Спецможливості
Агрохімія

Позакореневе підживлення кукурудзи: необхідність чи альтернатива?

25.05.2017
27945
Позакореневе підживлення кукурудзи: необхідність чи альтернатива? фото, ілюстрація

Сучасне промислове вирощування сільськогосподарських культур неможливе без відповідної системи підживлення, забезпечення рослин поживними речовинами. Добрива є одним із найефективніших засобів впливу на урожайність і якість зерна кукурудзи.

 

 

Для інтен­сив­но­го рос­ту і роз­вит­ку кукурудзі впро­довж всьо­го ве­ге­таційно­го періоду не­об­хідна оп­ти­маль­на кількість ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів у лег­ко­до­с­тупній формі, підживлення, а для ефек­тив­но­го їх спо­жи­ван­ня — певні грун­то­во-кліма­тичні умо­ви: струк­ту­ра грун­ту, йо­го тем­пе­ра­ту­ра, во­логість та вміст ру­хо­мих еле­ментів жив­лен­ня, рН грун­то­во­го се­ре­до­ви­ща, тем­пе­ра­ту­ра і во­логість повітря, інтен­сивність со­няч­ної радіації то­що.

Ку­ку­руд­за до­сить ви­мог­ли­ва до підви­ще­но­го міне­раль­но­го жив­лен­ня і як куль­ту­ра три­ва­ло­го ве­ге­таційно­го періоду здат­на за­сво­ю­ва­ти по­живні ре­чо­ви­ни у вигляді підживлення впро­довж всьо­го життєво­го цик­лу. На ство­рен­ня 1 т зер­на з відповідною кількістю ли­с­то­­-­с­теб­ло­вої ма­си ку­ку­руд­за спо­жи­ває із грун­ту та до­б­рив у се­ред­нь­о­му 24–30 кг азо­ту, 10–12 — фо­с­фо­ру та 25–30 кг — калію. То­му для фор­му­ван­ня уро­жаю зер­на в сте­повій зоні на рівні 5,5–6,0 т/га во­на ви­но­сить із грун­ту  в се­ред­нь­о­му 132–180 кг азо­ту, 55–72 — фо­с­фо­ру та близь­ко 138–180 кг калію.

За­зна­чи­мо, що про­тя­гом ве­ге­тації різні ма­к­ро­еле­мен­ти рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи по­гли­на­ють­ся нерівномірно. Ви­ко­ри­с­тан­ня азо­ту три­ває до вос­ко­вої стиг­лості, з мак­си­маль­ною по­тре­бою в період від ви­ки­дан­ня во­лоті до цвітіння. По­гли­нан­ня фо­с­фо­ру про­хо­дить більш рівномірно май­же до по­вної стиг­лості зер­на. Калій рос­ли­ни найінтен­сивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ють у першій по­ло­вині ве­ге­тації та в період ут­во­рен­ня і фор­му­ван­ня зер­на.

Та­ку кількість по­жив­них ре­чо­вин у до­ступ­них рос­ли­нам фор­мах, навіть за ви­со­ко­го рівня ро­дю­чості, грунт, як пра­ви­ло, не в змозі за­без­пе­чи­ти. Ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня рос­ли­на­ми куль­ту­ри по­жив­них ре­чо­вин із грун­ту є віднос­но не­ви­со­ким. Так, для азо­ту та калію він ста­но­вить від 30 до 60%, для фо­с­фо­ру на різних грун­тах — від 15 до 40, а для мікро­е­ле­ментів — мен­ше ніж 1% від ру­хо­мих форм, що містять­ся у грунті. То­му до­б­ри­ва, підживлення ли­ша­ють­ся найвпли­вовішим фак­то­ром підви­щен­ня вро­жай­ності цієї куль­ту­ри.

Під час по­бу­до­ви си­с­те­ми жив­лен­ня ку­ку­руд­зи не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти аг­рокліма­тичні умо­ви ви­ро­щу­ван­ня, тип грун­ту, ступінь йо­го за­без­пе­чен­ня ру­хо­ми­ми фор­ма­ми по­жив­них ре­чо­вин, а та­кож фізіологічні по­тре­би  рос­лин в ок­ре­мих ма­к­ро­еле­мен­тах про­тя­гом усьо­го ве­ге­таційно­го періоду.

