Позакореневе підживлення кукурудзи: необхідність чи альтернатива?

Для інтен­сив­но­го рос­ту і роз­вит­ку кукурудзі впро­довж всьо­го ве­ге­таційно­го періоду не­об­хідна оп­ти­маль­на кількість ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів у лег­ко­до­с­тупній формі, підживлення, а для ефек­тив­но­го їх спо­жи­ван­ня — певні грун­то­во-кліма­тичні умо­ви: струк­ту­ра грун­ту, йо­го тем­пе­ра­ту­ра, во­логість та вміст ру­хо­мих еле­ментів жив­лен­ня, рН грун­то­во­го се­ре­до­ви­ща, тем­пе­ра­ту­ра і во­логість повітря, інтен­сивність со­няч­ної радіації то­що.

Ку­ку­руд­за до­сить ви­мог­ли­ва до підви­ще­но­го міне­раль­но­го жив­лен­ня і як куль­ту­ра три­ва­ло­го ве­ге­таційно­го періоду здат­на за­сво­ю­ва­ти по­живні ре­чо­ви­ни у вигляді підживлення впро­довж всьо­го життєво­го цик­лу. На ство­рен­ня 1 т зер­на з відповідною кількістю ли­с­то­­-­с­теб­ло­вої ма­си ку­ку­руд­за спо­жи­ває із грун­ту та до­б­рив у се­ред­нь­о­му 24–30 кг азо­ту, 10–12 — фо­с­фо­ру та 25–30 кг — калію. То­му для фор­му­ван­ня уро­жаю зер­на в сте­повій зоні на рівні 5,5–6,0 т/га во­на ви­но­сить із грун­ту  в се­ред­нь­о­му 132–180 кг азо­ту, 55–72 — фо­с­фо­ру та близь­ко 138–180 кг калію.

За­зна­чи­мо, що про­тя­гом ве­ге­тації різні ма­к­ро­еле­мен­ти рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи по­гли­на­ють­ся нерівномірно. Ви­ко­ри­с­тан­ня азо­ту три­ває до вос­ко­вої стиг­лості, з мак­си­маль­ною по­тре­бою в період від ви­ки­дан­ня во­лоті до цвітіння. По­гли­нан­ня фо­с­фо­ру про­хо­дить більш рівномірно май­же до по­вної стиг­лості зер­на. Калій рос­ли­ни найінтен­сивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ють у першій по­ло­вині ве­ге­тації та в період ут­во­рен­ня і фор­му­ван­ня зер­на.

Та­ку кількість по­жив­них ре­чо­вин у до­ступ­них рос­ли­нам фор­мах, навіть за ви­со­ко­го рівня ро­дю­чості, грунт, як пра­ви­ло, не в змозі за­без­пе­чи­ти. Ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня рос­ли­на­ми куль­ту­ри по­жив­них ре­чо­вин із грун­ту є віднос­но не­ви­со­ким. Так, для азо­ту та калію він ста­но­вить від 30 до 60%, для фо­с­фо­ру на різних грун­тах — від 15 до 40, а для мікро­е­ле­ментів — мен­ше ніж 1% від ру­хо­мих форм, що містять­ся у грунті. То­му до­б­ри­ва, підживлення ли­ша­ють­ся найвпли­вовішим фак­то­ром підви­щен­ня вро­жай­ності цієї куль­ту­ри.

Під час по­бу­до­ви си­с­те­ми жив­лен­ня ку­ку­руд­зи не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти аг­рокліма­тичні умо­ви ви­ро­щу­ван­ня, тип грун­ту, ступінь йо­го за­без­пе­чен­ня ру­хо­ми­ми фор­ма­ми по­жив­них ре­чо­вин, а та­кож фізіологічні по­тре­би  рос­лин в ок­ре­мих ма­к­ро­еле­мен­тах про­тя­гом усьо­го ве­ге­таційно­го періоду.

