Ксенія Костенко: «Коли опускаються руки, підніміть голову і подивіться навколо, туди, куди не дивилися раніше»

Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика, вісім років працювала в ІТ сфері, але покликання у жінки — агрономія.

З народження пані Ксенія жила, як кажуть, «на землі», у селі під Києвом. Батьки змалечку прищеплювали дівчинці любов до агрономії. Адже, яке ж то село без городу, навіть і невеличкого. Маленька Ксенія вже тоді знала як важко працювати на землі, що таке рослини і як за ними доглядати.

Пройшли роки… Понад 20 років тому Ксенія Костенко викупила ділянку, на якій була сільська ферма в селі Бучанського району на Київщині. Старі корівники були в занепаді, землі біля них також. Тоді жінка скооперувавшись з сусідами почала обробляти ґрунти. Висівали овочеві культури (моркву та інші складові борщового набору). Фермери-початківці об’єдналися, бо важко продавати вирощену продукцію, якщо її замало. Легко збути невелику кількість та дуже значні об’єми, адже можна вивезти товар на базар, наприклад, і продати або ж знайти клієнта, якому цікаві великі об’єми (торгові мережі, заводи із переробки продукції та ін.), а якщо виросло, як-то кажуть, ні багато, ні мало, то потрібно кооперуватися, щоб нарощувати об’єми.

Незабаром відремонтувалися і старі корівники, які перетворилися на приміщення, де почали виготовляти добриво з курячого посліду. Закупили необхідне обладнання, сировину і процес пішов. Підприємство розвивалося та невтомно працювало. Виробляли, вирощували, реалізовували продукцію до сьогодні, але… нашу країну спіткала біда. Сусідня росія прийшла війною на наші землі. Понад вісім років окупант знущався зі сходу України, але цього стало замало, у лютому 2022-го ворожі війська перетнули кордони та опинилися на інших територіях, зокрема і на Київщині.

Ксеніє, розкажіть про той зловісний день, 24 лютого. Чи зазнало пошкоджень ваше підприємство?

— Наше виробництво зазнало пошкоджень у перший же день повномасштабної війни. 24 лютого окупанти вже були в нашому селі та дісталися території підприємства. У нас тут зберігалася сировина для виробництва гранульованого добрива і все це було знищено, згоріло. Крім того, будівля, де розташоване наше обладнання для виробництва добрива, де зберігається також вже готова продукція, була понівечена внаслідок обстрілів. Дах мав вигляд решета. Наразі ми залатали дірки, перекрили покрівлю. Також окупанти покрали запчастини з нашої виробничої лінії, як ті сороки, брали все, що блищить, а чи потрібно воно їм? Не відомо…

Я вперше після повномасштабного вторгнення відвідала виробництво навесні, у свято Вербної Неділі, тоді нам вперше, за період війни підключили електроенергію, наприкінці червня провели розмінування території. Хоча і досі частина полів, де ми вирощували овочеву продукцію залишається небезпечною, там ще можуть знаходитися снаряди. Власне з цих причин, цього року ми не змогли обробити та засіяти поля і сьогодні вони густо поросли бур’янами.

Довідково.

Ксенія Костенко, засновниця, керівниця підприємства з виробництва гранульованого добрива із курячого посліду, Київська область.

Освіта: Вища. Факультет кібернетики (спеціальність — Прикладна математика).

КНУ імені Т.Г. Шевченка

Вік: 53 роки

Хобі: Туризм (гори, сплави на байдарках), гірські лижі

Коли та чому вирішили займатися саме виробництвом органічного добрива?

— У 2016 році я почала виробництво гранульованого пташиного посліду. Це добриво відоме у всьому світі. Його активно застосовують на полях Канади, ОАЕ (там взагалі з курячого посліду виробляють ґрунт, бо у них дуже бідні землі, фактично пісок). Моя ціль — реанімація і оновлення ґрунтів за рахунок збагачення їх гумусом. Загальновідомо, що органіка підвищує рівень гумусу в ґрунті, тому моє добриво виключно природне. Проблеми ґрунтів в Україні та пошук рішення, як їм допомогти, мені пощастило обговорити з, на жаль вже покійним, науковцем Євгенієм Михайловичем Моторіним. Його, як еколога цікавила саме реанімація ґрунту. Гранульований, за температури 80 °С послід, виконує цю функцію на 100 %, тому і наш слоган — «З любов’ю до рідної землі!». Мені було цікаво як це добриво працюватиме на наших землях, що буде, якщо курячий послід наситити ще іншими елементами тощо? І я почала експериментувати. В Україні є цінний мінерал — цеоліт, велика його кількість знаходиться в Карпатах. Природний цеоліт широко використовується в медицині, ветеринарії та агрономії. Він розкислює ґрунт, вбирає воду і гальмує процес її випаровування та утримує в ґрунті корисні органічні, мінеральні елементи. Саме функція утримання вологи та органіки зацікавила мене і почалося створення продукту, який буде відновлювати ґрунт. Я провела експеримент, мені допомагала колега-науковиця, ми зробили добриво з додаванням цеоліту та біоактивних бактерій (цеоліт забирає надлишковий запах, до того ж, коли замало вологи в ґрунті, цеоліт акумулює вологу і згодом віддає її в ґрунт). Таке добриво не вимивається опадами, а навпаки, зберігає вологу. Це просто знахідка для аграріїв! Мені вдалося зареєструвати патент і добриво як винахід (органо-мінеральне біоактивне добриво), при чому мінерал (цеоліт) в його складі — природний!

