Спецможливості
Агрохімія

Західний квітко­вий трипс уже в Ук­раїні

24.05.2017
5073
Західний квітко­вий трипс уже в Ук­раїні фото, ілюстрація

F. occidentalis Perg. — ба­га­тоїдний шкід­ник, що мо­же за­се­ля­ти по­над 250 видів рос­лин із більш ніж 65 ро­дин, на яких він па­ра­зи­тує. Що сто­сується трип­сів, то термін «рос­ли­на-гос­по­дар» у літе­ра­турі де­що хиб­но трак­тується. Де­які дослідни­ки іноді відно­сять до спи­с­ку гос­по­дарів певні рос­ли­ни ли­ше то­му, що на них бу­ло ви­яв­ле­но декількох до­рос­лих трипсів.

 

 

Біологія та поширення трипсу

F. occidentalis Perg. — ба­га­тоїдний шкід­ник, що мо­же за­се­ля­ти по­над 250 видів рос­лин із більш ніж 65 ро­дин, на яких він па­ра­зи­тує. Що сто­сується трип­сів, то термін «рос­ли­на-гос­по­дар» у літе­ра­турі де­що хиб­но трак­тується. Де­які дослідни­ки іноді відно­сять до спи­с­ку гос­по­дарів певні рос­ли­ни ли­ше то­му, що на них бу­ло ви­яв­ле­но декількох до­рос­лих трипсів. На­томість по­нят­тя «рос­ли­на-гос­по­дар» має сто­су­ва­тись ли­ше тих рос­лин, на яких ко­ма­ха мо­же розмно­жу­ва­тись. А на ба­га­ть­ох із цих 250 видів рос­лин, на яких бу­ло знай­де­но цьо­го трип­са, свідчень про йо­го розмно­жен­ня ду­же ма­ло або зовсім не­має. Од­нак на­віть не­знач­на асоціація мо­же ма­ти еко­но­міч­не зна­чен­ня, як­що трипс (іма­го) інфіко­ва­ний то­с­повіру­сом, до яко­го рос­ли­на, якою він жи­вить­ся, ду­же схиль­на.Некроз пелюсток на бутоні троянди, викликаний F. occidentalis Perg.

У «рідних» об­ла­с­тях шкідни­ка, за­хід­них шта­тах США, цей вид трип­са мо­же бу­ти при­сутнім у ве­ликій кількості на ши­ро­ко­му діапа­зоні кор­мо­вих рос­лин, від ни­зин­них трав до підальпійських ча­гар­ників. Як шкідник ко­ма­ха знай­де­на і у відкри­то­му грунті, і в теп­ли­цях, де во­на по­шко­д­жує квіти та ли­с­тя різно­ма­ніт­них рос­лин­них куль­тур: аб­ри­косів, пер­сиків, слив, тро­янд, хри­зан­тем, гвоз­ди­ки, го­рош­ку дух­мя­но­го, гладіолусів, баль­­заміна, гер­бе­ри, жов­те­цю, го­ро­ху посівно­го, помідорів, пер­цю, огірків, дині, су­ниці, лю­цер­ни, ви­но­гра­ду, ба­вов­ни­ка.

У Північній Європі трипс функ­ціо­нує, в ос­нов­но­му, на рос­ли­нах за­кри­то­го грун­ту: на ово­че­вих куль­ту­рах, та­ких як огірки, пе­рець, а та­кож на квітко­вих — на хри­зан­те­мах, гер­бе­рах, тро­ян­дах і сент­поліях. А от у Південній Європі F. occidentalis Perg. по­шко­д­жує ба­га­то по­льо­­вих куль­тур, вклю­ча­ю­чи по­лу­ни­цю, ви­но­град і ар­ти­шок. У Південній Італії цей різно­вид став доміну­ю­чим у фа­уні трипсів на ди­ких квітах.

