Догляд за садом восени та взимку

Рослинне життя в саду завмирає, дерева впадають у зимову сплячку. Але це не привід призупиняти роботи в плодових насадженнях. Для доброї перезимівлі вони потребують ретельного догляду і в осінньо-зимовий період.

Восени теж проводять захисні заходи в саду, готують дерева до настання холодів. Осіннє перекопування грунту в пристовбурних колах сприяє загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневої мухи, яблуневих плодожерки та плодового пильщика. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура та скелетних гілок. Стовбур, або штамб, - магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою й кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Основними видами пошкоджень штамба і скелетних гілок узимку є підмерзання, сонячні опіки, пошкодження кори мишами та зайцями.
За сильного підмерзання деревини гілок і стовбура дерева втрачають морозостійкість та зимостійкість, надалі у рослин послаблюються ріст і продуктивність. Через підмерзання порушується діяльність провідної системи, внаслідок чого в подальшій вегетації нерідко виявляється хлороз. У разі пошкодження всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях відмерлих окремих ділянок кори й деревини утворюється ізолюючий шар з продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини ("здувається"), що легко визначити, натиснувши на неї (відчувається запах спиртового бродіння). Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру й форми. Якщо невдовзі після обрізання дерев настають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. У цьому разі відсталу кору слід щільно прив'язати до дерева для зростання.

 Ступінь і характер підмерзання визначають за зміною забарвлення пошкоджених тканин. Для цього після настання відлиги, коли забарвлення пошкодженої частини дерева виявляється чіткіше, роблять поздовжні та поперечні зрізи різновікових гілок, штамба, генеративних гілок і плодових бруньок. Здорові тканини камбію мають світло-зелений колір, кори - інтенсивніше зелене забарвлення, деревини - від білого до світло-сірого. Пошкоджені тканини набувають забарвлення від світло-жовтого (слабке підмерзання) до темно-коричневого (сильне підмерзання). В груші пошкоджена деревина набуває від світло-сірого забарвлення, за слабкого підмерзання, до чорного - за сильного. Деревина й прилегла до неї частина кори персика за сильного ураження морозами чорніють.
Через підмерзання генеративних, або плодових, гілочок на їхніх поздовжніх зрізах серцевина набуває коричневого кольору, тоді як навколишні тканини зберігають природне світло-зелене забарвлення.
У районах, де утворюється малий сніговий покрив, за вже сталих низьких температур може вимерзати коріння дерев. Підмерзле коріння має темно-коричневе або коричневе забарвлення. Якщо коріння набуло чорного кольору, то це свідчить про його загибель. Таке дерево врятувати вже майже неможливо. Вберегти коріння від вимерзання допоможе мульчування пристовбурного кола шаром 10-15 см. Мульчування є важливим заходом нагромадження й збереження вологи в грунті. Як мульчу використовують листя, тирсу, лушпиння соняшнику, торф, перегній. У практиці степового садівництва відомо багато випадків підмерзання коренів через осінньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, в садах проводять пізньоосіннє вологозарядне поливання, яке достатньою мірою зволожує грунт і захищає коріння від підмерзання.
Для збереження нижньої частини штамба від підмерзання здійснюють осіннє підгортання грунту. Слід звернути увагу на вчасність проведення цієї нескладної операції. Часто садівники поспішають з підгортанням і проводять його передчасно, що призводить до підпрівання кори. Підпрівати кора штамба може дуже вузькою смугою (2-3 мм завширшки по колу), тому її часом важко помітити. Підгортання треба проводити лише за настання стійких заморозків, коли на грунті утворюється невелика замерзла кірка. Її знімають і талим грунтом підгортають дерево. Грунт слід брати з міжрядь, повертаючи його навесні на колишнє місце. Знімати грунт навесні треба пошарово в міру його відтанення.
Весняне обрізання допоможе відновити підмерзлі гілки та пагони. Повністю вимерзлі гілки вирізують "на кільце", а якщо підмерзла тільки верхня частина, - до здорової деревини. За середнього ступеня підмерзання здійснюють радикальніше вкорочення гілок. Це потрібно для підсилення зростання нових пагонів ближче до основи гілок, оскільки підмерзлі гілки крихкі й за великої довжини легко відламуються під власною вагою. А ось дуже пошкоджені дерева в рік сильних холодів краще не обрізати. Треба відкласти цю роботу до наступного року. Тоді за молодими гілками можна визначити, в якому місці обрізання буде ефективнішим.
Обрізування дерев і спалювання уражених гілок теж сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, зменшенню кількості зимуючих стадій шкідників і збудників хвороб, зокрема жука яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шовкопрядів, листовійок, попелиць, гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, червиці в'їдливої, збудників борошнистої роси, парші та інших, що зимують у тріщинах штамбів або під корою.