Традиційна система живлення кукурудзи

Тра­диційна си­с­те­ма жив­лен­ня ку­ку­руд­зи, як пра­ви­ло,  пе­ред­ба­чає три стро­ки вне­сен­ня до­б­рив: ос­нов­не - до­посівне підживлення, при­посівне і після­посівне піджив­лен­ня. Ос­нов­не вне­сен­ня до­б­рив, підживлення для кукурудзи здійсню­ють під ос­нов­ний об­робіток грун­ту або пе­ред­посівну куль­ти­вацію у до­зах, які за­без­пе­чу­ють рос­ли­ни еле­мен­та­ми жив­лен­ня про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації. Рос­ли­ни ку­ку­руд­зи ма­ють кри­тич­ний та мак­си­маль­ний періоди жив­лен­ня. Пер­ший ха­рак­те­ри­зується тим, що про­тя­гом ньо­го по­тре­ба рос­лин кукурудзи у по­жив­них еле­мен­тах не­ве­ли­ка, але не­ста­ча їх різко по­зна­чається на рівні вро­жай­ності. У кри­тич­ний період рос­ту і роз­вит­ку ку­ку­руд­зи спо­с­терігається підви­ще­на по­тре­ба мо­ло­дих рос­лин куль­ту­ри у фо­с­форі на по­чат­ку ве­ге­тації (від 3 до 7 листків), що обу­мов­лює обов’яз­ко­ве за­сто­су­ван­ня при­посівно­го вне­сен­ня фо­с­фор­них або склад­них міне­раль­них до­б­рив (нітро­а­мо­фо­с­ка, нітро­фос, нітро­фо­с­ка) у дозі 10–15 кг/га д. р.

У мак­си­маль­ний період жив­лен­ня відміче­на підви­ще­на по­тре­ба рос­лин ку­ку­руд­зи у спо­жи­ванні азо­ту — під час інтен­сив­но­го рос­ту і роз­вит­ку (період 9–10 листків — ви­ки­дан­ня во­лоті), що обу­мов­лює, за оп­ти­маль­но­го зво­ло­жен­ня посівно­го ша­ру грун­ту, обов’яз­ко­ве про­ве­ден­ня ло­каль­но­го при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин у фазі 3–5 листків азот­ни­ми міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми в дозі 20 кг/га д. р.

В умо­вах не­стабільно­го зво­ло­жен­ня тра­диційне піджив­лен­ня ку­ку­руд­зи в по­чат­кові фа­зи рос­ту міне­раль­ни­ми азот­ни­ми ту­ка­ми (N20) ча­с­то бу­ває не­ефек­тив­ним внаслідок швид­ко­го пе­ре­си­хан­ня посівно­го ша­ру грун­ту, то­му йо­го, за ре­зуль­та­та­ми досліджень ДУІСГСЗ НААН, доцільніше заміни­ти на більш тех­но­логічне по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня кукурудзи у фазі 6–7 листків рідки­ми ком­плек­сни­ми  міне­раль­ни­ми ма­к­ро-  та  мікро­до­б­ри­ва­ми.

Не­зва­жа­ю­чи на не­ве­ли­ку кількість спо­жи­ван­ня рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи мікро­е­ле­ментів (Fe, Mn, Zn, Cu, B, Mo, Co, Ni та ін.), во­ни відігра­ють не менш суттєву роль у фор­му­ванні вро­жаю, ніж ма­к­ро­еле­мен­ти (N, P, K, S, Mg, Ca)(табл. 2).

Мікроеленти в живленні кукурудзи

Мікро­е­ле­мен­ти є ос­но­вою жит­тя рос­лин­но­го ор­ганізму. Всі про­це­си син­те­зу та пе­ре­тво­рен­ня ре­чо­вин у рос­лин­них кліти­нах відбу­ва­ють­ся за до­по­мо­гою фер­ментів, до скла­ду яких вхо­дять мікро­е­ле­мен­ти. Во­ни відігра­ють знач­ну роль у про­це­сах син­те­зу білків, жирів, вуг­ле­водів і вхо­дять до скла­ду вітамінів, гор­монів та інших біологічно ак­тив­них ре­чо­вин.

