Спецможливості
Агрохімія

У Києві пройшов 8-й Агрохімічний форум

26.02.2020
621
У Києві пройшов 8-й Агрохімічний форум фото, ілюстрація

21 лютого в Києві пройшов 8-й Агрохімічний форум, який зібрав провідних фахівців у галузі міндобрив та ЗЗР. Його учасниками стали, зокрема, найбільші виробники та дилери міндобрив, авторитетні науковці, в т. ч. закордонні, аналітики ринку. Організатором традиційно виступило провідне спеціалізоване інформаційне агентство «Інфоіндустрія», а медіа-партнером — провідне аграрне видання «Пропозиція». Форум пройшов в Інституті екогігієни і токсикології ім. Медведя — єдиному в Україні, що має лабораторію, акредитовану згідно міжнародного стандарту GLP.

 

Агрохімія — складний комплекс питань, що стосуються живлення і захисту рослин. І на 8-му Київському агрохімічному форумі розглядався широкий спектр тем: від масової загибелі бджіл і підвищення ефективності використання елементів живлення до аналізу ринку ЗЗР і причин коливання цін на найпопулярніші добрива.

Так, аналітик фірми «Інфоіндустрія» Олександрина Овдієнко розповіла про ситуацію з внесенням добрив і ЗЗР восени 2019 р. та закупівлями хімікатів для весняних польових робіт. Отже, результати телефонного опитування 240 респондентів (господарств з земельним банком від 100 га), проведеного в лютому ц. р., показали, що восени в повному обсязі внесли все необхідне під озимі 72% аграріїв. Ще 15% опитаних внесли лише 15–25% добрив від норми, 9% внесли тільки протруйники, а 3% відповіли, що внесення хімікатів вважали недоцільним і вноситимуть їх лише якщо навесні побачать якісь проблеми. При цьому 13% респондентів сказали, що не внесли хімікатів у повному обсязі через брак фінансів, а 10% — через брак вологи в грунті.

Доповідач від Інституту екогігієни і токсикології ім. МедведяНа весняні польові роботи добрива та ЗЗР у повному обсязі станом на лютий придбали 51% опитаних. При цьому весь необхідний обсяг ЗЗР закупили 53% господарств, а добрив — 69%. Хоча, як зауважила Олександрина Овдієнко, поняття необхідного обсягу в кожного господарства своє: сюди можуть входити й ті, хто роками економив на ЗЗР і збирається на них так само економити і в цьому сезоні. Ще 10% запаслися ЗЗР і 13% добривами не повністю, але щонайменше на 70%. Від 50 до 70% необхідного обсягу ЗЗР купили 9% господарств, а добрив — 6%. Менш ніж на 10% забезпечені ЗЗР 19% господарств, а добривами — 12%.

Заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН України, доктор с.-г. наук Сергій Ретьман проаналізував структуру використовуваних в Україні ЗЗР та торкнувся проблеми виникнення резистентності. Отже, на сьогодні на українських полях застосовується по 12 груп фунгіцидів та інсектицидів і 19 груп гербіцидів. Найпоширенішими фунгіцидами є триазоли, далі йдуть бензимідазоли, мідьвмісні препарати, стробілурини та фенілпіроли. Серед інсектицидів лідирують фосфорорганічні сполуки (чверть усього обсягу), трохи відстають неонікотиноїди та синтетичні піретроїди, а вже далі з суттєвим відривом — усі інші, починаючи з ювенільних гормонів і мінеральних олій. Рейтинг найпопулярніших гербіцидів виглядає наступним чином: сульфонілсечовини, карбамати, фосфоногліцини, похідні феноксиоцтової кислоти, триазини, піридини, бензофурани, хлорацетаміди та похідні бензойної кислоти.

Головними причинами резистентності вчений, окрім зростання частки певних культур у посівних площах і кліматичних змін, назвав:

відсутність ротації фунгіцидів;

наявність штамів, нечутливих до певного фунгіциду;

використання фунгіцидів з тривалим періодом розпаду;

використання фунгіцидів вибіркової дії.

Керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий розповів про зміни до порядку державної реєстрації пестицидів, які відбулися наприкінці минулого року. По-перше, зміни стосуються підходу до роботи з науково-дослідними установами, акредитованими на проведення державних досліджень у сфері пестицидів та агрохімікатів. Якщо раніше такий перелік формувався на основі постанови Кабміну, який міг включити і виключити будь-яку установу в будь-який момент, а критеріїв включення чи виключення не існувало взагалі, то зараз Мінекоенерго розробить порядок уповноваження науково-дослідних установ на проведення державних випробувань, де будуть уніфіковані критерії для кожного типу уповноваження. Отже, запроваджується чітка і прозора процедура уповноваження, яка включатиме державний контроль за дотриманням критеріїв, якого не було раніше. Водночас якщо установа не пройде процедуру, то все одно зможе довести до кінця випробування, початі до зміни порядку. Цей перехідний період, як очікується, займе близько 2 років, а уповноваження і перевірка діяльності установ відбуватиметься раз на 3 роки.

По-друге, детальніше розписана процедура перереєстрації. По-третє, запроваджено поняття несуттєвих змін, до яких увійшли зміна або додавання до свідоцтва нового виробника, зміна компонента на інший такого ж класу безпеки, зміна ПАР або диспергатора на інші такого ж або вищого класу безпеки. І якщо раніше внесення несуттєвих змін потребувало повної процедури перереєстрації або висновку міністерства, що повномасштабна перереєстрація не потрібна, то зараз напрацьована спрощена процедура внесення несуттєвих змін.

Зав. відділом фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор біол. наук Віктор Швартау детально розкрив тему впливу живлення на врожай пшениці. Чи не найголовнішою проблемою він назвав ефективність використання азоту культурою, яка суттєво знизилася з початком широкого використання селекціонерами гену короткостебловості. Головними напрямами підвищення ефективності використання азоту Віктор Швартау назвав поділ дози на кілька внесень (і чим менша норма одноразового внесення, тим краще) та оптимальний вибір добрива. Сам учений найкращим добривом для підживлення пшениці вважає КАС, а серед гранульованих добрив — карбамід за належного захисту азоту в добриві від уреазної активності та розкладу під дією сонячного світла. Саме такий захист, за словами В. Швартау, реалізований в добривах компанії Yara, у якої вітчизняним виробникам ще належить перейняти досвід.

Максимальна ефективність використання фосфору, як відзначив В. Швартау, спостерігається в дуже вузькому діапазоні рН — від 6,8 до 6,9. А ефективність використання такого фосфорного добрива як фосфоритне борошно зменшується через зниження мікробіологічної активності в грунті, що спостерігається внаслідок різкого скорочення обсягів внесення органіки. З-поміж мікроелементів обов’язковими для пшениці вчений назвав сірку, мідь, магній і, як не дивно, хлор. «10–20% випадків поширення плямистостей мають не грибкову природу, а фізіологічну — внаслідок дефіциту хлору», — сказав В. Швартау.

Незалежний консультант у галузі ЗЗР Янош Мольнар (Угорщина)Проблему скорочення переліку дозволених пестицидів у ЄС висвітлив спеціально запрошений закордонний гість — незалежний консультант угорець Янош Мольнар, який має багатий досвід роботи як в міжнародних агрохімічних компаніях, так і в державних органах. Він відзначив, що за перше десятиліття 21 ст. органи ЄС заборонили 2/3 існуючих д. р. пестицидів. В результаті з-поміж більш ніж 900 д. р., що були дозволені станом на 2000 р., зараз на ринку ЄС залишилося всього 300. А протягом 2019 р. з переліку вибуло (реєстрація скасована або не поновлена) 45 пестицидів, тоді як нових додалося всього 7, а перереєстровано 9. Та навіть з цих 16 препаратів 5 — біологічні, а не синтетичні. Також було знижено максимально допустимий обсяг використання мідьвмісних препаратів з 6 до 4 кг на рік.

