Ефективне вирощування кукурудзи з соєю в кулісно-смугових посівах

Широке впровадження кулісно-смугових посівів кукурудзи із соєю є запорукою одержання високих і стабільних урожаїв цих сільськогосподарських культур. Впровадження кулісно-смугових посівів можливе не лише фермерськими господарствами, де кількість земельної площі обмежена, а й спеціалізованими агропромисловими підприємствами, які інтенсивно займаються тваринництвом і потребують концентровані корми.

Основним лімітуючим фактором отримання високих і стабільних урожаїв в степовій зоні є волога. Стабільність виробництва зерна на сучасному етапі і в перспективі може бути успішно реалізованою лише за умови підвищення продуктивності сільськогосподарських культур шляхом керованого регулювання факторів впливу в агроценозах. Тому досить важливо вжити низку дійових заходів для ефективного накопичення, збереження та, особливо, раціонального використання вологи.

В умовах недостатнього зволоження для створення сприятливих умов вегетації бобових культур доцільним агротехнічним заходом у вирощуванні сої буде впровадження кулісно-смугових посівів із високорослими рослинами кукурудзи. Розміщення смугових посівів необхідно проводити з півночі на південь перпендикулярно до «рози вітрів», що змінює обмін і циркуляцію повітря, забезпечує значне зменшення інтенсивності переміщення повітряних потоків.

Уже на відстані декількох кулісних смуг від краю посіву створюється суттєва різниця за показниками зниження швидкості вітру. Що далі від краю поля, то швидкість вітру знижується, що, своєю чергою, зменшує інтенсивність випаровування. До того ж висока рослинність, завдяки затіненню, відчутно впливає на коливання температури повітря, ґрунту та посіву. Таким чином у таких посівах створюється своєрідний мік­роклімат, особливо сприятливий для зернобобових культур, зокрема, сої.

Особливості цього мікроклімату найбільше виявляються, як в самому травостої сої, так і в приземному шарі повітря. Формування різних кліматичних особливостей в агрофітоценозі суттєво залежить від габітусу рослин, густоти посіву, площі живлення, що, здебільшого, регулюється способом сівби. Мікрокліматичні відмінності помітні за різних погодних умов упродовж вегетації, а особливо за чергування сприят­ливих умов із посушливими.

В агроценозах добре розвинутих високостеблових культур, таких як кукурудза, освітленість біля поверхні ґрунту була значно меншою, ніж над посівом. Розміщення високих рослин кукурудзи та щільного посіву сої суттєво змінює архітектоніку всього агроценозу, його освітленість, особливо стикових рядків. Водночас спостерігалась різниця температур і показників вологості повітря як на поверхні ґрунту, так і в посівах та їхніх міжряддях. Під пологом зімкнутого листя у посівах сої (з міжряддям 30 і 45 см) температура повітря в обіденний час (13 година) була нижчою на 4,5-6,2^°С, ніж на відкритій площі ґрунту та поверхні агроценозу. В стикових рядках рослини кукурудзи в першій і другій половині дня затіняли рослини сої, які менше нагрівались і мали сприятливіші для росту й розвитку умови.

Кращими за організацією кулісно-смугового агроценозу в наших дослідах були широкорядні посіви кукурудзи та сої на 45 см. У таких посівах за двома, трьома полосами сила вітру значно послаблювалась — на 1,7–2,8 м/хв. Волога, наявна в ґрунті під щільним пологом травостою сої, не так швидко випаровувалася через значно знижену швидкість повітряних мас, яку «гасили» високостеблові рослини кукурудзи. І навіть та волога, що й випаровувалась, насамперед поширювалася в полосах злакової культури і таким чином послаб­лювала згубну дію посухи на рослини кукурудзи під час її цвітіння та запилення.

Формування сприятливіших умов вегетації в широкорядних посівах на 30 і 45 см можливо пояснити більш раннім періодом змикання травостою бобової культури та кращим способом розміщення. Як відомо, соя має стержневу кореневу систему і за посушливих умов у разі загущення в рядку за широко-рядного способу сівби на 45 і 70 см рослини бобової культури раніше розпочали боротьбу за вологу, порівняно з агроценозами з міжряддям на 30 см, де розміщення рослин було рівномірнішим. Коренева система рослин широкорядного посіву розміщувалась у глибших шарах ґрунту, що сприяло формуванню більшої стійкості до тривалих посушливих умов. Проте в широкорядних посівах на 70 см змикання рядків сої в міжряддях не відмічалось за весь період вегетації. В цих міжряддях ґрунт був відкритий, він більш прогрівався і за посушливих умов тут раніше спостерігалось його розтріскування. При цьому відмічались і значно більші втрати вологи.