Традиційна система живлення кукурудзи

Тра­диційна си­с­те­ма жив­лен­ня ку­ку­руд­зи, як пра­ви­ло,  пе­ред­ба­чає три стро­ки вне­сен­ня до­б­рив: ос­нов­не - до­посівне підживлення, при­посівне і після­посівне піджив­лен­ня. Ос­нов­не вне­сен­ня до­б­рив, підживлення для кукурудзи здійсню­ють під ос­нов­ний об­робіток грун­ту або пе­ред­посівну куль­ти­вацію у до­зах, які за­без­пе­чу­ють рос­ли­ни еле­мен­та­ми жив­лен­ня про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації. Рос­ли­ни ку­ку­руд­зи ма­ють кри­тич­ний та мак­си­маль­ний періоди жив­лен­ня. Пер­ший ха­рак­те­ри­зується тим, що про­тя­гом ньо­го по­тре­ба рос­лин кукурудзи у по­жив­них еле­мен­тах не­ве­ли­ка, але не­ста­ча їх різко по­зна­чається на рівні вро­жай­ності. У кри­тич­ний період рос­ту і роз­вит­ку ку­ку­руд­зи спо­с­терігається підви­ще­на по­тре­ба мо­ло­дих рос­лин куль­ту­ри у фо­с­форі на по­чат­ку ве­ге­тації (від 3 до 7 листків), що обу­мов­лює обов’яз­ко­ве за­сто­су­ван­ня при­посівно­го вне­сен­ня фо­с­фор­них або склад­них міне­раль­них до­б­рив (нітро­а­мо­фо­с­ка, нітро­фос, нітро­фо­с­ка) у дозі 10–15 кг/га д. р.

У мак­си­маль­ний період жив­лен­ня відміче­на підви­ще­на по­тре­ба рос­лин ку­ку­руд­зи у спо­жи­ванні азо­ту — під час інтен­сив­но­го рос­ту і роз­вит­ку (період 9–10 листків — ви­ки­дан­ня во­лоті), що обу­мов­лює, за оп­ти­маль­но­го зво­ло­жен­ня посівно­го ша­ру грун­ту, обов’яз­ко­ве про­ве­ден­ня ло­каль­но­го при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин у фазі 3–5 листків азот­ни­ми міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми в дозі 20 кг/га д. р.

В умо­вах не­стабільно­го зво­ло­жен­ня тра­диційне піджив­лен­ня ку­ку­руд­зи в по­чат­кові фа­зи рос­ту міне­раль­ни­ми азот­ни­ми ту­ка­ми (N20) ча­с­то бу­ває не­ефек­тив­ним внаслідок швид­ко­го пе­ре­си­хан­ня посівно­го ша­ру грун­ту, то­му йо­го, за ре­зуль­та­та­ми досліджень ДУІСГСЗ НААН, доцільніше заміни­ти на більш тех­но­логічне по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня кукурудзи у фазі 6–7 листків рідки­ми ком­плек­сни­ми  міне­раль­ни­ми ма­к­ро-  та  мікро­до­б­ри­ва­ми.У період 9–10 листків — викидання волоті, відмічено підвищену потребу рослин у споживанні азоту

Не­зва­жа­ю­чи на не­ве­ли­ку кількість спо­жи­ван­ня рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи мікро­е­ле­ментів (Fe, Mn, Zn, Cu, B, Mo, Co, Ni та ін.), во­ни відігра­ють не менш суттєву роль у фор­му­ванні вро­жаю, ніж ма­к­ро­еле­мен­ти (N, P, K, S, Mg, Ca)(табл. 2).