Ли­чин­ки і до­рослі осо­би­ни західно­го квітко­во­го трип­са ви­с­мок­ту­ють клітин­ний сік із рос­лин­ної тка­ни­ни. Спо­чат­ку це вик­ли­кає по­яву жов­тих не­кро­тич­них плям, ство­рює ха­рак­тер­ну штри­ху­ва­тість на рос­линній по­верхні; по­сту­по­во ці штри­хи і пля­ми зли­ва­ють­ся. По­шко­д­же­на рос­лин­на тка­ни­на відми­рає, у ре­зу­ль­таті ут­во­рю­ють­ся от­во­ри — ли­с­тя в’яне і опа­дає. За ма­со­во­го за­се­лен­ня на рос­ли­нах помітні сріблясті ділян­ки, ча­с­то відмічається ви­к­рив­лен­ня сте­бел. По­шко­д­жен­ня квітко­вих бру­нь­ок вик­ли­кає де­фор­мацію квіток. Ку­че­рявість квітів і скру­чу­ван­ня зав’язі — ос­нов­на оз­на­ка за­се­ле­ності рос­лин огірка західним квіт­ко­вим трип­сом. Крім цьо­го, на пло­дах огірків і бо­бах з’яв­ля­ють­ся ха­рак­терні рубці (Rosenheim et al., 1990). За ма­со­во­го за­се­лен­ня пуп’янків тро­янд во­ни не відкри­ва­ють­ся і за­си­ха­ють (фо­то 1).Фото2. Некроз пелюсток на бутоні троянди, викликаний F. occidentalis Perg.

Окрім пря­мої шко­ди, спри­чи­не­ної жив­лен­ням шкідни­ка, ве­ликі втра­ти зу­мов­лені ще й тим, що трип­си пе­ре­но­сять збуд­ників вірус­них за­хво­рю­вань рос­лин — то­с­повіру­си. Особ­ли­во не­без­печ­ним є вірус пля­ми­с­то­го в’янен­ня то­матів (TSWV). Це серй­оз­не за­хво­рю­ван­ня де­кількох еко­номічно важ­ли­вих сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у всьо­му світі (Cho et al., 1988). На­при­клад, на Га­ва­ях хво­ро­ба TSWV знач­но впли­ває на ви­роб­ництво еко­номічно важ­ли­вих ово­че­вих і де­ко­ра­тив­них куль­тур. Так, внаслі­док впли­ву хво­ро­би бу­ло втра­че­но 50–90% уро­жаю са­ла­ту і то­матів (Cho et al., 1986; Yudin et al., 1986).

TSWV є унікаль­ним віру­сом че­рез те, що він має один із най­шир­ших діапа­зонів сприй­нят­ли­вих рос­лин. Це єди­ний вірус, що пе­ре­дається го­ло­вним чи­ном трип­са­ми (Best, 1968; Cho et al., 1989), і са­ме західний квітко­вий трипс вва­жаєть­ся най­важ­ливішим із пе­ре­нос­ни­ків.

За­се­ля­ю­чи ово­чеві куль­ту­ри, трип­си суттєво змен­шу­ють їхню про­дук­тив­ність. Так, у 1985 р. во­ни ста­ли при­чи­ною втрат 20% уро­жаю огірків у теп­ли­цях у Бри­танській Ко­лумбії (Ка­на­да). Внаслідок життєдіяль­ності шкідни­ка або змен­шу­ва­лась кількість квітів, або во­ни бу­ли по­шко­д­жені настільки, що пло­ди не зав’язу­ва­ли­ся.

