Вирощуємо арахіс в Україні по-новому

Одним із джерел достатньої кількості білка та поживної олії, особливо з огляду на зміні клімату в Україні останніми часом, може стати і така смачна культура, як арахіс. А сучасні технологічні підходи в його вирощуванні роблять арахіс цілком прибутковою культурою.

В бобах арахісу вміст білка сягає 24–37%. Крім білка, боби арахісу містять інші дуже важливі складові — олію (до 53%), вуглеводи (15–20%), цукри (до 7,47%), рідкісні та важливі для діяльності людського організму амінокислоти, а також вітаміни групи B (особливо в шкірці насіння).

Врожайність арахісу з одного гектару — 10–20 ц бобів і 30–40 ц сіна; за зрошення посівів арахісу врожайність бобів і сіна можуть сягати, відповідно, 40 і 50 ц.

З арахісу одержують дуже цінну олію, яка за харчовими якостями перевершує багато рослинних олій. Її застосовують у приготуванні різної їжі, у кондитерській, консервній, маргариновій промисловості. Смачне та поживне насіння їдять підсмаженим, використовують для приготування арахісової пасти, халви, шоколаду, тортів та інших кондитерських виробів.

Окрім бобів, використовують стебла й листя арахісу — це добрий корм для худоби. Макуху, отриману після вижимки олії з бобів («насіннєвий жмих»), також використовують у тваринництві: при введенні його в раціон курей, особливо в зимовий, складний для їхньої яйценосності період, кури оперативно вам «віддячать» за такі корми – «засиплють» яйцями, в яких не буде запаху «хімії», якою так щедро годують сьогодні курей на вітчизняних птахофабриках.

В Україні арахіс, як корисний і смачний продукт, також прийшовся до смаку, але при цьому він фактично весь імпортний і тому дорогий. Останнім часом арахіс «пробиває» собі дорогу до свого споживача не лише завдяки імпорту, а й за рахунок його виробництва безпосередньо в Україні.

Однак, як і будь-яка нова культура, він має багато нюансів у технології виробництва, а доступна інформація свідчить, що не все тут так просто. Особливо в питаннях, як правильно посіяти арахіс та технологічних прийомів вирощування.

Батьківщиною арахісу є Бразилія, кліматичні умови окремих регіонів якої певною мірою дуже схожі з кліматом України. Тож вирощувати арахіс і отримувати хороші врожаї на землях України можливо. Нині в доступних засобах інформації, особ­ливо в Інтернеті, чимало інформації щодо вирощування арахісу в Україні. Зважаючи на це, українські «новатори» «бізнесового виробництва» з ентузіазмом взялися за справу вирощування арахісу. Але одна справа — далека Південна Америка, а інша – Україна. І наявної в різних джерелах дуже узагальненої інформації зовсім не достатньо для чіткого та конкретного розуміння того, як все-таки ця культура відреагує на нові ґрунтово-кліматичні умови. Тобто, з ареалом продуктивного та ефективного вирощування арахісу в Україні поки що не все ясно. Але однозначно можна впевнено стверджувати, що, як і всі південні рослини, арахіс потребує багато тепла і сонця, помірної кількості вологи і родючого теплого ґрунту. Він має бути легким супіщаним, чорноземним, нейтральним, з високим умістом гумусу, кальцію та магнію. Слід пам’ятати, що арахіс не переносить засолених ґрунтів. За наявності засолення рекомендується вносити фосфогіпс або застосовувати інші прийоми зменшення засолення ґрунту. Ділянки мають бути з інтенсивним освітленням, без затінення іншими рослинами, й гарною провітрюваністю.