Мікроеленти в живленні кукурудзи

Мікро­е­ле­мен­ти є ос­но­вою жит­тя рос­лин­но­го ор­ганізму. Всі про­це­си син­те­зу та пе­ре­тво­рен­ня ре­чо­вин у рос­лин­них кліти­нах відбу­ва­ють­ся за до­по­мо­гою фер­ментів, до скла­ду яких вхо­дять мікро­е­ле­мен­ти. Во­ни відігра­ють знач­ну роль у про­це­сах син­те­зу білків, жирів, вуг­ле­водів і вхо­дять до скла­ду вітамінів, гор­монів та інших біологічно ак­тив­них ре­чо­вин.

Се­ред мікро­е­ле­ментів рос­ли­ни ку­ку­руд­зи найбільше по­тре­бу­ють цин­ку, який вхо­дить до скла­ду ба­га­ть­ох фер­ментів, бе­ре участь в ут­во­ренні хло­рофілу, сприяє син­те­зу вітамінів. Цей еле­мент відіграє важ­ли­ву роль в окис­но-віднов­них про­це­сах, то­му піджив­лен­ня цин­ком сприяє по­си­лен­ню рос­ту рос­лин кукурудзи. Оз­на­ка­ми не­стачі цин­ку в рос­ли­нах є роз­ви­ток міжжил­ко­во­го хло­ро­зу, за­трим­ка рос­ту рос­лин, по­ру­шен­ня про­це­су до­сти­ган­ня зер­на кукурудзи.

Бор є од­ним із най­важ­ливіших мікро­е­ле­ментів для фор­му­ван­ня уро­жай­ності ку­ку­руд­зи. Він істот­но впли­ває на вуг­ле­вод­ний і білко­вий обмін у рос­ли­нах, на ут­во­рен­ня фіто­гор­монів — аук­синів. Бор є ге­не­ра­то­ром клітин, він ак­тивізує  поділ клітин та сприяє інтен­сив­но­му роз­вит­ку мо­ло­дих тка­нин, прий­має участь у син­тезі нук­леїно­вих кис­лот ДНК і РНК, сприяє син­те­зу хло­рофілу та асиміляції вуг­ле­кис­ло­го га­зу.

За дефіци­ту бо­ру в рос­лин­но­му ор­ганізмі кукурудзи по­ру­шується транс­пор­ту­ван­ня вуг­ле­водів у інші ор­га­ни рос­лин, галь­мується про­цес фо­то­син­те­зу, роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми, пригнічу­ють­ся про­це­си роз­вит­ку точ­ки рос­ту (ме­ри­с­те­ма­тич­них клітин).

Мідь вхо­дить до скла­ду фер­ментів і бе­ре участь в окис­но-віднов­них пе­ре­тво­рен­нях, близь­ко 50% її містить­ся у хло­ро­пла­с­тах.

Наполненность зерен в верхней части кочана свидетельствует о достаточном их количествеПризнаки недостатка азота 

За дефіци­ту міді по­ру­шується лігнофікація клітин­них стінок, зни­жується інтен­сивність про­цесів ди­хан­ня і фо­то­син­те­зу. Оз­на­ки мідно­го го­ло­ду­ван­ня у рос­лин ку­ку­руд­зи про­яв­ля­ють­ся в побілінні і за­си­ханні ли­ст­ко­вих пла­с­ти­нок.

Залізо бе­ре участь у функціону­ванні ос­нов­них еле­ментів еле­к­тронтранс­порт­них лан­цюгів ди­хан­ня і фо­то­син­те­зу, у віднов­ленні мо­ле­ку­ляр­но­го азо­ту і нітратів до аміаку, ка­талізує по­чат­кові ета­пи син­те­зу хло­рофілу. Не­ста­ча заліза при­зво­дить до міжжил­ко­во­го хло­ро­зу кукурудзи, по­жовтіння ли­ст­ко­вих пла­с­ти­нок, ут­во­рен­ня дрібних листків, зни­жен­ня вмісту цу­крів.

