Спецможливості
Архів

Яким чином швейцарці справляться із скасуванням дотацій?

03.03.2010
261
Яким чином швейцарці справляться із  скасуванням дотацій? фото, ілюстрація

З травня 2009 року виробники молока в Швейцарії працюють без державних дотацій. Усі спроби контролювати кількість молока приватним правовим способом дотепер зазнавали поразки.

З травня 2009 року виробники молока в Швейцарії працюють без державних дотацій. Усі спроби контролювати кількість молока приватним правовим способом дотепер зазнавали поразки.

Підвищення дотацій - це киплячий казан для виробників молока в Німеччині. Незважаючи на те, що термін виплати дотацій на молоко в Європейському Союзі закінчується лише в 2015 році, жодну тему не обговорюють так гаряче, як регулювання виробництва молока. Ніяка інша тема не хвилює нині фермерів молочного скотарства.
Затамувавши подих, спостерігає за Швейцарією молочна галузь Німеччини та інших ЄС-країн. У квітні минулого року, після 32 років дії в країні державного дотування, його було припинено. Постають такі питання: яким чином швейцарці справляться із скасуванням дотацій? Як зміниться кількість виробництва та ціни на молоко? Чи вдасться виробникам або молокозаводам у Швейцарії запровадити приватне правове регулювання кількості виробництва?

Скасування дотацій усупереч опору селян
Рішення про відміну дотацій на молоко швейцарський парламент прийняв уже п'ять років тому, незважаючи на спротив "Швейцарських виробників молока" (SMP), центральної асоціації виробників молока в Швейцарії.
Законодавець хотів зробити молочну галузь у дрібноструктурованій та дорогій Швейцарії конкурентоспроможнішою. Хоча ЄС перед тим прийняв рішення про припинення дотування молочної галузі, й Швейцарія поступово відкрила свої ринки для ЄС, уряд вважав за доцільне примусово запровадити передчасні адаптаційні заходи.
Для того щоб виробники молока та молокозаводи змогли безболісно адаптуватися до умов роботи без дотацій, їм було надано перехідну фазу з 2006 до 2009 рр., під час якої вони добровільно могли відмовитися від дотування. Була одна вимога: вони мали належати до організації відмовників, яку й було засновано саме для цього. Уповноваженими організаціями для упорядкування відмов були організації виробників (ОВ) та організації виробників і переробників молока (ОВП).
Молочні дотації відмовників було переведено в права на постачання, одержання яких контролювали відповідні організації. Менеджмент кількості молока, разом із розподілом вивільнених прав на постачання, в даному разі більше не був у руках держави, а належав ОВам та ОВПам.
Надлишкова кількість молока "підсолодила" скасування дотацій
Молочні фермери використали пропозицію добровільної відмови від дотацій для об'єднання. Майже 80% з 27000 швейцарських виробників молока з часткою близько 85% швейцарської кількості молока організувалися в ОВи та ОВПи і добровільно відмовилися від дотування.
Вирішальним тут стало те, що шанси на надлишкову кількість молока "підсолодили" добровільну відмову. Організації відмовників змогли забезпечити додаткові кількості поставок молока. Але для цього вони мали дати підтвердження про ринки збуту. Додаткову кількість молока не дозволялося продавати на внутрішніх ринках і на наявних експортних. Тоді як додаткового молока в господарському 2007/2008 році швейцарські ОВи та ОВПи мали стільки, що його кількість відповідала більш ніж 6% першочергової молочної дотації. Та реалізовувати його було нікому, тому надлишкову кількість продукту в 2008/2009 господарському році використовували лише частково. "Перспектива збільшення поставок прислужилася, але - приводом для інвестицій багатьох виробників у нові корівники", - наголосив Рене Швагер, директор організації виробників "Нордост молоко" АГ.
У виробничому 2008/2009 році було знову виділено близько 180 млн кг на надлишкову кількість молока. Цього разу виробники молока були підготовлені краще й вибороли додаткові права на поставку. Загальна кількість виробленого молока в Швейцарії підвищилася проти попереднього виробничого року зі 110 млн кг до близько 3,4 млрд кілограмів.
Подальшим стимулом розширення виробництва були порівняно високі ціни на молоко в другому півріччі 2008 року. Тоді як ціни в ЄС навесні 2008 року знову знизилися, в Швейцарії вони вперше досягли рівня в 56 євроцентів (див. графік 1).
Але високий рівень виробництва був тісно пов'язаний із наближенням дати скасування дотацій. "Багато виробників в останньому році квотування відвантажили максимальну кількість молока для того, щоб забезпечити своєму господарству якомога високий кількісний фундамент для періоду післядотацій", - переконаний виробник молока Вітус Оттігер з Ротенбурга, з регіону Луцерн. Деякі фермери саме тому разом із виділеною надлишковою кількість вичерпали й свою "рольову кількість". Це є внутрігосподарська залишкова кількість, яку виробники молока можуть зарахувати на відповідний рік дотування.

