Спецможливості
Інтерв'ю

Закон про земельну децентралізацію: чи «переїде» корупція на місцевий рівень?

04.06.2021
5667
Закон про земельну децентралізацію: чи «переїде» корупція на місцевий рівень? фото, ілюстрація

Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук Андрія Мартина, що конкретно передбачає проголошена владою земельна децентралізація і чи не призведе вона всього-на-всього до «переїзду» корупції на рівень ОТГ.

 

 

 

 

 

 

 

Пане Андрію, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» займає більше 100 комп’ютерних сторінок. Якщо коротко, то які основні його положення?

В законі зібрано більше 30 різних реформаторських ініціатив. Головною серед них є справжня земельна децентралізація. Вона передбачає, по-перше, перехід більшості державних земель у комунальну власність: у державній власності залишилися землі під державними підприємствами, установами і організаціями і землі оборони. По-друге, на місця, в ОТГ, переходить багато повноважень із розпорядження землею.

Крім того, з наступного року громади отримають можливість здійснювати контроль за використанням і охороною земель на своїй території. Це значить, що громада в випадку порушення не повинна чекати, поки приїде інспектор з обласного центру, а самостійно вживати заходів. Завдяки цьому, дуже сподіваюся, самозахоплення земель виявлятимуться значно оперативніше, і також очікую підвищення культури землекористування в Україні.

Також законом визначено механізм реалізації переважного права на відчуження земельної ділянки. В першу чергу переважне право матиме особа, яка одержить спецдозвіл на користування надрами, а потім — нинішній орендар.

 

Чи передбачає новий закон спрощення і прискорення оформлення землевпорядної документації?

Справді, відбулося спрощення оформлення землевпорядної документації. Новий закон спрощує процедури розробки і затвердження майже всіх видів землевпорядної документації. Тому я очікую і прискорення, і здешевлення процесу завдяки тому, що зі складу землевпорядної документації вилучаються документи, які не розробляються інженером-землевпорядником особисто. Річ у тім, що рніше в проєкті відведення земельної ділянки було 18 окремих документів, з яких 10 — різні довідки, викопіювання і т. і., за які сам землевпорядник не відповідає.

Тепер же скасували експертизу землевпорядної документації, яка в останнє десятиліття перетворилася на корупційну годівницю. Прибрали погодження землевпорядної документації. Нагадаю, що досі Держгеокадастр перевіряв землевпорядну документацію кілька разів: на етапах надання дозволів, погодження документації, внесення в кадастр, на етапі затвердження. І на всіх цих етапах можна було створювати перешкоди, провокуючи землевласників на хабар.

Тож надалі землевпорядна документація перевірятиметься державою один раз, але якісно — на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Тривалість перевірки визначена законом «Про Державний земельний кадастр» — 14 днів. А сама лише експертиза могла займати місяць, погодження — теж приблизно стільки ж.

Разом з тим органи охорони культурної спадщини та довкілля будуть надавати обов’язкові до врахування довідки, де будуть вказуватися природоохоронні і пам’яткоохоронні обмеження на земельній ділянці.

 

Чи не може так статися, що внаслідок земельної децентралізації корупція просто «переїде» на місцевий рівень?

Я очікую, що корупція на місцевому рівні не буде такою сильною. Адже орган місцевого самоврядування — це колегіальний орган. До того ж зараз пропонується підвищити відсоток голосів, необхідний для прийняття рішення про безоплатну приватизацію земельних ділянок. Адже левова частка корупції базується на безоплатній приватизації.

На місцевому рівні корупції має бути менше ще й тому, що все відбувається на очах у людей, депутати ОТГ живуть поруч із землевласниками. Це не начальник обласного управління Держгеокадастру, який десь далеко таємно від усіх «дерибанив» землю громади. Так що те, що було досі — це однозначно гірший варіант, ніж те, що передбачено новим законом.

 

А як, згідно з новим законом, змінити цільове призначення землі і переведення її з однієї категорії в іншу? Як тепер виглядатиме, зокрема, переведення ділянки з пасовища в ріллю?

Ця процедура дійсно спростилася — прибрали зайві складові. Щоб пасовище зробити ріллею, застосовується спеціальна землевпорядна документація — Проєкт типового економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Якщо у власника виникає така потреба, він може замовити такий проєкт і затвердити його та внести відомості про ці зміни до земельного кадастру. Але при цьому треба дотримуватися норм законодавства, зокрема щодо прибережних захисних смуг.

 

Простіше стало й передавати сільськогосподарські землі під забудову, чи не так?

Так, хоча цю сферу регулює інший закон. Торік був прийнятий Закон «Про зміни до деяких законодавчих актів щодо планування використання земель», яким з липня цього року ОТГ надається право розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад. Якщо коротко, то це генплан ОТГ. Він визначає, до речі, не лише території під перспективну забудову, а й ділянки, які слід буде викупити для суспільних потреб, природоохоронні завдання. Це дасть змогу перейти від точкового управління територією, коли під кожен об’єкт робилося окреме рішення, до комплексного. І якщо власник земельної ділянки захоче перейти до цільового призначення, передбаченого комплексним планом, він може просто прийти до державного кадастрового реєстратора і написати заяву про бажання змінити цільове призначення відповідно до комплексного плану.

 

Хто розробляє такі комплексні плани? Чи може ОТГ «намалювати» будь-який комплексний план, виходячи з інтересів керівництва і депутатів?

Такі комплексні плани розробляють спеціальні проєктні організації, які мають відповідних фахівців і ліцензії. Зараз розробляються перші пілотні проєкти для двох громад у Харківській області. Бюджет надає субвенції на розробку таких комплексних планів. Очікується, що до 2024 р. зможуть розробити такі плани мінімум 600 громад.

 

І останній момент — зараз деякі ОТГ, яким переходять державні землі, створюють на них КП з вирощування ягід або ще чогось. Яка перспектива таких КП і чи не стануть вони такою ж корупційною годівницею, якою стали більшість інших КП (в галузі ЖКГ, перевезень, ритуальних послуг, озеленення, тощо)?

Щоб подібні КП не стали корупційною годівницею, у ВР знаходиться на розгляді законопроєкт, який визначає питання землекористування комунальними підприємствами. Він пропонує надавати землю КП для комерційної діяльності лише на земельних торгах. А право безкоштовного користування землею повинно бути тільки у тих КП, які виконують певні соціальні функції — заклади освіти, лікарні, тощо.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0