Мар­га­нець ак­тивізує фер­мен­ти у рос­лині, бе­ре участь у фо­толізі во­ди, як ком­по­нент фо­то­син­тез­ної си­с­те­ми сприяє на­ко­пи­чен­ню і пе­ре­су­ван­ню цукрів із ли­с­тя в інші ор­га­ни кукурудзи, сти­му­лює на­ро­с­тан­ня но­вих тка­нин у точ­ках рос­ту. За йо­го відсут­ності різко погіршується інтен­сивність про­це­су фо­то­син­те­зу, змен­шується кількість ут­во­рен­ня вуг­ле­водів та виділен­ня кис­ню.

Молібден ча­с­то на­зи­ва­ють мікрое­ле­мен­том азот­но­го обміну, оскільки він вхо­дить до скла­ду нітра­т­ре­дук­та­зи і нітро­ге­на­зи, прий­має участь у фор­му­ванні білків. За не­стачі цьо­го мікро­е­ле­мен­та по­ру­шується нор­маль­ний обмін ре­чо­вин, по­слаб­люється ріст рос­лин кукурудзи, за­три­мується цвітіння, ли­с­тя має світло-жов­те за­барв­лен­ня, зго­дом буріє  і відми­рає.

Слід ска­за­ти, що навіть за до­стат­ньої кількості для підживлення мікро­е­ле­ментів у грунті рос­ли­ни кукурудзи не завжди мо­жуть їх за­своїти. На грун­тах із кис­лим по­каз­ни­ком рН стає май­же не­до­ступ­ним для рос­лин Mo, на луж­них грун­тах — Mn та Zn, у період по­су­хи або, на­впа­ки, за над­лиш­ко­вої во­ло­гості по­га­но за­­­своює­ться бор. До то­го ж не­ста­ча будь-яко­го еле­мен­та жив­лен­ня мо­же бу­ти ліміту­ю­чим фак­то­ром у фор­му­ванні ви­со­ко­го рівня уро­жай­ності куль­ту­ри кукурудзи.

За­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­вих під­жив­лень кукурудзи у по­су­ш­ли­вих умо­вах сте­по­вої зо­ни є ефек­тив­ним за­со­бом удо­б­рен­ня, який дає змо­гу збільши­ти до­ступність по­жив­них ре­чо­вин —мікро­е­ле­ментів для рос­лин і сти­му­лю­ва­ти кра­ще за­своєння еле­ментів жив­лен­ня з грун­ту. За ли­ст­ко­во­го жив­лен­ня ма­к­ро- і мікро­е­ле­мен­ти лег­ко про­ни­ка­ють у рос­ли­ни кукурудзи, до­б­ре за­сво­ю­ють­ся, швид­ко вклю­ча­ють­ся у син­тез ор­ганічних ре­чо­вин у ли­ст­ко­вих пла­с­тин­ках або пе­ре­но­сять­ся в інші ор­га­ни рос­лин і ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся в ме­та­болізмі.

На ефек­тивність за­сто­су­ван­ня у підживленні кукурудзи мікро­е­ле­ментів особ­ли­во впли­ває фор­ма, у якій во­ни зна­хо­дять­ся. Ши­ро­ко відо­мо, що найбільш ефек­тив­ною є хе­лат­на фор­ма, тоб­то ор­ганічна, у якій мікро­е­ле­мент (пе­ре­важ­но ме­тал) перебуває у зв’яз­ку з хе­ла­ту­ю­чим аген­том (пе­ре­важ­но ор­ганічною кис­ло­тою).

Ос­таннім ча­сом все більшо­го зна­чен­ня на­бу­ває за­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­мент­них хе­лат­них пре­па­ратів для підживлення кукурудзи, які здатні ре­гу­лю­ва­ти рос­тові про­це­си, підви­щу­ва­ти стій­­­­кість рос­лин до не­спри­ят­ли­вих гідро­термічних умов, спри­я­ти підви­щен­ню рів­­­­­­ня вро­жай­ності зер­на і йо­го якісних по­каз­ників та вод­но­час є еко­логічно без­печ­ни­ми для довкілля й здо­ров’я лю­ди­ни.