Однак, останнім часом, до 24 лютого ми виробляли добриво без цеоліту, без біоактивних бактерій, тому, що логістика з Карпат досить складна та дороговартісна. Наше добриво дуже цінне для піщаних ґрунтів або в тих регіонах, де двічі за сезон висівають сою.

Яка історія появи торгової марки під якою виробляється добриво?

• На українському ринку ми присутні під торговою маркою PlantFeed™ (в перекладі з англійської — «їжа для рослин»). До речі, на таку назву бренда мене наштовхнув мій похресник, він вивчав англійську мову, я йому розповідала про рослини, добрива, про процес підгодівлі культур, чому без цього не обійтися, а він у відповідь зазначив: «Так це ж їжа для рослин!». Так і з’явилася назва бренду PlantFeed™.

Коли доцільніше вносити гранульоване добриво з курячого посліду та які культури його полюбляють більше?

• Наше добриво купували переважно навесні. Саме в цей період всі елементи, які містяться в його складі краще засвоюються. Але восени будь-яке гранульоване добриво вносити краще, тоді ґрунт вологіший, гранула добре вбирає воду. У випадку з нашим добривом, навесні фермери зорюють поля під висів культур, тоді й вносять гранули. Це значно економить ресурси, адже гранулу можна застосовувати одночасно із сівбою, вона падає поряд із зерном і оскільки добриво з гранульованого посліду не містить активного азоту, насіння бур’янів та гельмінтів, бо сушиться за температури 80–100 °С, а також не палить ґрунт, воно позитивно впливає на подальше проростання насіння.

Використовувати гранульоване добриво з курячого посліду можна абсолютно під усі культури. Ті елементи, які містить добриво лише в плюс зіграють на рослинах і покращать структуру самого ґрунту. У складі нашого добрива міститься N:P:K — 5:4:4.

Я би радила вносити гранульоване добриво враховуючи особливості ґрунтів. На суглинках буде доцільним внести 1–1,5 тонни/га, на чорноземи вистачить 600–700 кг/га. Органічне добриво працює в ґрунті 5 років і більше.

Звідки берете субстрат для добрива. Які особливості виробництва?

— Для виробництва гранульованого добрива ми купуємо курячий послід у перевірених, відомих в Україні агрохолдингів. Там годують курей стандартизованими кормами, відповідно, кінцевий продукт виходить якісний.

В процесі виробництва добрив, особливо органічних, завжди відчувається запах, який часом є досить неприємним. Аби уникнути цього ми багато експериментували і вирішили встановити скрубер (система, яка очищує летючі елементи, що знаходяться у посліді), таким чином неприємний запах в процесі виробництва вивільняється на 40 %.

Процес виробництва має свою специфіку. У нас задіяно багато витратних матеріалів (спеціальні матриці, ролики), на їхній термін придатності дуже впливає принцип роботи. Підстилка на яку розміщують курячий послід може містити домішки (пісок, камінці, щепа тощо), ці матеріали можуть потрапляти до робочих органів обладнання і воно може виходити з ладу. Важливо зазначити, що матрицю не знайдеш в Україні, ми імпортуємо її з Італії і коштує вона не дешево (приблизно три тис. євро). Розрахована матриця для виробництва 250 т продукції після чого вона потребує обов’язкової заміни. Тому, відповідна частина витрат є достатньо дороговартісною. За оптимального завантаження потрібно 2–3 матриці, щоб виготовити продукції про запас.

У нас на виробництві встановлене вітчизняне обладнання (виготовлялося на Харківщині). Працює дві лінії, продуктивність однієї — 1,5 т/годину.