 Лікувати морозобоїни потрібно навесні. Рану звільняють від мертвої кори, протирають її поверхню 5%-ним розчином мідного купоросу й ретельно замазують садовим варом або його аналогами. Якщо тріщина дуже велика й глибока, то стовбур туго стягують дротом під який, на місце рани, підкладають невеликі дерев'яні дощечки. Цей процес повторюють щовесни до повного загоєння рани.
Наприкінці зими чергування сонячних днів з морозними ночами нерідко призводить до сонячних опіків кори штамба, стовбура й скелетних гілок. Під впливом підвищених температур тканини виходять зі стану спокою, і їхня стійкість до низьких температур відчутно знижується. Таке пошкодження призводить до зниження продуктивності дерев. Сонячні опіки з'являються з південного та південно-західного боків дерева, аналогічно до морозобійних тріщин. Опіки мають вигляд темних, іноді з червонуватим відтінком, вдавлених плям різної форми та розмірів. Коли опікові плями з'єднуються, утворюючи кільце, гілка або дерево гине після розпускання листя. Із плодових порід сонячними опіками сильніше уражуються сорти яблуні. Від сонячних опіків, а також і від пошкодження кори зайцями й мишами захищає обмазування стовбурів сумішами глини та свіжого коров'яку в рівних пропорціях.
 Вапнування стовбура й скелетних гілок плодових дерев захистить їх від сонячних опіків і морозобоїн, а також від шкідників. Біла поверхня стовбура, вкрита вапном, відбиває прямі сонячні промені, й тому дія різких коливань температури дня й ночі знижується. Ароматичні речовини, що можуть містити розчини для вапнування, врятують дерева й від гризунів. Вапнування проводять до настання морозів у суху погоду в жовтні-листопаді. Перед побілкою стовбур за допомогою металевої щітки зачищають від старої відмерлої кори, моху й лишайників. Роблять це у вологу погоду, коли відмерла кора легко знімається. Засоби для вапнування можна приготувати самостійно або придбати готові розчини в спеціалізованих магазинах. Для приготування розчину потрібно 2,5 кг вапна і 0,5 л мідного купоросу розвести окремо у відрі води, а потім додати 200 г столярного клею. Клей треба для того, щоб вапнування не змивалося з кори дощем. Якщо шар вапнування постраждав, його слід відновити якомога раніше навесні, тільки-но потепліє і штамби дерев звільняться від снігу. Дерева, що сильно постраждали від опіків, можна повністю обприскати вапняним молоком (свіжогашене вапно й вода у співвідношенні 1:5 з додаванням у розчин столярного клею для кращого прилипання). Роблять таке обприскування після того, як опаде все листя.
Сади є звичайним місцем перезимівлі гризунів, що знаходять тут стабільні умови для годівлі й укриття. Особливо приваблює мишей товста соковита кора молодих дерев у нижній частині стовбура, біля самої землі. Якщо миші об'їли невеликі ділянки кори, дерево можна врятувати, адже рух поживних речовин ще відбувається. Рани зачищають до живої тканини й замазують глиною з коров'яком у співвідношенні 1:1. Дуже часто гризуни об'їдають кору навколо всього стовбура кільцем, унаслідок чого порушується переміщення поживних речовин у рослині, і дерево дуже швидко гине. Для врятування такого дерева слід зробити щеплення "мостиком". Таким способом можна вилікувати дерево, на якому починає утворюватися дупло, а також дерева зі значним пошкодженням кори морозами. Щеплення здійснюють у травні в період сокоруху. Спочатку намічають місця розташування мостиків, відстань між ними має бути 5-7 см по колу. Для яблуні дво- трирічного віку достатньо двох мостків, на штамбі діаметром 10 см потрібно чотири. На нижньому й верхньому кінцях рани кору надрізають, роблячи Т-подібні розрізи завдовжки 4 см. Краї кори злегка відокремлюють. Держак беруть на 8-10 см більший за відстань між поперечними розрізами кори. На обох кінцях черешка роблять косі зрізи (довжина кожного - близько 4 см), які вводять у вже зроблені розрізи. Товстий кінець держака вводять у нижній розріз, тонкий - у верхній. Для того щоб живці не зміщувалися, їхні кінці в місцях щеплень прибивають гвіздочками, які потім заростають. Тонкі живці легше заправляються в розріз кори й краще приживаються. Спочатку черешок вставляють у розріз на нижній частині штамба й міцно обмотують ізоляційною стрічкою, потім у верхній і теж обмотують. Все щеплення обгортають плівкою для швидшого приживання. Після остаточного приживання живців плівку знімають. "Проопероване" дерево треба частіше поливати й розпушувати його пристовбурові кола.