Се­ред мікро­е­ле­ментів рос­ли­ни ку­ку­руд­зи найбільше по­тре­бу­ють цин­ку, який вхо­дить до скла­ду ба­га­ть­ох фер­ментів, бе­ре участь в ут­во­ренні хло­рофілу, сприяє син­те­зу вітамінів. Цей еле­мент відіграє важ­ли­ву роль в окис­но-віднов­них про­це­сах, то­му піджив­лен­ня цин­ком сприяє по­си­лен­ню рос­ту рос­лин кукурудзи. Оз­на­ка­ми не­стачі цин­ку в рос­ли­нах є роз­ви­ток міжжил­ко­во­го хло­ро­зу, за­трим­ка рос­ту рос­лин, по­ру­шен­ня про­це­су до­сти­ган­ня зер­на кукурудзи.

Бор є од­ним із най­важ­ливіших мікро­е­ле­ментів для фор­му­ван­ня уро­жай­ності ку­ку­руд­зи. Він істот­но впли­ває на вуг­ле­вод­ний і білко­вий обмін у рос­ли­нах, на ут­во­рен­ня фіто­гор­монів — аук­синів. Бор є ге­не­ра­то­ром клітин, він ак­тивізує  поділ клітин та сприяє інтен­сив­но­му роз­вит­ку мо­ло­дих тка­нин, прий­має участь у син­тезі нук­леїно­вих кис­лот ДНК і РНК, сприяє син­те­зу хло­рофілу та асиміляції вуг­ле­кис­ло­го га­зу.

За дефіци­ту бо­ру в рос­лин­но­му ор­ганізмі кукурудзи по­ру­шується транс­пор­ту­ван­ня вуг­ле­водів у інші ор­га­ни рос­лин, галь­мується про­цес фо­то­син­те­зу, роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми, пригнічу­ють­ся про­це­си роз­вит­ку точ­ки рос­ту (ме­ри­с­те­ма­тич­них клітин).

Мідь вхо­дить до скла­ду фер­ментів і бе­ре участь в окис­но-віднов­них пе­ре­тво­рен­нях, близь­ко 50% її містить­ся у хло­ро­пла­с­тах.

За дефіци­ту міді по­ру­шується лігнофікація клітин­них стінок, зни­жується інтен­сивність про­цесів ди­хан­ня і фо­то­син­те­зу. Оз­на­ки мідно­го го­ло­ду­ван­ня у рос­лин ку­ку­руд­зи про­яв­ля­ють­ся в побілінні і за­си­ханні ли­ст­ко­вих пла­с­ти­нок.

Залізо бе­ре участь у функціону­ванні ос­нов­них еле­ментів еле­к­тронтранс­порт­них лан­цюгів ди­хан­ня і фо­то­син­те­зу, у віднов­ленні мо­ле­ку­ляр­но­го азо­ту і нітратів до аміаку, ка­талізує по­чат­кові ета­пи син­те­зу хло­рофілу. Не­ста­ча заліза при­зво­дить до міжжил­ко­во­го хло­ро­зу кукурудзи, по­жовтіння ли­ст­ко­вих пла­с­ти­нок, ут­во­рен­ня дрібних листків, зни­жен­ня вмісту цу­крів.

Мар­га­нець ак­тивізує фер­мен­ти у рос­лині, бе­ре участь у фо­толізі во­ди, як ком­по­нент фо­то­син­тез­ної си­с­те­ми сприяє на­ко­пи­чен­ню і пе­ре­су­ван­ню цукрів із ли­с­тя в інші ор­га­ни кукурудзи, сти­му­лює на­ро­с­тан­ня но­вих тка­нин у точ­ках рос­ту. За йо­го відсут­ності різко погіршується інтен­сивність про­це­су фо­то­син­те­зу, змен­шується кількість ут­во­рен­ня вуг­ле­водів та виділен­ня кис­ню.