Добрива для вирощування кукурудзи.  Ри­нок цих до­б­рив сьо­годні до­стат­ньо ве­ли­кий. Ви­роб­ни­ки як вітчиз­ня­них, так і іно­зем­них пре­па­ратів на­ма­га­ють­ся за­про­по­ну­ва­ти спо­жи­ва­чам до­б­ри­ва, які містять зба­лан­со­ва­ний склад еле­ментів для нор­маль­но­го рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, та зро­би­ти їх вартість до­ступ­ною для більшості сільгоспви­роб­ників.

Та­ки­ми вітчиз­ня­ни­ми пре­па­ра­та­ми для за­сто­су­ван­ня на посівах ку­ку­руд­зи є Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за (НВЦ «Ре­а­ком», Дніпро­пе­т­ровськ), Кван­тум-ку­ку­руд­за (НВК «Ква­д­рат», Харків), На­номікс-ку­ку­руд­за (ТОВ МНВАО «На­номікс», Харків), се­ред іно­зем­них — Ро­за­соль (Бельгія) та ін.

Добрива для кукурудзи

Дослід із виз­на­чен­ня ефек­тив­ності об­при­с­ку­ван­ня посівів ку­ку­руд­зи ба­ко­вою сумішшю азот­но­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва з мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми у 2013 р. за­кла­да­ли в ла­бо­ра­торії тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи в ДП ДГ «Дніпро» ДУ Інсти­ту­т сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН. У досліді висіва­ли се­ред­нь­о­ранній гібрид ку­ку­руд­зи Вен­зель (оригіна­тор ДУІСГСЗ) ши­ро­ко­ряд­но (70 см), з гу­с­то­тою сто­ян­ня рос­лин 45 тис./га. Спосіб сівби ме­ханізо­ва­ний. Фон жив­лен­ня — при­род­ний. Об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин сумішшю кар­баміду і ком­плекс­них мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів, або адап­то­генів, у фазі 5–7 листків здійсню­ва­ли згідно зі схе­мою досліду.

Для одер­жан­ня га­ран­то­ва­них сходів сівбу ку­ку­руд­зи у 2013 р. про­ве­ли 24 квітня, на­прикінці ран­нь­о­го стро­ку за стійко­го прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 100С. 

Спо­с­те­ре­жен­ня в період сівба – схо­ди по­ка­за­ли, що повні схо­ди ку­ку­руд­зи відміче­но на 10-й день після сівби. Ут­во­рен­ня рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи третього ли­ст­ка і на­стан­ня фаз роз­вит­ку — ви­ки­дан­ня во­лоті, її цвітіння, мо­лоч­ної та по­вної стиг­лості зер­на у кон­троль­них рос­лин (без об­при­с­ку­ван­ня) відміче­но, відповідно, на 11-й, 50, 53, 78 і 101-й день після по­яви сходів. Ви­ко­ри­с­тан­ня при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин аміач­ною селітрою в дозі 20 кг/га д. р. та за­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­мент­них  пре­па­ратів у аг­ро­прий­омі під час об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин куль­ту­ри у фазі 5–7 листків ба­ко­вою сумішшю кар­баміду (5,0 кг/га) з мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми в умо­вах ро­ку спри­я­ло по­до­вжен­ню три­ва­лості міжфаз­них періодів на один-три дні, що особ­ли­во чітко спо­с­теріга­ло­ся у другій по­ло­вині ве­ге­тації ку­ку­руд­зи під час та після ви­ки­дан­ня рос­ли­на­ми батьківських суцвіть.

Біоме­т­ричні виміри ку­ку­руд­зи про­тя­гом періоду ве­ге­тації свідчать, що пе­ред­посівне ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів сумісно з азот­ним до­б­ри­вом під час за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня зу­мов­лю­ва­ло підви­щен­ня адап­тив­ності рос­лин до не­спри­ят­ли­вих стрес-фак­торів довкілля та спри­я­ло по­кра­щан­ню інтен­сив­ності рос­то­вих про­цесів.

