Спецможливості
Технології

Захист кукурудзи від основних шкідників і хвороб

18.04.2019
2248
Захист кукурудзи від основних шкідників і хвороб фото, ілюстрація

Вирощування кукурудзи на зерно відбувається з поверненням на те саме поле через 2–3 роки, а то й зовсім монокультурою. Це сприяє нагромадженню інфекційного запасу збудників хвороб та збільшенню кількості шкідників. Тому фітосанітарний моніторинг патогенних організмів є обов’язковою умовою вдосконалення системи захисту рослин та однією з вимог для експорту зерна.

Світові втрати зерна від фітопатогенів кукурудзи складають в середньому 9,4%, а в Україні 1925%, в роки з масовим поширенням — 50%. Для запобігання поширення хвороб і стримання шкідників потрібен комплексний підхід і корегування захисних заходів.

 

Хвороби

Пухирчаста і летюча сажки домінують серед хвороб в усіх зонах вирощування кукурудзи. У сучасних гібридів збільшилась кількість рослин, у яких уражені стебла і листя, а качани бувають здорові. Загалом пухирчастою сажкою можуть уражатися всі органи, летючою — генеративні.

Не допускаються до експорту рослини з полів, де виявляли бактеріальне в’янення, сіро-оливковий кладоспоріоз, диплодіоз та інші.

Летюча сажка (фото 1) у фазу цвітіння-молочної стиглості спостерігалася від поодиноких випадків до 12,4% обстежених площ кукурудзи в зоні Степу, при цьому хворобою уражено біля 3% рослин та 1–2 % качанів кукурудзи. Найбільшого поширення хвороба набула у деяких районах Кіровоградської області. В зоні Лісостепу найбільш поширена була хвороба в Полтавській області — майже на 100% площ фіксувалося ураження до 1% рослин та качанів. В Поліссі поширення хвороби не перевищувало 4% .

летюча сажка качанівОптимальними для збудників хвороб є температури 25–32°С та наявність краплинної вологи. Шкідливість її полягає не тільки у втратах зерна внаслідок ураження качанів, але і в прихованих втратах — низькорослості рослин і неповноцінному розвитку качанів. У зв’язку з накопиченням інфекції летючої сажки та збільшенням посівних площ кукурудзи можливе розширення ареалу хвороби і збільшення її шкодочинності. Дотримання сівозміни і технології вирощування культури, підбір стійких гібридів, сівба протруєним системними препаратами насінням в оптимальні строки і на задану глибину в значній мірі зменшують ризик поширення летючої сажки.

В 2019 році за умов теплої посушливої погоди в період проростання насіння, наявності повторних посівів кукурудзи, сівби непротруєним насінням, поширення летучої сажки може зрости. Попередити появу хвороби можна уникненням повторних посівів та проведенням протруювання насіння лише системними препаратами.

Прояв пухирчастої сажки відмічали на поодиноких рослинах у фазу цвітіння-молочної стиглості. Значному наростанню ураженості хворобою сприяли високі денні температури повітря, наявність крапельної вологи у вигляді дощів різної інтенсивності з подальшими явищами конденсації, різкі коливання вологості ґрунту внаслідок нерівномірного розподілу опадів та зростаючих вимог культури до вологозабезпечення у критичний період розвитку.

У більшості областей хвороба проявлялася осередково: максимальне ураження хворобою спостерігалося у Вільшанському та Компаніївському районах Кіровоградської області, де хвороба охоплювала від 32 до 41 % обстежених площ. Ураження пухирчатою сажкою у господарствах в Сумській області до 53% площ, південних районів Київської області, в Полтавській хвороба була найпоширенішою і відмічалася на 47–100% обстежених площ, з ураженням 1–3% качанів. Найвищий відсоток ураження відмічено у Бобринецькому та Вільшанському районах  Кіровоградської області — 7% рослин та 2% качанів.

