Спецможливості
Агробізнес

Фінансування майбутнього вро­жаю

05.04.2013
1593
Фінансування  майбутнього вро­жаю фото, ілюстрація

На­ста­ла відповідаль­на по­ра в житті аг­раріїв. З при­хо­дом весни ак­тивізується ро­бо­та на по­лях. За ко­роткі терміни не­обхідно про­ве­с­ти ши­ро­кий спектр робіт. Вес­ня­на посівна кам­панія по­требує знач­них за­трат праці, а ра­зом з ни­ми — й фінан­со­вих вли­вань. Тож з надією на от­риман­ня до­ходів аг­рарії фор­му­ють ос­но­ву май­бут­нь­о­го вро­жаю.

На­ста­ла відповідаль­на по­ра в житті аг­раріїв. З при­хо­дом весни ак­тивізується ро­бо­та на по­лях. За ко­роткі терміни не­обхідно про­ве­с­ти ши­ро­кий спектр робіт. Вес­ня­на посівна кам­панія по­требує знач­них за­трат праці, а ра­зом з ни­ми — й фінан­со­вих вли­вань. Тож з надією на от­риман­ня до­ходів аг­рарії фор­му­ють ос­но­ву май­бут­нь­о­го вро­жаю.

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук,
керівник Цен­т­ру стра­тегічних дос­лід­жень АПК,
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універ­си­те­т