Молочне "фокусування" не вдалося
Для попередження надлишку молока та зміни ціни після закінчення дотацій молочна асоціація SMP завчасно загітувала відрегулювати контроль перевиробництва на приватно-правовій основі.
Ідея: якщо виробники молока територіально заснують сильні організації виробників із власним збутом молока, то останні зможуть перебрати на себе в усій країні планування кількості продукту.
Фактично під час добровільної відмови від дотацій близько 60% швейцарських виробників молока організувалися в нові ОВи. Найбільші з них об'єднали від 3000 до 4000 господарств і мають щороку 300-450 млн кг молока. В Центральній Швейцарії (ZMP) об'єдналося 90% виробників молока.
Водночас утворено чимало ОВПів. Це молоко- та сирзаводи, що вийшли з дотування разом із прямими постачальниками. Зазвичай, це невеликі організації, які об'єднують менше 100 постачальників. Часто такі виробники мають дуже тісні відносини зі своїми переробниками, бо співпрацюють уже століттями. Частково ці виробники виставляють ще й власні проекти надлишкової кількості та можуть підтримувати своїх постачальників.
Якщо говорити по-щирості, то бажаної мети всеохоплюючого та сильного об'єднання молоковиробників, незважаючи на багаторічну перехідну фазу, не досягнуто. По закінченні дотацій було всього 38 організацій відмовників, у яких, до того ж, різні інтереси. Таким чином, молокозаводам, які не входять до ОВПів, належить пріоритет у прийнятті рішень, а тому заходи щодо обмеження кількості мають незначну підтримку. Інші 20% виробників не об'єднані в жодну з організацій відмовників і постачають свою продукцію напряму на молоко- та сирзаводи.

Національне молочне
об'єднання не має шансів
Велика кількість організацій та різноманітних інтересів ОВПів зачвідчили, що національні молочні об'єднання - це нездійсненна мрія.
У 2008 році, під час опитування фермерів SMP в усій країні, близько 80% респондентів висловилися за загальну молочну організацію з централізованим установленням ціни. План був таким, щоб близько 80% усього молока продавали на молокозаводи за єдиною національною стандартною ціною.
Але тільки-но SMP в лютому 2009 року вирішила втілити в життя цю пропозицію, як виник сильний опір. Переробники молока пригрозили, що за національного встановлення ціни не прийматимуть дорогого молока для швейцарського внутрішнього ринку. До того ж, чимало й прямих постачальників, які тісно контактували зі своїми покупцями й мали хороші ціни, відмовилися об'єднуватися.
Виявили скептицизм і окремі організації виробників: "Це не має ніякого сенсу, якщо одна центральна організація встановлює ціни, за якими ОВи не в змозі продати свою продукцію на ринку", - зауважив Рене Швагер з "Нордост молоко", посилаючись на наслідки молочної сварки влітку 2008 року.
Тоді організації виробників спільно з SMP добилися підвищення цін на промислове молоко на 4 євроценти/кг. Але вже восени 2008-го молокозаводи відмовилися від договорів поставки, і тоді ОВи змушені були третину свого молока реалізувати за цінами спот-ринку.

Могутня сила перевиробництва
Уже тоді молока було забагато на ринку, а виробництво його й надалі зростало, і 2008 року молока було майже на 5% більше, ніж 2007 (див. графік 2). Але через світову економічну кризу реалізовувати його ставало дедалі важче.
Швейцарці втратили частки навіть на своїх "постійних ринках", де вони дотепер, завдяки зовнішньому захисту або підтримці, мали ціну істотно вищу, ніж в ЄС. Так, 2008 року на 2000 т погіршився торговельний баланс для сиру. Швейцарія не змогла збільшити свій експорт цього продукту, але одночасно ще більше зріс імпорт.
Значно більшу кількість молока було перероблено на інші молочні продукти. Так, молокозаводи Швейцарії виробили масла в 2008 році майже на 9000 т більше, ніж у 2007, а продати його на внутрішньому ринку не змогли, й надлишок до весни 2009 року сягав понад 8000 тонн.
Щоб пом'якшити ситуацію на ринку, ОВи та ОВПи домовилися з молокозаводами про спільну акцію його стабілізації. З квітня до червня 2009 року молокозаводи платили щоразу за 5% прийнятого молока ціну світового ринку - 14,7 та 16,7 євроцентів, висушували його на молочний порошок і продавали за безцінь на світовому ринку. Перевиробництво в поєднанні з труднощами збуту знецінили молоко: проти пізнього літа 2008 р. ціна знизилася на 16 євроцентів - до 40 центів за кілограм.