Видалення з саду рослинних решток і сміття - важливий захід боротьби з гризунами, який зменшить їм кормову базу й захистить дерева.
Щоб перешкодити просуванню мишей під снігом, треба втоптати сніг навколо дерев і по периметру ділянки. Ущільнені ділянки снігу є нездоланною перешкодою для вільного просування гризунів.
Ефективний засіб боротьби з гризунами - застосування отруєних принад. У спеціалізованих магазинах можна придбати готові препарати для боротьби з мишами.
Велику небезпеку садам завдають, зайці, обгризаючи кору на стовбурах і гілках, обкусуючи молоді пагони плодових дерев.
Для відлякування зайців під деревами рекомендується розсипати попіл, торф'яні крихти або тирсу, змочені 5-10%-ним креоліном. Ефективним є вапнування стовбура та скелетних гілок відлякувальною сумішшю до передбачуваного рівня снігу: глина (3-4 кг), коров'як (3-4 кг) із додаванням 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти (на 10 л суміші). До суміші додають воду й розмішують її до стану густої сметани. Така суміш ефективна й проти мишоподібних гризунів.
 Зайці не люблять запаху крові та сала. На присадибних ділянках для відлякування їх достатньо провести шматком сала по основних гілках. Є й такий спосіб страхати зайців: невеликі кружальця з картону фарбують у чорний колір і прикріплюють нитками до гілок (два-три на дерево). Зайців лякає рух чорних предметів.
Для уникнення пошкоджень дерев сонячними опіками, морозобійними тріщинами, мишами та зайцями штамби й основи скелетних гілок обв'язують різними матеріалами (сухі стебла осоки, очерету, кукурудзи, соняшнику, малини, картопляне та помідорне бадилля, хвойне гілля, толь, руберойд, металеві сітки тощо). Хвойним гіллям обмотують стовбур дерева, спрямовуючи гілляку голками донизу, починаючи від самої землі. Толь і руберойд накладають на стовбур щільно, на 5-10 см заглиблюють у землю нижню частину. Чорна поверхня цих матеріалів перегрівається на сонці, що може призвести до опіку кори. Тому спочатку стовбури обертають мішковиною, ганчіркою або двома-трьома шарами газети й лише потім толем або руберойдом. Під руберойд треба підкласти мішковину чи ганчірки. Зверху зазор між стовбуром і руберойдом закривають ганчіркою, папером або шматочками глини, щоб убезпечитися від потрапляння вологи. Знімають пов'язку після сходу снігового покриву.
Дуже добре зарекомендували себе як обв'язування капрон або склотканина. Ними ретельно обмотують стовбури прямо від поверхні грунту. Миші не гризуть таку тканину, тож її можна накладати задовго до осінніх холодів у суху погоду.
Якщо взимку випадає багато снігу, тоді зайці здатні пошкоджувати дерева, обгризаючи кору гілок крони, та обкусувати молоді пагони й плодові гілочки, що може призвести до зниження врожайності. Тож надійнішим засобом є огорожа дерев дротяною сіткою. Нижню частину її заглиблюють у землю довкола штамба на глибину 4-5 см. Перевага сітки перед іншими матеріалами в тому, що таку огорожу не замітає снігом. Вона буде надійним захистом дерев і від мишоподібних гризунів.
Ретельну підготовку та утримання плодових насаджень здебільшого здійснюють на присадибних і невеликих фермерських насадженнях. Щоб ваш сад був у доброму стані й щороку радував високими врожаями, потрібно дуже ретельно вибирати ділянку під нього, де дерева мінімально піддаватимуться зовнішнім зимовим впливам. Насамперед, слід відібрати для садіння морозостійкі сорти, підтримувати сад у чистоті, оперативно реагувати на появу шкідливих організмів та вчасно позбуватися їх.

Т. Сидоренко,
провідний спеціаліст Головдержзахисту