В цілому, за весь період проведених досліджень із вирощування сої в смугових посівах разом із кукурудзою краща насіннєва продуктивність рослин бобової культури за сівби з міжряддям 30 і 45 см формувалась у першому та другому стиковому рядку. Так, було одержано майже однакову кількість врожаю бобів 2,05 і 2,07 т/га, а за широкорядного способу сівби на 70 см — 1,98 т/га. В другому стиковому рядку відповідно до вищезгаданих способів сівби з міжряддям 30 і 45 см було отримано 2,05 і 2,16 т/га зерна сої, а за широкорядного посіву на 70 см — 2,01 т/га. В середині посіву врожайність сої з міжряддям 30 та 45 см становила, відповідно, 1,95 та 2,01 т/га, а в широкорядних посівах з міжряддям 70 см — 1,90 т/га. З усієї ділянки зернова продуктивність сої з міжряддям 30 та 45 см дорівнювала, відповідно, 1,97 та 2,04 т/га, а за широкорядного способу посіву з міжряддям 70 см — 1,94 т/га.

Спосіб сівби також впливав і на зернову продуктивність кукурудзи.Кращі показники врожайності культури, 5,25 т/га, були одержані в першому стиковому рядку на ділянках широкорядного посіву з міжряддям 45 см, а в середині посіву — 4,44 т/га і в цілому з ділянки — 4,55 т/га. Дещо меншою зернова продуктивність злакової культури сформувалась у посівах з міжряддям 70 см. Так, у стикових рядках урожай кукурудзи становив 4,53 т/га, а в середині агроценозу — 4,28 т/га та з усієї ділянки — 4,33 т/га.

Для проведення економічних розрахунків брали середні ціни за жовтень 2020 року. Проведений аналіз економічних показників за вирощування кукурудзи та сої в кулісно-смугових посівах показав, що визначальним чинником ефективності вирощування був фактор розміщення культур, що визначався способом їхньої сівби.

Розрахунки ефективності вирощування сої в кулісно-смугових посівах показали, що виробничі витрати зростали від агроценозів із міжряддям на 30 см до широкорядних з міжряддям 70 см та 45 см, в межах від 9886 до 9912 грн/га. Це пов’язано зі зростанням продуктивності бобової культури та відповідними витратами під час збирання та очищення зерна. Собівартість вирощеної продукції, бобової культури була найнижчою за широкорядного способу сівби на 45 см і становила 4859 грн/т. За широкорядного способу сівби на 30 та 70 см собівартість продукції сої була дещо більшою і становила, відповідно, 5018 і 5107 грн/т. Найбільший умовно чистий прибуток (11338 грн/га) було одержано в широкорядних посівах на 45 см, а з міжряддям 70 см цей показник був значно менший — 10301 грн/га. Показники умовного прибутку в агроценозах із міжряддям 30 см становили 10635 грн/га. Рентабельність сої за впровадження кулісно-смугових посівів із кукурудзою за період досліджень найбільшою була в широкорядних посівах із міжряддям 45 см і становила 114%, а в посівах із міжряддям 30 та 70 см – відповідно, 108 та 104%.

За результатами проведених багаторічних досліджень встановлено, що виробничі витрати були найменшими на ділянках кукурудзи з міжряддям 70 см  — 9151 грн/га. За широкорядного посіву на 45 см відмічались дещо більші витрати, 9169 грн/га. Це здебільшого пов’язано із залученням різної сільськогосподарської техніки та її вартості.

Всебічна оцінка ефективності вирощування кукурудзи в кулісно-смугових посівах визначила такі основні економічні показники, як собівартість і рентабельність зернової продукції. Так, собівартість кукурудзи була найнижчою за широкорядного способу сівби на 45 см і становила 2015 грн/т, а з міжряддям 70 см, відповідно, 2113 грн/т.

В цілому ж, найбільший умовно чистий прибуток (11761 грн/га) було одержано в широкорядних посівах кукурудзи на 45 см. Дещо меншими були показники умовного прибутку (10776 грн/га) в агроценозах злакової культури із міжряддям 70 см. Розрахунки рентабельності вирощеної кукурудзи в кулісно-смугових показав, що найбільші її показники (128%) відмічались за використання широкорядних посівів на 45 см. Рентабельність виробництва кукурудзи за широкорядного способу сівби з міжряддям 70 см становила 118%.

Висновок. За вирощування сої у кулісно-смугових посівах разом із кукурудзою в створеному агроценозі, особливо в перших двох стикових рядках, формувався своєрідний мікроклімат, що забезпечував сприятливіші умови для росту і розвитку рослин, як кукурудзи так і сої, що позитивно позначилося на показниках ефективності вирощування культур. Найкращих показників урожайності сої та кукурудзи за кулісно-смугового розміщення рослин було досягнуто за широкорядних посівів на 45 см.

С. Артеменко, канд. с.-г. наук,

О. Ковтун, ДУ «Інститут зернових культур НААН»

журнал "Пропозиція", №3, 2021 р.