У Каліфорнії (США) західний квіт­ко­вий трипс за­вдає шко­ди у відкри­то­му грунті лю­церні (жив­лен­ням ли­чи­нок на квітах і мо­ло­дих бо­бах), фрук­то­вим де­ре­вам (по­верх­ня плодів вкри­вається руб­ця­ми або на­бу­ває срібля­с­то­го відтін­ку, особ­ли­во на сли­вах) (фо­то 2).Рис 3. Життєві стадії західного квіткового трипса (Courtesy D. Ullman; Reproduced from Lewis, T. (ed.) 1997. Thrips as Crop Pests. Chapter: Thrips as Vectors of Plant Pathogens, with permission from CAB International, Wallingford, UK)

Цей трипс спри­чи­нює значні еко­но­мічні збит­ки у різних країнах. Так, після пер­шо­го ви­яв­лен­ня шкідни­ка 1988 р. уряд Фінляндії спря­му­вав на бо­роть­бу з ним близь­ко 8 млн дол. США, про­те на­ва­лу шкідни­ка не вда­ло­ся стри­ма­ти, і за­раз він знач­но по­ши­ре­ний у цій країні.

F. occidentalis Perg. по-різно­му впли­ває на ко­мерційне ви­ро­щу­ван­ня рос­лин: без­по­се­ред­ньо зни­жує уро­жай та йо­го то­варні якості або ура­жує кор­мові рос­ли­ни пе­ре­не­сен­ням вірус­них хво­роб. Та­кож іноді візу­аль­не ви­яв­лен­ня трипсів на рос­ли­нах мо­же бу­ти при­чи­ною для відмо­ви у про­да­жу. Де­які куль­ту­ри, у то­му числі зрізані квіти, по­лу­ниці, пе­рець та огірки, за ура­ження їх трип­са­ми прак­тич­но повністю втра­ча­ють рин­ко­ву цін­ність. На інших куль­ту­рах уш­ко­д­жен­ня більше про­яв­ляється че­рез за­ра­жен­ня то­с­повіру­са­ми. Найбільші уш­ко­д­жен­ня, як пра­ви­ло, пов’язані із по­га­ною аг­ро­тех­нікою, де ви­роб­ник не зміг пе­ред­ба­чи­ти шко­ди бур’янів як дже­ре­ла інфекції для куль­тур­них рос­лин. Ду­же ча­с­то куль­ту­ри, сприй­нят­ливі до інфекції, ви­ро­щу­ють по­ряд із ти­ми, що серй­оз­но інфіко­вані.

За спри­ят­ли­вих умов F. occidentalis Perg. розмно­жується май­же без­пе­рерв­но. У теп­ли­цях шкідник мо­же да­ва­ти до 15 по­колінь на рік. Три­валість роз­вит­ку од­но­го по­вно­го по­коління за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри повітря: зо­к­ре­ма, за 15, 20, 25 і 30°C він ста­но­вить 44, 22, 18 та 15 днів, відповідно. Кож­на сам­ка відкла­дає від 20 до 40 яєць у па­ренхіму листків, певні ор­га­ни квіток і на мо­лоді пло­ди. За тем­пе­ра­ту­ри 15°C ембріональ­ний роз­ви­­­­­ток три­ває 10 днів, за ви­щих (20…30°C) — два-чо­ти­ри дні. Най­ви­щий темп роз­мно­жен­ня за­реєстро­ва­но за оп­­ти­маль­ної тем­пе­ра­ту­ри — 20°C. Усь­о­го впро­довж од­но­го по­коління роз­ви­ваєть­­­ся сім життєвих стадій шкідни­ка (яй­це, німфи різних віків та іма­го) (фото 3). Фото 4. Деформація листків викликана живленням західного квіткового трипса

