%-ву втрату томатів у зимовий період у провінції Валенсія (Іспанія). В Аргентині відзначали значний розвиток шкідника, що негативно позначалося на інтенсивності росту рослин і врожайності плодів. Томатна міль здатна пошкоджувати листки та бульби картоплі, навіть генетично модифікованої.

 

Моніторинг томатної мінуючої молі

Своєчасне виявлення появи томатної молі у теплиці або в польових умовах допоможе оперативно вжити відповідних заходів для запобігання розвитку популяції та уникнути високого ступеня пошкодження рослин.

Після зимівлі в теплицю першою потрапляє переважно доросла особина шкідника як іззовні, так і безпосередньо з ґрунту. Тому необхідно використовувати феромонні пастки для вилову особин, які вже потрапили у теплицю.

Ці пастки дають змогу визначити початок появи шкідника в теплиці. Моніторингові пастки в теплиці слід встановити за тиждень до висадки в неї рослин. Достатньо використати одну пастку на 250 м2.

У період вегетації рослини томатів у теплиці постійно обстежують на предмет наявності пошкоджень — мін.

Дуже важливо перед прийняттям рішення щодо організації відповідних за­хисних заходів детально вивчити особливості морфології та екології шкідника, щоб не переплутати томатну міль із іншими шкідниками, наприклад такими, як картопляна міль (Phthorimaea operculella Zel).

 

Система захисту

Для позитивного результату у боротьбі з фітофагами необхідно використовувати сукупність усіх методів боротьби з цим шкідником. Щоб побороти Tuta absoluta і зберегти максимальну кількість урожаю, витративши при цьому, якомога менше коштів, необхідно діяти правильно й вчасно.

 

Підготовка теплиці

Слід максимально очистити теплицю від рослинних залишків. Рослинні рештки спалюють або компостують у спеціальній ямі. Потім миють плівку, скло, каркаси, шпагати, агроволокно, інвентар тощо спеціальними дезінфікуючими розчинами.

Далі потрібно фрезерувати ґрунт на глибину до 5 см, а потім провести його проморожування шляхом відкриття фрамуг теплиці або опромінення ультрафіолетом. Личинки і лялечки молі, а також інших шкідливих організмів дуже бояться і того й іншого.

У теплиці потрібно використовувати лише пластикові ящики. Адже в гофротару може залазити міль, і так її можна розселити по всіх теплицях. Аерозольна обробка порожньої теплиці баковою су­мішшю інсектицидів і фунгіцидів знищить залишки шкідників і збудників хвороб остаточно.

Потрібно дотримуватися потрібної експозиції, яка вказана у рекомендаціях ви­робників препаратів.

Щоб попередити появу шкідника ззовні, потрібно в теплицях на фрамугах встановити москітні сітки, а також по­двійні двері або тамбури на вході.

Застилаючи поверхню ґрунту агроволокном або клейонкою, ми перешкоджаємо як попаданню личинок і метеликів у ґрунт для зимівлі, так, і навпаки, — їхньому виходу.

 

Захист у період вегетації

Дуже ефективними у боротьбі з міл­лю можуть бути феромонні та інсектицидні пастки.

Самки молі, як правило, літають у верхній частині рослини. Вони виділяють феромони, за якими їх знаходять самці, і відбувається парування.

У цьому випадку найраціональнішим буде використання феромонів для дезорієнтації самців. Для цього лише потріб­но феромонні пастки з феромонами, які в кілька разів сильніші, ніж у самки, та розмістити їх в нижній частині рослини. Самці полетять на них і загинуть, а самки залишаться незаплідненими в горі тепли­ці і відкладуть яйця, з яких не вилупляться личинки.

 

Схема хімічного захисту томатів від Tuta absoluta

 

 

Феромонні пастки для масового вилову ставлять у кількості 1 шт. на 50–100 м².

Феромонні пастки бувають дельтоподібні та водні.

Дуже важливо не забути додати диспергент (наприклад мило) або олію в воду у водній пастці. Оскільки поверхневий натяг води досить високий, і метелик, підлітаючи до води, відштовхується від неї. Мило або олія, знижуючи поверхневий натяг води, сприяють тому, що метелик не може відштовхнутися від води і тоне.