Молібден ча­с­то на­зи­ва­ють мікрое­ле­мен­том азот­но­го обміну, оскільки він вхо­дить до скла­ду нітра­т­ре­дук­та­зи і нітро­ге­на­зи, прий­має участь у фор­му­ванні білків. За не­стачі цьо­го мікро­е­ле­мен­та по­ру­шується нор­маль­ний обмін ре­чо­вин, по­слаб­люється ріст рос­лин кукурудзи, за­три­мується цвітіння, ли­с­тя має світло-жов­те за­барв­лен­ня, зго­дом буріє  і відми­рає.

Слід ска­за­ти, що навіть за до­стат­ньої кількості для підживлення мікро­е­ле­ментів у грунті рос­ли­ни кукурудзи не завжди мо­жуть їх за­своїти. На грун­тах із кис­лим по­каз­ни­ком рН стає май­же не­до­ступ­ним для рос­лин Mo, на луж­них грун­тах — Mn та Zn, у період по­су­хи або, на­впа­ки, за над­лиш­ко­вої во­ло­гості по­га­но за­­­своює­ться бор. До то­го ж не­ста­ча будь-яко­го еле­мен­та жив­лен­ня мо­же бу­ти ліміту­ю­чим фак­то­ром у фор­му­ванні ви­со­ко­го рівня уро­жай­ності куль­ту­ри кукурудзи.

За­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­вих під­жив­лень кукурудзи у по­су­ш­ли­вих умо­вах сте­по­вої зо­ни є ефек­тив­ним за­со­бом удо­б­рен­ня, який дає змо­гу збільши­ти до­ступність по­жив­них ре­чо­вин —мікро­е­ле­ментів для рос­лин і сти­му­лю­ва­ти кра­ще за­своєння еле­ментів жив­лен­ня з грун­ту. За ли­ст­ко­во­го жив­лен­ня ма­к­ро- і мікро­е­ле­мен­ти лег­ко про­ни­ка­ють у рос­ли­ни кукурудзи, до­б­ре за­сво­ю­ють­ся, швид­ко вклю­ча­ють­ся у син­тез ор­ганічних ре­чо­вин у ли­ст­ко­вих пла­с­тин­ках або пе­ре­но­сять­ся в інші ор­га­ни рос­лин і ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся в ме­та­болізмі.

На ефек­тивність за­сто­су­ван­ня у підживленні кукурудзи мікро­е­ле­ментів особ­ли­во впли­ває фор­ма, у якій во­ни зна­хо­дять­ся. Ши­ро­ко відо­мо, що найбільш ефек­тив­ною є хе­лат­на фор­ма, тоб­то ор­ганічна, у якій мікро­е­ле­мент (пе­ре­важ­но ме­тал) перебуває у зв’яз­ку з хе­ла­ту­ю­чим аген­том (пе­ре­важ­но ор­ганічною кис­ло­тою).

Ос­таннім ча­сом все більшо­го зна­чен­ня на­бу­ває за­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­мент­них хе­лат­них пре­па­ратів для підживлення кукурудзи, які здатні ре­гу­лю­ва­ти рос­тові про­це­си, підви­щу­ва­ти стій­­­­кість рос­лин до не­спри­ят­ли­вих гідро­термічних умов, спри­я­ти підви­щен­ню рів­­­­­­ня вро­жай­ності зер­на і йо­го якісних по­каз­ників та вод­но­час є еко­логічно без­печ­ни­ми для довкілля й здо­ров’я лю­ди­ни.

