Головні вороги бджолярів і основні причини масової загибелі бджіл

Вже третій рік поспіль у квітні починається масова загибель бджіл. Цього року бджолярі влаштували низку акцій протесту і написали чимало звернень до органів влади. Організатором трьох акцій протесту і автором звернення до президента України та голови СБУ виступила Всеукраїнська громадська спілка «Пасічники України проти пестицидів». Сайт «Пропозиція» поспілкувався з її головою, пасічником з Рівненщини Богданом Лимарем, у якого в самого 11 квітня загинула переважна більшість бджіл у 44 вуликах.

Розкажіть перш за все, що сталося у Вас.

11 квітня у мене фактично пропала пасіка. Було 44 вулики – і в усіх залишилось на кількох рамках по жменьці бджіл. На ріпак не було й кого вивозити. Відповідно, раннього меду, на який я розраховував, я не отримав.

І таких, як я, у Рівненському районі та й по області дуже багато. Наприклад, у еколога нашої громадської спілки Володимира Олексійчука теж пропала пасіка – 21 бджолосім’я. По області цієї весни масова загибель бджіл спостерігалася в 4 районах. Враховуючи те, що пасічники здебільшого пенсіонери, то втрата навіть невеликих пасік виявилась для них серйозним ударом, адже позбавила їх важливого джерела доходу.

Кого Ви звинувачуєте у загибелі ваших бджіл?

Місцевий агрохолдинг «Акріс Агро». Я вважаю, що причиною загибелі бджіл став пестицидний пил з інсектициду, яким була протруєна кукурудза, яку агрохолдинг саме тоді сіяв. Пестицидний пил потрапляє на дикорослі медоноси або на присадибні сади, які саме цвітуть, а звідти бджоли несуть його разом з пилком і нектаром до вулика.

Ви висунули якісь офіційні звинувачення?

Поки що здав зразки на аналіз до Інституту токсикології ім. Медведя до Києва. Хоча це влетіло мені в копієчку – 16300 грн за дві проби.

Ви очолюєте громадську спілку. Коли вона була створена, кого об’єднує, чим конкретно займається?

Громадська спілка «Пасічники України проти пестицидів» створена в січні минулого року. На сьогодні вона діє в багатьох областях, хоча й не в усіх, і об’єднує 5 тис. бджолярів. Ми цього року вже влаштували три акції протесту в Києві – під Верховною Радою, Кабміном, Офісом президента. Також ми ведемо просвітницьку роботу на сторінці у Facebook та на сайті «Україна проти пестицидів».

Проти кого конкретно бореться Ваша спілка?

Пасічники в жодному випадку не вважають ворогами землеробів. Так само як і агрохімічні компанії. Для пасічників два основних вороги – Мінагро і Мінприроди, які фактично продовжують існування у вигляді підрозділів відповідно Мінекономіки та Міненерго.

Чому саме вони?

Тому що Мінагро не цікавило більш нічого, крім досягнення валового збору в 70 млн т зернових. Зокрема й те, що сою й кукурудзу сіють застарілими пневматичними сівалками, після чого пестицидний пил осідає на квітуючі дикорослі медоноси, а потім цей пилок бджоли приносять у вулики. Я думаю, в цьому році через пестицидний пил загинуло 100 тис. бджолосімей.

В Мінагро свого часу був потужний підрозділ, який займався технікою, і міг би виявити цю проблему, зрозуміти її й подати адекватні пропозиції. Зараз цього нема, є тільки люди, які незрозуміло чим займаються. Ми вже два роки вимагаємо провести міжгалузеву нараду, щоб ініціатором виступило Мінагро і запросило Мінприроди, МВС (оскільки відкрито багато кримінальних проваджень щодо потрав бджіл). Але все безрезультатно. Тим часом бджоли, які додають 30% урожайності, продовжують гинути.

Мінприроди опинилося серед основних наших ворогів тому, що не реагує на наші заклики заборонити речовини, заборонені в ЄС, наприклад, ті самі неонікотиноїди, які масово гублять бджіл. В Мінприроди тоді і в Міненерго зараз відповідають, що у них нема інформації про шкідливість усіх цих речовин. Хоча все є на сайті Єврокомісії. Склалося враження, що там сидять наскрізь корумповані дармоїди, яких нічого не цікавить, крім оплати за внесення препарату до переліку дозволених.