Сам­ки, як пра­ви­ло, жи­вуть при­близ­но 40 днів, самці — вдвічі мен­ше. Іма­го і ли­чин­ки цьо­го трип­са мо­жуть ви­т­ри­му­ва­ти тем­пе­ра­ту­ри ниж­че ну­ля і після цьо­го ефек­тив­но відтво­рю­ва­тись.
Оз­на­ки за­ра­жен­ня трип­са­ми відрі­зня­ють­ся за­леж­но від рос­лин, на яких він роз­ви­вається. На тро­ян­дах чи гер­бе­рах із чер­во­ни­ми квіта­ми або на тем­них квітах сент­полій ура­жен­ня про­яв­ляється у ви­гляді біло­го на­льо­ту. Цей тип по­шко­­джень менш помітний на білих чи жов­тих квітах, хо­ча на них мо­жуть бу­ти щільні по­пу­ляції трипсів. Знач­не по­шко­д­жен­ня при­зво­дить до де­фор­мації за­род­ків, як­що за­ра­жен­ня відбу­вається пе­ред по­чат­ком цвітіння. У пер­цю і огірків, що бу­ли за­ра­жені на по­чат­ку роз­вит­ку зав’язі, спо­с­теріга­ють серй­озні по­ру­шен­ня про­це­су дозріван­ня.

Оз­на­ки по­шко­д­жень ли­с­тя зовні та­кож різно­манітні: це ут­во­рен­ня срібля­с­то­го на­льо­ту внаслідок дії повітря, що по­трап­ляє у вис­на­жені рос­линні кліти­ни; спо­тво­рен­ня фор­ми внаслідок нерів­номірно­го рос­ту й ут­во­рен­ня плям та рубців — місць жив­лен­ня трипсів (фо­то 4). Яй­ця, відкла­дені у тка­ни­ни квітко­вих пе­лю­с­ток, спри­чи­ню­ють ефект гу­ся­чої шкіри (pimpling) на квітах орхідеї чи цик­ла­ме­на. Яй­це­клад­ка трипсів на чут­ли­вих пло­дах ви­но­гра­ду при­зво­дить до розтріску­ван­ня шкірки пло­ду і на­ступ­но­го йо­го ура­жен­ня збуд­ни­ка­ми гриб­них за­хво­рю­вань.

Од­нак най­серй­ознішу за­гро­зу у пе­ріод жив­лен­ня трипсів ста­но­вить пе­ре­не­сен­ня ни­ми то­с­повірусів. Оз­на­ки ура­жен­ня віру­са­ми варіюють на різних рос­ли­нах. Так, на са­латі спо­с­терігається в’янен­­ня і за­ги­бель рос­лин, на то­ма­­тах — кільце­ва пля­мистість.

Трип­си до­б­ре літа­ють і, по­тра­пив­ши в но­ву теп­ли­цю, швид­ко за­се­ля­ють її. До­рослі ко­ма­хи та ли­чин­ки західно­го квітко­во­го трип­са лег­ко пе­ре­но­сять­ся вітром, а та­кож на одязі та во­лоссі пер­со­на­лу теп­лиць. В інші країни трипс за­во­зять зі зріза­ни­ми квіта­ми, гор­щи­ко­ви­ми куль­ту­ра­ми, роз­са­дою, будь-яким са­див­ним ма­теріалом, а та­кож зі свіжи­ми ово­ча­ми і фрук­та­ми.

Західний квітковий трипс в Україні

Міжна­родні тор­го­вельні відно­си­ни Ук­раїни що­ро­ку роз­ши­рю­ють­ся. Зро­с­тає кількість імпорт­ної рос­лин­ної про­дукції, се­ред якої ва­го­ме місце зай­ма­ють зрізані квіти, різно­манітні гор­щи­кові куль­ту­ри, ово­чеві куль­ту­ри, зе­лень. Ли­ше про­тя­гом 2013 р. в Ук­раїну надійшло май­же 46 млн шт. гор­щи­ко­вих рос­лин, роз­са­ди ово­че­вих і квітко­вих куль­тур та 174 млн шт. зріза­них квітів. При­чо­му май­же 60% цієї про­дукції надійшло із Гол­ландії, близь­ко 20% — із Польщі, ре­ш­та — з Іта­лії, Ту­реч­чи­ни, Ізраїлю, Іспанії, Ко­лум­бії, Кенії та інших країн.