Добрива для вирощування кукурудзи.  Ри­нок цих до­б­рив сьо­годні до­стат­ньо ве­ли­кий. Ви­роб­ни­ки як вітчиз­ня­них, так і іно­зем­них пре­па­ратів на­ма­га­ють­ся за­про­по­ну­ва­ти спо­жи­ва­чам до­б­ри­ва, які містять зба­лан­со­ва­ний склад еле­ментів для нор­маль­но­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, та зро­би­ти їх вартість до­ступ­ною для більшості сільгоспви­роб­ників.

Та­ки­ми вітчиз­ня­ни­ми пре­па­ра­та­ми для за­сто­су­ван­ня на посівах ку­ку­руд­зи є Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за (НВЦ «Ре­а­ком», Дніпро­пе­т­ровськ), Кван­тум-ку­ку­руд­за (НВК «Ква­д­рат», Харків), На­номікс-ку­ку­руд­за (ТОВ МНВАО «На­номікс», Харків), се­ред іно­зем­них — Ро­за­соль (Бельгія) та ін.

Добрива для кукурудзи

Дослід із виз­на­чен­ня ефек­тив­ності об­при­с­ку­ван­ня посівів ку­ку­руд­зи ба­ко­вою сумішшю азот­но­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва з мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми у 2013 р. за­кла­да­ли в ла­бо­ра­торії тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи в ДП ДГ «Дніпро» ДУ Інсти­ту­т сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН. У досліді висіва­ли се­ред­нь­о­ранній гібрид ку­ку­руд­зи Вен­зель (оригіна­тор ДУІСГСЗ) ши­ро­ко­ряд­но (70 см), з гу­с­то­тою сто­ян­ня рос­лин 45 тис./га. Спосіб сівби ме­ханізо­ва­ний. Фон жив­лен­ня — при­род­ний. Об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин сумішшю кар­баміду і ком­плекс­них мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів, або адап­то­генів, у фазі 5–7 листків здійсню­ва­ли згідно зі схе­мою досліду.

Для одер­жан­ня га­ран­то­ва­них сходів сівбу ку­ку­руд­зи у 2013 р. про­ве­ли 24 квітня, на­прикінці ран­нь­о­го стро­ку за стійко­го прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 100С. 

Спо­с­те­ре­жен­ня в період сівба – схо­ди по­ка­за­ли, що повні схо­ди ку­ку­руд­зи відміче­но на 10-й день після сівби. Ут­во­рен­ня рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи третього ли­ст­ка і на­стан­ня фаз роз­вит­ку — ви­ки­дан­ня во­лоті, її цвітіння, мо­лоч­ної та по­вної стиг­лості зер­на у кон­троль­них рос­лин (без об­при­с­ку­ван­ня) відміче­но, відповідно, на 11-й, 50, 53, 78 і 101-й день після по­яви сходів. Ви­ко­ри­с­тан­ня при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин аміач­ною селітрою в дозі 20 кг/га д. р. та за­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­мент­них  пре­па­ратів у аг­ро­прий­омі під час об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин куль­ту­ри у фазі 5–7 листків ба­ко­вою сумішшю кар­баміду (5,0 кг/га) з мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми в умо­вах ро­ку спри­я­ло по­до­вжен­ню три­ва­лості міжфаз­них періодів на один-три дні, що особ­ли­во чітко спо­с­теріга­ло­ся у другій по­ло­вині ве­ге­тації ку­ку­руд­зи під час та після ви­ки­дан­ня рос­ли­на­ми батьківських суцвіть.

Біоме­т­ричні виміри ку­ку­руд­зи про­тя­гом періоду ве­ге­тації свідчать, що пе­ред­посівне ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів сумісно з азот­ним до­б­ри­вом під час за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня зу­мов­лю­ва­ло підви­щен­ня адап­тив­ності рос­лин до не­спри­ят­ли­вих стрес-фак­торів довкілля та спри­я­ло по­кра­щан­ню інтен­сив­ності рос­то­вих про­цесів.