Пухирчаста сажка на рослинахШкідливість пухирчастої сажки проявляється у різкому зниженні врожаю зерна і зеленої маси (фото 2). За сильного розвитку хвороба призводить до загибелі ураженої рослини, безплідності, а також підвищує сприйнятливість кукурудзи до інших хвороб. Найбільш шкідливими є ураження пухирчастою сажкою стебел і кореневої шийки на ранніх стадіях онтогенезу, воно стає більш поширеним (фото 3).

Сприяють ураженню хворобою утримання температури повітря від 18 до 25°С, періодичні опади. Накопичення інфекційного запасу збудника хвороби достатньо для прояву пухирчастої сажки в подальшому. У 2019 р. можливе підвищення шкодочинності пухирчастої сажки за загальної посухи в кінці листкоутворення та цвітіння на сприйнятливих гібридах в осередках накопичення інфекційного запасу збудника хвороби. З метою обмеження розвитку хвороби доцільно уникати монокультури, подрібнювати й заорювати післязбиральні рештки минулорічних посівів кукурудзи, вирощувати стійкі до хвороби гібриди, дотримуватись регламентів застосування страхових гербіцидів, захищати посіви від шведської мухи, стеблового метелика та інших шкідників.

Гельмінтоспоріоз (фото 4) упродовж попередніх років проявився наприкінці червня — на початку липня за теплої та вологої погоди, потім розвиток хвороби тимчасово призупинився з нестачею вологи та надзвичайно високим температурним режимом. Помітного розвитку хвороба набула в середині вегетації кукурудзи, проявлявся здебільшого на листках нижнього і середнього ярусів на 2–20 % обстежених площ на 2–16% рослин. Сильніше уражувались пізні посіви кукурудзи в кінці липня — першій декаді серпня після тривалого волого періоду. Хвороба найбільшого поширення набула в Рівненській та Івано-Франківській областях, де було уражено 1–42 та 67% площ, відповідно.

Прикоренева пухирчаста сажкаУ 2019 р. значного розвитку хвороби слід очікувати насамперед у цьогорічних осередках за вологої та теплої погоди у другій половині вегетації. Розвиток хвороби обмежуватиме знищення післяжнивних решток кукурудзи, уникнення повторних посівів, інкрустація насіння баковою сумішшю фунгіцидного протруйника та мікроелементів, внесення органічних і мінеральних добрив, сівба протруєним посівним матеріалом, обприскування посівів рекомендованими фунгіцидами (табл.1).

Септоріозна плямистість листя набула розповсюдження у фазу молочної стиглості кукурудзи. Захворюванням охоплено 20–34% посіву  від обстежених  в Черкаській, Житомирській та Рівненській областях, уражено  3–8%  рослин. В зоні Степу хвороба спостерігалась на 0,6–3% площ за ураженості 0,5% рослин. Високі температури повітря і відсутність опадів у серпні-вересні стримували поширення хвороби.

У 2019 році поширення і розвиток хвороби ймовірні в умовах високої вологості повітря, частих і рясних опадів у вигляді дощу, тривалого періоду густих туманів, випадання сильних рос і помірної температури повітря (оптимум 20–23°С) в період листкоутворення-молочної стиглості. Обмежити поширення та розвиток септоріозу можна використанням стійких до хвороби гібридів, дотриманням технології вирощування культури, збалансованим живленням рослин, ретельною заробкою рослинних решток у ґрунт.

Гельмінтоспоріоз на листіМинулого року кореневі та стеблові гнилі проявились на початку вегетації (у періоди сходи — 2–3 пари справжніх листків) у вигляді загнивання коренів проростків та нижньої частини стебла під час достигання кукурудзи. Домінував фузаріозний тип гнилі, лише окремі рослини мали ураження гельмінтоспоріозною гниллю, так в в Смілянському  і Лисянському районах Черкаської області у фазі 2–3 листка кукурудзи виявлено на 1% посівів кукурудзи. Фузаріозною гниллю у фазі сівба-сходи на 6–10% площ було уражено 0,5–2% рослин, основною причиною розвитку хвороби (фузаріозної кореневої гнилі) є значний запас збудника хвороби в ґрунті.

