Спецможливості
Технології

Бавовникова совка на посівах кукурудзи

19.07.2021
23093
Бавовникова совка на посівах кукурудзи фото, ілюстрація

Перші відомості про бавовникову совку в літературі почали з’являтися у другій половині ХІХ ст. Ареал поширення бавовникової совки дуже великий і охоплює переважно тропічні й субтропічні області, а також Середню та Південну Європу, помірні області Азії, Африки, Австралії. Висока чисельність цього шкідника в Алжирі, Угорщині, Італії, Єгипті, на півдні Франції, Іспанії, Португалії, на Балканах, в Ізраїлі, Молдові, Закавказзі, Казахстані, Середній Азії, південній частині Росії і на півдні та в центрі України.

 

 

 

 

 

Бавовникова совка

Helicoverpa armigera Hbn. ряд Lepidoptera, Родина Noctuidae, відома під кількома латинськими назвами: Chloridea armigera Hbn, Chloridea obsoleta, Helicoverpa obsoleta Auct, Heliothis armigera Hbn, Heliothis fuscal, Heliothis obsoleta Auct, Heliothis rama, Noctua armigera Hbn. Гусінь фітофага може живитися більш ніж 120 видами рослин. Основними пошкоджуваними рослинами є кукурудза, нут, томат, а також люцерна, соя та інші агрокультури.

Після відродження з яйця гусениці бавовникової совки харчуються маточковими нитками качана. Пошкоджені гусеницями старших віків ниточки на квітнучих качанах погано запилюються, в результаті чого зерно в качані не формується. Але найчастіше гусениці Helicoverpa armigera Hbn. живляться зерном молочної та молочно-воскової стиглості. Вони прогризають собі шлях до зерна через щільно упаковані маточкові нитки (рильця). Харчуючись зерном качана, роблять у ньому ходи, заповнені червоточиною. Скупчення випорожнень гусениць і залишки після їхнього живлення сприяють розвитку грибних хвороб, що призводить до додаткових втрат урожаю. Наразі Helicoverpa armigera вважається економічно важливим шкідником. Втрати врожаю сільськогосподарських культур дуже значні — можуть сягати 55–60%.

 

Контроль чисельності Helicoverpa armigera Hbn

ля захисту кукурудзи розроблені й застосовуються у виробництві системи інтегрованого захисту, які включають організаційно-господарські й агротехнічні заходи, впровадження стійких сортів, застосування біо­логічних і хімічних препаратів. Поки що в цих системах домінуюче положення займає хімічний метод.

 

Гусениці прогризають собі шлях до зерна через щільно упаковані маточкові нитки (рильця)Агротехнічні заходи захисту

Одним із найефективніших заходів у регулюванні чисельності зимуючих лялечок бавовникової совки є обробіток ґрунту, який включає оранку на глибину 25–30 см. У результаті цього виліт метеликів із лялечок зменшується на 60–70%. Якщо після оранки провести ще й полив поля, то смертність лялечок збільшується майже на 100%. Такі агроприйоми, як вчасне дискування після зайнятих парів та ранніх культур, проведення міжрядного обробітку ґрунту, лущення та культивація, змінюють мікрокліматичні умови орного шару, а личинки та лялечки, які потрапили на поверхню ґрунту під час оранки, знищуються птахами чи ентомофагами. Велике значення має обробіток ґрунту як захід боротьби з бур’янами, які часто є резерваціями для багатьох шкідливих фітофагів, у тому числі й бавовникової совки.

Дотримання строків і обґрунтоване вчасне застосування всіх агротехнічних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на захист кукурудзи від шкідників, забезпечать підвищену продуктивність рослин, отримання здорових і дружних сходів, зменшення чисельності шкідливих комах-фітофагів.

 

Імунологічні заходи захисту

Створення та впровадження у виробництво сортів і гібридів, несприйнятливих до розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень ними, має виняткове значення в захисті кукурудзи від шкідників та для обмеження застосування спеціальних захисних заходів, особливо хімічних. У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговують добір і використання тих гібридів, які виявляють стійкість проти найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів у конкретних агрокліматичних зонах. Потреба в зміні сортів пов’язана з тим, що їхня стійкість із часом зменшується, а згодом і зовсім втрачається.

Створенням нових, стійких до пошкоджень шкідливим організмом, сортів і гібридів займаються багато дослідни­ків. Вивчають біохімічні та анатомо- морфологічні властивості, які визначають стійкість кукурудзи, бавовнику та інших культур до пошкоджень бавовняною совкою. Наприклад, завдяки широкому використанню стійких сортів у США, витрати пестицидів зменшилися на 37%. Живлення комах на стійких сортах пригнічує розмноження шкідників і, навпаки, на нестійких — підсилює їхнє розмноження, що призводить до необхідності збільшення обсягів застосування активних засобів захисту рослин.