 У всіх цих країнах по­ши­ре­ний захід­ний квітко­вий трипс, і успіх бо­роть­би з ним не завжди за­ле­жить від фіто­санітар­но­го ре­гу­лю­ван­ня, оскільки ка­ран­тин­ний ста­тус він має не в усіх країнах. То­му об’єкти ре­гу­лю­ван­ня що­до цьо­го шкід­ни­ка, які над­хо­дять із цих країн, ста­нов­лять підви­ще­ний ри­зик для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва на­шої дер­жа­ви.Фото 5. Клейові пастки для виявлення західного квіткового трипса та інших комах

За да­ни­ми ре­зуль­татів фіто­санітар­ної ек­с­пер­ти­зи, про­ве­де­ної ла­бо­ра­торіями Ук­раїни у 2012–2013 рр., F. occidentalis Perg. бу­ло ви­яв­ле­но в 24 ви­пад­ках у зраз­ках, відібра­них від імпорт­них гор­щи­ко­вих рос­лин, зріза­них квітів, зе­лені, са­ла­ту та то­матів. Країни по­хо­д­жен­ня за­ра­же­них ван­та­жів — Гол­ландія, Ту­реч­чи­на, Італія, Ізраїль та Іспанія.

Більшість різно­видів трипсів на­стіль­ки дрібні, що за візу­аль­но­го ог­ля­ду ван­та­жу фіто­санітарні інспек­то­ри не­спро­можні їх ви­я­ви­ти. До­рослі ко­ма­хи і ли­чин­ки хо­ва­ють­ся під ли­с­тям, у пуп’ян­­ках (бу­то­нах), між пе­лю­ст­ка­ми, яй­ця відкла­дені у тка­ни­нах рос­лин. Та­ким чи­ном по­верх­не­вий ог­ляд не мо­же ви­я­ви­ти при­сутність шкідни­ка, і то­му всі імпортні рос­ли­ни слід на­прав­ля­ти на фіто­санітар­ну ек­с­пер­ти­зу.

У фіто­санітар­них ла­бо­ра­торіях ен­то­мо­ло­ги ви­яв­ля­ють трипсів ме­то­дом по­сту­ку­ван­ня по роз­критій квітці над ли­ст­ком па­пе­ру або ме­то­дом Тул­г­ре­на: помі­ща­ю­чи квіти у спеціаль­ну тру­бу і ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи як под­раз­ник ски­пи­­дар — за декілька хви­лин до­рослі ко­ма­хи і ли­чин­ки вий­дуть із пуп’янків і бу­тонів та збе­руть­ся на дні тру­би, де їх мож­на зібра­ти, підра­ху­ва­ти та виз­на­чи­ти.

У разі ви­яв­лен­ня шкідни­ка в імпор­то­ва­но­му то­варі весь ван­таж підлягає зне­за­ра­жен­ню, зни­щен­ню або по­вер­нен­ню до країни-ек­с­пор­те­ра.

Методи боротьби зі стрипсом

В умо­вах ве­ли­ких теп­лич­них гос­по­дарств західно­го квітко­во­го трип­са зни­щи­ти прак­тич­но не­мож­ли­во. У кра­що­му разі йо­го чи­сельність стри­му­ють на рів­ні, який не відби­вається на то­вар­них вла­с­ти­во­с­тях ви­роб­ле­ної про­дукції. Хі­міч­на бо­роть­ба з цим трип­сом з низ­ки при­чин ус­клад­не­на.