Феромон у пастках слід міняти не рід­ше ніж раз на чотири тижні в жаркий пе­ріод і раз на п’ять-шість тижнів — за низьких температур.

Клейові вкладки в дельтоподібних пастках необхідно міняти в міру їхнього забруднення.

Також добре спрацьовують й інсектицидні лампи, оскільки вони відловлюють і самців і самок, то їх ефективніше розташувати у верхній частині теплиці. Принцип їхньої дії базується на тому, що метелик, пролітаючи між двома електродами лампи, отримує невеликий, але смертельний для нього електричний розряд.

Ще можна використовувати пастку чорного кольору. Визначено, що метелики томатної молі активно летять на чорний колір. Пастки мають чорну липку поверхню, тому відловлюють самців і самок молі. Їх також бажано розмістити у верх­ній частині рослин.

 

Схема розташування різних пасток

Регулярне видалення листків з мінами, в яких є личинки, дає змогу контролювати до 50% популяції молі.

Біологічний метод ґрунтується на використанні ентомофагів або біологічних препаратів на основі бактерій і вірусів.

Найефективнішими ентомофагами Tuta absoluta є хижий клоп Macrolophus tais і трихограма Trichogramma pretiosum. Це види ентомофагів, які можна вільно купити в Україні і безпечно використовувати в теплицях.

Але слід пам’ятати, що ентомофаги — це комахи. І якщо в теплиці використовувати хімічні засоби захисту, то вони разом із шкідниками можуть знищити й корисних комах.

Клоп макролофус поїдає яйця і личинок молі. Ним бажано заселяти теплицю до масової появи шкідника. Хижака по­трібно підгодовувати яйцями ситотроги (зернової молі), щоб клопи змогли активно харчуватися і розмножуватися навіть за початкової відсутності молі.

Трихограма відкладає свої яйця в яйця молі. Личинка ентомофага, розвиваючись, поїдає яйце молі.

За використання корисних комах потрібно звертати увагу на технологію їхнього внесення і використання в теплиці.

Із біопрепаратів будуть ефективними обробки Лепідоцидом (на основі Bacillus thuringiensis var. Kurstaki) і бітоксибациліном (Bacillus thuringiensis var. Thuringiensis), а також препаратом Тутавір (Baculoviridae), який дуже добре зарекомендував себе в Європі і проходить реєстрацію в Україні.

Коли відмічають масовий розвиток томатної молі, потрібно відразу використовувати хімічні засоби захисту рослин.

Проти молі добре спрацьовують препарати на основі таких діючих речовин: імідаклоприд, індоксакарб, спіносад, флубендиамід, дельтаметрин, хлорантраніліпрол, ціантраніліпрол та емамектину бензоат (таблиця).

Усі препарати повинні бути оригінальними, якісними, від перевіреного по­стачальника (не простроченими, не перемерзлими взимку). Важливо правильно приготувати розчин (pH має дорівнювати 6).

Оптимальна температура для проведення обробок — 20°С. Потрібно чітко дотримуватися всіх інструкцій щодо використання конкретного інсектициду.

Для успішної боротьби з міллю по­трібно обробити всю теплицю, включаючи поверхню рослини, ґрунт, плівку, труби, крапельну стрічку та інше обладнання, яке є всередині теплиці. Обприскувач має робити з робочої суміші такий туман, який може проникати в будь-які шпаринки, знищуючи шкідника.

Якісно проведена обробка може утримувати розвиток шкідника протягом трьох тижнів.

У разі неможливості позбавитися від томатної молі, доцільно змінити вирощувану культуру. Це особливо ефективно для другого обороту. Кращий ва­ріант — перець, його Tuta absoluta не пошкоджує. Хоча деякі вчені стверджують інше.

На сьогодні жоден окремо взятий метод боротьби з томатною міллю не може дати 100%-ву ефективність. Для повного знищення Tuta absoluta потрібно використовувати сукупність усіх вищезгаданих методів. І тоді успіх у вирощуванні томатів вам забезпечений.

 

Статтю підготовлено за матеріалами доповідей із конференції «Сучасне тепличне господарство 2020», яка відбулася в м. Енергодар Запорізької області