Зроблені практичні кроки оцінки адаптації арахісу до ґрунтово-кліматичних умов середньої полоси України – Черкаської області. Ґрунти там родючі, це не поліський пісок. Але щось там не склалось у «першопрохідців» із вирощування арахісу на промисловій основі і було зроблено виснов­ки, що виростити арахіс і досягти особливих успіхів там неможливо по причині, що культурі не вистачає тепла. По цьому дослідники перебазувалися з вирощуванням арахісу на південь України, де сонця і тепла вистачає… Але там інший мінус: у ґрунті мало вологи. А арахіс, особливо в період цвітіння й утворення насіння у підземних бобах, потребує чимало води. Тож без поливу не обійтись. А вода в такому регіоні – на вагу золота. Тому й задумаєшся та обмірковано зважиш: скільки це потрібно «золотої води» та як її правильно донести в цій зоні, щоб такі витрати повернулися не «золотим» арахісом (читай – не дорогим арахісом!).

На цьому спроби успішно та ефективно вирощувати арахіс на теренах України не припинилися. Тому й не дивно, що він потрапив на північ Лісостепової зони, де вельми успішно культивується в приватних господарствах на невеликих ділянках. Отож, розглянемо детально всі питання, пов’язані з технологією вирощування арахісу.

Сівозміна

За вирощування арахісу, навіть на присадибній ділянці або дачі, необхідно забезпечити відповідну сівозміну. Сіяти його можна після капусти, огірків або картоплі. Не можна висівати культуру після гороху, квасолі та інших рослин сімейства бобових – «родичів» арахісу, після яких в арахісу можуть розвиватися кореневі гнилі. Ну, і звичайно, ділянка повинна бути доб­ре удобреною, за рік чи два перед вирощуванням арахісу органічними добривами, адже нікому не хочеться мати в такій смачній та економічно привабливій продукції – бобах справу з мінеральними добривами.

Сівба

Завдяки останнім змінам клімату, стійку теплу погоду, сприятливу для сівби, можна мати вже в останніх числах квітня місяця. А потім – стрімка весна, і вже 5–10 травня спостерігаються фактично літні жаркі умови і температура стрімко зростає до 25 °С. До високої температури атмосферного повітря в цей період додається «активна» негативна робота південно-східних вітрів, які висушують ґрунт, і внаслідок цього кількість вологи у верхніх шарах стрімко зменшується. І тому з термінами посіву не можна зволікати. Зазвичай, прохолодні погодні умови в зоні Лісостепу (Київська область) тривають фактично до першого травня. Сіяти арахіс необхідно в теплий, прогрітий ґрунт після 20 квітня. Деякі автори стверджують що такі ранні терміни небезпечні для посівів арахісу можливими заморозками. Але я тут можу тільки іронічно доповнити, що насінню арахісу, посіяному на глибину 5 см і яке ще навіть «не думало» сходити,  такі приморозки не завдадуть ніякої шкоди.

Деякі виробники арахісу рекомендують зробити полив висіяного арахісу. Але з практичної точки зору такий агротехнічний захід є нераціональним, адже для цього потрібно багато води, що в принципі не так просто вирішити. Крім того, такий полив на чорноземах супроводжується небажаними наслідками: волога не так швидко проникає в ґрунт, як швидко випаровується. Внаслідок цього на поверхні ґрунту з’являється ущільнена високою температурою та процесом випаровування вологи кірка, яка швиденько закриває доступ повітря в ґрунт. З’являється нагальна потреба в боронуванні, а ми ж тільки-но висіяли... Тобто, полив за таких умов дуже небажаний. Тому залишається один практичний і реальний вихід у таких умовах: сівба – рання, коли в ґрунті достатні запаси вологи.

Схема висіву

Відразу необхідно зазначити, що в цьому питанні поки що немає одностайності думок. Для сівби на великій площі доцільно використати сівалки для просапних культур, але диски вибирати слід із отворами, що відповідають розмірам насіння (5 мм). Норма висіву становить 70–100 кг/га. Насіння арахісу повинне бути «свіжим», бо після двох-трьох років зберігання воно втрачає схожість.

Майже всі «теоретики» виробництва арахісу радять сіяти з міжряддям 60–70 см, відстань між кущами повинна бути 15–20 см, а глибина висіву насіння — 6–8 см. Така значна ширина міжрядь необхідна для того, щоб за подальшого кількаразового підгортання (як правило, 3–4 рази) рядків із посівами вистачило ґрунту y міжрядді. І це — обов’язкова умова отримання путнього врожаю земляних бобів.