Об­ся­ги фінан­су­ван­ня
Вра­хо­ву­ю­чи спри­ят­ливі по­годні умо­ви, нинішню посівну роз­по­ча­ли май­же на місяць раніше, ніж то­горічну. Спри­ят­ли­ва по­го­да да­ла змо­гу кримсь­ким аг­раріям успішно за­вер­ши­ти висів ранніх ярих зер­но­вих куль­тур в оп­ти­мальні аг­ро­технічні стро­ки. Зо­к­ре­ма, на півос­тро­ві засіяли 85 тис. га ярих зер­но­вих. Окрім то­го, за да­ни­ми регіонів ста­ном на 11 бе­рез­ня, сільгоспви­роб­ни­ки Хер­сонсь­кої об­ласті засіяли 74% про­гно­зо­ва­них площ, Ми­ко­лаївської — 70, Одесь­кої — 56%. За­га­лом, за про­гно­за­ми Мін­агро­політи­ки, яри­ми куль­ту­ра­ми в 2013 р. бу­де засіяно 8,1 млн га.
Надію на до­б­рий уро­жай підси­лює стан ози­мих куль­тур. Аналіз життєздат­ності ози­мих зер­но­вих куль­тур свідчить про їхній до­б­рий та за­довільний стан. Ви­жи­ван­ня рос­лин ози­мої пше­ниці ста­но­ви­ло в се­ред­нь­о­му 93–98%. Близь­ки­ми до на­ве­де­них є й по­каз­ни­ки посівів інших ози­мих куль­тур. За­га­лом схо­ди от­ри­ма­но на площі 7,9 млн га, або май­же на 98%. У до­б­ро­му та за­довільно­му стані пе­ре­бу­ва­ють 7,2 млн га, а ре­ш­та сходів ви­я­ви­ли­ся слаб­ки­ми та зрідже­ни­ми. Та­ким чи­ном, пе­ре­зимівля ози­ми­ни відбу­вається нор­маль­но, а посіви збе­рег­ли за­кла­де­ний з осені ви­со­кий по­тенціал про­дук­тив­ності.
У по­точ­но­му році на посівну кам­панію пе­ред­ба­чається ви­т­ра­ти­ти близь­ко 38,6 млрд грн. За оцінка­ми про­фільно­го міністер­ст­ва, нинішня посівна кам­панія ста­не на 1,3 млрд грн до­рож­чою порівня­но з тогорічною. До­по­мог­ти аг­раріям у за­лу­ченні коштів на посівну че­рез про­ве­ден­ня фор­вард­них за­купівель зер­на ма­ють Аг­рар­ний фонд та Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­рація. Про­даж май­бут­нь­о­го вро­жаю має при­не­с­ти га­лузі 8 млрд грн. Окрім цьо­го, дефіцит коштів об­ся­гом близь­ко 7,7 млрд грн аг­рарії ма­ють по­кри­ти за­ рахунок банківських кре­ди­тів.
Згідно з да­ни­ми регіонів, на по­ча­ток ка­лен­дар­ної вес­ни вітчиз­няні аг­рарії за­без­пе­чені насінням ярих зер­но­вих куль­тур на 102%, міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми — на 105%, що на 24% пе­ре­ви­щує то­го­річний рівень. До то­го ж, аг­рарії на­ко­пи­чи­ли про­труй­ників об­ся­гом 96% по­тре­би та 75% — за­собів за­хи­с­ту рос­лин.
Банківське кре­ди­ту­ван­ня
Ми­ну­лий рік ви­дав­ся до­сить склад­ним для вітчиз­ня­них аг­раріїв. В ок­ре­мих регіонах Ук­раїни скла­ли­ся ано­маль­но не­спри­ят­ливі кліма­тичні умо­ви: за­ги­ну­ли посіви ози­ми­ни, по­­суш­­­ли­ве літо спри­чи­ни­ло низь­ку вро­жайність ярих куль­тур, унаслідок чо­го аг­рарії за­зна­ли не­за­пла­но­ва­них ви­т­рат, не­ба­жа­них втрат та не­до­от­ри­ма­ли до­ходів. Відпо­відно, дефіцит обо­рот­них коштів цієї вес­ни знач­но збільшив­ся порівня­но з то­горічним. Тож од­ним із дже­рел їхньо­го по­пов­нен­ня є банківське кре­ди­ту­ван­ня.