Крім того, ЄС підготував список речовин, яких не повинно міститися в пестицидах. А протягом наступних 5 років, імовірно, не будуть перереєстровані триазоли, гліфосатвмісні гербіциди і протруйники, що містять неонікотиноїди. Більше того, переглядатимуть закони, що регулюють вміст залишків пестицидів та процес перереєстрації препаратів. Такий підхід, за словами фахівця, однозначно призведе до утворення прогалин у розроблених схемах захисту, зростання ризику розвитку резистентності, зниження врожайності в короткостроковій перспективі.

Експерт фірми «Інфоіндустрія» Ірина Терещенко оприлюднила дані про імпорт деяких видів добрив. Так, сульфату магнію, який в Україні не випускається, торік імпортовано більш ніж 60 тис. т (з них 76% кристалічного), найбільше — з Китаю. Останній також став найбільшим постачальником в Україну також моноамонійфосфату, сульфату калію і монокалійфосфату. Натомість основна маса імпорту кальцієвої селітри здійснювалася з Норвегії, а магнієвої — з Польщі. Водорозчинних добрив до України торік було завезено 26,7 тис. т, з них найбільше — борних (55%). 26% імпорту водорозчинних добрив припадало на складні комплекси мікроелементів і ще 10% — на цинкові добрива.

Інший експерт цієї ж фірми — Юлія Терпеньова — розповіла про імпорт ЗЗР. Отже, за 2019 р. в Україну було завезено 92 тис. т пестицидів. Це на 11,5% менше, ніж у 2018 р., і імпорт ЗЗР знижується вже третій рік поспіль. Тим не менше, імпортованими препаратами можна обробити 105 млн га. 40% імпорту припадало на оригінальні препарати і 60 — на постпатентні (генеричні). Офіційно 30% імпорту надходило з Китаю, фактично ж багато препаратів просто змішувалося з китайських компонентів в інших країнах. 60% імпорту припадало на гербіциди, 20% на фунгіциди і 10% на інсектициди. Аналітик пояснює таку високу частку гербіцидів тим, що до них зарахували й десиканти, які можуть використовуватися також як гербіциди, тобто, майже всі десиканти за винятком хіба що диквату.

Керівник проекту "Інфоіндустрія" Дмитро Гордейчук (в центрі) та колишня заступниця міністра агрополітики Ольга Трофімцева (ліворуч)Насамкінець керівник проекту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук виступив з аналізом ринку аміачної селітри, котра залишається найпопулярнішим в Україні добривом. Так, споживання аміачної селітри торік склало 2,1 млн т, а імпорт — 700 тис. т. При цьому, за даними «Інфоіндустрії», 86 тис. т аміачної селітри пішло на виробництво КАС, 50 тис. т склали перехідні складські запаси у трейдерів, 35–40 тис. т — у виробників і 80–90 тис. т — у Аграрного Фонду. Ще 80 тис. т пішло на промислове споживання і компактування, тож внесення аміачної селітри в грунт він оцінює в 1767 тис. т.

Протягом 2019 року середня ціна аміачної селітри становила $242 або 7600 грн за тонну. При цьому в червні-липні ціни на аміачну селітру на умовах доставки в чорноморські порти різко підскочили — вище цін на аміак. Враховуючи, що для виробництва 1 т аміачної селітри потрібно 600 кг аміаку, виробники в цей момент мали 40% виробничої рентабельності. «Протягом року аміачна селітра найдорожча навесні, а якщо вона влітку дорожча, ніж навесні, причому тільки в одному регіоні світу, то це свідчить про змову», — відзначив Дмитро Гордейчук. За його словами, добре заробили в цей період як українські виробники, яким газ діставався не по 8 грн/кубометр (ціна «Нафтогазу України»), а по 6, так і російські, котрі свідомо продають аміачну селітру відносно невеликими партіями, бо в цьому випадку ціна вище.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее

1
0