Трихограма: біологічний захист рослин чи бізнес на межі афери?

Ця стаття призначена для тих, хто певним чином причетний до біологічного захисту рослин. Одним із найпоширеніших агентів такого захисту є трихограма, яка є паразитом яєць багатьох комах-шкідників, у тому числі різних видів лускокрилих. У всьому світі вона добре зарекомендувала себе в біологічному захисті.

За умов правильного використання вони досить ефективна у боротьбі зі шкідниками. Ще у 80-і роки XX ст. її застосовували на чверті площ орних земель України. Ефективність її використання  прирівнювали до дії хімічних препаратів. Сьогодні в країні в 99% випадків трихограму вирощують для боротьби зі стебловим метеликом (Ostrinia nubilalis Hubner) на посівах кукурудзи. Шкідник становить  велику загрозу для культури, масово заселяючи рослини. 

В Україні щороку посівні площі кукурудзи займають близько 5 млн га. Трихограму  використовують як агрохолдинги, так і фермерські господарства. Вирішальним чинником для їх вибору  в боротьбі зі стебловим метеликом на кукурудзі є її вартість. Так, її ціна у 7–10 разів менша, ніж вартість найпопулярніших зараз інсектицидів. Та, на жаль, щодо застосування  ентомофага останнім часом виникають серйозні проблеми. Через недотримання вимог щодо вирощування й зберігання трихограми її ефективність не відповідає очікуванням аграріїв. Цим і пояснюється зниження рівня її використання. 

Слід зазначити, що їх застосування потребує дотримання технологій, що містять комплекс технічних та організаційних складових, завдяки яким є можливість одержати бажані результати. Нижче ми зупинимося на важливих моментах вирощування та використання трихограми,  нехтування якими може призвести до втрати ефективності цього біологічного методу. 

Види  трихограми 

На сьогодні  в світі відомо близько 200 видів перетинчастокрилих комах. Особливістю кожного її виду є вибіркова здатність до паразитування на яйцях окремих видів комах. За результатами багатьох  польових досліджень в агроценозах кукурудзи домінуючим видом трихограми, який паразитує на яйцях стеблового метелика Ostrinia nubilalis Hubner, є Trichogramma evanescens Westwood. Цей вид становить близько 95% всієї чисельності трихограми, яка була отримана з яйцекладок стеблового  метелика. Ще 1989 року спеціалістами Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України відібрали зразки вирощуваних перетинчастокрилих комах з 58 біолабораторій на території України.  Результат  досліджень  показав,  що 99% зразків представлено  видом  трихограми  Trichogramma pintoi Voegele, і тільки в  одній із лабораторій (в Чернівецькій обл.) вирощували Trichogramma  cacoeciae Marchal. Вид  Trichogramma evanescens Westwood під час проведення досліджень не був ідентифікований. Уже 1989 року він не зустрічався в промисловому виробництві в Україні.

На думку деяких учених, повсюдне застосування Trichogramma pintoi Voegele як  універсального виду проти комплексу лускокрилих шкідників стало причиною низької ефективності  застосування трихограми. За непровадження видового контролю Trichogramma pintoi Voegele, що випадково потрапив у лабораторії, швидко витісняв вид Trichogramma evanescens Westwood.

На  жаль, неконтрольована зміна їх виду в біолабораторіях набула масового характеру. 2017 року в Полтавській  області було проведено лабораторне дослідження трофічної спеціалізації трихограми та вибору нею бажаного хазяїна (стеблового метелика). Свіжі яйця  стеблового метелика, які були отримані від самиць, виловлених неподалік посівів кукурудзи, були  запропоновані в лабораторних умовах для паразитування самицям двох видів — Trichogramma evanescens Westwood і Trichogramma pintoi Voegele.

Перший вид отримали безпосередньо з паразитованих яйцекладок стеблового метелика,  зібраних у природних умовах на посівах кукурудзи в Полтавській області. В подальшому  їх розмножили в лабораторних умовах. Trichogramma pintoi Voegele була взята в одній із  біолабораторій у Полтавській області. Обидва види розмножувалися в лабораторних  умовах на яйцях зернової молі (Sitotroga cerearella  Oliver), котру використовують в біолабораторіях  для промислового розведення.

