Вітчизняні курячі яйця — кращі

Бірківські золотисті, зозулясті, білі, рябі недаремно користуються популярністю серед птахівників України. Чим же вони такі привабливі найкраще знають ті, хто створював ці популяції, отже, — слово селекціонерам.

Генетики Інституту птахівництва Української академії аграрних наук та спеціалісти Державного підприємства “Дослідне господарство “Борки” створили популяцію бірківських м’ясо-яєчних курей. До складу цієї популяції входять вісім різновидів, які різняться між собою за кольором оперення. У птиці нової популяції міцна конституція, широкі груди, об’ємний живіт та добра м’ясна продуктивність. Особливістю бірківських м’ясо-яєчних курей є добре виражений подвійний тип продуктивності. Гібридні комбінації, отримані з використанням цієї птиці, мають несучість за рік на рівні 210–220 штук яєць, за живої маси дванадцятимісячних півнів 4,0–4,5 кг, курей — 3,0–3,2 кг та середній масі яєць — 63–65 грамів.

Відомо, що біологічно-повноцінні та екологічно чисті продукти птахівництва можна одержати від курей, які мають можливість задовольняти такі генетично детерміновані інстинкти, як купання в піску та золі,

перебування на сонці, поїдання зелені та комах тощо. Тому новостворена птиця м’ясо-яєчних субпопуляцій курей (фото), перебуваючи на вигульному чи вольєрному утриманні в умовах фермерських та присадибних господарств, відкладає яйця та дає м’ясо з високими смаковими якостями.

Недаремно в сучасній світовій птахівничій індустрії накреслилась тенденція виробництва продукції під назвою “рожева марка” (label rouge). Зазвичай, це м’ясо-яєчна птиця, яку вирощують у дрібних та середніх фермерських господарствах і котра має високу резистентність до несприятливих умов утримання. Вона фуражує на природних кормах і дає екологічно чисту й біологічно повноцінну продукцію (яйця та м’ясо) з високими смаковими якостями.

Біологічна повноцінність цих яєць вимірюється низкою показників (маса яєць, білка, жовтка, шкаралупи, співвідношення жовток/білок, індекс форми, пружна деформація тощо). Оцінка якості яєць є першим потрібним ланцюгом їхнього селекційного поліпшення, оскільки смакові якості цього дієтичного продукту обумовлюють їхню привабливість для кінцевого споживача. Тому в умовах сучасного розвитку птахівничої галузі на полицях маркетів з’явилися “молодильні”, “богатирські”, “селянські” та інші торгові марки яєць, які вказують на терапевтичні властивості та високу якість цієї дієтичної продукції.

У курей яєчних кросів за останні десятиріччя внаслідок селекції збільшилася маса яєць, в основному, за рахунок частки білка й зменшилася частка жовтка з 30–33 до 23–28%. Якщо ця негативна тенденція

збережеться і в майбутньому, то це може призвести до зменшення харчової цінності яєць та їхніх інкубаційних якостей. Тому було цікаво в порівняльному аспекті вивчити морфологічні показники яєць новоствореної популяції м’ясо-яєчних курей та провідних кросів зарубіжної селекції.

Порівняно з поширеними в Україні кросами Хайсекс коричневий та Ломанн браун, створені м’ясо-яєчні кури різних субпопуляцій (білі, золотисті, блакитні) в річному віці характеризуються більшою масою яєць — 62,6–64,7 г.
Організація внутрішньої структури яйця як біологічної системи характеризується масою білка, жовтка та їхнім співвідношенням. Маса білка яєць перебуває в межах від 34,9 г (Ломанн браун) до 37,3 (Бірківські золотисті). Значення показника маси жовтка коливається від 18,0 (Ломанн браун) до 19,9 (Бірківські золотисті та блакитні).

Порівняльна оцінка птиці за показником відношення маси жовтка до маси білка дала змогу встановити межі його варіювання від 1:1,769 — 1:1,874 (для птиці м’ясо-яєчного напряму продуктивності) до 1:96 (порода білий леггорн) та 1:2,02–2,03 (Хайсекс коричневий, Ломанн браун, відповідно). Ця особливість яєць м’ясо-яєчної птиці забезпечує їй високі відтворні якості в племінних

господарствах та конкурентоспроможність на ринку харчових яєць.

До того ж, на початку племінного сезону м’ясо-яєчні кури відкладають близько 2,5% двожовткових яєць (рис.), які за більшістю показників (маса яєць, малий та великий діаметр, середній діаметр білка, маса білка, жовтка та шкаралупи) суттєво перевищують одножовткові.

Ю. Бондаренко,
О. Катеринич,
О. Захарченко,
С. Руда,
Т.Ткачик,
Інститут птахівництва УААН