Укр
Інтерв'ю
Засновник стартапу Agrieye Андрій Севрюков: «Ми хочемо, щоб наше рішення змінило галузь»
21.04.2018
5949
Компанія Agrieye з'явилася тільки рік тому, але вже встигла вийти на ринки Перу, Еквадору, Пакистану, Малайзії, США, Норвегії, Кенії, Єгипту. Як говорить засновник і генеральний директор компанії AGRIEYE Андрій Севрюков: "Основний мій вид діяльності - я допомагаю людям не померти з голоду в країнах, що розвиваються за допомогою штучного інтелекту і дронів".
Андрію, що вас спонукало створити стартап саме для аграрного сектору?
До того, як я вирішив «піти в ІТ», я працював у зерноторгівельній компанії і дивився на проблеми виробництва в цілому, намагався розуміти, звідки береться товар, які його логістичні шляхи. Частина компанії концентрувалася на вирішенні управлінських питань, ми ж вирішили зайнятися високими технологіями, дистанційним зондуванням. На той момент було не особливо зрозуміло, що це і як його використовувати.
Ми вирішили сконструювати собі дрони і камеру. Ми були першими в Україні, хто створив власну камеру. Вона була жахливою, але коштувала дуже дешево. За зразок ми брали Tetracam Mini MCA, тоді вона коштувала € 16 тис. Ми зібрали щось схоже, але взагалі не таке. Тому що та камера використовувала наукові сенсори, ми ж взяли звичайні ccd-датчики з веб-камер, на їх базі побудували решітку з камер, накрутили об'єктиви з різними фільтрами і почали створювати карти NDVI онлайн. Тоді, два роки тому, за комплексне рішення для мультиспектральної зйомки полів з повітря ми виграли Хакатон Аграрних Інновацій та потрапили в Civil Tech Center 1991.
Ми бігали по ІТ-заходах по всій країні, намагалися зрозуміти: а що ж потрібно компаніям? Але зрозуміли ми інше: що в Україні люди не привчені купувати послуги. Пропозиції ж з інвестицій, які нам тоді надходили, були просто нездійсненними. Тоді ми дізналися про Starta Accelerator, взяли участь в конкурсі, і так потрапили до Нью-Йорка.
Розкажіть про Starta Accelerator - що вони роблять?
Starta Accelerator - це не просто акселератор, це певна інфраструктура, в якій сформовано інвестиційний фонд Starta Capital. І для того, щоб наповнити інвестфонд проектами, існує Starta Accelerator, який дає мікроінвестиціі в розмірі $ 40-50 тис. Starta вже проінвестувала 60 компаній. По суті, Starta Accelerator став нашим першим справжнім інвестором.
Протягом 3,5 місяця ми жили в Нью-Йорку, зустрічалися з бізнесменами досить високого рівня. Коли я приїхав в Нью-Йорк, через 3 дня вже знав, до кого мені йти: вас приводять до грошей і клієнтів.
Перше моє враження від поїздки в Нью-Йорк: ти потрапляєш на Манхеттен, ти агрокомпанія, тобі потрібні клієнти-фермери, а навколо тебе хмарочоси, жодного дерева. І ми почали робити хоч що-небудь. В результаті ми дуже швидко дійшли до рівня комунікацій з федеральними департаментами з управління земельними питаннями, швидко принесли їм якусь користь, вони нам дали своїх клієнтів, ми їх підключили на свою платформу, заробили перші гроші, і потім все це почали масштабувати. Таким чином, першого клієнта компанія з України отримала в США. Через 3,5 місяця ми вже почали більш активно і самостійно розвивати наш бізнес.
Ви розповідали, що працювали в США з органічними фермами?
Середня площа органічної ферми в Штатах 500 га, це середній сегмент, найбільш ефективний в плані управління. Їх фермери охоче експериментують з новими технологіями. Вони розцінюють землю як ресурс. Але у них земля - це вичерпний ресурс. Тому для них те, що вміє робити Agrieye - міряти ресурс землі - дуже цінно.
З цієї ж причини вкрай серйозного ставлення до землі як ресурсу вони використовують технології, які зменшують ерозію. Це Strip-Till, коли культури сідають смугами для зниження вітрової ерозії, або Low-Till - неглибоке розпушування, коли рихлити тільки поверхню, а нижній шар розпушується з використанням певних методів посіву культури і специфічного сівозміни. Крім того, їх фермери дуже допитливі й прагматичні, вони всі хочуть знати, і вони не вірять, поки їм не покажеш.
З яккою метою була створена Agrieye, яка місія компанії?
Agrieye як компанія була зареєстрована рік тому. Сьогодні Agrieye - це штучний інтелект, який агрегує величезну кількість даних. Компанія працює в Перу, Еквадорі, Пакистані, Малайзії, США, Кенії, Єгипті, Норвегії. З березня цього року намагаємося розгорнути компанію на українському ринку.