Позакореневе підживлення кукурудзи

Ек­с­пе­ри­мен­тальні ла­бо­ра­торні досліджен­ня адап­тив­ної стійкості рос­лин ку­ку­руд­зи після за­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня, здійснені че­рез два тижні після об­при­с­ку­ван­ня посівів у ла­бо­ра­торії біотех­но­логії, фізіології та ге­не­ти­ки рос­лин ДУІСГСЗ НА­АН (Л.О. Мак­си­мо­ва, канд. с.-г. на­ук), по­ка­за­ли, що ви­ко­ри­с­тан­ня при­ко­ре­не­во­го (аміач­на селітра, 20 кг/га д. р.) та по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня посівів куль­ту­ри мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми (Ро­засоль, На­номікс-ку­ку­руд­за, Кван­тум-Ак­ва­Сил) сумісно із азот­ним міне­раль­ним до­б­ри­вом  (кар­бамід, 5,0 кг/га) спри­я­ло змен­шен­ню виділен­ня з рос­лин­них клітин фе­офіти­ну та зу­мов­лю­ва­ло змен­шен­ня площі по­буріння ли­ст­ко­вих пла­с­ти­нок (на 12,5–14,5% порівня­но із кон­троль­ни­ми рос­ли­на­ми) під час  термічної об­роб­ки зразків ли­с­тя (во­дя­на ба­ня за тем­пе­ра­ту­ри 570С) та після на­ступ­ної їхньої об­роб­ки 0,2 N роз­чи­ном со­ля­ної кис­ло­ти, що свідчить про істот­не підви­щен­ня жа­ростійкості рос­лин за умо­ви ви­ко­ри­с­тан­ня піджив­лень мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми сумісно з кар­бамідом, ок­ре­мо кар­бамідом та за­сто­су­ван­ня при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин аміач­ною селітрою в си­с­темі жив­лен­ня ку­ку­руд­зи.

Важ­ли­вим по­каз­ни­ком, який ха­рак­те­ри­зує ре­акцію рос­лин кукурудзи на умо­ви ви­ро­щу­ван­ня та за­сто­су­ван­ня аг­ро­технічних прий­омів, є ви­со­та рос­лин.

Приріст ви­со­ти рос­лин під час цвітіння во­ло­тей за­вдя­ки за­сто­су­ван­ню по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня (у фазі 5–7 листків) мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми сумісно із кар­бамідом ста­но­вив 2,3–5,2% віднос­но до кон­троль­них рос­лин (без об­роб­ки). Найбільший приріст ви­со­ти рос­лин (4,2–5,2%) відміче­но на ділян­ках варіантів із за­сто­су­ван­ням по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня кукурудзи пре­па­ра­та­ми На­номікс-ку­ку­руд­за, Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за, Кван­тум-ку­ку­руд­за, Ро­за­соль у ба­ковій суміші з кар­бамідом.

Найбільший приріст ко­рис­ної асиміляційної ли­ст­ко­вої по­верхні (9,3–10,4 дм2/росл. віднос­но до кон­троль­них рос­лин) за виз­на­чен­ня у фазі цвітіння во­ло­тей бу­ло сфор­мо­ва­но рос­ли­на­ми ку­ку­руд­зи за умо­ви по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми Ро­за­соль, Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за та Кван­тум-ку­ку­руд­за, за­сто­со­ва­них сумісно із азот­ним ор­ганічним до­б­ри­вом.

Відмінності в інтен­сив­ності рос­то­вих про­цесів, зу­мов­лені внаслідок різної ефек­тив­ності мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів за їхньо­го за­сто­су­ван­ня з кар­бамідом, впли­ну­ли на фор­му­ван­ня різно­го рівня зер­но­вої уро­жай­ності посівів ку­ку­руд­зи, що спричинило варіюван­ня по­каз­ників струк­ту­ри вро­жаю та індивіду­аль­ної про­дук­тив­ності рос­лин.

