Роман Шнуровський: Експерименти з новими технологіями дають фермерам змогу збільшити прибутки навіть під час війни

Роман Шнуровський разом із батьком та братами розвиває АПП «Золота Нива» в Зборівській громаді Тернопільської області та веде на YouTube відеоблог про агрономічні експерименти, які вони закладають на своїх полях. Про те, навіщо невеликому фермеру проводити такі досліди, як експерименти з засобами захисту рослин допомагають збільшувати прибутковість та про майбутнє біопрепаратів в Україні він розповів в інтерв`ю «Пропозиції».

Романе, розкажіть, будь ласка, чого Ви вирішили займатися впровадженням експериментів у своєму господарстві? Адже, як правило, цим займаються великі агрохолдинги або спеціалізовані дослідницькі компанії?

— Кожен аграрій по своєму експериментує, а аграрій-блогер має справжню жагу до експериментів. Завжди стараємось закладати експерименти в нашому господарстві. Як-то кажуть, «перевірити на власній шкурі».

Розкажу трохи про себе: ми працюємо всією родиною — батько та три брати, які завжди на всіх передових ділянках роботи. Я, наприклад, постійно на тракторі, брат відповідає за обприскувачі, ми самі все вносимо та виконуємо всі польові операції. Тому ми точно не агрохолдинг, радше велике фермерське господарство.

Але, хоча на основних процесах працюємо ми з братами, у нас є добре сформований колектив. Маємо в оренді 1800 га. Вирощуємо озиму пшеницю, озимий ріпак, цукрові буряки, ярий ячмінь, кукурудзу, соняшник і сою. На мій погляд, маємо непоганий парк техніки.

Експериментувати ми любимо, від самого початку роботи намагалися побачити своїми очима, як працює той чи інший препарат, які результати показують різні гібриди чи агрономічні техніки – нам замало чужих досліджень та цифр. Але до впровадження експериментальної системи нас спонукало не тільки це — у нас дещо нетиповий клімат для нашої зони, поля розташовані так, що це найхолодніша точка місцевості діаметром 30–40 км. Далеко не все у нас спрацьовує так, як у сусідів, і далеко не все працює в сусідів так, як у нас. І щоб «розуміти» той чи інший препарат, чи гібрид, ми так чи інакше мусимо спробувати все в себе на полях.

Звісно, ми могли б скористатися інформацією з інших регіонів, де температурний режим схожий, але тоді не збігатимуться ґрунтові та інші умови, все буде трохи відрізнятися. Плюс далеко не кожна людина, яка експериментує, ділиться результатами експериментів. З таким теж стикаємося час від часу.

А ви ділитеся результатами всіх експериментів?

— Ну, як бачите, на YouTube все чесно, прозоро показано. Все, що ми зробили, те ми висвітлили. По-перше, нам цікаво ділитися інформацією, бо ми отримуємо від наших читачів фідбек, вони надають нам свою інформацію, наштовхують на нові експерименти. По-друге, я впевнений, аби щось отримати, треба щось віддати. Я цим послуговуюся, бо на мою думку, коли ти не готовий щось комусь віддати, ти скоріше не готовий і щось отримати. Хочеш заробити багато грошей, будь готовий віддати, пожертвувати чимось, комусь допомогти. Так само і з інформацією.

Як ви розраховуєте програму випробувань?

— З наших 1800 гектарів під експерименти відведено десь 120 гектарів. Останні роки ми багато досліджували можливості ріпаку та озимої пшениці, але нині кількість таких експериментів значно зменшилася. Натомість дуже зросла кількість експериментів на кукурудзі, соняшнику та сої, які ми наразі дуже серйозно збираємося вивчити. Це культури, які дуже популярні на ринку, орієнтовані на переробку чи експорт, потенційно дуже прибуткові. Але, щоб дійсно мати класні результати, треба знати, як правильно з ними працювати. Навіть під час війни експерименти з технологіями дають можливість фермерам працювати прибутково. 

Цікаво досліджувати сою, адже це дещо не типова для нашого клімату культура — пізні сорти в нас не дозрівають, треба сіяти або ранні, або ультраранні сорти. Втім, за великим рахунком, ще 20 років тому у нас і кукурудза була нетиповою для регіону. Тепер все інакше. Наприклад, ми сьогодні досліджуємо кукурудзу у нашій сівозміні, як і коли її краще сіяти. Також експериментуємо з різними ФАО. Брати мої наполягають на посівах гібридів із пізніми ФАО, а я тяжію до ранніх. Адже в нашому регіоні вже в вересні може бути холодно, ми ж не в Миколаєві. Наприклад, в середині вересня мінус три або мінус чотири градуси, як буває десь раз у п`ять років, — у  підсумку кукурудза з пізнім ФАО може просто не дозріти, не матиме адекватної вологості. Звісно, гібрид із меншим ФАО може дати трохи менший урожай, але він буде якісним та гарантованим. Саме через те цього року буде закладений експеримент — ми посіємо гібрид бренда

Pioneer@ з ФАО 160 на 15 гектарах. Це якісне насіння, але я хочу подивитися на результат з таким ФАО в наших умовах. Так чи інакше, ми перебуваємо в пошуку якісного гібрида, суто для нашого господарства — тож буде посіяно ще чотири гібриди Pioneer@.