Розмежування ціни на АВС-ціни має призупинити перевиробництво
Швейцарські виробники молока одностайні: їхнього продукту на ринку забагато. Мова йде про перевиробництво від 4 до 5%. Але немає однозначної стратегії щодо того, як тепер зменшити його кількість.
Виробники молока рекомендують запровадити триступеневе сегментування ціни, щоб контролювати надлишки. "Близько 90-95% дотеперішніх дотацій можуть бути оплачені за повною ціною (А-ціна), оскільки ця кількість може бути реалізована з вищою конкурентоспроможністю", - пояснює SMP-представник Крістоф Гросйеанс-Зоммер. Для решти (5-10%) є можливою В-ціна, що коливається на рівні цін ЄС. За понаднормове молоко може бути заплачена світова ціна.
Деякі великі організації виробників, такі як ВМЦ або "Нордост молоко", втілили ці рекомендації з травня. Крім того, вони запровадили навіть щомісячну договірну кількість молока, згідно з якою ділять дотеперішнє щорічне право поставки на дванадцять. Так вони бажають проконтролювати сезонні коливання, які ще значні в Швейцарії.
Для виробників, які під час добровільної відмови від дотацій інвестували та значно збільшили свою кількість поставок, це означає особливо відчутний прорив. Оскільки їхня частка в найнижчому ціновому сегменті пропорційно вища.
Майже 50 таких зміцнілих господарств ще в травні відокремилися від ВМЦ і як прямі постачальники стали працювати з молокозаводом "Гохдорф". Щоправда, тут теж діє розмежування цін. У кожному разі базою тут є не дотеперішня квота, а кількість молока, реалізована в попередньому році. Крім того, прямі постачальники отримують тепер бонус: один євроцент за кілограм.

Контролювання перевиробництва провалиться
Спостерігачі ринку розраховують, що близько 20-30% швейцарських фермерів молочного скотарства розширюють свої господарства і тому критично ставляться до заходів щодо регулювання перевиробництва. Деякі організації виробників саме тому й не застосовують розмежувань за цінами і таким чином відвертають постачальників від організацій із сегментованими цінами. А ще - багато прямих постачальників одержують єдину ціну за всю постачену продукцію.
Правових методів проти цього після відміни дотацій більше не існує.
До цього слід додати, що після припинення дотацій збільшиться непрозорість. "На багатьох молокозаводах відомі як кількість переробки, так і ціни на оплату, оскільки покупці молока та переробники працюють із різними системами, й мало хто грає з відкритими картами", - говорить Гросйеанс-Зоммер з SMP.
Після провалу спроб стабілізувати ринок молока залишається лише одна невеличка надія.
В очікуванні стабілізації ринку в червні організації виробників, молокозаводи та підприємства торгівлі продуктами харчування зібралися разом і заснували галузеву організацію молока (ГО). До складу Правління новоутвореної організації було обрано по десять представників від організації виробників молока, переробників та організацій збуту.
Галузева організація молока швидко домовилась і вже в липні затвердила цінове рішення, котре діятиме щотримісяці. При цьому індекс ціни впливав на молоко, яке призначалося для молокозаводів, та федеральне відомство із сільського господарства встановлює ціну, виходячи з цін роздрібної торгівлі (споживче молоко, вершки, масло) та з цін на промислові продукти (знежирений і молочний порошок, промислове масло). Ціна, рекомендована державою, базується на індексі ціни на сільськогосподарську продукцію та результатах огляду ринку, який здійснило правління ГО молока.
На період з липня до вересня 2009 року нова організація вперше встановила рекомендовану ціну в розмірі 40,6 євро/кг на молокозаводі (без ПДВ). Ця ціна, на думку правління, є можливою для 90% швейцарського молока. Для решти мають діяти ціни спот-ринку. Чи зможе ця перевага зупинити рух цінової спіралі вниз і впливати на ціну заспокійливо, покажуть наступні місяці. Друге завдання: водночас із фіксацією базисної ціни орієнтувати біржі на спот-молоко. Воно має стартувати в серпні.
 