Для розвитку кореневих і стеблових гнилей кукурудзи в зоні Степу в другій половині червня склалися сприятливі умови, а саме, часті зливи, подекуди з градом, шквалами, посиленням вітру, призвели до надмірного зволоження ґрунту та механічного пошкодження рослин, полягання. Сприяв поширенню хвороби також теплий з дощами та грозами липень. Хвороба досягла максимального розвитку у фазу молочної стиглості культури, уразивши в середньому 6,4–22 % рослин, яка проявлялась у вигляді загнивання нижньої частини стебла під час дозрівання кукурудзи в деяких господарствах на майже 70% площ.

В Лісостепу та Поліссі в період посіву кукурудзи, проростання насіння та появи сходів (друга половина квітня-початок травня) в області спостерігалась тепла погода з низькою кількістю опадів та мала місце добра вологозабезпеченість у ґрунті, що сприяло проростанню насіння та росту кукурудзи, тож хвороба не мала відчутних наслідків.

У 2019 році кореневі та стеблові гнилі поширюватимуться здебільшого на ослаблених посівах за погодних стресів (температура ґрунту нижче 9–12°С, короткочасні дощі під час утворення листків та цвітіння) та порушень технології вирощування. Розвитку хвороби запобігатимуть вирощування гібридів, стійких до хвороб, шкідників та вилягання, сівба обробленим інсектофунгіцидами насінням в оптимальні строки, дотримання регламентів застосування гербіцидів, заходи захисту рослин від шкідників (ґрунтових, шведських мух, кукурудзяного метелика), вчасне та правильне виконання агротехнічних операцій, особливо, збирання врожаю.

Іржу кукурудзи виявляли у переважній більшості областей. Ураження рослин проявлялось в залежності від регіону від початку липня до другої декади серпня. Періодичне випадання дощів у цей період та тепла погода сприяли розвитку хвороби. Іржею було уражено 13–25% посівів кукурудзи, 7–15%рослин. На частині посівів культури проведено обробітки фунгіцидами для обмеження поширення та розвитку хвороби. Висока вологість повітря, а також надлишкове азотне живлення сприяють розвитку хвороби. Хвороба небезпечна в широких межах — від 4 до 32°С, але оптимальною є 18°С. Шкідливість іржі кукурудзи проявляється у вигляді завчасного засихання листків, внаслідок чого качани недорозвинуті, в них утворюється щупле зерно. В 2019 році за сприятливих агрометеорологічних умов, незадовільного знищення рослинних решток кукурудзи після збирання, неякісної підготовки насіння до сівби, можливе підвищення ураженості посівів кукурудзи іржею.

Вірусним хворобам на кукурудзі приділяється недостатньо уваги через складну діагностику і контроль, але вони впевнено відвойовують своє «місце під сонцем». За результатами лабораторного аналізу зразків кукурудзи встановлено, що у північно-західних областях на невеликих площах було виявлено вірус смугастої мозаїки пшениці.

Науковці попереджають, що кукурудза може уражуватися мозаїчною хворобою, штрихуватістю кукурудзи, карликовістю, крапчастістю та іншими. Заходи захисту зводяться до знищення хворих рослин і бур’янів, особливо в насіннєвих посівах, регуляція комах-переносників (попелиць, цикадок, клопів), підбору стійких гібридів та сортів.

 

Шкідники

Кукурудзяний метеликМинулого року в Степу стебловий метелик (фото 5) розвивався в двох повних поколіннях, у Лісостепу й Поліссі — в одному. У Степу літ метеликів першої генерації розпочався з 2 декади травня в південних областях та з 2 декади червня в північних областях зони та відбувався розтягнутим в часі. Відкладання яєць шкідником розпочалося з третьої декади травня- другої декади червня. Яйцекладки виявляли на 1–8% рослин кукурудзи з чисельністю 1–12, максимально — 16 яєць на рослину (Кіровоградська область). З 2–3 декади червня розпочалося відродження гусениць. В південно-східному регіоні погодні умови були сприятливі для розвитку стеблового метелика майже в усіх областях, за винятком, Херсонської, Луганської областей, де в період відродження гусениць проходило при підвищеному температурному режимові та низькій вологості повітря.