По-пер­ше, це ду­же дрібна, до 2 мм, ко­ма­ха, яка ве­де при­хо­ва­ний спосіб жит­тя, осе­ля­ю­чись у квітко­вих брунь­ках, пуп’ян­ках, квітках, під різни­ми лу­соч­ка­ми на рос­ли­нах. По-дру­ге, ще до по­трап­лян­ня до Євро­пи F. occidentalis Perg. на­був стійкості до більшості пе­с­ти­цидів, які за­сто­со­ву­ва­ли на аме­ри­кансь­ко­му кон­ти­ненті. Для євро­пейсь­ких по­пу­ляцій та­кож ха­рак­тер­ний ви­со­кий ступінь ре­зи­с­тент­ності. То­му най­кра­щим ме­то­дом бо­роть­би із цим шкідни­ком є профілак­ти­ка — важ­ли­во не до­пу­с­ти­ти по­трап­лян­ня ка­ран­тин­но­го ор­ганізму в теп­лич­не гос­по­дар­ст­во.

Для ви­яв­лен­ня та обліку західно­го квітко­во­го трип­са ви­ко­ри­с­то­ву­ють клей­о­ві па­ст­ки, що пред­став­ля­ють со­бою вер­ти­каль­но розміщені ар­куші плів­ки або па­пе­ру, по­криті клеєм. Во­ни мо­жуть бу­ти біли­ми, жов­ти­ми або синіми (фо­то 5). Синій (або го­лу­бий) колір  най­кра­ще при­дат­ний для ви­яв­лен­ня трипсів. За­зви­чай па­ра­ме­т­ри па­с­ток ста­нов­лять 10х24 см. Ог­ля­да­ють їх яко­мо­га частіше, але не рідше од­но­го ра­зу на тиж­день.

Си­с­те­ма за­хи­с­ту рос­лин від західно­го квітко­во­го трип­са за­ле­жить від куль­ту­ри. Од­нак у будь-яко­му разі за по­тре­би про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів слід відда­ва­ти пе­ре­ва­гу інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту рос­лин, яка пе­ред­ба­чає ком­плекс аг­ро­технічних, біологічних і хіміч­них ме­тодів бо­роть­би із шкідни­ком. Не­обхідно про­во­ди­ти постійний ог­ляд рос­лин, особ­ли­во мо­ло­дих. Слід не­гай­но зни­щу­ва­ти за­се­лені шкідни­ком рос­ли­ни, ре­тель­но ви­да­ля­ти із теп­лиці всі бур’яни і рос­линні решт­ки або ізо­лю­ва­ти за­се­лені шкідни­ком рос­ли­ни.

Па­ст­ки слід вивішу­ва­ти і в гос­по­дар­ст­вах, у яких трип­са ще не­має. Це дасть змо­гу ви­я­ви­ти шкідни­ка на ранніх ета­пах за­се­лен­ня і до­по­мо­же вчас­но йо­го ліквіду­ва­ти та по­пе­ре­дить за­се­лен­ня шкідни­ком усь­о­го гос­по­дар­ст­ва. Для цьо­го па­ст­ки розміщу­ють біля вен­ти­ляційних от­ворів, две­рей, у ко­ри­до­рах і без­по­се­ред­ньо над ви­са­д­же­ни­ми рос­ли­на­ми. На кожні 100 м2 вивішу­ють од­ну па­ст­ку. В гос­по­дар­ст­вах, де ка­ран­тин­ний шкідник уже по­ши­рив­ся, кон­троль за до­по­мо­гою па­с­ток до­по­ма­гає ре­аль­но оціни­ти ступінь за­се­лен­ня та рівень по­тенційної шко­до­чин­ності. Пе­ре­ва­жан­ня в па­ст­ках самців свідчить про низь­ку щіль­ність по­пу­ляції — у цей період ще мож­на за­побігти спа­ла­ху розмно­жен­ня. Пе­ре­ва­жан­ня са­мок свідчить про по­ча­ток спа­ла­ху і про гос­тру по­тре­бу за­сто­со­ву­ва­ти термінові ліквідаційні за­хо­ди.