Незрозуміле майбутнє
Як розвиватиметься виробництво молока в Швейцарії після відміни дотацій, поки що незрозуміло. Незважаючи на перевиробництво та падіння цін, усі спроби відрегулювати ціни на приватному рівні зазнають фіаско. Основна причина - розбіжність інтересів між виробниками молока та молокозаводами.
Але й серед фермерів молочного скотарства є два табори. Близько 20-30% молоковиробників хочуть розширювати своє виробництво. Проте більшість швейцарських виробників бажає стабілізувати ціни способом обмеження перевиробництва.
Найкращий спільний знаменник, який може бути прийнятним, - заснування галузевої організації та оголошення базової ціни на промислове молоко.

Клаус Дорш

 

Під час добровільної відмови від молочного дотування Вітус Оттігер збільшив виробництво молока. І тепер, на його думку, скорочувати виробництво недоцільно

"Підприємства мають навчитися зростати"

"Розмежування ціни у зв'язку з колишніми дотаціями було для нас неприйнятним, оскільки ми мали змиритися з великим зниженням ціни на більшість відвантаженої продукції", - згадує останні місяці Вітус Оттігер.
Виробник молока з Ротенбурга в Луцерні в травні разом з іншими 50 виробниками поміняли молокозавод асоціації виробників Цетральної Швейцарі на "Гохдорф". Виробник молочного порошку також розмежовує ціни. Але причиною цього є не дотація, а обсяги постачання молока в 2008/2009 господарському році. До того ж, різниця між А- та В-цінами була дещо вищою.
Ще 2001 року Оттігер збудував корівник із безприв'язним утриманням та збільшив поголів'я з 24 до 40 корів. В останньому дотаційному році він зміг отримати надлишкову кількість та використати квотовану кількість у межах підсумування внутрігосподарських залишків. Новим кроком для розширення стане передача господарства його сину, якому тепер 14 років.
Фермер виходить з того, що Швейцарія й надалі відкриватиме ринок молока й кількість не контролюватимуть. Тому в Оттігера не виникає з цього приводу ніяких іллюзій: "Швейцарські виробники молока мають налаштуватися на значні зміни в наступні роки".

 

Доїти "не за всяку ціну"

Тоні Кюнг та його син Даніель з Рузвіля - завзяті молочарі. Їхні 28 бурих швейцарських корів дають в середньому 8200 кг молока. Але за будь-яку ціну продавати своє молоко вони не хочуть. Уже тепер вони згодовують за рік 45000 кг молока телятам на відгодівлі.
Оскільки з 2008 року ціни знизилися на 18 євроцентів, це призвело до того, що на ринку з'явився надлишок молока і його не охоплює приватно-правове контролювання. Для вирівнювання витрат Кюнги пробують тепер розширити частину своєї ріллі, на якій вони вирощують зернові. До цього стимулюють і привабливі дотації. 

 

"У подальшому ми потребуємо регулювання кількості!"

Без регулювання кількості ми матимемо руйнівну цінову боротьбу з багатьма переможеними і малою кількістю переможців", - побоюється Лукас Вальтерт.
Разом зі своєю дружиною Іреною активний фермер трудиться на своєму підприємстві біля 26 корів у Кляйнвангені в центральношвейцарському пагорбистому регіоні. Обоє працюють ще й додатково.
"Швейцарські фермери молочного скотарства через великі затрати не в змозі виробляти молоко за цінами ЄС або світовими", - посилається Лукас Вальтерт на результати бухгалтерського обліку та загальних витрат. Уже тепер погодинна оплата у молоковиробників нижча, ніж у людей некваліфікованої праці. До того ж, для багатьох господарств через спеціальну топографію та швейцарську преміальну систему зростання є неможливим або нерентабельним.
Фермер сподівається на потужне об'єднання виробників молока у виробничих організаціях: "Якщо молочарі всієї країни об'єднаються разом в три-чотири такі організації, то вони зможуть співпрацювати з молоко- та сирзаводами й контролювати кількість виробленого молока".

