Ігор Дидів: «Кількасот кілограмів на гектар нового добрива одночасно і удобрює, і розкислює грунт»

Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.

- Зараз пора літніх канікул. Як їх проводять науковці аграрного вузу?

 - Це у наших студентів канікули. А ми, наукові працівники, проводимо різноманітні досліди. Так, зараз у себе на кафедрі садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету ми досліджуємо дію комплексного добрива Нітроамофоска-М на різноманітних культурах: польових (ріпак, озима пшениця) і овочевих (картопля, цибуля, в т. ч. озима, морква, столовий буряк, часник). Після часнику посадимо пекінську капусту і будемо спостерігати дію добрив ще й на цій культурі. Досліди проводяться на різних типах грунтів у Львівській та Івано-Франківській областях.

 - Що це за добриво?

 - Це комплексне добриво. Воно унікальне тим, що, на відміну від звичайної нітроамофоски, містить не тільки NPK (в даному добриві співвідношення цих елементів 9:18:22), а й 20% кальцію, 1,2% сірки, а ще магній, залізо, марганець, цинк, бор, мідь.

 - Які результати дали досліди?

 - Дуже відчутні. Так, урожайність ріпаку зросла на 78%, озимої пшениці — на 55%. Прибавка врожаю моркви становила на темно-сірих опідзолених грунтах до 47%, а на дерново-підзолистих — 51%. Також хороші результати отримано на інших овочевих культурах.

 - Як це вдалося такі результати отримати, застосувавши всього-на-всього нітроамофоску?

 - В тому-то й річ, що ця нітроамофоска — незвичайна. Вона містить 20% вапна. Таким чином, під час внесення Нітроамофоски-М відбувається не тільки удобрення, а й розкислення грунту.

 - Чому розкислення дає такий вражаючий ефект?

 - Згадаймо основи агрономічної науки. Для основних польових культур оптимальний показник рН грунту становить 6,5–7. За такого рівня рН з грунту засвоюються майже всі поживні речовини.

Хоча є культури, які переносять підвищену кислотність грунтів. Наприклад, картопля може рости і на грунтах з рН 4,9–5,3. Однак зараз навіть на Поліссі, на Західній Україні, де поширені кислі грунти, мало хто з великих господарств хоче вирощувати картоплю — всі рвуться вирощувати високоприбуткові ріпак і соняшник, навіть там, де останній зроду не вирощували.

Відхилення рН на 0,5–1 од. в той чи інший бік несуттєво впливає на врожайність. А от уже за рН 5,3–5,5 ми втрачаємо чверть внесеного азоту, третину калію і майже половину фосфору. А за рН менше 4 і вище 9 складаються умови, що створюють токсичний вплив на кореневу систему і фактично вбивають рослину.

 - А чим викликаний інтерес науковців до подолання негативних наслідків кислотності грунтів?

 - Тому що зараз спостерігається повсюдне підвищення кислотності грунтів. Я ще застав колгоспні часи — тоді здійснювалася цілеспрямована державна політика щодо хімічної меліорації грунтів. Господарства були зобов’язані раз на 3–4 роки вносити вапно в обсязі 3–5 т/га залежно від результатів на гідролітичну кислотність.

Зараз же розкисленням грунтів майже ніхто не займається. Крім того, дуже мало вноситься органічних добрив — майже виключно мінеральні. А всі традиційні міндобрива мають кислу реакцію і, відповідно, оксилюють грунти.

 - Наскільки поширеною є проблема підвищеної кислотності грунтів?

 - Наприклад, на Західній Україні вона дуже поширена. Так, на Прикарпатті рН грунту становить переважно 4,5–5,6. Чимало кислих грунтів на Поліссі. Є вони і в Лісостепу, хоча не є типовими для цієї зони. Причому останніми роками кислотність грунтів зростає по всій території України.

 - Як можна вирішити цю проблему?

 - Є два шляхи. Перший — традиційний — вапнування, як за колгоспних часів. Внесення 3–5 т/га вапна раз на кілька років зупинило б подальше оксилення грунтів. А за внесення достатніх норм не тільки вапна, а й органічних добрив можна підвищити рівень рН на 1, а то й на 2 од. Якщо бракує гною, то його можна замінити сидератами.

Однак повернутися до вапнування кислих грунтів у колишніх обсягах можливо лише за умови запровадження відповідної державної програми. З відповідним бюджетним фінансуванням і обов’язковим характером заходів. Адже, по-перше, зараз багато власників не зацікавлені працювати на перспективу — посіяти, зібрати, а там побачимо. Є, звичайно, власники, які планують обробляти наявні поля ще багато років, то такі зацікавлені у здоров’ї грунту. Але далеко не всі такі.

По-друге, з вапнуванням зараз — як у старовинній приказці: «За морем теплушка — полушка, та переправа дорога». Вапнякове борошно саме по собі коштує недорого — 60–100 грн/т. Дорого привезти його в господарство і розкидати на поля. Адже вапнякового борошна потрібно по 3–5 т/га.

 - А який другий шлях?

 - Другий — застосування лужних добрив. Саме до таких і відноситься Нітроамофоска-М. Норми його внесення на порядок нижчі. Зокрема, нашими дослідами, які показали значні прибавки врожайності, передбачалося внесення 200–400 кг/га цього добрива під пшеницю та 400-600 кг/га під ріпак. На овочеві культури вносилося 600–800 кг/га. При цьому здійснюється одночасно і удобрення, і розкислення грунту.

 - До речі, який рН грунтів на ділянках, де проводилися досліди, що показали вагому прибавку врожайності?

 - На Львівщині 5,9–6,3, на Прикарпатті 5,6–5,8.

 - Чи зріс цей показник за час дослідів?

 - Ще пройшло недостатньо часу, щоб щось змінилося. В перший рік коефіцієнт використання добрив залежно від грунтово-кліматичних умов становить від 45 до 70%. Решта діє на 2-й і навіть на 3-й рік після внесення. Але я впевнений, що завдяки застосуванню лужних добрив, таких як Нітроамофоска-М, рН грунту вдасться стабілізувати. А якщо ще й поєднати його з вапнуванням, то рН, я впевнений, зросте. Тому найкращий, на мою думку, вибір для тих, хто господарює на кислих грунтах, — це удобрення не традиційними міндобривами, а лужними, зокрема, Нітроамофоска-М.

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com