В Ук­раїні по­над 100 банків кре­ди­ту­ють підприємства аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су, здебільшо­го на ко­рот­ко­ст­ро­ко­ву пер­спек­ти­ву. Про­те вартість кре­ди­тів за­ли­шається до­сить ви­со­кою. Відсот­кові став­ки, під які за­лу­ча­ли кре­ди­ти вітчиз­няні аг­рарії у 2012 р., у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ли 22–24% річних. Ра­зом із тим, от­ри­ма­ти кре­дит ста­ло знач­но важ­че не тільки аг­раріям, а й суб’єктам гос­по­да­рю­ван­ня інших сфер діяль­ності. У бан­ківській си­с­темі відсут­ня до­стат­ня грив­не­ва ліквідність, то­му відсот­кові став­ки залишаються на ви­со­ко­му рівні. Вод­но­час аг­рар­ний сек­тор пе­ре­бу­ває у вигід­нішо­му ста­но­вищі порівня­но з пред­став­ни­ка­ми інших га­лу­зей.
Банкіри зацікав­ленні в кре­ди­ту­ванні са­ме суб’єктів аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су. Це єди­на га­лузь, яка не по­ст­раж­да­ла від кри­зи 2008–2009 рр., на­ро­с­ти­ла об­ся­ги ек­с­пор­ту та збе­рег­ла знач­ний по­тенціал для по­даль­шо­го роз­вит­ку. На­разі ба­га­то банків ство­рю­ють цілі струк­турні підрозділи та ок­ремі про­гра­ми кре­ди­ту­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ру, про­ва­дять ак­тив­ну бо­роть­бу за по­зи­чаль­ни­ка. Про­те, по­при кон­ку­ренцію, відсот­кові став­ки для аг­раріїв усе ще за­ли­ша­ють­ся за­ви­со­ки­ми. До­дат­ко­вою про­бле­мою є за­кре­ди­то­ваність га­лузі. Ба­га­то аг­раріїв уже до­сяг­ли або близькі до лімітів кре­ди­ту­ван­ня, тоб­то відсутнє вільне від за­ста­ви май­но, яке мог­ло б ви­с­ту­пи­ти за­ста­вою для но­во­го кре­ди­ту.
На кінець 2012 р. ча­ст­ка банківських кре­дитів, ви­да­них аг­раріям, ста­но­ви­ла всьо­го 4% за­галь­но­го кре­дит­но­го порт­фе­ля банків. Не­зва­жа­ю­чи на та­кий ни­зь­кий по­каз­ник, об­сяг аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня що­ро­ку збільшується. За період із січня 2008 р. по ли­пень 2012 р. кре­дит­ний порт­фель банків, спря­мо­ва­ний на аг­рар­ний сек­тор, збільшив­ся від 16,3 до 33,9 млрд грн. За про­гно­за­ми USAID Аг­роінвест, у 2012 р. кількість кре­дитів, ви­да­них аг­раріям, збільши­лась на 12%, порівня­но з 2011, та вдвічі порівня­но з 2010 р.
Дер­жавні про­гра­ми виділен­ня ком­пен­саційних коштів за ко­ри­с­ту­ван­ня бан­ківськи­ми кре­ди­та­ми не повністю за­до­воль­ня­ють по­тре­би аг­раріїв. Їхня щорічна по­тре­ба ста­но­вить 1,5 млрд грн, про­те фак­тич­но виділяється з бю­д­же­ту до тре­ти­ни потрібно­го об­ся­гу. Тож, вра­хо­ву­ю­чи світо­вий досвід зни­жен­ня від­сот­ко­вих ста­вок за ко­ри­с­ту­ван­ня бан­ківськи­ми кре­ди­та­ми для аг­рар­но­го сек­то­ру, ми­ну­ло­го ро­ку прий­ня­то уря­до­ве рішен­ня про ство­рен­ня Дер­жав­но­го зе­мель­но­го бан­ку. Но­ва фінан­со­ва ус­та­но­ва на­да­ва­ти­ме кре­ди­ти вітчиз­ня­ним аг­раріям під 10–12% річних, а та­кож здійс­ню­ва­ти­ме іпо­теч­не кре­ди­ту­ван­ня під за­ста­ву землі.