Щільність по­пу­ляцій у де­я­ких ви­пад­ках мож­на ре­гу­лю­ва­ти за до­по­мо­гою ко­ли­вань тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості повітря у теп­лиці. Особ­ли­во ефек­тив­ний цей прий­ом у кінці ве­ге­таційно­го періоду; в цей час підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря до 40°С і ви­ще впро­довж 24 год за од­но­час­но­го зни­жен­ня во­ло­гості до­по­ма­гає очи­с­ти­ти теп­ли­цю від шкідни­ка.

Біологічний ме­тод дає нині найбіль­ший ефект, він ду­же по­ши­ре­ний у світі. Про­ти західно­го квітко­во­го т­рипса найефек­тивніші кліщі Neoseiulus (= Amblyseius) cucumeris і А. barkeri. Ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож й інші ор­ганізми (табл. 1).

Ви­пу­с­кан­ня хи­жаків дає змо­гу істот­но ско­ро­ти­ти мас­шта­би хімічних об­ро­бок, особ­ли­во у першій по­ло­вині се­зо­ну, але повністю за­побігти спа­ла­хові ма­со­во­го розмно­жен­ня трип­са цим ме­то­дом не вдається.

Про стійкість західно­го квітко­во­го трип­са до пе­с­ти­цидів уже зга­ду­ва­лось. У табл. 2  по­да­но пе­релік інсек­ти­цидів, доз­во­ле­них на сьо­годні до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні.

По­трап­ля­ю­чи ра­зом із квіта­ми в приміщен­ня і офіси, західний квітко­вий трипс мо­же осе­ля­ти­ся на кімнат­них рос­ли­нах, розмно­жи­тись на них і по­ши­рю­ва­тись. Та­ким чи­ном без­кон­т­роль­на діяльність при­ват­них тор­го­вих фірм, що за­ку­по­ву­ють про­дукцію, не пе­ревірив­ши її фіто­санітар­ний (ка­ран­тин­ний) стан, ство­рює ду­же спри­ят­ливі умо­ви для за­ве­зен­ня і по­ши­рен­ня цьо­го не­без­печ­но­го ка­ран­тин­но­го шкідни­ка.

То­му мож­на по­ре­ко­мен­ду­ва­ти спо­жи­ва­чам про­дукції: під час прид­бан­ня зріза­них квітів, гор­щи­ко­вих рос­лин, роз­са­ди квітко­вих та ово­че­вих куль­тур у тор­говій роздрібній ме­режі звер­тай­те ува­гу на на­явність у про­дав­ця до­ку­мен­тів, які підтвер­д­жу­ють фіто­санітар­ний стан про­дукції.

Такі до­ку­мен­ти ви­да­ють дер­жавні фіто­санітарні інспекції та фіто­санітарні ла­бо­ра­торії, які є в кожній об­ласті країни та АР Крим. Згідно з «Фіто­санітар­ни­ми пра­ви­ла­ми вве­зен­ня з-за кор­до­ну, пе­ре­ве­зен­ня у ме­жах країни, тран­зи­ту, ек­с­пор­ту, по­ряд­ку пе­ре­роб­ки та ре­алізації підка­ран­тин­них ма­теріа­лів», які за­твер­д­жені на­ка­зом Міністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та продовольства Ук­раїни 23.08.2005 за № 414, при­датність підка­ран­тин­них ма­теріалів (рос­лин та рос­лин­них про­дуктів) для ре­алізації на­се­лен­ню підтвер­д­жується вис­нов­ком ла­бо­ра­тор­ної фіто­санітар­ної ек­с­пер­ти­зи та ак­том фіто­санітар­но­го кон­тро­лю.

 

А. Че­ломбітко, О. Ба­шинсь­ка, спе­ціалісти Де­пар­та­мен­ту фіто­санітар­ної без­пе­ки, Держ­ветфіто­служ­ба Ук­раїни

Інформація для цитування
За­морсь­кий «мандрівник»: західний квітко­вий трипс уже в Ук­раїні /А. Че­ломбітко, О. Ба­шинсь­ка // Пропозиція/ — 2014. — № 5. — С. 78-81

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее

1
0