Розвиток 2 генерації шкідника проходив у серпні. Яйцекладки виявляли на 1–3% рослин. Для розвитку цього покоління шкідника склались вкрай несприятливі погодні умови: висока температура повітря та низька вологість повітря. Фітофагом пошкоджено 2–16,2% стебел та від 1 до 24,3% качанів. Висока шкідливість фітофага була на теренах Луганської області.

В Лісостепу виліт метеликів спостерігався у 2 декаді червня з інтенсивністю 1–2, максимально 7 особин на пастку за ніч та розтягнутим у часі. Яйцекладки виявляли на 2,5–17% рослин. Посушлива погода у липні призвела до засихання 10% яєць. У Лісостепу фітофагом пошкоджено 3–27% стебел та від 1 до 20% качанів. Найбільша шкідливість метелика зафіксована в Охтирському районі (Сумська область), де пошкодженність стебел сягала 61%. Також осередки високої шкідливості були в деяких господарствах  Київської області, на полях Черкаської і Тернопільської областей.

Проростання зернаУ Поліссі початок льоту метеликів спостерігався в 2 декаді червня і був розтягнутий у часі. Яйцекладка проходила в кінці червня-на початку липня. Масове відродження гусениць у зоні відбулося наприкінці 3 декади липня, окрім Закарпатської області, де це явище спостерігалось місяцем раніше, попередніх років. В зоні Полісся фітофагом було пошкоджено  близько 6,4% стебел та 2–8% качанів.

За даними осінніх обстежень у зоні Степу, до 73% площ заселені метеликом з чисельністю 1–2 гусениць на рослину. Заселеність фітофагом посівів кукурудзи збільшилася майже в усіх областях зони, за винятком Кіровоградської та Одеської областей. В більшості областей чисельність шкідника була дещо вища або на рівні минулорічної, хоча Миколаївській області зафіксовано збільшення  чисельності на 50%. Осінні обстеження в Лісостепу показали, що 13–100% площ заселені метеликом з чисельністю 1–2 гусениці на рослину. На Поліссі — 33% площ посівів кукурудзи.

Випуск трихограми за масової яйцекладки стеблового метелика, листогризучих совок та оперативне проведення обприскувань після відродження гусениць дозволить мінімізувати втрати врожаю.

Злакові попелиці (звичайна, велика, звичайна черемхова та ін.) повсюди на кукурудзі масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Окрім того, даний фітофаг небезпечний ще й тим, що є переносником вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур. Упродовж останніх років відмічають раннє заселення попелицями від фенофази 3–5-го листка. Масове заселення, зазвичай, збігається з масовим льотом стеблового метелика. Чисельність у фенофазу викидання волоті минулого року була від 7% до 42% заселених рослин. З огрубінням листя і стебел комахи переміщувались на генеративні органи, де їх виявляли до воскової стиглості зерна.

Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярини, шведські —  для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна колосових культур. Минулого року ураженими були біля 3% рослин у північних та західних областях. Небезпечними злакові мухи можуть бути за прохолодної затяжної весни. Заселені рослини (переважно в крайових смугах) відстають у рості, більш уражаються хворобами або гинуть.

Захищають насіння в період проростання від кореневих і стеблових гнилей, частково волотевої та пухирчастої сажок, а також від дротяників (фото 6), несправжніх дротяників, підгризаючих совок та інших ґрунтоживучих шкідників проводять протруєння комплексними препаратами. Небезпечними також можуть бути і довгоносики (особливо південний сірий), піщаний мідяк, підгризаючі совки, лучний метелик. При перевищенні ЕПШ вищезгаданих шкідників проводять їх регуляцію дозволеними до використання препаратами (табл.).