Найбільшу кількість ка­чанів на 100 рос­лин (87–88 шт., або на 11,5–12,8% більше, ніж на кон­тролі) сфор­му­ва­ли посіви ку­ку­руд­зи за умо­ви по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин у фазі 5–7 листків мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за, На­номікс-ку­ку­руд­за, Ро­за­соль і Кван­тум-ку­ку­руд­за, за­сто­со­ва­них сумісно з кар­бамідом. Ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го аг­ро­прий­о­му спри­я­ло та­кож як істот­но­му збільшен­ню мор­фо­логічних по­каз­ників ка­ча­на кукурудзи (до­вжи­ни — на 13,2–15,8%, діаме­т­ра — на 8,5–9,1%), так і поліпшен­ню ви­пов­не­ності зер­на, або ма­си 1000 зер­нин (на 2,7–3,6%), за озер­не­ності ка­ча­на на 1,4–4,2% більшій, ніж на кон­тролі.

Рівень зер­но­вої уро­жай­ності куль­ту­ри є най­важ­ливішим по­каз­ни­ком, який ха­рак­те­ри­зує ефек­тив­ність за­сто­со­ва­них аг­ро­технічних прий­омів. Так, при­бав­ка уро­жай­ності зер­на за­вдя­ки застосуван­ню  при­ко­ре­не­во­го  піджив­лен­ня  рос­лин  азот­ни­ми  ту­ка­ми  (аміач­на селітра в дозі 20 кг/га д. р.) у по­су­ш­ли­вих умо­вах ве­ге­тації ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла 6,1% порівня­но із кон­тро­лем (без об­роб­ки посівів, при­род­на ро­дючість грун­ту).

Більшу ефек­тивність у підви­щенні рівня вро­жай­ності на посівах ку­ку­руд­зи бу­ло одер­жа­но за за­сто­су­ван­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин у фазі 5–7 листків мікро­е­ле­мент­ни­ми пре­па­ра­та­ми Ре­а­ком-Плюс-ку­ку­руд­за, На­­номікс-ку­ку­руд­за, Ро­за­соль і Кван­тум-ку­ку­руд­за сумісно з азот­ним ор­ганічним до­б­ри­вом (кар­бамід), що й да­ло мож­ливість одер­жа­ти найбільшу при­бав­ку уро­жай­ності зер­на (11,1–12,9% порівня­но із кон­тро­лем).

Висновки

Ре­зуль­та­ти по­льо­вих ек­с­пе­ри­мен­таль­них досліджень свідчать, що ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня ку­ку­руд­зи у фазі 5–7 листків ба­ко­вою сумішшю мікро­е­ле­мент­них пре­па­ратів з кар­бамідом спри­я­ло сти­му­ляції рос­то­вих про­цесів у рос­ли­нах, підви­щу­ва­ло їхню стійкість до не­спри­ят­ли­вих стрес-фак­торів на­в­ко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща, поліпшу­ва­ло по­каз­ни­ки струк­ту­ри вро­жаю та, пев­ною мірою, впли­ва­ло на рівень уро­жай­ності куль­ту­ри. Та­ким чи­ном, ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня кукурудзи, за умо­ви ви­ко­нан­ня всіх не­обхідних еле­ментів тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня та ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну, сприяє підви­щен­ню вро­жаю ку­ку­руд­зи та згла­д­жує не­га­тив­ну ре­акцію гібридів на стре­сові фак­то­ри се­ре­до­ви­ща. В по­су­ш­ли­вих умо­вах Сте­пу по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня більш ефек­тив­не, ніж ви­ко­ри­с­тан­ня при­ко­ре­не­во­го вне­сен­ня до­б­рив під час ве­ге­тації. За ви­ко­ри­с­тан­ня по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня кукурудзи зі зро­с­тан­ням век­то­ра роз­вит­ку рос­ли­ни йо­го вплив на за­галь­ний уро­жай змен­шується, але по­кра­щується якість зер­но­вої про­дукції за­вдя­ки рос­ту про­теїно­вої скла­до­вої, мікро­е­ле­ментів то­що. 

М. Дуд­ка, канд. с.-г. на­ук,

В. Чер­чель, канд. с.-г. на­ук,

ДУІСГСЗ НА­АН

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0