Позакореневе підживлення кукурудзи

Ек­с­пе­ри­мен­тальні ла­бо­ра­торні досліджен­ня адап­тив­ної стійкості рос­лин ку­ку­руд­зи після за­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня, здійснені че­рез два тижні після об­при­с­ку­ван­ня посівів у ла­бо­ра­торії біотех­но­логії, фізіології та ге­не­ти­ки рос­лин ДУІСГСЗ НА­АН (Л.О. Мак­си­мо­ва, канд. с.-г. на­ук), по­ка­за­ли, що ви­ко­ри­с­тан­ня при­ко­ре­не­во­го (аміач­на селітра, 20 кг/га д. р.) та по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня посівів куль­ту­ри мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми (Ро­засоль, На­номікс-ку­ку­руд­за, Кван­тум-Ак­ва­Сил) сумісно із азот­ним міне­раль­ним до­б­ри­вом  (кар­бамід, 5,0 кг/га) спри­я­ло змен­шен­ню виділен­ня з рос­лин­них клітин фе­офіти­ну та зу­мов­лю­ва­ло змен­шен­ня площі по­буріння ли­ст­ко­вих пла­с­ти­нок (на 12,5–14,5% порівня­но із кон­троль­ни­ми рос­ли­на­ми) під час  термічної об­роб­ки зразків ли­с­тя (во­дя­на ба­ня за тем­пе­ра­ту­ри 570С) та після на­ступ­ної їхньої об­роб­ки 0,2 N роз­чи­ном со­ля­ної кис­ло­ти, що свідчить про істот­не підви­щен­ня жа­ростійкості рос­лин за умо­ви ви­ко­ри­с­тан­ня піджив­лень мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми сумісно з кар­бамідом, ок­ре­мо кар­бамідом та за­сто­су­ван­ня при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин аміач­ною селітрою в си­с­темі жив­лен­ня ку­ку­руд­зи.

Важ­ли­вим по­каз­ни­ком, який ха­рак­те­ри­зує ре­акцію рос­лин кукурудзи на умо­ви ви­ро­щу­ван­ня та за­сто­су­ван­ня аг­ро­технічних прий­омів, є ви­со­та рос­лин.

Приріст ви­со­ти рос­лин під час цвітіння во­ло­тей за­вдя­ки за­сто­су­ван­ню по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня (у фазі 5–7 листків) мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми сумісно із кар­бамідом ста­но­вив 2,3–5,2% віднос­но до кон­троль­них рос­лин (без об­роб­ки). Найбільший приріст ви­со­ти рос­лин (4,2–5,2%) відміче­но на ділян­ках варіантів із за­сто­су­ван­ням по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня кукурудзи пре­па­ра­та­ми На­номікс-ку­ку­руд­за, Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за, Кван­тум-ку­ку­руд­за, Ро­за­соль у ба­ковій суміші з кар­бамідом.

Найбільший приріст ко­рис­ної асиміляційної ли­ст­ко­вої по­верхні (9,3–10,4 дм2/росл. віднос­но до кон­троль­них рос­лин) за виз­на­чен­ня у фазі цвітіння во­ло­тей бу­ло сфор­мо­ва­но рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи за умо­ви по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми Ро­за­соль, Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за та Кван­тум-ку­ку­руд­за, за­сто­со­ва­них сумісно із азот­ним ор­ганічним до­б­ри­вом.

Відмінності в інтен­сив­ності рос­то­вих про­цесів, зу­мов­лені внаслідок різної ефек­тив­ності мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів за їхньо­го за­сто­су­ван­ня з кар­бамідом, впли­ну­ли на фор­му­ван­ня різно­го рівня зер­но­вої уро­жай­ності посівів ку­ку­руд­зи, що спричинило варіюван­ня по­каз­ників струк­ту­ри вро­жаю та індивіду­аль­ної про­дук­тив­ності рос­лин.