Але тут об’єктивно та критично можна зазначити, що ширину міжрядь можна прийняти аналогічно схемі посадки звичайної картоплі — 45 см. А от розміщувати насіння в рядку слід за схемою 3–4 насінини в одне місце з відстанню 15 см між ними. Чому саме так? Як засвідчив досвід вирощування арахісу в попередні роки, навіть за умови використання для цього якісного насіннєвого матеріалу та всіх можливих методичних та практичних підходів щодо підготовки насіннєвого матеріалу, схожість насіння залишається посередньою. Тобто, в кожному майбутньому кущі із чотирьох насінин може зійти всього одна-дві рослини. Тобто це вже буде не плантація з плановим хорошим урожаєм, а лише площа, умовно зайнята арахісом. І хорошого врожаю годі тут чекати...

Посівний матеріал

Яким насіннєвим матеріалом сіяти арахіс? Деякі практики — виробники рекомендують сіяти арахіс просто в бобах, в яких по 3–4 насінини. Як правило, зійдуть одне-два насіння — і то, не гарантовано. Адже коли ми робимо посів бобами, то насіння перебуває немов би в ізольованому скафандрі з повітряним прошарком і внаслідок цього воно не контактує з ґрунтом і вологою. І коли наші посіви «придавлює» активне сонечко, повітря стає сухим, а ми, відповідно до інтернет-рекомендацій, сіяли неглибоко, то наші сходи можуть просто не з’явитися, або дуже запізнитися із проростанням. За висіву очищених від шкаралупи насінин, вони мають безпосередній контакт із вологим ґрунтом і умови для хорошого проростання насінин кращі. Тож сівба очищеним насінням обіцяє нам його хорошу схожість.

Звичайно, насіння бобів має різну величину, а отже – і різну життєву енергію. Великі, добре сформовані насінини мають кращі перспективи. Дрібне й плюскле насіння не дає сходів. Тому беремо за правило — висівати тільки велике очищене насіння.

Безпосередня підготовка насіння до сівби

За три-чотири дні насіння необхідно замочити у достатній кількості води. Воду необхідно міняти кожні 24 години. Таке щоденне якісне промивання насіння робиться з тим, щоб позбутися небажаної мікрофлори, яка накопичувалася на поверхні бобів і насіння під час зберігання. Цим нехитрим прийомом ми значною мірою захистимо майбутні посіви арахісу від багатьох хвороб.

Оскільки арахіс чутливий до кореневих гнилей, насіння безпосередньо перед посівом протруюють. І от тільки після цих обов’язкових процедур насіння можна висівати прийнятними технічними засобами. Бажано – як по «шнурочку», тобто прямолінійсть рядків повинна бути бездоганною. Це допоможе у подальшому підгортанні рядків.

Догляд за посівами та формування врожаю

В період від сівби до появи сходів зовсім не зайвим буде підтримувати ґрунт пухким і вологим, що можна отримати обробітком легкими боронами (тим самим закрити вологу в ґрунті). Доречним таке боронування буде і після дощів, адже не зробивши цього, ґрунт швидко вкриється кіркою.

До цвітіння за арахісом доглядають, як за соєю. Необхідно стежити за чистотою посівів від бур’янів і за необхідності використовувати гербіциди, дозволені для застосування на сої.

На одній рослині протягом вегетації утворюється до 600 і більше квіток, але кожна квітка живе всього 1–2 дні. У верхній частині рослини квіти безплідні, а ті, що утворюють плоди – нижні, і вони формуються на стеблі першими. Після запліднення оцвітина і тичинки відпадають, а квітконіжки мають властивість видовжуватися (їх називають гінофори) в напрямі до землі, де проникають углиб, і плоди формуються вже у ґрунті. Насіння дозріває на глибині 8–10 см, де добре захищене від дії сухого жаркого повітря. На одній рослині може вирости від 30 до 60 бобів, в кожному з яких у формується до чотирьох подовжено овальних ярко рожевих насінин.

