Спецможливості
Аналітика

Де зберігати зерно? Секрети будівництва зерносховищ

25.05.2017
4974
Де зберігати зерно? Секрети будівництва зерносховищ фото, ілюстрація

В останні роки українські аграрії б'ють рекорди по врожайності зернових. У найближчі роки також очікується підвищення валових обсягів вирощеної продукції. Але мало зібрати високий урожай, потрібно ще правильно його зберегти. Про нинішній стан розвитку складського зберігання зернових та олійних культур розповів на II аграрній конференції «Транспортна логістика та склад», проведеної компанією ProAgro, директор «Креатив-Агромаш» Юрій Андрієвський. Саме ця компанія будувала зерносховища «Нібулону», «Кернел-Трейд» і брала активну участь в будівництві річкового терміналу в Кременчуці.

 

Інфраструктура зерносховищ України

В Україні налічується понад тисячу зерносховищ, загальною ємністю близько 45 млн т. У цілому структура зберігання зерна сьогодні слаборазвита, розповідає Ю. Андрієвський.

- На жаль, більше половини зерносховищ - морально застарілі елеватори, що належать Державній продовольчо-зерновий корпорації України (ДПЗКУ). Найчастіше, це бетонні елеватори, склади з напольним зберіганням, вони не технологічні і дуже затратні. Стан половини з них такий, що найближчим часом їх експлуатація стане неможливою.

Інвестувати кошти в реконструкцію застарілих зерносховищ не рентабельно. Логістика потоку зерна на них відрізняється енерговитратністю, температуру, вологість та інші показники контролювати складно.

- Китайська корпорація вела переговори з ДПЗКУ про реконструкцію елеваторів. Але корпорація від цього проекту відмовилася і має намір інвестувати в будівництво нових зерносховищ у портових містах.

На думку Ю. Андрієвського, вигідніше вкладати кошти в будівництво сучасних комплексів, автоматизованих, розрахованих на дбайливе і тривале зберігання зерна.

Українських виробників на ринку зерносховищ вистачає. Є хороші пропозиції і по транспорту, і по силосах. «Елеваторний комплекс можна побудувати на 100% з українських матеріалів і устаткування - гідні виробники на ринку є. Але приводи на своїх об'єктах ми ставимо імпортні. На жаль, їх Україна ще не навчилася робити», - підкреслив фахівець.

Силоси з суцільнометалевої конструкцією українських виробників дешевші на 30-40% від зарубіжних із урахуванням монтажу. За словами фахівця, мінімальні витрати на будівництво зерноскладу стартують від $ 60-80 за 1 т силосного зберігання. «Рекомендуємо застосовувати тільки цинковану сталь, ні в якому разі не чорну. «Оцинковка» коштує 28 тис грн/т, чорний метал - 22 тис. грн/т, але щоб пофарбувати його ви витратите цю різницю в 8 тис. грн, а потім щороку потрібно буде відновлювати покриття», - поділився інформацією експерт.

Також Ю.Андріевскій радить впроваджувати систему щадного завантаження: «Падаючи на бетонну підлогу, 20% зерна розбивається. Це вже не продукт. Вирішити проблему може стрічкова подача».

Вибираючи силос, також важливо звертати увагу на товщину сталі в конструкції. Мінімально рекомендована товщина - 3,2 мм. «Часто конструкції руйнуються через невідповідності товщини стінок і болта. Відбувається розгерметизація, починає витікати зерно, випливає воно не рівномірно і силоси падають», - пояснив керівник «Креатив-Агромаш».

Юрий Андриевский, директор «Креатив-Агромаш»

Краще, щоб виробник силосу його і монтував, тому що в разі монтажу сторонньою компанією, замовнику складніше пред'явити претензії виробнику в разі несправності або поломки. «Компанія повинна давати гарантію на складання та обладнання - здавати об'єкт «під ключ», - радить Ю.Андрієвський.

Що стримує розвиток?

Ціна українських сховищ дешевша, ніж в Європі та Америці, але, на жаль, присутня значна корупційна складова. Саме тому часто дозволити будівництво нових сховищ можуть собі тільки великі агрохолдинги. Але навіть вони не завжди можуть отримати декларацію «На початок робіт». «Знаю десятки прикладів, коли аграрії подавали такий документ більше 8 разів, щоразу отримуючи безпідставну відмову. І тільки з підключенням адмінресурсу, депутатів, губернаторів ця декларація підписувалася і будівництво починалося», - розповів експерт.

Невеликому фермеру з невеликим земельним фондом побудувати сховище не під силу. А саме за такими господарствами майбутнє, переконаний Ю. Андрієвський. Економічно вони вже дозріли для будівництва власних сховищ:

- За пару років ми побудували більше 5 таких об'єктів. Сьогодні фермери з 6 тис. га землі готові будувати комплекси потужністю 32 тис. т зберігання. Але багатьох зупиняє невизначеність із земельним питанням.

Розвиток інфаструктури зі зберігання стримує і податкова політика нашої країни. Розрахунки за експортними поставками приходять не завжди вчасно, тим часом податківці виписують істотні штрафи.

- Знаю приклад, коли при продажу в Білорусь посівного матеріалу, податківці склали акт на понад 6 млн грн, що є неправомірним. Підписуючи експортний контракт у Білорусі, де аграрний сектор належить державі, тендерна документація передбачає в разі виникнення суперечок розглядати їх за білоруським законодавством. Президент цієї країни спростив вирішення подібних суперечок: після розвантаження судів, якщо дві сторони домовилися, все вирішується у нотаріуса - цього достатньо, щоб гроші кредиторів і дебіторів поверталися. Але українська податкова вважає по-іншому.

Якщо держава не створюватиме сприятливі умови, не вести справедливу податкову політику, не визначиться із земельним питанням, то розвиток інфраструктури зберігання зернових буде і далі гальмуватися.

Кадри також важливі

«Креатив-Агромаш» в обов'язковому порядку допомагає невеликим фермерам освоювати сучасні технології.

- Не раз траплялися прикрі помилки - в сховище засипали неправильний продукт, який не очищали, що призводило до загоряння. Навіть система вентилювання не змогла врятувати продукт.

Окрім наявності комплексу по зберіганню важливо мати кваліфікований, компетентний персонал, які керуватиме сучасним обладнанням. «Побудувати елеватор - тільки частина справи. Потрібно вміти на ньому працювати», - переконаний директор «Креатив-Агромаш».

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0