Курячий послід ми закуповуємо дрібно фракційний (вологість 45–55 %), тому процес виробництва готового гранульованого добрива прискорюється. Бо, якщо фракція крупніша, послід потрібно дробити, а це додатковий час. Крім того, чимало часу та коштів йде на сушіння посліду, що тягне за собою дуже суттєві затрати на енергоресурси та інше.

Ще до повномасштабної війни ми виготовили приблизно 30 тонн гранульованого курячого посліду, попит на добриво був значний, фермери купували продукцію переважно навесні, від нас чи не щодня виїжджали завантажені фури. Сьогодні ж ситуація, на жаль, змінилася.

Процес виробництва добрив — справа не з простих. Як це відбувається на вашому підприємстві?

— Виготовляти гранульоване добриво ми починаємо з доставки та аналізу сировини. Стандартизований пташиний послід подається на транспортер, потім на малий транспортер, яким сировина рухається на сушку. Температура субстрата на виході має бути 90 °С, це контролює датчик температури. Далі вакуумом субстрат всмоктується і потрапляє на накопичувач, звідти — на подрібнювач, оскільки в ньому можуть бути камінці, щепа тощо. Потім сировина проходить систему циклонів, щоб зменшити запиленість, там вона фільтрується, потрапляє у накопичувальний барабан, а звідти до гранулятора. Коли виходить готова гранула, вона рухається транспортером до холодильника, де охолоджується. Готове гранульоване добриво ми фасуємо у «беги» (великі сумки місткістю приблизно 1 тонна). Тобто, за один цикл роботи лінії виготовляється 1 тонна добрива, за робочу зміну ми виробляємо 8–20 тонн, в залежності від якості сировини.

До повномасштабної війни ми активно працювали з агрохолдингами, приймали стабільні замовлення, крім того, фасували продукцію для потреб невеликих господарників (дачників-городників). На сьогодні ні те, ні інше в повній мірі реалізувати не змогли, продукції замало.

Сьогодні наше виробництво фактично не працює. Ми прибираємо приміщення, лагодимо обладнання і до весни, сподіваємося запуститися, працюватимемо з новими силами, попри все, на благо аграріїв та України.

Проєкт TalentA. Якою є ваша ідея?

— Наше виробництво фактично було знищене через окупацію: приміщення сильно пошкоджене, обладнання вкрадене, сировина згоріла, а працівники евакуювались. Я не знала, що робити. По життю я звикла допомагати іншим, але ситуація склалася так, що мені потрібна була допомога. І це була реально дружня підтримка кураторки програми TalentA компанії Corteva Agriscience). Завдяки програмі TalentA я побачила вихід із кризи, який описала у своєму проєкті. Мені дуже поталанило, бо мій проєкт затвердили експерти програми і я стала однією з переможниць серед жінок-фермерок.

Розкажіть про ваш колектив.

— Стів Джобс говорив: «Все, що ми собою являємо, — це наші ідеї та наші люди». «Правильний підбір співробітників — це запорука успіху в будь-яких справах». Я мала саме такий «правильний» колектив,  який працював на результат і з любов’ю до рідної землі. Наше виробництво розташоване за 5 км від аеропорту «Гостомель», тому вже в перший день війни ми були в окупації. Співробітники встигли евакуюватися, завдяки швидкому і правильному рішенню керівника виробництва, Ярмака Олександра Івановича. Сьогодні на виробництві лише я, керуючий виробництвом та різноробочий-сторож. Працюємо на волонтерських засадах. Саме віра Олександра Івановича та інших працівників, котрі одразу після окупації взялися до розбору завалів, ремонту приміщення, стала для мене поштовхом підняти руки і шукати шлях щодо відновлення бізнесу. З іншого боку підтримували колеги по програмі TalentA. Я вже отримала грант і сплатила за необхідні для ремонту матеріали. Сьогодні, завдяки грантовій допомозі, я відновила бізнес із виробництва органічних добрив (не менше 8 т щотижня), працевлаштувала сім односельців, деякі з яких тимчасово мешкають на базі підприємства. 

Пані Ксеніє, що б ви порадили вашим колегам, фермерам у ці не прості часи?

— Коли опускаються руки, підніміть голову і подивіться навколо, туди, куди не дивилися раніше. Рішення може бути там, звідки й не чекали, як, наприклад, в моєму випадку із грантовою допомогою від компанії Corteva Agriscience (проєкт TalentA). Сьогодні головне не опускати голову до низу, бо будеш бачити лише свої черевики.

В. Полевик,  v.polevik@univest-media.com