 

Скупчення випорожнень гусениць сприяє розвитку грибних хворобБіологічні засоби захисту

Відомо, що основним засобом біологічного захисту рослин від негативної діяльності лускокрилих фітофагів є паразити яєць — види роду трихограма (Trichogramma). Їхня частка в загальному фонді біологіч­них засобів перевищує 80%. Дослідження з проблем розведення трихограми впродовж багатьох років провадять, окрім України, ще в 100 країнах світу. Згідно з останніми дослідженнями, рід Trichogramma у світовій фауні включає 143 види. За останні 15 років проведено три світові форуми, на яких обговорювали проблеми вивчення, вирощування та застосування трихограми. В Україні зареєстровано 11 видів роду Trichogramma, представлених виключно паразитами яєць комах. Практичні результати, отримані в Україні, Франції, Швейцарії, Німеччині, Китаї, показали високий рівень ефективності трихограми в технологіях захисту різних сортів кукурудзи від Ostrinia nubilalis Hbn. та бавовникової совки Helicoverpa armigera Hb.

Сумісне застосування трихограми з біопрепаратами дає змогу в багатьох випадках уникнути хімічних обробок. За своєчасного випуску трихограма в полі заражає від 50 до 60% усіх яєць бавовняної совки.

Найефективніше на посівах культур проти бавовникової совки використовувати ектопаразита габробракон (Habrobracon hebetor Say.). Це високоефективний паразит гусениць численних видів лускокрилих шкідників у багатьох країнах Старого й Нового світу. Ентомофаг є одним із найпоширеніших регуляторів чисельності шкідливих видів совок (Noctuidae) і вогні­вок (Pyralidae). Природні популяції габробракона здатні знижувати чисельність гусениць кукурудзяного метелика до 22%, городньої совки — до 35%, бавовняної — до 45%, совки-гамма — до 30%. Багато років ентомофаг є об’єктом масового розведення й застосування проти низки шкідливих видів лускокрилих. Біологічна ефективність розмноженого в штучних умовах габробракона за невеликих норм випуску (1–3 тис. особин/га) проти кукурудзяного метелика, бавовняної совки, ака­цієвої вогнівки досягає 70–90%.

Ентомопатогенні препарати — найпоширеніші із біопрепаратів. Ентомопатогени — це, зазвичай, елементи природного біоценозу, які служать основою біопрепаратів проти шкідників сільськогосподарських культур. Залежно від природи свого походження, вони є бактеріальні, вірусні, грибні.

 

Гусінь бавовникової совки веде прихований спосіб життяХімічні методи захисту

Сучасний захист рослин — досконалий комплекс організаційно-технічних заходів і діагностики, що базується насамперед на раціональному застосуванні пестицидів. Тобто сучасний захист рослин переважно хімічний. Науково-технічний прогрес дає змогу синтезувати нові й більш досконалі пестициди. Їхній рівень токсичності для теплокровних організмів, і зокрема людини, знижується. Зменшуються й норми витрати пестицидів на гектар.

Під час проведення захисних заходів проти лускокрилих фітофагів дуже важливе значення мають строки застосування інсектицидів, адже лише в такому разі цей прийом носитиме захисний характер і забезпечуватиме одержання високих урожаїв.

Гусінь бавовникової совки веде прихований спосіб життя, тому захист кукурудзи від цього шкідника ускладнюється. Потрібно проводити двократне обприскування посівів. За наявності 18% рослин із яйцекладками або 6–8% рослин з гусеницями I–II віків слід застосовувати інсектициди, зокрема суміші піретроїдних і фосфорорганічних препаратів у половинних нормах їхніх витрат.

Обробки проводять увечері, коли гусінь живиться рослинами. Обприскування посівів слід проводити проти гусениць молодших віків, які живляться відкрито, досить чутливі до інсектицидної дії і ще не встигли завдати відчутної шкоди. Перше обприскування здійснюють у період масового відродження гусені, друге — через десять днів.

Відомо, що бавовникова совка стала проявляти резистентність до багатьох інсектицидів. Стійкість Helicoverpa armigera до синтетичних піретроїдів уперше була виявлена в Австралії 1983 року. Потім факти стійкості були зафік­совані в Північній Африці, Азії і Європі. Вважають, що зниження проникності кутикули є основним фактором розвитку стійкості бавовняної совки до 19 синтетичних піретроїдів. Чергування інсектицидів із різних хімічних груп дає змогу запобігти резистентності.

Для того щоб своєчасно організувати заходи боротьби з основними шкідниками кукурудзи, потрібно систематично вести активний фітосанітарний контроль. Він дає можливість оцінити ситуацію, правильно визначити поширеність, чисельність та шкодочинність усіх видів фітофагів.

Наразі Helicoverpa armigera вважається економічно важливим шкідником. Насамперед, це зумовлено широким ареалом поширення та пластичністю виду. У зв’язку з цим та з огляду на прихований спосіб життя бавовникової совки, її високу плодючість, тро­фічні зв’язки з навколишнім середовищем та, особливо, з урахуванням потепління клімату, важливо ретельно дотримуватися всіх заходів щодо обмеження її шкідливості та поширення.

 

О. Стригун, д-р с.-г. наук, Ю. Ляска, аспірант,

Iнститут захисту рослин НААН

Інтерв'ю
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0