Спецможливості
Агрохімія

«Лікнеп» від природи та дефекти оригінальних ЗЗР

19.02.2018
2400
«Лікнеп» від природи та дефекти оригінальних ЗЗР фото, ілюстрація

Яку неочікувану дію можуть проявити грунтові гербіциди та чи можуть у поставках оригінальних засобів захисту рослин виявлятися «браковані» партії, розповів нашому виданню один із агрономів на Полтавщині.

«Пропозиція»: Ознайомте нас зі своїм господарством.

Агроном: Загальна площа нашого господарства становить 2500 га. Із них 1000 га припадає на кукурудзу, на соняшник — у межах 300– 400, 600 — на зернові колосових (озима пшениця та ярий ячмінь). Соя у структурі посівів займає 300–400 га. Також вирощуємо озимий ріпак, під який відводимо 500 га. Торішньої зими склалися не зовсім сприятливі погодні умови, внаслідок чого він вимерз. Чи вдалішою бу де перезимівля посівів озимого ріпаку цього року, поки що рано робити остаточні висновки.  

«Пропозиція»: Ви говорили про згубну дію грунтового гербіциду. Опишіть, будь ласка, цю ситуацію детальніше. 

Агроном: Восени 2013 р. на площі 200 га ми висіяли озимий ріпак. Навесні 2014 р. після невдалої перезимівлі посіви вийшли занадто зрідженими. Тож за настання придатних для висіву температур ми його двічі передискували та висіяли соняшник, гібрид НК Бріо, густотою 65 тис. росл./га. Відразу після сівби проти однорічних дводольних та злакових бур’янів застосували грунтовий гербіцид, який містить дві д. р. з різних хімічних класів (у кількості 300 л/га робочого розчину). Отримали повноцінні сходи (сім’ядолі), поле зазеленіло, рядки повністю були сформовані. Польова «картина» була красивою. Далі, коли утворилася перша пара справжніх листків, протягом доби випадає велика злива. Після цього, буквально через день-два, на культурі почали жовкнути сім’ядолі та перша пара справжніх листків, внаслідок чого рослини почали випадати. Із загальної кількості на полі вижило близько 30 тис. рослин.  

 «Пропозиція»: Ви впевнені, що саме грунтовий гербіцид спричинив відмирання культури, чи, можливо, післядія препаратів виникла в результаті їхнього застосування на озимому ріпаку восени?

Агроном: Аж ніяк. На ріпаку під час вегетації ми застосували гербіцид Сальса. Хо ча він має застереження щодо вирощування у подальшому інших культур, проте зареєстрований на ріпаку та соняшнику, тож ніяким чином не міг згубно вплинути на нього. А ще падалицю злаків знімали Агілом.

«Пропозиція»: Ви маєте своє пояснення, яким чином грунтовий гербіцид спричинив загибель ріпаку, адже для цього він мав потрапити на самі рослини?

Агроном: Саме так, йому вдалося потрапити на рослини ріпаку. Яким чином? За сильної зливи, коли крапля дощу при падінні вдаряється об грунт, вона відбивається від нього, захоплюючи з собою часточки грунту, на яких містився гербіцид. За законом фізики, вони знову падають вниз і потрапляють на сходи. Через короткий час грунто вий гербіцид проявив фітотоксичність на культуру.

 «Пропозиція»: Чи зверталися Ви до представників компанії, якій належить цей гербіцид?

Агроном: Так, ми відразу викликали представників компанії, яка виробляє цей гербіцид. По приїзду вони не проявили активних дій у виправленні ситуації. Побули на полі, побачили картину, спочатку вирішили брати для лабораторних аналізів зразки грунту, рослин, аби визначити причину випадання рослин соняшнику. Та, на жаль, вирішення проблеми зупинилося тільки на стадії балачок.

 «Пропозиція»: І все таки, представники компанії визнали Вашу версію правдивою?

Агроном: Спочатку вони не визнавали, що їхній гербіцид (хай і не з їхньої вини) спричинив загибель половини рослин соняшнику на полі. Згодом виробник відреагував на цей факт, і тепер в інструкції щодо використання препарату міститься попередження, що в разі сильних опадів краплини препарату, відбившись від поверхні грунту, можуть потрапити на молоді рослини та спричинити їхнє пошкодження або загибель.

«Пропозиція»: Які були Ваші дії з порятунку поля?

Агроном: Ми провели міжрядну культивацію — «пошкрябали» його трохи.

«Пропозиція»: Яка подальша доля цього соняшнику?

Агроном: Відверто кажучи, на цьому полі, за густоти рослин 30 тис./га ми отримали врожайність 29 ц/га. Але на таку добру врожайність вплинули кілька факторів: перший — до того, під ріпак, ми «за рядили» 350 кг нітроамофоски. Другий фактор — рослини ріпаку, яким вдалося перезимувати, хоч і в незначній кількості, все ж послужили сидератом (наземна його маса була досить доброю), і третій фактор — достатня кількість опадів. Також слід відмітити особливість висіяного соняшникового гібрида: за формування меншої густоти НК Бріо формує більший розмір кошиків і, відповідно, більшу масу 1000 насінин.

«Пропозиція»: За Вашими підрахунками, скільки врожаю недоотримали за такої прикрої ситуації з невдало застосованим гербіцидом?