 

Ксенія Баннікова, департамент фітосанітарної безпеки, насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби

Тетяна Гирка, провідний науковий співробітник лабораторії захисту рослин ДУ ІСГСЗ НААН України

 

 

Табл.1

  СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПОСІВІВ КУКУРУДЗИ

ВІД ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ НА 2019 РІК

Строк прове-дення заходу

Хвороби, шкідники

Зміст заходу, умови прийняття рішення.  Хімічні і біологічні засоби

Допосівний період

 

Комплекс шкідників

 

Комплекс шкідників і хвороб

Дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки

Дотримання чергування полів для зони, запобігання повторних посівів кукурудзи. 

Внесення мінеральних добрив для підвищення толерантності до пошкодження шкідниками та стійкості рослин до хвороб

Уникнення висіву протягом 3-х років по пласту багаторічних трав. Не сіяти кукурудзу на площах, де виявлено на 1 м2 понад 10 дротяників і несправжніх дротяників

Пліснявіння, кореневі і стеблові гнилі, волотева сажка та насіннєва інфекція пухирчастої сажки

Інкрустування насіння з введенням у розчин одного з протруйників та мікроелементів – розчинних комплексонатів (Реаком), 3 л/т або солей цинку, марганцю по 0,5–0,6 кг/т, регулятора росту Емістиму С, 15–20 мл/т або Зеастимуліну, 15 мл/т                                             

 Аліос, т.к.с., 1–2 л/т,  Бенефіс, МЕ, Вайбранс 500 FS , ТН, 0,8–1,5 л/т, Вакса, КС, 2 л/т, Вікінг, в.с.к., 2,5–3 л/т, Віспар, к.с., 2 л/т, Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.,Гравініт, ТН 2,5–3 л/т,  Іншур Перформ, т.к.с., 0,5 л/т, Конор, в.с.к., 3 л/т, Максим Кватро 382,5 FS, ТН, 1–1,5 л/т, Рекорд, ТН 2,5–3 л/т, Февер 300  FS, ТН, 0,6–0,9 л/т, Флуосан, т.к.с., 3 л/т

Пліснявіння, кореневі і стеблові гнилі

Інкрустування насіння з додаванням мікроелементів та регуляторів росту (див. вище) Вайбранс 500 FS , ТН, 0,13–0,25 л/т,  Максим 025 FS, т.к.с., або Максим XL 035 FS, т.к.с., 1 л/т, Роялфло, в.с.к., 2,5–3 л/т, Стаміна, т.н., 0,25 л/т

Дротяники та інші шкідники сходів (понад 3 екз./м2 )

Протруювання насіння:  Антихрущ, к.с., 3–5 л/т, Белем 0,8 мг 10–12 кг/т, Вайпер FS 3,5 л/т, Вофатокс, КС 3–5 л/т, Гаучо 600 FS, ТН 5–7л/т, Даліла 600, ТН 5–9 л/т, Імідон, ЗП 24–30 кг/т, Інітер 600, ТН 5–9 л/т, Ін Сет, ВГ, 3–4,5 кг/т,    Кайзер, ТН, 6–9 л/т, Командор Гранд, ТН 6–8 л/т, Команч WG, ВГ 28 кг/т, Контадор Макси 5–9 л/т, Космос 250, ТН 4 л/т, Космос 500, ТН, 6,5 л/т, Круїзер 350 FS, т.к.с., 6–9 л/т, Круїзер Форс Маїс 280 FS, ТН 6,2–12,5 л/т, Лорд, ВГ 3–4,5 кг/т, Луміпоса, ТН (17л/т), Нупрід, к.с., ПІКУС 600, ТН, 5–9 л/т, Пончо Вотіво FS 610, т.к.с, 4 л/т, Пончо FS 600, ТН, 1,4–3,5 л/т, Семафор 20 ST, т.к.с., 2–2,5 л/т, Сідопрід, ТН, 8 л/т, Сонідо 400 FS, ТН 9–10 л/т, Табу, КС 5–6 л/т, Табу Супер, КС 8–9 л/т, Форс 200 СS, СК, 2,5–5 л/т, Форс Зеа 280 FS, т.к.с., 5–6 л/т