Було встановлено, що в лабораторних умовах Trichogramma pintoi Voegele паразитувала  яйцекладки стеблового метелика всього на 3–5%, з інших яєць вийшли гусениці стеблового метелика.  Самиці іншого виду (Trichogramma evanescens Westwood) уражували та розвивалися в 90% з усіх запропонованих до паразитування яєць, а в 10% — розвиток гусені не спостерігався.

Схожий дослід був проведений в Молдові ще в ХХ ст. Самицям двох видів (Trichogramma evanescens Westwood і Trichogramma pintoi Voegele) пропонувалина вибір для паразитування яйця стеблового метелика, капустяної совки та зернової молі. Результати дослідження  показали, що Trichogramma evanescens Westwood в умовах вибору паразитувала яйця стеблового  метелика на 63,3%, капустяної совки — на 36,6, зернової молі — на 3,3%. Тоді як вид Trichogramma pintoi Voegele відповідно — 0; 14,6 і 60%.

Ці результати переконують, наскільки важливо знати вид перетинчастокрилих комах, який вирощують  біолабораторії, а потім пропонують для продажу. Наразі видову ідентифікацію трихограми можна  зробити у відділі систематики ентомофагів та основ біометоду Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена  НАН України (Київ). 2017  року інститут запустив пілотний проект з впровадження видового контролю комах, яких виробляють і застосовують на території України. 

Короткочасне холодове зберігання недіапаузуючої трихограми 

До моменту проведення захисних заходів потрібну кількість комах вирощують у біолабораторіях і зберігають у їхніх холодильниках. Але і в цій технологічній операції є свої «підводні камені». Щодо умов і термінів зберігання недіапаузуючої трихограми є різні думки. У 40-х роках  попереднього століття для короткочасного їх зберігання пропонували підтримувати  температуру в межах 1–3°С. Пізніші дослідження, проведені зарубіжними вченими, показують, що оптимальною для короткочасного зберігання перетинчастокрилих комах є температура 8–10°С.

Але всі дослідження  свідчать про те, що термін зберігання недіапаузуючих комах — не більше одного місяця. У разі тривалішого зберігання різко знижуються якісні показники,  особливо відсоток їх паразитування, що дуже важливо за застосування ентомофага.

Дослідження з визначення оптимальних умов та тривалості зберігання недіапаузуючої трихограми ще не закінчені. Але вже сьогодні з упевненістю можна сказати, що в разі їх зберігання понад один  місяць відмічено значне зменшення відсотка паразитування яєць, інколи воно становитиме декілька відсотків.

Чому це важливо для виробників сільськогосподарської продукції? Тому, що в гонитві за більшим прибутком біолабораторії, які продають трихограму, часто нехтують термінами її зберігання.  Трихограму починають масово вирощувати задовго до початку періоду її застосування, а потім зберігають у холодильниках дуже тривалий час. У результаті ослаблена тривалим зберіганням  трихограма або не здатна паразитувати яйця шкідника, або не відроджується зовсім. 

Проте вихід із цієї ситуації є: з кожної партії трихограми слід відібрати пробу  і перевірити її якісні показники (відсоток відродження і паразитування). Такий аналіз можна зробити в Лабораторії  якості та безпеки продукції АПК (смт. Чабани, Київська обл.) або в Інституті захисту рослин НАН України (Київ). Тут використовують різні методики, тому можна порівняти отримані результати. 

До речі, постачальник перетинчастокрилих комах завжди може надати на неї сертифікат якості. Але потрібно розуміти, що для сертифікації завжди надають свіжу трихограму, а для сільгоспвиробника дуже  важливо знати показники якості трихограми, яка буде застосована безпосередньо у нього на полях. 

Моніторинг  шкідника

Моніторинг  шкідника  дасть відповідь  на найважливіші  питання: 

• кількість шкідника й потреба в проведенні захисних заходів; 
• терміни, коли слід вносити трихограму. 