Головна мета Agrieye - не просто щось продавати фермерам. Нам потрібно думати про збільшення продуктивності сільського господарства. А так як в світі домінує ринок венчурного капіталу, воно венчурно непривабливе. Ми хочемо це змінити, зробивши його вимірюваним і забезпечивши йому потужне зростання, тоді воно стане венчурно привабливим.
Від впровадження технології в галузі є кілька виграшів для кількох сторін. І навіть якщо кінцевий користувач на даний не отримує вигоди від технологій в силу своєї технічної нездатності їх зрозуміти, то потім, коли всі інші сторони отримають вигоду, кінцевий користувач у підсумку теж її отримає, тому що в нього інвестують, йому дають в лізинг техніку , добрива і т. д, розуміючи, що він виростить хороший урожай.
Один з ваших продуктів - Fieldpulse. Що він з себе представляє?
Завжди, коли виникають будь-які ділові взаємини, партнери хочуть бачити прозорість і зрозумілість, а зрозумілість - це цифри. А що можна сказати про сільське господарство, про його бізнес-процеси, якщо виміряти ріст рослин неможливо? І ми почали про це думати. Нам хотілося побудувати щось, що робить сільське господарство прозорим. Так з'явився такий продукт Agrieye як Fieldpulse. Він дає змогу моніторити господарство і видавати аналітику про те, який урожай виросте, яким буде фінансовий результат в кінці року, які дії фермер повинен зробити для цього. Цей проект ми реалізуємо разом з компанією «Смартленд», яка забезпечує повний моніторинг і аналітику за даними, які збираються з техніки і полів.
Зараз ми запустили цей пілотний проект у компанії "Іва" в Одеській області в селі Єгорівка. У них 4,5 тис га землі, в своєму господарстві вони впроваджують інноваційні підходи.
Також на базі компанії "Іва" йде валідація функції виробництва карт неоднорідності ґрунту. На даний момент ми повністю автоматизували цю функцію. Зазвичай для цього цілий ГІС-відділ сидить, а в Agrieye ти виділяєш поле і отримуєш відразу ж інформацію: що там росте, які добрива вносити. Тобто, сервіс може генерувати карту диференційованих внесень. Зараз на "Іві" на базі обприскувачів ми запускаємо апач-історію диференційованого внесення позакореневих підживлень і ЗЗР. У планах ще запустити диференційоване внесення КАС.
Раозкажіть про співробітництво з компанією “Агроекологія”.
Компанія "Агроекологія" - це абсолютно унікальне для України підприємство з 10 тис. га землі. Наше співробітництво почалося з того, що ми відміряли повністю вологість по цьому господарству, навіть не наближаючись до нього ближче, ніж на на 100 км, за допомогою орбітального радіометра, до якого у нас є доступ. Зробили для компанії карту вологості полів. Вони перевірили - всі дані співпали. Ми їм тоді говоримо: у вас є якась надпровідність вологості в середньому шарі грунту, причина якої нам не зрозуміла. Виявилося, що компанія використовує для цього спеціальну технологію: щоб досягти високої провідності вологості, вони садять багаторічні бобові трави, ці трави протикають корінням землю, далі вони їх скошують, і залишаються корінці, які мають трубчасту будову. По суті, утворюється капілярна сітка, яка дуже добре сприяє циркуляції вологи. Тобто, вони використовують властивості природи для того, щоб не вносити хімію. А ми їм допомагаємо, валідуємо їхні гіпотези дистанційним зондуванням.
Які задачі ви допомагаєте вирішувати з допомогою знімків NDVI?
Agrieye навчився вимірювати якість земель. Використовуючи багаторічні історичні дані з різних джерел, ми можемо сказати, що відбувається з цією землею, де відбувається ерозія, де відбувається спустошення і виснаження земель.
Ми робимо снепшот зі знімків NDVI: наша система акумулює історичні дані і проеціює їх в один довгий знімок, кожен піксель якого представляє собою показник росту, вегетації на цьому полі протягом одного сезону. Це можна використовувати для того, щоб побудувати карту продуктивності грунту і карту ерозії.
Кажуть, NDVI-моніторингом навіть банкіри зацікавились…
Ми співпрацюємо з «ОТП Банком» в рамках його програми доступного фінансування для фермерів "Агрофабріка", яку банк розробив спільно з МФК. Ми там будемо допомагати моніторити заставлений наперед урожай.
Буквально за два дні ми запустили з ними пілотний проект. «Агрофабрика» дала нам доступ до незначного обсягу земельного банку для того, щоб провалідувати систему. Ми її на цьому проекті провалідували, подивилися заставу, порекомендували деякі заставні паї поміняти. Все це виявилося дуже цінним для банку. У співпраці з нами висловив зацікавленість також BNP Paribas, але ми хочемо працювати саме з українським «Укрсибом».