Внесення суцільним способом, з подальшим загортанням в грунт перед сівбою Регент 20 G, г., 10 кг/га

Посівний і післяпосівний періоди

Комплекс шкідників і хвороб

Оптимальні строки, норми та глибина висіву. Розпушення грунту для знищення грунтової кірки, міжрядні культивації

Бур’яни – резерватори хвороб, шкідників

Дотримання зональної технології застосування гербіцидів

 

Сходи

Піщаний мідляк, довгоносики,   озима совка (2 екз./м2)

Обприскування, крайове або суцільне Коннект 112,5 SC, КC 0,4–0,5 л/га

6–10 листків

Лучний метелик (10 екз./м2),       італійський прус (2-5 екз./м2), саранові

Обприскування посівів Децис f-Люкс 25 ЕС,

КЕ, 0,4-0,7 л/га                                                                                               Дімілін, з.п., 0,09 кг/га

Викидання волоті – формування зерна

Кукурудзяний метелик, бавовникова совка

Випуск трихограми на початку і вдруге — в період масового відкладання яєць кукурудзяним метеликом

Вогнівочна, совочна форми трихограми, 50–100 тис. самиць/га

Кукурудзяний метелик, 18% рослин з (яйцекладками), бавовникова совка (6-8% рослин з гусеницями) попелиці, хлібний клопик

Обприскування посівів: Ампліго 150 ZC, ФК, 0,2–0,3 л/га, Антиколорад, к.с. 0,25 л/га, Белт 480 SС, КС 0,1–0,5 л/га, Борей, к.c.,0,12–0,14 л/га, Гранфос, ВГ, 5 кг/га, Данадим Мікс, КЕ 0,8–1,5 л/га, Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ, 0,4–0,7 л/га, Кайзо, ВГ, 0,2 л/га, Карате 050 ЕС,  к.е. або Карате Зеон 050 СS, СК.,  Контадор Дуо, КС 0,07 л/га,  Кораген, 20, КС 0,15 л/га, Ламдекс, СК, 0,2–0,3 л/га, Марш, КС 0,25л/га, Рімон Фаст, КС 0,4–0,6 л/га, Рубін, КЕ, 0,2л/га, Фараон, КЕ 1,5 л/га

Західний кукурудзяний

жук (діабротика)

Обприскування посівів: Карате Зеон 050 СS, СК., 0,3 л/га, Кайзо, в.г., 0,3 л/га

Септоріоз,

альтернаріоз

Аканто, КС 1 л/га

Гельмінтоспоріози, іржа, фузаріоз

Обприскування посівів: Абакус, мк.с., 1,5–1,75 л/га, Аканто плюс 28, к.с., 0,75–1 л/га,  Амістар Екстра 280 SC, КC 0,5–0,75 л/га, Коронет  300 SC, KC, 0,6–0,8 л/га, ретенго, к.е., 0,5 л/га, Кустодія, КС 1–1,2 л/га, Піктор Актив, КС 0,4 л/га (дві обробки) або 0,7–1 л/га (разова обробка), Ретенго, КЕ 0,5 л/га

Збирання врожаю і після-збиральний період

Кукурудзяний метелик

Низький зріз стебел (не вище 10 см)

Фузаріоз, бактеріоз і інші хвороби качанів

 Стислі строки збирання, сушіння, уникання механічного травмування зерна

Комплекс хвороб та шкідників

Подрібнення і заорювання післяжнивних решток

Інтерв'ю
Гу­с­та­во Джан­кей­ра, пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва
Один із факторів успіху аг­росек­то­ру Бразилії — агра­ні роз­пи­ски. Детальніше про їх впровадження роз­повідає пре­зи­дент Бра­зильсь­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ри­ст­ва Гу­с­та­во
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно

1
0