Найбільшу кількість ка­чанів на 100 рос­лин (87–88 шт., або на 11,5–12,8% більше, ніж на кон­тролі) сфор­му­ва­ли посіви ку­ку­руд­зи за умо­ви по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин у фазі 5–7 листків мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за, На­номікс-ку­ку­руд­за, Ро­за­соль і Кван­тум-ку­ку­руд­за, за­сто­со­ва­них сумісно з кар­бамідом. Ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го аг­ро­прий­о­му спри­я­ло та­кож як істот­но­му збільшен­ню мор­фо­логічних по­каз­ників ка­ча­на кукурудзи (до­вжи­ни — на 13,2–15,8%, діаме­т­ра — на 8,5–9,1%), так і поліпшен­ню ви­пов­не­ності зер­на, або ма­си 1000 зер­нин (на 2,7–3,6%), за озер­не­ності ка­ча­на на 1,4–4,2% більшій, ніж на кон­тролі.

Рівень зер­но­вої уро­жай­ності куль­ту­ри є най­важ­ливішим по­каз­ни­ком, який ха­рак­те­ри­зує ефек­тив­ність за­сто­со­ва­них аг­ро­технічних прий­омів. Так, при­бав­ка уро­жай­ності зер­на за­вдя­ки застосуван­ню  при­ко­ре­не­во­го  піджив­лен­ня  рос­лин  азот­ни­ми  ту­ка­ми  (аміач­на селітра в дозі 20 кг/га д. р.) у по­су­ш­ли­вих умо­вах ве­ге­тації ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла 6,1% порівня­но із кон­тро­лем (без об­роб­ки посівів, при­род­на ро­дючість грун­ту).

Більшу ефек­тивність у підви­щенні рівня вро­жай­ності на посівах ку­ку­руд­зи бу­ло одер­жа­но за за­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин у фазі 5–7 листків мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за, На­­номікс-ку­ку­руд­за, Ро­за­соль і Кван­тум-ку­ку­руд­за сумісно з азот­ним ор­ганічним до­б­ри­вом (кар­бамід), що й да­ло мож­ливість одер­жа­ти найбільшу при­бав­ку уро­жай­ності зер­на (11,1–12,9% порівня­но із кон­тро­лем).

Висновки

Ре­зуль­та­ти по­льо­вих ек­с­пе­ри­мен­таль­них досліджень свідчать, що ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня ку­ку­руд­зи у фазі 5–7 листків ба­ко­вою сумішшю мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів з кар­бамідом спри­я­ло сти­му­ляції рос­то­вих про­цесів у рос­ли­нах, підви­щу­ва­ло їхню стійкість до не­спри­ят­ли­вих стрес-фак­торів на­в­ко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща, поліпшу­ва­ло по­каз­ни­ки струк­ту­ри вро­жаю та, пев­ною мірою, впли­ва­ло на рівень уро­жай­ності куль­ту­ри. Та­ким чи­ном, ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня кукурудзи, за умо­ви ви­ко­нан­ня всіх не­обхідних еле­ментів тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня та ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну, сприяє підви­щен­ню вро­жаю ку­ку­руд­зи та згла­д­жує не­га­тив­ну ре­акцію гібридів на стре­сові фак­то­ри се­ре­до­ви­ща. В по­су­ш­ли­вих умо­вах Сте­пу по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня більш ефек­тив­не, ніж ви­ко­ри­с­тан­ня при­ко­ре­не­во­го вне­сен­ня до­б­рив під час ве­ге­тації. За ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня кукурудзи зі зро­с­тан­ням век­то­ра роз­вит­ку рос­ли­ни йо­го вплив на за­галь­ний уро­жай змен­шується, але по­кра­щується якість зер­но­вої про­дукції за­вдя­ки рос­ту про­теїно­вої скла­до­вої, мікро­е­ле­ментів то­що. 

М. Дуд­ка, канд. с.-г. на­ук,

В. Чер­чель, канд. с.-г. на­ук,

ДУІСГСЗ НА­АН