Через 10 днів після початку цвітіння роз­починаємо підгортати рослини. Компетентні джерела рекомендують перше підгортання виконати на висоту 5–7 см. Кущі продовжують цвісти, і днів через 10–12 роблять друге підгортання, а потім — третє. Їх потрібно не менше трьох. А робиться це для того, щоб збільшити врожайність. Якщо арахіс не підгортати, то теж буде врожай, але дуже мізерний, бо досягти ґрунту і зануритися в нього зможуть тільки квітки в нижній частині рослини, а решта — ні.

Кожне підгортання краще проводити після дощу чи поливу, або в ранковий час. Головне, не поспішати за один прийом насипати багато ґрунту навколо рослини.

Поливи проводять раз на 10–15 днів тільки підігрітою на сонці водою. Поливають арахіс різними способами, але, звісно, краще краплинне або зрошення по борознах.

І що, після трьох-чотирьох підгортань (початок серпня) догляд закінчується? Будемо чекати хорошого врожаю? Відповідь однозначна: ні, догляд за посівами арахісу не закінчуємо. Доглядаємо далі, тільки дещо інакше.

Оскільки арахіс продовжує цвісти і в серпні, і у вересні, допоможемо йому закласти додатковий урожай. Застосовуємо простий технологічний прийом: після трьох-чотирьох підгортань арахісу з одного боку підгорнутого рядка посіву, на рівні кореневої системи, робимо звичайний вертикальний підкоп ґрунту (ось чому посіви повинні бути виконані «по шнурочку). Бажано робити цю операцію після дощу, коли в ґрунті достатньо вологи. А потім в цю новоутворену западину нахиляємо кущі арахісу і прикидаємо ґрунтом з боку іншого «цілого» підгорнутого рядка. Ці обидві технологічні операції, зважаючи на наші бажання отримати максимально позитивний результат, необхідно виконувати одночасно й оперативно. Тоді й земля, й тендітне коріння арахісу не будуть сохнути і шкоди посівам не спричинимо.

Після такої екстремальної процедури арахіс успішно продовжує своє життя (після 5 серпня, часу і умов для вегетації та формування бобів – ще цілий «вагон»!!!). Такий нескладний агроприйом допоможе зібрати більший урожай.

Збирання арахісу

За температури нижче 20°С, зазвичай третя декада вересня, дозрівання і формування повноцінних бобів припиняється. Після вересневих похолодань до 12-13°C насіння в бобах вже не утворюється. Насіння, яке не встигло остаточно в бобах сформуватися, не має схожості. В цей час листя рослини жовтіє, а насіння легко вилущується з бобів – настала пора збирати врожай. І тут важливо не затягнути час викопування арахісу, адже в цей осінній час, як правило, починаються затяжні дощі. Волога проникає до бобів у ґрунті, і насіння отримує всі шанси прорости в бобах. Ми можемо втратити урожай, навіть не викопавши його. І звичайно, таке насіння втрачає схожість і набирає гіркоти, стає непридатним в їжу.

Збирання виконують у два етапи: спочатку рослини арахісу викопують, а потім складають у валки і дають підсохнути.

І ось настав момент істини: ми можемо побачити реальні результати наших виробничих потуг та нововведень щодо технології вирощування арахісу. Для цього порівняємо врожай рослин арахісу, вирощених за традиційною технологією вирощування (без додаткового підгортання) та за новою.

Неозброєним оком видно, що врожай рослин, вирощених за традиційною технологією, суттєво поступаються своїм «родичам», вирощені за новою технологією (рослини ліворуч і праворуч відносно двох рослин в центрі). Відмінності стосуються кількості бобів на одному стеблі (їх більше майже на 30%), кількості насіння в них та величини бобів. Тож застосування нових технологічних прийомів вирощування арахісу сприяло повнішій реалізації кожною рослиною її реального потенціалу, що в підсумку забезпечило суттєво більший урожай.

Отже, вирощування арахісу — справа не така вже й складна. І якщо ще й застосувати нескладне вдосконалення технології вирощування, то можна суттєво, майже на 30 % підвищити врожай.

М. Занько, канд. техн. наук

Журнал «Пропозиція», №3, 2021 р.