Спецможливості
Інтерв'ю

Закон про земельну децентралізацію: чи «переїде» корупція на місцевий рівень?

04.06.2021
8327
Закон про земельну децентралізацію: чи «переїде» корупція на місцевий рівень? фото, ілюстрація

Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук Андрія Мартина, що конкретно передбачає проголошена владою земельна децентралізація і чи не призведе вона всього-на-всього до «переїзду» корупції на рівень ОТГ.

 

 

 

 

 

 

 

Пане Андрію, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» займає більше 100 комп’ютерних сторінок. Якщо коротко, то які основні його положення?

В законі зібрано більше 30 різних реформаторських ініціатив. Головною серед них є справжня земельна децентралізація. Вона передбачає, по-перше, перехід більшості державних земель у комунальну власність: у державній власності залишилися землі під державними підприємствами, установами і організаціями і землі оборони. По-друге, на місця, в ОТГ, переходить багато повноважень із розпорядження землею.

Крім того, з наступного року громади отримають можливість здійснювати контроль за використанням і охороною земель на своїй території. Це значить, що громада в випадку порушення не повинна чекати, поки приїде інспектор з обласного центру, а самостійно вживати заходів. Завдяки цьому, дуже сподіваюся, самозахоплення земель виявлятимуться значно оперативніше, і також очікую підвищення культури землекористування в Україні.

Також законом визначено механізм реалізації переважного права на відчуження земельної ділянки. В першу чергу переважне право матиме особа, яка одержить спецдозвіл на користування надрами, а потім — нинішній орендар.

 

Чи передбачає новий закон спрощення і прискорення оформлення землевпорядної документації?

Справді, відбулося спрощення оформлення землевпорядної документації. Новий закон спрощує процедури розробки і затвердження майже всіх видів землевпорядної документації. Тому я очікую і прискорення, і здешевлення процесу завдяки тому, що зі складу землевпорядної документації вилучаються документи, які не розробляються інженером-землевпорядником особисто. Річ у тім, що рніше в проєкті відведення земельної ділянки було 18 окремих документів, з яких 10 — різні довідки, викопіювання і т. і., за які сам землевпорядник не відповідає.

Тепер же скасували експертизу землевпорядної документації, яка в останнє десятиліття перетворилася на корупційну годівницю. Прибрали погодження землевпорядної документації. Нагадаю, що досі Держгеокадастр перевіряв землевпорядну документацію кілька разів: на етапах надання дозволів, погодження документації, внесення в кадастр, на етапі затвердження. І на всіх цих етапах можна було створювати перешкоди, провокуючи землевласників на хабар.

Тож надалі землевпорядна документація перевірятиметься державою один раз, але якісно — на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Тривалість перевірки визначена законом «Про Державний земельний кадастр» — 14 днів. А сама лише експертиза могла займати місяць, погодження — теж приблизно стільки ж.

Разом з тим органи охорони культурної спадщини та довкілля будуть надавати обов’язкові до врахування довідки, де будуть вказуватися природоохоронні і пам’яткоохоронні обмеження на земельній ділянці.

 

Чи не може так статися, що внаслідок земельної децентралізації корупція просто «переїде» на місцевий рівень?

Я очікую, що корупція на місцевому рівні не буде такою сильною. Адже орган місцевого самоврядування — це колегіальний орган. До того ж зараз пропонується підвищити відсоток голосів, необхідний для прийняття рішення про безоплатну приватизацію земельних ділянок. Адже левова частка корупції базується на безоплатній приватизації.

На місцевому рівні корупції має бути менше ще й тому, що все відбувається на очах у людей, депутати ОТГ живуть поруч із землевласниками. Це не начальник обласного управління Держгеокадастру, який десь далеко таємно від усіх «дерибанив» землю громади. Так що те, що було досі — це однозначно гірший варіант, ніж те, що передбачено новим законом.

 

А як, згідно з новим законом, змінити цільове призначення землі і переведення її з однієї категорії в іншу? Як тепер виглядатиме, зокрема, переведення ділянки з пасовища в ріллю?

Ця процедура дійсно спростилася — прибрали зайві складові. Щоб пасовище зробити ріллею, застосовується спеціальна землевпорядна документація — Проєкт типового економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Якщо у власника виникає така потреба, він може замовити такий проєкт і затвердити його та внести відомості про ці зміни до земельного кадастру. Але при цьому треба дотримуватися норм законодавства, зокрема щодо прибережних захисних смуг.

 

Простіше стало й передавати сільськогосподарські землі під забудову, чи не так?

Так, хоча цю сферу регулює інший закон. Торік був прийнятий Закон «Про зміни до деяких законодавчих актів щодо планування використання земель», яким з липня цього року ОТГ надається право розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад. Якщо коротко, то це генплан ОТГ. Він визначає, до речі, не лише території під перспективну забудову, а й ділянки, які слід буде викупити для суспільних потреб, природоохоронні завдання. Це дасть змогу перейти від точкового управління територією, коли під кожен об’єкт робилося окреме рішення, до комплексного. І якщо власник земельної ділянки захоче перейти до цільового призначення, передбаченого комплексним планом, він може просто прийти до державного кадастрового реєстратора і написати заяву про бажання змінити цільове призначення відповідно до комплексного плану.

 

Хто розробляє такі комплексні плани? Чи може ОТГ «намалювати» будь-який комплексний план, виходячи з інтересів керівництва і депутатів?

Такі комплексні плани розробляють спеціальні проєктні організації, які мають відповідних фахівців і ліцензії. Зараз розробляються перші пілотні проєкти для двох громад у Харківській області. Бюджет надає субвенції на розробку таких комплексних планів. Очікується, що до 2024 р. зможуть розробити такі плани мінімум 600 громад.

 

І останній момент — зараз деякі ОТГ, яким переходять державні землі, створюють на них КП з вирощування ягід або ще чогось. Яка перспектива таких КП і чи не стануть вони такою ж корупційною годівницею, якою стали більшість інших КП (в галузі ЖКГ, перевезень, ритуальних послуг, озеленення, тощо)?

Щоб подібні КП не стали корупційною годівницею, у ВР знаходиться на розгляді законопроєкт, який визначає питання землекористування комунальними підприємствами. Він пропонує надавати землю КП для комерційної діяльності лише на земельних торгах. А право безкоштовного користування землею повинно бути тільки у тих КП, які виконують певні соціальні функції — заклади освіти, лікарні, тощо.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про

1
0