Як вам вдалося вийти на ринок Малайзії? Що ви там пропонували?
За результатом моєї недавньої поїздки до Куала-Лумпура Міністерство інновацій Малайзії запросило нас відкрити там офіс. Вони обіцяють повне сприяння: безкоштовний офіс, житло, 5 років без податків, і якщо ми не змінюємо джерело доходів, після аудиту ще 5 років без податків. На міністерство інновацій Малайзії ми вийшли через наших друзів з венчурного фонду.
Зараз ми серйозно думаємо над відкриттям офісу в Малайзії. У нас там вже є перший клієнт - фермер, у якого 250 га плантацій олійної пальми. Ми цю пальмову плантацію відсканували, використовуючи всі доступні нам методи дистанційного зондування, відзняли усіма дронами, які у нас були з собою, зокрема дроном для відеозйомки DJI Mavic, і побудували йому повну топографію місцевості. Ми хотіли зрозуміти, що таке пальмова плантація, тому зробили набагато більше, ніж робимо для звичайного господарства.
Що стосується таких типових культур, як соя, кукурудза, пшениця, ячмінь, ріпак, соняшник, горох, то ми абсолютно адаптовані, навіть для деяких з них розробили технології, де оптимізували необхідність моніторингу з дронів і з супутників. Оскільки супутник десь зможе замінити дрон, а десь ні, десь потрібна дуже точна картинка, десь вона не потрібна, тому що потім будуть зайві дані, їх десь треба зберігати, якось обробляти, а це дорого. Відповідно, ми зробили таку оптимальну технологію, і потихеньку її застосовуємо.
В Малайзії ваш партнер - Міністерство іновацій. А як склалося ваше партнерство з українським Мінагрополітики?
Ми б дуже хотіли співпрацювати з Мінагрополітики. Деякий час назад намагалися запустити в Україні безкоштовну відкриту карту якості грунтів. Але як ми не старалися, у нас це не вийшло.
Я тоді зрозумів, що наші міністерства все хотіли б отримати безкоштовно. Ми і пропонували безкоштовно, але я зіткнувся ще з ідеєю, що ми повинні ще щось заплатити, щоб ввести це в роботу. Я не зовсім розумів, чому це так: в будь-якій нормальній країні таким хлопцям відразу дають грошей.
Ми з державою готові співпрацювати в плані науки, але ми стартап, ми не є надприбутковою організацією, і якщо ми готові співпрацювати, нам, відповідно, потрібні будуть якісь ресурси.
Розкажіть детальніше, що це за відкрита карта якості грунтів?
Наша система надає більш точні дані по якості грунтів, ніж Держгеокадастр. У Держгеокадастрі можна подивитися типи грунтів, у нас це теж є. Але ми маємо більш точні дані за рахунок доступу до американських баз даних, які формуються в результаті дистанційного зондування. У той же час в американських базах даних досить низьке розділення, там є лінія переходів грунтів, її ширина становить 300 метрів. Не кожне поле має таку ширину, тому це не зовсім точна система. А коли знімаєш дроном, тоді бачиш ці неоднорідності грунтів. Зараз цей модуль якості грунтів є в Agrieye.
Ви розповідали й про співробітнцтво зі Світовим банком і з FAO…
Поки ми тільки ведемо діалог на цю тему. Світовий банк і МФК є свого роду стратегічними інвесторами, це організація, яка не інвестує в юросіб - вони інвестують в галузь. Ми їм пропонуємо: давайте інвестувати в сільське господарство Бангладеш - це 70% населення країни. Але це незмірна група, економічний потенціал її незрозумілий, обсяг обробки земель незрозумілий, продуктивність незрозуміла. І ми пропонуємо: а давайте ми вам відскануємо увесь Бангладеш, нам це недовго і недорого, і у вас буде повне розуміння того, що ви робите. Мало того, ми будемо ще 5 років його моніторити і говорити, як впливають ваші інвестиції в цей регіон на розвиток в ньому сільського господарства, яка продуктивність, який прогнозований урожай, який економічний приплив, як це вплинуло на економічні показники галузі в цілому або одного конкретно взятого фермера. Я думаю, що після успішної співпраці з «ОТП Банком» і BNP Paribas у нас вийде налагодити діалог і з Світовим банком.
Надежда Лядецкая, n.liadetska@univest-media.com
Попередня стаття
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Саме з цукрових буряків розпочався довгий та успішний шлях KWS, як провідної компанії в галузі селекції рослин. KWS щорічно інвестує приблизно 19 % власного обороту в дослідження та селекцію і єдина, яка таким чином вкладає гроші саме в R... Подробнее
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.
Статті
1
0