У цьому сезоні буде багато експериментів із диференційованого внесення добрив і засобів захисту рослин, адже ми робимо перші кроки в точному землеробстві. Ми зробили аналіз ґрунту на двох ділянках і вносимо доб­рива диференційовано, строго по рекомендаціях лабораторії. Окрім цього, сам створюю карти завдань із диференційованого внесення азоту. Так само вноситимемо КАС та ЗЗР.

Тобто Ваша дослідницька програма залежить від Ваших планів на майбутні посіви. Крім потенційної прибутковості культур, на що ви ще зважаєте?

— На пропозиції компаній, з якими співпрацюємо. Багато компаній — постачальників насіння, техніки та засобів захисту рослин хочуть закладати досліди саме в нас, тому що, по-перше, ми дуже ретельно ставимося до польових робіт, а, по-друге, визнаю, на нашу користь грає популярність нашого каналу. Вже залежно від пропозицій ми намагаємося адекватно сформувати ті чи інші експерименти – з братами сідаємо, радимося. Деяким компаніям відмовляємо, тому що вже не маємо можливості, не маємо місця, не маємо часу, тому що все відразу не спробуєш за один рік.

У нас стоїть задача отримати якісні результати від експериментів, а не закласти їх щобільше. Бо від великої кількості експериментів толку багато не буде, бо на перший план виходить сам процес, аж ніяк не результат експериментів.

Загалом, у нас більше експериментів із засобами захисту, ніж з насінням. У нас є зараз демополе ріпаку, демополе пшениці й весною, як мінімум, буде демополе соняшнику і сої. По кукурудзі я ще не готовий робити демополе, треба повчитися, тому наші експерименти з кукурудзою будуть більш конкретні, розрахована на нас.

Але ж головною метою всіх дослідів є пошук рішення, яке ви потім впровадите на товарних посівах?

— Звісно, ми для себе вивчаємо, куди нам рухатися, з чим нам рухатися і що ми хочемо досягнути. І, відповідно, якщо воно класно спрацювало, впроваджуємо його далі. Наприклад, торік ми робили експерименти з оптимізатором ефективності живлення Блу™ N від Corteva Agriscience, який показав себе з хорошої сторони. Особливо на пшениці – плюс 1,45 т/га, та цукрових буряках. Цього року я вже оброблятиму цим препаратом до 30 % своїх товарних посівів і продовжу його вивчати. Зокрема, обов`язково поставлю експеримент на соняшнику, адже мої підписники, які мали досвід використання Блу™ N на цій культурі, коментували мені, що результати вражають. Також спробую його на сої, щоб, можливо, наступного року використовувати його на всіх посівах.

На цукрових буряках мені вдалося отримати додатково 13 т завдяки комплексному використанню Блу™ N разом із інгібітором нітрифікації N-Лок™ Mакс від Corteva, який підвищує ефективність внесення азотних добрив, збільшуючи рівень доступного азоту у прикореневій зоні. Тому цього року посіви буряків також будуть оброблені цим препаратом і ми продовжимо його вивчення.

Використання біопрепаратів не особ­ливо поширене в Україні. Чому Ви почали робити такі експерименти і як оцінюєте майбутнє біопрепаратів у нас?

— Я бачив, як виглядають поля, оброблені Блу™ N,  — рослини міцні, зелені, в гарному стані та дають більший урожай, який із надлишком компенсує всі витрати й дає додатковий прибуток. Чого б його не використовувати? Крім того, куди Україна рухається? Україна рухається, може повільно, може швидко, але в Євросоюз. А в ЄС тепер тенденції до того, щоб наростити використання біопрепаратів. І Україна також сюди прийде.

Про особисте

Як проводите вільний час, якщо, звісно, він у вас є?

Вільний час, якого в мене майже нема, приділяю родині. Окрім прямих обовʼязків, дуже багато часу забирає мій канал.

А де любите відпочивати?

Відпочивати люблю в тишині. Або якийсь тихенький ставочок або ліс. Але це буває зовсім рідко.

Життєве кредо.

Ніколи не зупинятись. Рух — це життя!

Ви щаслива людина?

Я вважаю себе щасливим. В мене є все, про що можна мріяти. Але є ще багато мрій, які мають здійснитись. Бо жити без мрій і без мети — не цікаво.

Порада іншим.

Мрійте! Мрії збуваються!

Найважливіше професійне досягнення.

Урожай у 4,6 т/га ріпаку з поля, де було 80 тис. рослин/га і яке мало йти під дисковку. І теперішні кроки в точному землеробстві.

Улюблена кухня.

Сам дуже люблю готувати. І люблю попоїсти. Улюблена кухня — італійська.

Ірина Ходорова, спеціально для «Пропозиції»