Стебловий метелик поширений в  Україні повсюдно, але осередково. Протягом трьох років були проведені виробничі випробування світлових пасток на території Полтавської області в 15 господарствах. У п’яти з них за цей період економічний поріг шкодочинності не був перевищений. У  трьох господарствах із цих п’яти до об’єктів нашого дослідження щороку вносили трихограму — ось звідки береться ефективність застосування! 

На деяких полях кукурудзи природна ураженість гусінню стеблового метелика невелика і становить 18–20%,  а то й значно менше, тоді як для агрохолдингів за тендерних умов рівень ураження посіву має бути не вище ніж 25%. Економічний поріг шкодочинності для стеблового  метелика становить 3 особини за одну ніч на одну світлову пастку, встановлену в міжряддя посівів кукурудзи. У нашій практиці ми отримували результати в межах 1–45 особин у різних господарствах! 

Кожен агроном повинен пам’ятати, що літ стеблового метелика в Україні розтягнутий до одного  місяця. Проте дуже важливо провести внесення комах в перші два тижні льоту шкідника.  Перше внесення потрібно проводити на початку льоту й  яйцекладки (пошук яйцекладок  проводять через 3–4 дні від початку льоту), друге — через  5–7 днів. За потреби можна збільшувати  кількість внесення. 

Найбільшої шкоди врожаю кукурудзи завдає гусінь,  яка вийшла з перших яйцекладок: вони  вгризаються в стебло рослини нижче прикріплення качана, в ніжку або сам качан. Пізніші  пошкодження (вище кріплення качана) впливають на кількість врожаю несуттєво. 

Отже, агрономічний моніторинг шкідника безпосередньо в господарствах є важливим заходом.  Часто агрохолдинги в тендерних заявках указують, що моніторинг шкідника виконує компанія, яка й буде вносити трихограму. Проте, на нашу думку, такий підхід є помилковим. Внесення антишкідника має бути проведений своєчасно, а не в порядку черги. 

Ефективність внесення трихограми перевіряють шляхом співвідношення кількості пошкоджень  на оброблених та прилеглих полях кукурудзи — там, де не було внесено. Якщо на необроблених площах пошкодження мінімальні — значить, кількість шкідника була нижча, ніж економічний поріг шкодочинності. Якщо рівень пошкодження такий самий, як і на обробленій  ділянці, — трихограма була неякісна або запізнилися з термінами її внесення. Якщо є  різниця в показниках, можна, відповідно, коригувати кількість внесення антишкідника і кратність на наступний рік (фото 5, 6, 7, 8). 

Кількість внесення  трихограми 

Слід зазначити, що в розроблених науково-дослідними установами нормах застосування  трихограми мається на увазі кількість самиць/га, а не особин/га. Досить часто їх вносять  виходячи з розрахунку кількості особин на гектар. Але оскільки яйця шкідника паразитують самиці, то й орієнтуватися потрібно на цей показник. У лабораторних дослідженнях вони завжди вказують відсоток самиць у пробі. Отже, плануючи кількість внесення ентомофага, слід враховувати  саме цей показник Так, у двох зразках із різних біолабораторій відсоток самиць у пробах був 50 і 75%. Відчуваєте різницю? 

За рекомендаціями ІЗР НААН проти стеблового кукурудзяного метелика випускають трихограму  в два строки: на початку та в період масового відкладання яєць шкідником. Норма за першого випуску  — 30–50 тис. самиць на 1 га, за другого — залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин;  до трьох кладок  — 50 тис., 3–5 —  100 тис., 6–8 — 150 тис., понад  8 —  200 тис. самиць на 1 га. Якщо  літ кукурудзяного метелика й бавовникової совки розтягнутий, їх доцільно випускати не менш як 3 рази з інтервалом у 5–6 діб. 

У зарубіжних дослідах (Франція, Швейцарія, Німеччина) були зроблені висновки, що найкращих  результатів було досягнуто за триразового внесення антишкідника проти стеблового метелика нормою  75–100 тис. самиць/га. Після проведення останніх досліджень щодо умов їх внесення минув  час, тож наразі питання щодо кількості, кратності та способу внесення трихограми потребують  уточнення дослідним шляхом у сучасних реаліях. Наводимо формулу для розрахунку кількості самиць  (С) на 1 г біоматеріалу: 

C=(П x В x Кс)/10, де  П — паразитування  (%),  В — відродження імаго (%),  Кс — кількість самиць. 