Цікаво, чому про масову загибель бджіл навесні пишуть лише 3 роки? Невже таких проблем не було раніше, коли й препарати випускалися «міцніші», і більше аграріїв віддавало перевагу різноманітним генерикам?

Тому що проблема пестицидного пилу проявилася в Україні в останні 5 років. У США вона виникла в 2008 р., в ЄС – у 2009-му. Пестицидний пил утворюється під час сівби пневматичними сівалками протруєного насіння сої та кукурудзи. В останні 5 років ці технології потрапили в Україну. Причому це технології вчорашнього дня: на Заході виявили, що проблема вирішується шляхом обладнання пневматичних сівалок спеціальними фільтрами очистки повітря.

Відповідно, у нас на Рівненщині вже 4 роки штанговими обприскувачами вносять тільки ґрунтові гербіциди. Пасічники після загибелі бджіл беруть проби ґрунту, відправляють на аналіз, а там не знаходять тих речовин, що були виявлені в підморі (трупах бджіл). А слід було брати проби не з грунту, а з протруєного насіння.

Дехто говорить, що бджоли гинуть, тому що вони ослаблені після зими, або ж радить перевірити бджіл на наявність хвороб.

Про ослаблених після зими бджіл говорять дилетанти. Наприклад, торік тодішній голова Держпродспоживслужби сказав, що бджоли гинуть не від пестицидів, а від переохолодження. Та я 40 років тримаю бджіл і можу сказати, що бджоли – це діти природи, які підлаштовуються до будь-яких змін погоди. Вони не бояться холоду – тільки голоду. З огляду на те, що влітку бджола живе до 30 днів, а зимова бджола живе 6 місяців, то не такі вони й ослаблені виходять із зими. Особливо в доброго пасічника, який забезпечив бджіл кормами.

А цього року про якесь ослаблення бджіл говорити взагалі не випадає. Цю зиму бджоли перезимували прекрасно. Коли в березні почали проводити весняну ревізію вуликів, то корму в нашій місцевості в вуликах залишалося ще на одну зиму. До 11 квітня в вуликах у мене було по 4-5 рамок корму. Тобто, ця зима для бджіл була на диво сприятливою.

Що ж стосується хвороб, то хочу нагадати, що навіть ті пестициди, які напряму не вбивають бджіл, наприклад, гербіциди, послаблюють імунну систему комах – не тільки бджіл, а й диких природних запилювачів. Не дивно, що коли у бджіл імунітет ослаблений, вони хворіють.

То яка все-таки основна причина масової загибелі бджіл?

Перша – це технологія сівби. Сіють недосконалими пневматичними сівалками – без додаткового обладнання, яке перешкоджає потраплянню пестицидного пилу в атмосферу.

Друга – це порушення технологій протруювання. Якщо взяти провідні насіннєві компанії – Bayer, Syngenta, BASF, Corteva, то вони продають уже протруєне насіння. І протруєне воно так, що пестициди добре тримаються на насінині і практично не пилять, бо вони захищені оболонкою.

Але поряд із цим часто насіння протруюється в ангарах агрохолдингів застарілими методами, не використовуються відповідні прилипачі, насіння не сертифікується. Таке насіння й виступає джерелом пестицидного пилу.

Третя - повне ігнорування Закону «Про пестициди і агрохімікати» і державних санітарних норм і правил. Бджоли гинуть тоді, коли при обприскуванні не звертають увагу ні на напрямок, ні на силу вітру, ні на санітарні захисні зони (300 м до межі населеного пункту).

Тут є ще один важливий момент: сівба протруєного насіння, оскільки це сівба, а не обприскування, не підпадає під дію вищезгаданих обмежень, встановлених для внесення ЗЗР. Хоча повинна було б, адже в результаті, як ми бачимо, інколи утворюється пестицидний пил. Але нікого з влади це, видно, не турбує.

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com