Агроном: Скажімо, позаминулого року врожайність соняшнику становила 37 ц/га на площі 100–150 га. Як би не цей непередбачуваний випадок, з упевненістю отримали б 35 ц/га. Тут «арифметика» дуже проста. За врожайності 29 ц/га ми недоотримали 6 ц/га, на площі 200 га ми втратили 120 т соняшнику. Те, що ми все ж таки мали результат вищий за середньостатистичний, — це чудово, але «гірчинки» цій ситуації додало те, що представники компанії, яка позиціонує себе як один із лідерів з виробництва ЗЗР, повели себе не зовсім чемно. Звісно, я не засуджую нікого, адже ситуація справді виявилася нестандартною, і за роки використання препарату таких «чудес» у природі, мабуть, і не виникало. Надалі ми не відмовляємося працювати з продуктами цієї компанії, адже вони є оригінальними та дієвими. Просто у цьому разі сама природа провела для всіх нас — і виробників, і користувачів препаратів — скажімо, такий собі «лікнеп»…

«Пропозиція»: Що стосується системи захисту культур, яким продуктам надаєте перевагу: оригінальним чи будь-яким, окрім них?

Агроном: Під час захисту культур наше господарство віддає перевагу, в основному, оригінальним препаратам, їхня складова в системі обробок становить не менше 95%. Хоча, скажу вам відверто, останнім часом можна поставити під сумнів якість деяких оригінальних препаратів. Так, наприклад, один з інсектицидів на основі імідаклоприду, який ми застосовували, виявився не зовсім якісним. У каністрі, де містився сам препарат, під час його зберігання утворився 3-сантиметровий осад, який виявився взагалі нерозчинним за додавання будь-якої кількості води. Кого в такому разі звинувачувати: дистрибутора, у якого ми придбали цей препарат (який, можливо, неправильно його зберігав), чи компанію-виробника, яка не дотримувалася технологічного процесу під час виробництва?

Натомість щодо імідаклоприду, тільки аналогового виробництва, — питань немає. І є досить багато таких прикладів.  Представники цієї ж компанії порекомендували на кукурудзі, у фазі викидання волоті, разом з інсектицидом застосувати один з сірковмісних фунгіцидів (для використання на кукурудзі він не зареєстрований). У такому разі сірка, яка має специфічний запах, діятиме як фумігант проти шкідників у важкодоступних місцях, куди не може потрапити інсектицид. Залежно від культури, мінімальна доза становить 3 кг, максимальна — 8 кг/га (норма робочого розчину також коливається у межах 200–1000 л/га згідно з офіційними рекомендаціями). Спеціалісти порекомендували нам використати норму 2 кг/га з робочим розчином 200 л/га, тобто максимальну, виходячи з розрахунку 1 кг препарату розвести в 100 л води. Ми маємо самохідний обприскувач «Джон Дір» з об’ємом резервуара для води 3800 л та маточним об’ємом — 20 л.

У чому проблема порошків? Порошок — це не рідина, яку вилив у маточник обприскувача — і вона пішла змішуватися з водою. За використання порошку робочий розчин з вмістом сірки потрібно готувати в окремому резервуарі, а не в обприскувачі. Адже порошок, незалежно від того, чи ви його висипали у маточник, чи у резервуар для води — відразу забиває всі фільтри. Тож довелося готувати робочий розчин в окремій мобільній 10-тонній ємності, у яку з допомогою помпи під високим тиском закачали воду через 100-міліметрову трубу. Таким чином вода у резервуарі рухається постійно із завихренням і повністю розчиняє порошкоподібний препарат. Під час заправляння обприскувача цим робочим розчином помпа працює у зворотному напрямку, викачуючи до останньої краплі робочий розчин із заправленої ємності. За такою схемою ми «накрили» 750 га кукурудзи. Коли готували останній резервуар на 50 га, вже виникли проблеми. Виявилося, що приготований робочий розчин на останок виявився неякісним. Поки його транспортували до поля, порошок, що не розчинився, випав у осад і під час заправляння обприскувача повністю забив 100-міліметровий заправлювальний шланг. Особисто ми вважаємо, що саме остання партія препарату виявилася не зовсім якісною, позаяк вода, з якої готували робочий розчин, бралася одна й та сама.

Також застосовували гербіцид цієї компанії на кукурудзі у формі масляної дисперсії. Під час кожної заправки обприскувача доводилося чистити всі фільтри. Як виявилося, вони забивалися утвореними кристаликами препарату. Сам препарат спрацював відмінно — ніяких зауважень тут немає, але виробникові все ж таки слід врахувати, що працювати за такою схемою не зовсім комфортно. Знову зв’язалися з регіональним представником — він приїхав, подивився… Далі вийшли на керівника по нашому регіону, який підтвердив, що в іншому господарстві також зіткнулися з такою проблемою. Зробили висновок — попалася неякісна партія.

«Пропозиція»: Ваше господарство співпрацює з дистрибуторами чи напряму з виробниками ЗЗР та насіння?

Агроном: У нас не ті площі, які б зацікавили виробників співпрацювати з нами напряму. Тож працюємо з дистрибуторами. Звідси теж можуть виникати проблеми з препаратами, зокрема внаслідок неправильного зберігання. Отож і виходить, що одні «підставляють» інших, тобто дистрибутори — самих виробників. Головне, що тут «крайнього» не знайдеш.

«Пропозиція»: Які Ви зробили висновки і чи збираєтеся надалі продовжувати співпрацю з цією компанією?

Агроном: Хімія — доволі складна наука. Навіть ті препарати, якими ми користуємося, приховують багато «сюрпризів». Щодо співпраці — звісно, будемо й далі активно співпрацювати з цією компанією, адже хоч і трапляються часом браковані партії, та загалом продукти працюють і поки що кращих ще ніхто не винайшов. 

Г. Жолобецький g.zholobetskiy@univestmedia.com

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0