Власні до­хо­ди
Надійнішою мож­ливістю от­ри­ман­ня коштів для аг­раріїв є про­даж влас­ної про­дукції. З ви­ро­ще­но­го то­горік уро­жаю на рівні 46,2 млн т зер­нові за­па­си на 1 бе­рез­ня ста­но­ви­ли 13,2  млн т. У січні-лю­то­му аг­рарії про­да­ли май­же 3 млн т зер­на та по­над 1 млн т насіння олійних куль­тур, за що от­ри­ма­ли близь­ко 9,5 млрд грн. Тож про­тя­гом на­ступ­них міся­ців на­яв­ний ре­зерв по­пов­нен­ня обіго­вих коштів. До то­го ж, ціни на зер­но та насіння олійних куль­тур після три­ва­ло­го зро­с­тан­ня ут­ри­му­ють­ся на ви­со­ко­му рівні. У кінці лю­то­го се­ред­ня ціна пше­ниці 3 кла­су ста­но­ви­ла 2,2 тис. грн/т, що на 10% більше, порівня­но з по­чат­ком се­зо­ну, яч­ме­ню — 2 (+5%), ку­ку­руд­­зи — 1,9 тис. грн/т (+11%).
По­при те, що ми­ну­лий рік ви­я­вив­ся менш уро­жай­ним за по­пе­редній, рен­та­бельність більшості куль­тур не по­сту­па­ла­ся то­горічній. Уро­жайність ози­мої пше­ниці в 2012 р., порівня­но з ми­ну­лим, зни­зи­ла­ся на 6 ц/га, яч­ме­ню — 4, со­няш­ни­ку — 1,9, сої — 3, ку­ку­руд­зи — на 17 ц/га. Ра­зом із тим, рен­та­бельність пше­ниці ози­мої (3 клас) роз­ра­хун­ко­во ста­но­ви­ла 25%, яч­ме­ню яро­го — 19, со­няш­ни­ку — 74, сої — 60, ку­ку­руд­зи — 76%.
По­над 4 тис. гос­по­дарств в Ук­раїні ма­ють постійне дже­ре­ло над­хо­д­жен­ня кош­тів від ре­алізації про­дукції тва­рин­ництва. За січень-лю­тий нинішньо­го ро­ку сільсько­го­с­по­дарські підприємства ре­алізу­ва­ли 381 тис. т мо­ло­ка. Вра­хо­ву­ю­чи се­редні ціни ре­алізації — 3,8 грн/кг (з до­тацією), очіку­вані до­хо­ди мо­лоч­но­го ско­тар­ст­ва ста­но­ви­ли 1,5 млрд грн, або близь­ко 0,7 млрд грн щомісяч­но. До то­го ж, се­ред­нь­омісячні до­хо­ди від про­да­жу мо­лод­ня­ку ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би ста­но­ви­ли близь­ко 127 млн, сви­ней — 1,2 млрд грн. Та­ким чи­ном, га­лузь тва­рин­ництва є дже­ре­лом щомісяч­них до­ходів об­ся­гом що­най­мен­ше 2 млрд грн.
За­без­пе­ченість ре­сур­са­ми
На по­ча­ток бе­рез­ня більшість аг­раріїв уже под­ба­ли про за­без­пе­чен­ня ви­роб­ни­чи­ми ре­сур­са­ми. У струк­турі ви­роб­ни­чих ви­т­рат від 20 до 25% на­ле­жить міне­раль­ним до­б­ри­вам. Ос­танніми ро­ка­ми по­сту­по­во зро­с­тає кількість уне­се­них міне­раль­них до­б­рив. Як­що в 2010 р. у се­ред­нь­о­му по Ук­раїні вно­си­ли 54 кг д. р./га, в 2011 — 68, то в 2012 р. — 80 кг. За по­пе­редніми оцінка­ми, в 2013 р. за­пла­но­ва­но вне­сти по­над 90 кг д. р./га. По­при всі труд­нощі, вітчиз­ня­ний ри­нок міне­раль­них до­б­рив де­мон­ст­рує по­зи­тив­ну спо­жив­чу ди­наміку. Тра­диційно ко­ри­с­ту­ють­ся підви­ще­ним по­пи­том в аг­раріїв азотні до­б­ри­ва. Ри­нок віднос­но но­вих про­дуктів, зо­к­ре­ма суль­фа­ту амо­нію та кар­бамідно-аміач­ної суміші (КАС), та­кож про­дов­жує роз­ви­ва­ти­ся й зро­ста­ти. На по­чат­ку бе­рез­ня вартість аміач­ної селітри пе­ре­бу­ва­ла на рівні 3,4–3,6 тис. грн/т. Кар­бамід ко­ш­ту­вав у се­ред­нь­о­му 4,3–4,4 тис., КАС — на рівні 3,3–3,5 тис. грн/т.
На рин­ку насіння зла­ко­вих куль­тур пе­ре­ва­жа­ла про­по­зиція про­дукції ук­раїнсько­го по­хо­д­жен­ня. Зо­к­ре­ма, елітне насіння ярої пше­ниці, яч­ме­ню вітчиз­ня­ної се­лекції для цьо­горічної сівби мож­на прид­ба­ти за ціною 3,8–4,2 тис. грн/т, вівса — 4,5–5,0, го­ро­ху — близь­ко 6,5–7,5 тис. грн/т. Про­те гібри­ди ку­ку­руд­зи провідних іно­зем­них ви­роб­ників ко­ш­ту­ва­ли від 152 дол./п. о. (80 тис. на­сінин). Вод­но­час ціни на вітчиз­няні гіб­ри­ди бу­ли де­що де­шевші та ста­но­ви­ли 10–15 тис. грн/т. Ціни на олійні куль­ту­ри ма­ли ши­ро­кий діапа­зон. Зо­к­ре­ма, гібри­ди со­няш­ни­ку іно­зем­них ком­паній ко­ш­ту­ва­ли від 192 дол./п. о. (150 тис. насінин), ріпа­ку — 180–220 дол./п. о. (1,5 млн насінин), сої — 11 тис. грн/т. Вітчиз­няні гібри­ди со­няш­ни­ку мож­на бу­ло прид­ба­ти від 24 до 28 тис., елітне насіння сої — 9–10 тис. грн/т. Відтак, за­леж­но від ви­мог та впо­до­бань по­купців, мож­на ви­бра­ти на рин­ку оп­ти­маль­ний для гос­по­дар­ст­ва посівний ма­теріал.
Дер­жав­на підтрим­ка