 

Так Швейцарія підтримує своє молочне скотарство

Через високі ціни в своїй країні та важкі  природні умови швейцарські виробники молока змушені працювати з високими затратами. Самі господарства, що входять до складу аграрної спілки й містяться на вигідних низинних територіях, мають у середньому прямі та постійні витрати від 45 євроцентів за кілограм молока.
Сума загальних витрат перебуває навіть на рівні 69 євроцентів/кг. При цьому лише погодинну зарплату нараховують від 18 євро. Це відповідає в Швейцарії заробітку прибиральниці.
Для того, щоб вітчизняні фермери молочного скотарства не збанкрутіли, держава захищає їх багаторівневим механізмом захисту та підтримки. Так, на сьогодні держава платить за  молоко, яке переробляють на сир, реалізаційну добавку від 10 євроцентів за кілограм.
Щодо свіжого молока, вершків, йогуртів, сиру та масла, то тут швейцарський внутрішній ринок захищений ще надійніше. Захист полягає в експортних субсидіях на сільськогосподарські продукти переробки, які повинні під час експорту зрівняти цінову різницю на сировину.
Оскільки Швейцарія відкриває свої ринки поступово, то держава переміщає свою підтримку дедалі більше в напрямі прямих платежів. Вони помітні вже тепер.
На пасовищах фермери отримують дотації від 693 євро/га, для відкритої ріллі це 1107 євро. На захисні заходи довкілля та розширення держава виділяє особливі дотації. Недоліком високих прямих платежів є екстремально обмежена мобільність площ. Той, хто виходить з виробництва молока, як водиться, надалі обробляє свою землю.
Разом із дотаціями на посіви швейцарські молоковиробники отримують дотації в тваринництві. Для корів та ВРХ тариф сягає 300 євро/од.ВРХ1. Із незначною інтенсивністю він може зростати до 460 євро/од.ВРХ. Додатково держава доплачує 60 євро/од.ВРХ за особливо дбайливе утримання (BTS) та 120 євро/од.ВРХ за регулярний вигул (зовні) на пасовищі або на вигульному майданчику.

   1 од.ВРХ - одна одиниця великої рогатої худоби, що  дорівнює 500 кг живої ваги

 

Чотири великі молокозаводи та 600 сирзаводів

Молокозаводи в Швейцарії переробляють понад 2 млрд кг, або 60% усього реалізованого молока і дуже сконцентровані. Чотири найбільші молокозаводи об'єднуються в загальну ринкову частку близько 90 відсотків.
"Еммі АГ", в якій виробники молока Центральної Швейцарії (ZMP) мають найбільшу частку - 54%, - є найсильнішим підприємством. "Еммі" переробляє близько 900 млн кг молока для молокозаводів та, в основному, виробляє свіжі продукти. Водночас  підприємство, яке працює в Луцерні, покриває близько 50% торгівлі сиром у Швейцарії.   
"Еммі" здійснює марочну стратегію й зорієнтована переважно на експорт. Лідер ринку в 2008 господарському році мав оборот на суму 1,8 млрд євро.
"Кремо СА" в Фрібоургу в 2008 році переробила майже 400 млн кг молока та отримала 350 млн євро. Підприємство - найкращий спеціаліст з виробництва молочного білкового порошку.
"Гохдорф Свісс Мілк АГ" - спеціаліст з виробництва молочного порошку. Його покупці - шоколадні фабрики, переробники продуктів харчування та виробники кормових добавок. До  того ж, "Гохдорф" взяв на себе виробництво молочного порошку в усій Швейцарії в рамках регулювання ринку. Підприємство переробило в 2008 році близько 360 млн кг молока і заробило 260 млн євро.
Четвертий великий переробник - "Ельза", дочірнє підприємство швейцарського торгового гіганту "Мігрос", працює в м. Еставайер-ле-Лак. Його основне завдання - свіжі продукти, які, здебільшого, реалізують через "Мігрос". "Ельза" торік переробила 253 млн кг молока й одержала 450 млн євро.

Понад 40% молока переробляють на сир
Зовсім інша структура в галузі переробки сиру. Близько 600 промислових сільських сироварень виробляють дві третини швейцарського сиру. Вони частково організовані в кооперативи  та належать постачальникам молока. Є й приватні сироварні, в яких власник - майстер сиру.
Незважаючи на малі структури, виробництво сиру має надзвичайне значення для виробників молока в Швейцарії. Так, з 1,2 млрд кг понад 40% реалізованого молока спрямовано на  переробну сиру.

Advertisement

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0