Наприклад,  з біолабораторії отримано трихограму зі стандартними показниками якості: паразитування —  80%, відродження — 90%, кількість самок — 65%.

Кількість самиць (С) розраховуємо за формулою:  С=(80 x 90 x 65)/10.  Отже,  в 1 г біоматеріалу  міститься 46,8 тис. самиць, тобто близько 50 тисяч. 

Діапаузуюча та різновікова трихограми 

Діапауза — це період спокою, сплячки, за допомогою якого комахи переживають несприятливі  погодні умови. Комах вводять в діапаузу шляхом скорочення світлового дня під час її розведення й дотримання відповідної температури та вологості протягом певного періоду. Їх виводять зі стану спокою поступово, підвищуючи температуру середовища, в якому  утримується культура. Процес уведення в діапаузу та виведення з неї лабораторної культури  трихограми передбачає дотримання певних параметрів температури й вологості, що мають бути  максимально наближені до природних. Тому ми вважаємо, що застосування діапаузуючої  трихограми влітку за підвищеної температури та низької вологості є не більше ніж рекламним ходом  з використанням невідомих клієнту термінологічних назв. 

Різновікові комахи — це культура трихограми, в якій яйця лабораторного господаря були  уражені в різний час. Тому їх відродження відбувається не одночасно, а поступово  (протягом декількох діб). Це передбачає неабиякий захист, наприклад, з використанням капсул, що захищає ще не відроджених комах від поїдання хижаками (рис. 9). Розкидання різновікової  трихограми на полі без капсул є лише додатковим харчуванням для хижих мешканців агроценозів. 

Підготовка  до  внесення

Важливим моментом цього заходу є пришвидшення або стимуляція відродження трихограми в польових умовах і подальшому переходу ентомофага до розмноження та пошуку яєць шкідника. За умов низькотемпературного режиму зберігання комах їх розвиток уповільнюється. Тому, якщо  комахи ще не закінчила свій розвиток, а її вносять на поле, є велика ймовірність поїдання  ентомофага іншими хижими комахами ще до його відродження. 

Ще до внесення біоматеріал трихограми в конвертах викладають у тепле місце і періодично  спостерігають до настання моменту її відродження. Потім конверти знову кладуть у холодильник до виникнення потреби внесення на поле. 

Особливості технології виробництва, застосування трихограми та способи забезпечення  ефективності її використання, які були розглянуті вище, є вкрай важливими.  Отже, це:  Œ

• моніторинг появи шкідника, який визначає час, оптимальний для внесення ентомофага;  
• визначення виду комах; 
• визначення біологічних показників (% відродження, паразитування та співвідношення самок та самців у культурі); 
• визначення норм застосування на основі спостереження за світловими пастками та  заселення кукурудзяним метеликом посівів кукурудзи. 

Усі ці рекомендації є загальноприйнятими у виробництві та застосуванні трихограми в усьому  світі. Діагностика виду та їх життєздатності, а також моніторинг появи шкідника займає  немало часу,  але якщо визначити економію порівняно з вартістю до застосування хімічних засобів  захисту рослин, то вигода очевидна. Крім того, внесення перетинчастокрилих комах в окремих господарствах через  незначну кількість шкідника, що не перевищує економічний поріг шкодочинності, зовсім не має сенсу. 

О. Васильєв,  агроном-дослідник, практик з виробництва та застосування трихограми, аспірант Полтавської державної аграрної академії 

Л. Колесніков, канд. біол. наук, доцент, ентомолог, учасник міжнародних проектів з вивчення  ентомофагів та екологізації с.-г. виробництва 

В. Фурсов, канд. біол. наук, спеціаліст із  таксономії трихограми, учасник міжнародних проектів  з ідентифікації видів трихограми, старш. наук. співробітник відділу систематики ентомофагів та основ  біометоду Інституту зоології  ім. І.І. Шмальгаузена НАН України 

В. Конверська, зав. сектором технології застосування ентомофагів Українського НДІ захисту  рослин

Журнал «Пропозиція», № 11, 2017 р.