Про­гра­ми дер­жав­ної підтрим­ки аг­раріїв пе­ред­ба­ча­ють аван­су­ван­ня ви­роб­ництва зер­на за фор­вард­ни­ми до­го­во­ра­ми з Аг­рар­ним фон­дом Ук­раїни та Дер­жав­ною про­до­воль­чо-зер­но­вою кор­по­рацією. Уряд за­твер­див об­ся­ги Дер­жав­но­го інтер­венційно­го фон­ду на 2013/14 мар­ке­тин­го­вий рік. Відповідну по­ста­но­ву Кабінет Міністрів прий­няв 20 лю­то­го 2013 р. Зо­к­ре­ма, вста­нов­ле­но мінімальні об­ся­ги об’єктів дер­жав­но­го ціно­во­го ре­гу­лю­ван­ня, які куп­ля­ти­муть у но­во­му се­­зоні до Інтер­венційно­го фон­ду. Та­ким чи­ном, то­варні інтер­венції Аг­рар­но­го фон­ду стабілізу­ють ціно­ву си­ту­ацію на рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції та спри­я­ти­муть про­до­вольчій без­пеці дер­жа­ви. За ви­да­ми про­дукції вста­нов­ле­но такі мінімальні об­ся­ги: пше­ни­ця твер­да та м’яка, зер­но суміші пше­ниці та жи­та — 1,9 млн т, жи­то — 115 тис. т, яч­мінь — 20, ку­ку­руд­за — 40, греч­ка — 35, овес — 22, про­со — 20, го­рох — 27 тис. т.
На по­чат­ку бе­рез­ня Аг­рар­ний фонд при­пи­нив прий­ман­ня за­явок на ук­ла­дан­ня фор­вард­них біржо­вих кон­трактів із по­став­кою зер­на вро­жаю 2013 р. У пе­ребігу пер­шо­го ета­пу фор­вард­ної кам­панії 2013 р. ви­я­ви­ли ба­жан­ня ре­алізу­ва­ти зер­но май­бут­нь­о­го вро­жаю 406 сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств. По­рівня­но з ми­ну­лим ро­ком, аг­рарії по­да­ва­ли за­яв­ки ак­тивніше, що зу­мов­ле­но спро­щен­ням про­це­ду­ри про­ве­ден­ня дер­жав­них фор­вард­них за­купівель. Се­ред­ній об­сяг за­про­по­но­ва­ної партії ста­но­вив по­над 2 тис. т (для порівнян­ня: у 2012 р. — 1,2 тис.). За­га­лом у фор­вардній кам­панії 2013 р. за­яв­ле­но для ре­алізації 1,1 млн т зер­на. У струк­турі за­кон­т­рак­то­ва­но­го зер­на — 982 тис. т пше­ниці, 68 — жи­та та 50 тис. т яч­ме­ню. Найбільшу ак­тивність ви­я­ви­ли аг­рарії Вінниць­кої, Дніпро­пе­т­ровсь­кої, Київської, Пол­тав­сь­кої та За­по­різької об­ла­с­тей. У рам­ках про­ве­ден­ня дер­жав­них фор­вард­них за­ку­півель зер­на аг­раріям спря­мо­ва­но май­же 1 млрд грн для про­ве­ден­ня ком­плек­су вес­ня­но-по­льо­вих робіт. Дру­гий етап дер­жав­них фор­вард­них за­купівель зер­на про­хо­ди­ти­ме у липні-ве­ресні.
З 1 бе­рез­ня 2013 р. ПАТ «Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­рація» роз­по­ча­ло фор­вардні за­купівлі 2 млн т зер­на. Зо­к­ре­ма, про­тя­гом вось­ми місяців про­во­ди­ти­муть за­купівлю пше­ниці та ку­ку­руд­зи. Та­ким чи­ном аг­рарії змо­жуть профінан­су­ва­ти ви­ро­щу­ван­ня вро­жаю по­точ­но­го ро­ку. Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­рація пе­ред­ба­чає ви­т­ра­ти­ти на це близь­ко 3 млрд грн.
Мінімаль­ний лот фор­вард­но­го кон­трак­ту ста­но­ви­ти­ме 500 т зер­на. За­купівлі про­во­ди­ти­муть у два ета­пи. Під час пер­шо­го — з бе­рез­ня по тра­вень 2013 р. — ви­роб­ни­ки зер­на по­да­ва­ти­муть за­яв­ки на участь, фор­му­ва­ти­муть відпо­відний па­кет до­ку­ментів, ук­ла­да­ти­муть фор­вард­ний кон­тракт, уго­ди стра­ху­ван­ня та за­ста­ви май­бут­нь­о­го вро­жаю. Після цьо­го от­ри­ма­ють аван­со­вий платіж розміром 70% за­галь­ної вар­тості. На дру­го­му етапі, що три­ва­ти­ме з серп­ня по жов­тень, по­ста­ча­ти­муть за­кон­т­рак­то­ва­ний об­сяг зер­на на еле­ва­то­ри. Окрім то­го, дер­жав­на кор­по­рація пе­ред­ба­чає за­ку­пи­ти до­дат­ко­во 2 млн т зер­на за спо­то­ви­ми кон­трак­та­ми. Відповідно до фі­нан­со­во-кре­дит­них до­мо­вле­но­с­тей, які на­разі ма­ють Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­рація та Ек­с­порт­но-ім­порт­ний банк Ки­таю, ук­раїнська сто­ро­на вже от­ри­ма­ла 1,5 млрд дол. США для здійснен­ня фор­вард­них за­купівель зер­на. Обов’яз­ко­вою умо­вою ук­ла­ден­ня фор­вард­но­го кон­трак­ту є спла­та стра­хо­во­го пла­те­жу за став­кою 3,5% мінімаль­ної інтер­венційної ціни. Окрім то­го, аг­рарії ма­ють обов’яз­ко­во одер­жа­ти по­зи­тив­ний акт об­сте­жен­ня посівних площ від стра­хо­вої ком­панії. Тож за­ли­шається сподіва­ти­ся, що за­пла­но­вані аг­ро­техніч­ні за­хо­ди вес­ня­но-посівної кам­панії бу­дуть своєчас­но профінан­со­вані та про­ве­дені, що за­без­пе­чить надійну ос­но­ву май­бут­нь­о­го вро­жаю.

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
ТОВ «Крамагросвіт» розташоване на Донеччині, у Краматорському районі (раніше Слов’янський), утім, попри війну, підтримує продовольчу безпеку країни. Це одна з найнебезпечніших зон України – там ще у 2014 році точилися бої, які не вщухають... Подробнее

1
0